WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

За результатами досліджень отримано деклараційний патент України на корисну модель "Спосіб моделювання гострої ниркової недостатності".

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, аналіз літературних джерел. Здобувачем проведено дослідження функціонального та біохімічного стану нирок дослідних тварин, статистично опрацьовано отримані результати, проаналізовано механізми змін екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок, досліджено морфологічний стан нирок у щурів, яким уводили екзогенний мелатонін за умов дії іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю у різні часові проміжки, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, викладено матеріал досліджень, проведених дисертантом.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на Х Конґресі Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ) (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми діагностики, профілактики та лікування екзогенних та ендогенних інтоксикацій" (Чернівці, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні проблеми медичної та клінічної біохімії" (Чернівці, 2005); VIII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Екологія. Людина. Суспільство" (Київ, 2005); 59-й Науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Київ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (Одеса, 2005), XVII З'їзді фізіологів України (Чернівці, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Хронобіологія і хрономедицина: теоретичні та клінічні перспективи" (Чернівці, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них 5 (одноосібних – 3) – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 – у матеріалах конгресів, з'їздів, конференцій, один деклараційний патент Україени на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 214 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 8 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел (297 бібліографічних описів), додатків. Обсяг основного тексту викладений на 150 сторінках, робота ілюстрована 36 таблицями, 78 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика лабораторних тварин і експериментальних моделей. Дослідження виконані на 195 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів масою 0,14 – 0,19 кг відповідно до міжнародних принципів "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985). Комісією Буковинського державного медичного університету з питань експертизи біоетики (протокол №1 від 13.06.2005 р.) порушень у проведенні дослідів на тваринах не виявлено.

Вивчали вплив екзогенного мелатоніну на тлі фізіологічної функції шишкоподібної залози на організацію іонорегулювальної функції нирок в умовах іммобілізаційного стресу та дії солей алюмінію і свинцю у вечірній та ранковий проміжки доби. Упродовж 1 місяця до початку та під час експерименту тварин утримували у віварії за умов сталої температури (18-210 С), вологості повітря (50-55 %) в 8 окремих клітках з вільним доступом до води та їжі.

Тварин поділяли на декілька дослідних груп. Перша – контрольна група.

На другій групі тварин ізольовано вивчали добові характеристики параметрів іонорегулювальної функції нирок на тлі уведення екзогенного мелатоніну.

На третій групі тварин досліджували зміни показників ренальних функцій за умов уведення солей алюмінію та свинцю.

На четвертій групі дослідних тварин з'ясовували перебудови функціонального стану нирок тварин, які перебували в умовах одногодинного іммобілізаційного стресу в різні проміжки доби.

На п'ятій групі тварин вивчали особливості біоритмічної перебудови іонорегулювальної функції нирок за умов уведення солей алюмінію та свинцю на тлі уведення екзогенного мелатоніну.

На шостій групі досліджували особливості перебудов основних ниркових функцій у тварин, які перебували в умовах одногодинного іммобілізаційного стресу на тлі уведення екзогенного мелатоніну вранці та ввечері.

На сьомій групі тварин з'ясовували вплив екзогенного мелатоніну на перебудови функціонального стану нирок тварин, які перебували в умовах одногодинного іммобілізаційного стресу з попереднім уведенням солей алюмінію та свинцю у ранковий та вечірній період спостереження.

Для проведення досліджень використовували мелатонін (американської фірми Healthyway) у дозі 0,3 мг/кг, який уводили внутрішньошлунково на ізотонічному розчині натрію хлориду. Тварин умертвляли шляхом декапітації під легким ефірним наркозом, дотримуючись положень "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та інших наукових цілях" (Страсбург, 1986). Для дослідження функціонального стану нирок за 2 год до декапітації тваринам проводили 5% внутрішньошлункове водне навантаження. Сечу збирали впродовж 2 год. Результати обробляли статистично.

Солі алюмінію та свинцю уводили внутрішньошлунково щоденно впродовж 14 днів експерименту о 12.00 год на 1 % крохмальній суспензії. Використовували хлориди солей вказаних металів. Алюміній уводили у дозі 200 мг/кг, свинець – 50 мг/кг маси тіла тварин. Іммобілізаційний стрес моделювали шляхом утримання тварин у відповідних пластикових клітках-пеналах впродовж однієї години.

