WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Таблиця

Вплив екзогенного мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг, уведеного тваринам, які зазнали дії іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію та свинцю на іонорегулювальну функцію нирок (xSx)

Показник

Інтактні тварини

Уведення мелатоніну за

1 годину до дії стресу

Уведення мелатоніну під час стресу

Уведення мелатоніну через 1 годину після дії стресу

Концентрація іонів натрію в сечі, ммоль/л

0,775 0,0335

0,942 0,0300p<0,01

1,858 0,0757p<0,05

1,417 0,0703 p<0,001

Екскреція іонів натрію, мкмоль/2год

2,858 0,1828

2,748 0,1539

p<0,01

5,586 0,1951

p<0,001

4,419 0,2096

p<0,01

Екскреція іонів натрію,

мкмоль/100 мкл Ccr

0,674 0,0395

0,731 0,0423

0,633 0,0370

0,694 0,0399

Концентрація іонів натрію в плазмі, ммоль/л

132,5 1,8257

127,5 3,1623 p<0,01

127,4 0,9129 p<0,01

127,917 1,1932

p<0,05

Фільтраційна фракція іонів натрію, мкмоль/хв

57,068 5,0052

49,00 4,6190

p<0,01

68,982 3,1379

p<0,01

62,477 5,1552 p<0,01

Абсолютна реабсорбція іонів натрію, мкмоль/хв

57,044 5,0043

48,977 4,6178 p<0,01

68,9333,1392

p<0,01

62,44 5,1548

p<0,05

Відносна реабсорбція іонів натрію, %

99,957 0,0144

99,952 0,0106

99,9590,0039

99,955 0,0083

Концентраційний індекс іонів натрію, од

0,006 0,0003

0,007 0,0001

0,015 0,0007 p<0,001

0,011 0,0006 p<0,001

Натрій/калієвий коефіцієнт, од

0,040 0,0037

0,053 0,0007

p<0,05

0,079 0,0042 p<0,05

0,079 0,0041 p<0,05

Кліренс іонів натрію, мл/2год

0,022 0,0015

0,021 0,0008

0,046 0,017

p<0,01

0,035 0,0016 p<0,05

Кліренс безнатрієвої води, мл/2год

3,661 0,1586

3,399 0,1357

p<0,05

3,118 0,0650 p<0,05

3,089 0,0624 p<0,01

Проксимальний транспорт іонів натрію, ммоль/2 год

6,359 0,5814

5,507 0,5317

p<0,05

8,874 0,3747 p<0,01

7,497 0,6102 p<0,05

Дистальний транспорт іонів натрію, мкмоль/2год

485,78724,9682

370,393 22,8651

p<0,001

397,6799,909 p<0,001

395,3299,9536 p<0,001

Проксимальний транспорт іонів натрію, мкмоль/100 мкл Ccr

12,285 0,1761

11,928 0,3071

p<0,01

12,3880,0879

13,269 0,1322 p<0,05

Дистальний транспорт іонів натрію, мкмоль/100 мкл Ccr

0,960 0,0607

0,816 0,0338 p<0,05

0,346 0,0126 p<0,001

0,516 0,0176 p<0,01

Примітка: у кожній групі по 6 тварин; р – вірогідність різниці між показниками дослідних та інтактних тварин.

Найсуттєвішого покращання зазнавали показники екскреторної, іонорегулювальної та кислоторегулювальної функцій нирок у тварин, яким уводили мелатонін за 1 год до іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію та свинцю.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розкрито особливості білядобових перебудов функцій нирок за умов поєднаної дії гострого іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю, а також нефропротективний вплив екзогенного мелатоніну.

1. Моделювання одногодинного іммобілізаційного стресу призводить до порушення іонорегулювальної, екскреторної та кислотовидільної функцій нирок. У вечірній період відбувалося зменшення фільтраційної фракції іонів натрію, а також зниження абсолютної та відносної реабсорбції катіона, що забезпечувало його відносну сталість у плазмі крові дослідних тварин впродовж вказаного часового проміжку. Вранці спостерігали підвищення концентрації іонів натрію в сечі та плазмі, пригнічення його проксимального транспорту, зростання концентрації ендогенного креатиніну в плазмі крові, зміщення рН сечі в бік алкалозу, підвищення екскреції кислот, що титруються, а також посилення виділення аміаку.

