WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Створення системи моніторингу соціально-політичних процесів в Криму (автореферат) - Реферат

Створення системи моніторингу соціально-політичних процесів в Криму (автореферат) - Реферат

Другий розділ – „Еволюція соціально-політичних відносин в Криму за роки незалежності" - включає три підрозділи:

- Соціальні групи в радянській політичній системі

У підрозділі розглядається соціальна система радянського суспільства, її основні характеристики: соціальна структура (тобто склад, положення і відносини груп, які визначають її розвиток) і стратифікація або розташування названих груп на ієрархічній шкалі соціальних статусів. Аналізується соціально-класовий склад радянського суспільства на основі офіційних статистичних даних. Розглядається політика коренізації, що реалізовується радянською державою в 20-30-х роках та її заломлення стосовно до Криму. Досліджується процес соціальної трансформації як перетворень в суспільстві внаслідок певних соціальних змін, як цілеспрямованих, так і хаотичних (виділяється кримська специфіка).

- Трансформація радянської соціально-політичної системи і формування "нових" соціальних груп

У підрозділі розглядається суспільство як система. У рамках структурно-функціонального підходу як основа процесу трансформації досліджуються зміни, як відмінність між тим часом, що система являла собою в минулому, і тим, що стало з нею через певний період часу. Визначаються найбільш поширені теорії зміни: еволюціоністська, неоеволюціоністська, теорія циклічних змін. Аналізуються підходи відомих соціологів (О. Конт, Г. Спенсер, Е.Дюргейм, К. Маркс, М. Вебер, А. Тойнбі, П. Сорокин, Т. Парсонс, Ю. Яковець, І. Валлерстайн) у визначенні чинників, що є причинами соціальних змін.

У цьому підрозділі досліджується формалізація образів нових соціальних груп (груп пострадянського періоду) і відносин, як результат трансформаційних процесів радянської соціальної системи; аналізуються етапи розвитку взаємовідносин "нової номенклатури" і буржуазії; уточнюються нові характеристики соціальної системи Криму (соціальна структура і стратифікація) як складової частини незалежної України.

- Основні актори соціально-політичних відносин в Криму

Третій підрозділ присвячений аналізу кримської соціальної системи. Для Криму широкий спектр соціальних проблем, як і для більшості пострадянських держав, був невід'ємною складовою перехідного періоду. Як основні передумови напруженості, що склалася, виділяються: депортації 1941 і 1944 років і подальша репатріація кримських татар, а також передача Криму зі складу Росії до складу України в 1954 році та її наслідки після розпаду СРСР.

У підрозділі розкрито основні етапи розвитку кримськотатарського національного руху з моменту початку масового повернення до Криму. Особлива увага приділяється четвертому етапу так званому "парламентському", періодизація якого починається з 1994 року по теперішній час. Оцінюється рівень підтримки кримськими татарами Меджлісу та інших національних організацій. Критерієм оцінки виступає ступінь електоральної підтримки, що надається виборцями з числа кримських татар політичним партіям і блокам, підтриманим певними національними організаціями на парламентських виборах ВР АРК у 2006 році. Згідно з цьому критерію Меджліс і його представників підтримують біля третини кримських татар.

З розвалом СРСР факт передачі Криму зі складу Росії до складу України став серйозною основою для соціальної напруженості. У підрозділі розглядається місце і роль Російської общини Криму як чинника консолідації етнічних росіян, жителів півострова, що вважають російську культуру і російську мову рідними.

На основі представленої в підрозділі інформації, можна зробити висновок про те, що в найближчій перспективі в Криму збережеться соціально-політична напруженість. Більш того вектор її руху буде направлений на загострення. Це може бути викликано рядом обставин.

По-перше, Меджліс кримськотатарського народу для збереження статусу єдиного виразника інтересів кримських татар буде посилювати протестну діяльність. І швидше усього вона вийде далеко за дипломатичні рамки поведінки. Меджліс вже сьогодні за основний метод боротьби використовує масові захоплення землі в Криму. За станом на вересень 2006 року так звані "поляни протесту" розміщені на 52 масивах Сімферопольського, Судацького, Ялтинського, Феодосійського, Бахчисарайського і Алуштинського регіонів АРК. Самозахватниками зайнято 2 тисячі 592 земельних дільниці, загальна площа яких складає біля 15 тисяч гектар.

По-друге, перманентне міжконфесійне і міжетнічне протистояння, важке соціально-економічне становище кримських татар, наявні протиріччя в кримськотатарському русі, активна діяльність арабських місіонерів створює серйозні перспективи ісламського фундаменталізму в Криму. Вже сьогодні в Криму діють такі ісламські організації як "Хизб-ут-Тахрир", "Араїд" та ін.

По-третє, чинником нестабільності може стати і питання про перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації в Севастополі в зв'язку з тим, що в 2017 році закінчується термін договору оренди. І найвірогідніше в цій ситуації певні політичні сили в Україні знову будуть шукати підтримку в середовищі кримських татар і в її політичної еліти.

