WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Порушення процесів ультрафільтрації супроводжувалося зміною концентрації креатиніну в плазмі крові. Істотне підвищення цього показника у дослідній групі тварин спостерігали в усі досліджувані проміжки доби відповідно до показників контрольної групи. Концентраційний індекс ендогенного креатиніну також зазнавав змін. Як у вечірні, так і в ранкові години він вірогідно нижчий за показники контролю.

Швидкість клубочкової фільтрації обох дослідних груп вірогідно нижча порівняно з даними інтактних тварин. Найменше значення цього показника реєстрували о 8.00 год. Дія іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю спричинювала зростання екскреції білка як в ранкові, так і у вечірні години у дослідних групах. Найбільш виражені зміни відбувались о 20.00 годині. Порушувалася іонорегулювальна функція нирок. Зменшувалася концентрація іонів натрію у плазмі крові. Найменших значень цей показник сягав о 8.00 год.

Концентрація іонів натрію в сечі вірогідно перевищувала дані контролю як в ранковий, так і у вечірній проміжки доби. Причина цього – зростання екскреції досліджуваного катіона вдвічі порівняно з даними інтактних тварин в усі досліджувані проміжки доби, особливо у ранковий період (рис. 1). Концентраційний індекс катіона вдвічі перевищував показники контролю як о 8.00 год, так і о 20.00 год порівняно з даними інтактних тварин.

Рис. 1. Екскреція іонів натрію тварин, які зазнали впливу стресу та солей алюмінію і свинцю

Примітка: тут і в наступних рисунках відмічені на діаграмах похибки кожного показника для кожної години; порівнювали показники кожної години між дослідною та контрольною групами; ***, **, * - вірогідність різниці в порівнянні між показниками відповідно p<0,05, p<0,01, p<0,001.

Дія іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю зумовлювала зміни фільтраційної фракції іонів натрію. У ранкові та вечірні години даний показник вдвічі нижчий, ніж показники контрольних груп тварин.

Реєстрували також зниження абсолютної та відносної реабсорбції іонів натрію протягом усього періоду спостереження. Найменшим показник був о 8.00 год, що вірогідно відрізнялося від даних контролю. Натрій-калієвий коефіцієнт як о 8.00 год, так і о 20.00 год більше, ніж вдвічі перевищував дані контролю.

Кліренс іонів натрію вірогідно вищий щодо показників контролю. Найбільших значень він сягав у ранковий проміжок доби, що вірогідно відрізнялося від показників контрольних груп. У тварин, які зазнали дії іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю відмічали пригнічення проксимального та дистального транспорту іонів натрію. Як у ранкові, так і у вечірні години ці показники вірогідно нижчі за контрольні.

Зазнавали перебудов і показники кислотовидільної функції нирок. Зокрема, спостерігалося зниження екскреції іонів водню. Даний показник як в ранкові, так і у вечірні години доби суттєво зменшувався, що вірогідно відрізнялося від показників контролю. рН сечі перевищувало величини контрольної групи, як в ранкові, так і у вечірні проміжки доби. Найбільших значень цей показник сягав о 8.00 год.

Екскреція кислот, що титруються, також змінювалася. Зокрема, відмічали зростання даного показника у всі досліджувані проміжки доби щодо величин інтактних тварин. Найбільш значними були порушення о 20.00 год.

Реєстрували зміни екскреції аміаку як у вечірні, так і в ранкові проміжки доби щодо даних контрольних груп. Цей показник був вірогідно вищим за величини контролю. Істотне зростання амонійного коефіцієнта в дослідних групах тварин реєстрували як вранці, так і у вечірній період спостереження.

Структура екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок за умов уведення екзогенного мелатоніну за 1 год до іммобілізаційного стресу на тлі впливу солей алюмінію і свинцю

За умов уведення дослідним тваринам суміші солей алюмінію і свинцю, а також при дії 1-годинного іммобілізаційного стресу на тлі уведення мелатоніну, спостерігали такі перебудови екскреторної функції нирок. Діурез дослідних тварин другої групи дещо знижувався порівняно з контролем. Найменші значення цього показника виявляли о 20.00 год.

У щурів, яким уводили мелатонін за 1 год до стресування на тлі інтоксикації солями важких металів, показники діурезу наближалися до значень інтактних тварин. Причиною цього явища, ймовірно, було сповільнення швидкості клубочкової фільтрації, яке відбувалося в обох дослідних групах. Вона вірогідно нижча порівняно з даними інтактних тварин впродовж усього періоду спостереження.

Порушення процесів ультрафільтрації призводило до змін концентрації креатиніну в плазмі крові. Вірогідне зростання гіперазотемії у другій дослідній групі тварин спостерігали як у вечірні, так і у ранкові години порівняно з показниками контролю.