2. Уведення дослідним тваринам суміші хлористих солей алюмінію (200 мг/кг маси тіла) та свинцю (50 мг/кг маси тіла) впродовж 14 днів призводило до вираженого пригнічення діяльності нирок. Реєстрували різке зниження швидкості клубочкової фільтрації у досліджувані проміжки доби; підвищення концентрації іонів натрію в сечі з одночасним зниженням його рівня у плазмі крові; посилення екскреції білка та значне підвищення його концентрації в сечі; зростання концентрації ендогенного креатиніну в плазмі крові; зниження абсолютної та відносної реабсорбції іонів натрію та зростання концентраційного індексу іонів натрію у вечірній проміжок доби; пригнічення проксимального та дистального транспорту іонів натрію.

3. При поєднанні дії стресу та солей важких металів показники ниркових функцій у 1,5 рази погіршувалися порівняно з ізольованою дією вказаних чинників та характеризувалися пригніченням процесів фільтрації та реабсорбції як у ранковий, так і у вечірній періоди спостереження.

4. Уведення екзогенного мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг маси тіла тварин за 1 год до дії іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію та свинцю зменшувало у 1,5-2 рази прояви порушення функціонування нирок на відміну від груп, де вказаний індол уводили під час та через 1 год після стресування тварин. Найбільш яскраві позитивні результати отримали у вечірній групі спостереження.

5. За умов уведення дослідним тваринам мелатоніну спостерігали меншу вираженість дистрофічних змін нирок порівняно з тваринами, які не отримували екзогенний мелатонін: повнокров'я в капілярах, а також зернисту дистрофію епітелію канальців, яка охоплювала 47,081,1% клітин у ранковий період (у тварин, що не отримували мелатонін вона складала 75,21,3%), і 28,21,08% клітин – у вечірній (у тварин, що не отримували мелатонін вона складала 65,31,01%).

6. Активність ферментів енергетичного обміну у тварин, які зазнавали впливу стресу та дії солей алюмінію і свинцю зменшувалася: КФ – на 27%, ЛФ – на 56%, СДГ – на 48% порівняно з контролем. При уведенні мелатоніну активність КФ складала 78%, ЛФ – 68%, СДГ – 65% протягом вечірнього спостереження.

7. Встановлені позитивні нефропротективні ефекти екзогенного мелатоніну за умов поєднаної дії стресу та солей важких металів у різні проміжки доби надають можливість конкретизувати патогенетичні механізми виникнення ниркової патології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Грицюк М.І. Хроноритми іонорегулювальної функції нирок в умовах гіпофункції шишкоподібної залози // Клін. та експеримент. патол. – 2004. – Т.ІІІ., №2, Ч.2. – С. 293-295.

  2. Захарчук О.І., Вепрюк Ю.М., Грицюк М.І. Вплив шишкоподібного тіла на біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при старінні організму // Клін. та експеримент. патол. – 2004. – Т.ІІІ., №1, Ч.1. – С. 33-37. (Дисертант самостійно провів статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

  3. Пішак В.П., Милованова М.І. Вплив мелатоніну на хроноритми транспорту іонів натрію у нирках // Бук. мед. вісник. – 2005. – Т.9, №3. – С.138-140 (Здобувачем самостійно проведено дослідження, одержано нові наукові факти, здійснено статистичну обробку даних).

  4. Милованова М.І. Вплив солей алюмінію та свинцю на транспорт іонів натрію в нирках білих щурів // Вісник наук. досліджень. – 2006. – №3. – С. 52-54.

  5. Грицюк М.І. Вплив мелатоніну на функціональний стан нирок за умов дії іммобілізаційного стресу на тлі інтоксикації солями алюмінію та свинцю // Бук. мед. вісн. – 2006. – Т. 10, №4. – С. 32-35.