Таким чином, сьогодні постає питання про можливу ескалацію міжетнічного конфлікту. Розглянуті чинники багато в чому будуть обумовлювати соціально-політичну ситуацію в Криму в недалекому майбутньому. У умовах, що склалися, необхідно виділити основних акторів - ті соціальні групи, які володіють відповідним ресурсом і впливають на розвиток ситуації.

За основних інституціоналізованих акторів напруженості ми можемо виділити:

- Державну владу республіканського і національного рівня;

- Російську общину Криму;

- Меджліс кримськотатарського народу.

Третій розділ „Створення системи раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму" - включає три підрозділи:

- Регіональна модель соціально-політичних відносин

У підрозділі розглядаються сталі на даний момент форми соціально-політичних відносин в Криму. Особлива увага приділяється стану міжетнічних і міжконфесійних відносин. У зв'язку з цим, як базові елементи моделі соціально-політичних відносин були вибрані показники: соціальна дистанція, що включає в себе етнокультурну дистанцію і типи соціальної адаптації, а також етнічний статус, що містить в собі політичний, економічний і соціокультурний рівні етнічних груп.

Оцінка рівня стану соціальної дистанції здійснюється на основі даних соціологічних досліджень, що проводяться в Криму "Таврійською групою медіації", дослідницькими колективами під керівництвом доцента кафедри психології ТНУ ім. В. І. Вернадського К. В. Коростеліної та професора О. Д. Шоркіна.

У рамках елемента "етнічний статус" можна виділити політичний - частка представників етнічної групи в представницьких органах влади; економічний - прибутки представників етнічних груп; соціокультурний - ступінь освіченості і доступність системи освіти для представників етнічних груп. Виділені показники оцінюються на основі результатів соціологічних досліджень. У підрозділі представлено результати досліджень, проведених Центром етно-соціальних досліджень під керівництвом професора О. А. Габрієляна, результати дослідження, проведеного під керівництвом професора І. М. Прибиткової, а також результати, отримані дисертантом.

- Система раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму

У підрозділі аналізуються підходи Р. Дарендорфа, А. Гіденса, Н. Смелзера до визначення поняття конфлікта і його причин. Особлива увага приділяється поняттю "міжетнічний конфлікт". Розглядаються визначення конфлікту, запропоновані Т. Е. Марковим, В. В. Піменовим, А. А. Празаускасом, В. А. Тішковим, З. В. Сикевичем, А. Н. Ямським.

Дисертант досліджує концептуальні підходи до пояснення причин виникнення і ескалації міжетнічних конфліктів в пострадянському світі. Серед них виділяються: концепція "культурної (цивілізаційної) несумісності"; концепція "національно-визвольної боротьби"; концепція "етнічного маніпулювання".

Для обліку і аналізу різних сценаріїв розвитку конфлікту, дисертант пропонує застосувати комплексний системний підхід до моніторинга міжетнічних відносин в регіоні. Для здійснення даної задачі автор пропонує створити Систему раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму, як один із аспектів Системи моніторинга соціально-політичних процесів в Криму.

- Результати польових випробувань

У підрозділі представлена модель міжконфесійних відносин. Вона виступає одним із параметрів Системи раннього попередження міжетнічних конфліктів в Криму, індикатором "культура і релігія".

Модель побудована на основі аналізу поля комунікації. Виділено основні суб'єкти міжконфесійних відносин і актори, що формують комунікаційне поле.

Для збору і аналізу інформації використовуються техніка кількісного контент-аналізу і метод кореляційного аналізу.

У кінці роботи подаютьсявисновки, що дозволяють накреслити шляхи подальшої наукової розробки заявленої проблематики.

У процесі проведеного дослідження були отримані результати:

  • Розроблено методологічну основу системи моніторинга соціально-політичних процесів в Криму, що розкриває основні принципи роботи системи.

  • Побудовано граф, який характеризує систему зв'язків між індикаторами системи. Це дає можливість оцінити "вагу" кожного з індикаторів і ступінь їх впливу один на одного.

  • Виділено набір параметрів, що відображають поведінку відповідних індикаторів. Для кожного з параметрів визначено механізм збору і опрацювання інформації.

  • Розглянуто регіональну модель соціально-політичних відносин як взаємовідносин між етнічними групами, де приналежність до тієї або іншої національності перетворюється в одну з найважливіших соціальних ролей, примушуючи індивіда діяти з позиції своєї етнічної групи, тобто вступати в сферу міжгрупової поведінки. Як елементи представленої моделі виступають соціальна дистанція і соціальний статус.

  • Виділено основні актори соціально-політичних відносин в Криму, де нарівні з державною владою республіканського і національного рівня виділяються Російська община Криму і Меджліс кримськотатарського народу.

  • Створено модель міжконфесійних відносин в Криму. При побудові моделі міжконфесійних відносин було розглянуто поле комунікації. Одним із таких комунікаційних полів виступає ЗМІ. У спрощеному вигляді ця модель включає відстеження поведінки пари категорій "православ'я" та "іслам" в інформаційному полі, що дає підставу для визначення спрямованості розвитку міжконфесійних відносин.

Loading...

 
 

Цікаве