У тварин, які отримували мелатонін за 1 год до дії іммобілізаційного стресу, даний показник мав тенденцію до зниження. При цьому концентраційний індекс ендогенного креатиніну дещо вищий за показники в інтактних тварин у третій та меншим – у другій дослідних групах. Уведення мелатоніну за 1 год до стресу на тлі дії солей важких металів запобігало розвиткові калійемії – даний показник у третій дослідній групі вірогідно не відрізнявся від показників інтактних тварин.

Зменшення екскреції іонів калію у другій дослідній групі тварин спричинило зменшення концентрації вказаного катіона в сечі. У тварин, які отримували мелатонін, даний показник характеризувався меншими змінами.

Екскреція білка у тварин, які зазнавали дії стресу на тлі інтоксикації солями важких металів, значно перевищувала показники контролю та викликала, відповідно, протеїнурію, особливо виражену у вечірній період спостереження. Показники тварин, які отримували мелатонін до стресування, характеризувалися величинами, близькими до контролю.

Уведення дослідним тваринам екзогенного мелатоніну за 1 год до іммобілізаційного стресу на тлі дії суміші солей алюмінію та свинцю характеризувалося перебудовами іонорегулювальної функції нирок. Зокрема, за таких умов експерименту спостерігали збільшення концентрації іонів натрію в сечі у другій дослідній групі, що зумовлено зростанням екскреції даного катіона. У тварин, які отримували мелатонін, вказані показники мали менш виражені зміни впродовж періоду спостереження.

Відповідно до зростання рівня іонів натрію у сечі відмічено зменшення концентрації катіона в плазмі крові тварин другої дослідної групи, особливо в ранковий проміжок часу. У третій групі спостереження концентрація вказаного катіона зростала, наближаючись до показників контролю.

Зареєстровано зменшення фільтраційної фракції іонів натрію у тварин, які зазнавали впливу патогенних чинників, особливо о 8.00 год, що вірогідно відрізнялося від даних інтактних тварин. Реєстрували зниження показників інтенсивності абсолютної та відносної реабсорбції катіона у цих групах. Тварини, яким уводили екзогенний мелатонін, характеризувалися менш вираженими змінами (рис.2).

Рис. 2. Абсолютна реабсорбція іонів натрію за умов уведення мелатоніну

за 1 год до стресу на тлі дії солей важких металів

Відмічено зростання кліренсу та концентраційного індексу іонів натрію в ранкові та вечірні години спостереження у другій дослідній групі, що вірогідно відрізнялося від показників контролю, а також третьої групи. Натрій-калієвий коефіцієнт обох дослідних груп перевищував дані контрольних тварин.

У тварин, які отримували суміш солей алюмінію та свинцю, швидкість проксимального та дистального транспорту іонів натрію вірогідно нижча за контроль. При уведенні мелатоніну за 1 год до іммобілізаційного стресу даний показник покращувався.

Отримані результати вказували і на порушення кислотовидільної функції нирок. Зокрема, спостерігали вірогідне зниження екскреції іонів водню у другій групі дослідних тварин впродовж усього періоду спостереження, що лише частково покращувалося дією мелатоніну. Показник рН сечі обох дослідних груп перевищував показники контролю, особливо в ранковий період спостереження. Добова динаміка екскреції кислот, що титруються у тварин, яких стресували на тлі інтоксикації солями важких металів, зростала у всі досліджувані проміжки доби щодо величин інтактних тварин та знижувалася при уведенні мелатоніну за 1 год до стресу.

Відмічено значне зростання екскреції аміаку як у вечірній, так і в ранковий час щодо контрольних груп. Реєстрували також зниження амонійного коефіцієнта більш ніж вдвічі у дослідних тварин, що вірогідно відрізнялося від даних контролю.

Динаміка змін показників екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок за умов уведення екзогенного мелатоніну під час іммобілізаційного стресу на тлі впливу солей алюмінію і свинцю

За умов уведення мелатоніну під час стресу на тлі впливу солей алюмінію та свинцю показники екскреторної функції нирок зазнавали змін.

Незважаючи на уведення мелатоніну, діурез дослідних тварин вірогідно знижувався впродовж усього періоду спостереження. Дане явище можна пов'язати зі зменшенням швидкості клубочкової фільтрації у другій дослідній групі. Показники третьої групи спостереження характеризувалися вищими значеннями.

Розлади процесів ультрафільтрації призводили до порушень концентрації креатиніну в плазмі крові. Вірогідне зростання цього показника в обох групах дослідних тварин спостерігали як у вечірні, так і в ранкові години порівняно з показниками контролю. При цьому концентраційний індекс ендогенного креатиніну перевищував показники інтактних тварин у третій групі та був вірогідно нижчим у другій.

Уведення мелатоніну під час стресу на тлі дії солей важких металів не зменшувало проявів калійемії – даний показник переважав контрольний впродовж усього періоду спостереження. Зменшення екскреції іонів калію у групах дослідних тварин упродовж експерименту спричинило низьку концентрацію катіона в сечі, що вірогідно не змінювалася з уведенням мелатоніну.

Loading...

 
 

Цікаве