  6. Деклараційний патент на корисну модель UA (Україна) №6585, МКВ 7А61В10/00, А61К31/515. Спосіб моделювання гострої ниркової недостатності / Пішак В.П., Милованова М.І., Магаляс В.М., Висоцька В.Г., Захарчук О.І. (Україна). – №20041008224; Заявл. 11.10.2004; Опубл. 16.05.2005. – Бюл. №5 (Здобувачем самостійно здійснено опрацювання літературних джерел, підбір експериментальних методик, одержано нові наукові факти).

  7. Пішак В.П., Булик Р.Є., Магаляс В.М., Висоцька В.Г., Милованова М.І., Гуралюк В.М. Морфологічні зміни в нирках при експериментальній патології в залежності від стану балансу натрію в організмі // Збірник тез Всеукр. наук.-практ. конф. "Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій". – м. Чернівці, 2004. – С. 108-109 (Здобувачем здійснено огляд літератури та підбірку методик).

  8. Висоцька В.Г., Магаляс В.М., Черновська Н.В., Гуралюк В.М., Милованова М.І. Дія хлористих сполук важких металів на нирковий транспорт натрію та кислотовидільну функцію нирок // Збірка тез 59 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю "Актуальні проблеми сучасної медицини". – Київ, 2005. – С.28 (Здобувачем самостійно проведено статистичну обробку даних).

  9. Висоцька В.Г., Магаляс В.М., Милованова М.І., Вепрюк Ю.М., Гуралюк В.М. Перебіг протеолізу, фібринолізу та перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у кірковій речовині нирок білих щурів різного віку // Збірка тез наук. конф. молодих вчених "Актуальні проблеми старіння". – Київ, 2005. – С.27-28 (Здобувачем здійснено статистичну обробку отриманих даних).

  10. Пішак В.П., Милованова М.І., Черновська Н.В., Захарчук О.І. Вплив солей алюмінію і свинцю на іонорегулювальну функцію нирок // Матеріали VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Екологія. Людина. Суспільство." – Київ, 2005. – С. 35. (Здобувачем самостійно проведено дослідження, здійснено статистичну обробку даних).

  11. Милованова М.І., Захарчук О.І., Степанчук В.В., Магаляс В.М. Місячні хроноритми іонорегулювальної функції нирок на тлі зміненого фотоперіоду і впливу сулеми на організм // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених "Вчені майбутнього". – Одеса, 2005. – С. 55. (Здобувачем здійснено статистичну обробку даних).

  12. Черновська Н.В., Шумко Н.М., Милованова М.І., Гуралюк В.М. Хроноритмологічні особливості екскреторної функції нирок при зниженій активності шишкоподібної залози // Фізіол. журн. / Матеріали XVII з'їзду фізіологів України. – Чернівці, 2006. – Т.52, №2. – С.131. (Здобувачем самостійно проведено огляд літератури та реферування використаних джерел).

  13. Пішак В.П., Магаляс В.М., Милованова М.І., Дікал. М.В., Яковець К.І., Остапчук В.Г. Еномеланін – природній антиоксидант при інтоксикаціях солями важких металів // Фізіол. журн. / Матеріали XVII з'їзду фізіологів України. – Чернівці, 2006. – Т.52, №2. – С.193. (Здобувачем самостійно здійснено статистичну обробку даних).

  14. Пішак В.П., Милованова М.І., Магаляс В.М., Булик Р.Є., Висоцька В.Г. Антиоксидантна дія екзогенного мелатоніну при інтоксикації солями важких металів (алюмінію та свинцю) // Фізіол. журн. / Матеріали XVII з'їзду фізіологів України. – Чернівці, 2006. – Т.52, №2. – С.194. (Здобувачем самостійно проведено дослідження, здійснено статистичну обробку даних).

  15. Милованова М.І. Вплив солей алюмінію і свинцю на морфологічний стан нирок і печінки стресованих тварин // Клін. анатом. і оператив. хірургія / Матеріали Всеукр. наук конф. "Актуальні питання вікової анатомії і ембріотопографії". – Чернівці, 2006. – Т.5, №2. – С.43-44.

Loading...

 
 

Цікаве