Експерименти проводили в двох серіях. У першій серії вивчали вплив солей алюмінію і свинцю, а також іммобілізаційного стресу на структуру добових ритмів іонорегулювальної функції нирок за фізіологічної активності шишкоподібної залози. У другій серії з'ясовували особливості перебудов ренальних функцій за умов уведення екзогенного мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу та уведення солей алюмінію і свинцю у ранковий та вечірній періоди спостереження.

Враховуючи, що в різноманітних джерелах літератури не знайдено даних щодо поєднаного впливу солей алюмінію і свинцю та іммобілізаційного стресу при фізіологічному стані шишкоподібної залози на тлі уведення екзогенного мелатоніну, нами досліджено їх сумарні ефекти на структуру ритмів іонорегулювальної функції нирок у різні проміжки доби.

Методи вивчення екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок.

Екскреторну функцію нирок оцінювали за величинами діурезу, швидкості клубочкової фільтрації, концентрації креатиніну в плазмі крові, концентрацією білка в сечі та його екскрецією, величиною відносної реабсорбції води.

Іонорегулювальну функцію нирок оцінювали за показниками екскреції іонів натрію та їх концентрації в сечі, абсолютної та відносної реабсорбції катіона, фільтраційного заряду та кліренсу іонів натрію, величин дистального та проксимального транспорту.

Концентрацію креатиніну в плазмі крові визначали за методом Поппера, в сечі – за методикою Фоліна. Концентрацію білка в сечі вивчали фотоколориметрично за реакцією з сульфосаліциловою кислотою. Концентрацію іонів натрію в сечі і плазмі крові вивчали методом фотометрії полум'я на фотометрі "ФПЛ-1".

Визначення рН сечі здійснювали за допомогою мікробіоаналізатора "Rаdelkys" (Угорщина), вміст кислот і аміаку в сечі – методом титрування.

Статистичну обробку отриманих даних проводили на ПЕОМ "Pentium - 533" за допомогою програм "Exel - 7", "Statgraphics" (США).

Вірогідність різниці показників визначали з використанням t-критеріїв Стьюдента. У таблицях значення вірогідності ("р") наведені лише для вірогідних (р=0,05 або менше) різниць показників, що вивчалися.

Підготовку матеріалу до мікроскопічних досліджень здійснювали диференційовано – залежно від вимог конкретної методики. Кріостатні зрізи нефіксованої тканини використовували для гістоферментного визначення методом азосполучення активності лужної фосфатази (ЛФ), кислої фосфатази (КФ), визначення активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) тетразолієвим методом за Z.Lojda. З метою об'єктивізації кількісних досліджень проводили комп'ютерну мікроденситометрію специфічно забарвлених об'єктів у гістоензимологічних препаратах.

Результати дослідження та їх обговорення. Слід зазначити, що функції нирок в інтактних тварин підпорядковані добовій періодизації. Зокрема, збільшення фільтраційної фракції іонів натрію спричинювало зростання абсолютної реабсорбції катіона. Співвідношення між процесами проксимального та дистального транспорту іонів натрію відображало фізіологічну узгодженість між факультативною та облігатною реабсорбцією вказаного катіона.

Посилення процесів ультрафільтрації спричинювало зменшення концентрації креатиніну в плазмі крові. Спостерігали обернено пропорційну залежність добових ритмів рН сечі та екскреції активних іонів водню у досліджуваний період.

Характеристика функцій нирок за умов дії іммобілізаційного стресу та солей алюмінію і свинцю у різні проміжки доби

Іммобілізаційний одногодинний стрес та уведення дослідним тваринам суміші солей алюмінію і свинцю призводили до вираженого порушення організації екскреторної функції нирок. Зокрема, діурез у дослідних тварин знижувався відносно контрольних величин. Найменші значення цього показника виявляли о 8.00 год у дослідній групі тварин. Зменшення екскреції іонів калію у дослідних групах тварин у певні проміжки доби зумовлено зниженням концентрації іонів калію у сечі протягом періоду спостереження щодо контрольних величин. Найменших значень даний показник сягав о 20.00 год.

Loading...

 
 

Цікаве