WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю (експериментальне дослідження) (автореферат) - Реферат

3

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

ГРИЦЮК МАР'ЯНА ІВАНІВНА

УДК 612.46.018:612.015.3]-06:546.621+546.815/.819

Вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в умовах стресу та дії солей алюмінію і свинцю(експериментальне дослідження)

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Тернопіль – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор медичних наук, професор ПішакВасиль Павлович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології, генетики та гістології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Мисула Ігор Романович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, МОЗ України, завідувач кафедри медичної реабілітації та спортивної медицини;

доктор медичних наук, професор Никула Тарас Денисович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №2.

Провідна установа: Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, м. Київ, відділ клінічної патофізіології.

Захист відбудеться 24 травня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Січових стрільців, 8).

Автореферат розісланий 19 квітня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відомо, що останнім часом стан здоров'я населення України значно погіршується внаслідок дії різноманітних екзогенних та ендогенних чинників. Дана проблема пов'язана зі зростаючими темпами індустріалізації, збільшенням психоемоційного навантаження, стресових ситуацій та екологічними катастрофами. Значна кількість публікацій присвячена з'ясуванню токсичної дії низки ксенобіотиків у випадку їх ізольованого впливу, водночас у сучасних технократних умовах більше спостерігається їх поєднаний вплив на біологічні системи.

Небезпечними для організму людини є солі важких металів, зокрема солі свинцю, котрі потрапляють до навколишнього середовища внаслідок викидів автотранспортних, електролампових та гумовотехнічних заводів. При надмірному надходженні свинцю виникає свинцева інтоксикація, що проявляється здебільшого ураженням ЦНС, органів кровотворення та нирок. Небезпечним для здоров'я людини є також алюміній, потреба в якому не перебільшує 35-40 мг/добу, перевищення цієї дози більше як на 100 мг призводить насамперед до ураження ниркової паренхіми (Руденко С.С., 2001). Зауважимо, що найчастіше органом-мішенню для солей важких металів є нирка. Нефротоксичність солей алюмінію і свинцю є складовою частиною універсального синдрому регенеративно-пластичного дефіциту, який розвивається в екологічно несприятливих регіонах (Авцын А.П. и др., 1991). Не менш шкідливим чинником, що може призвести до морфологічних та функціональних змін в організмі людини є стрес. Реагуючи на стресові чинники, адаптаційно-компенсаторні системи організму для стабілізації основних гомеостатичних параметрів починають функціонувати на новому, більш високому і напруженому рівні (Шихевич С.Г., 2002). Враховуючи дію різних шкідливих реагентів, особливо важливим є розробка методів ранньої діагностики, запобігання та лікування тих порушень, що ними викликані. Залишається недостатньо з'ясованою комбінована дія солей алюмінію та свинцю за умов іммобілізаційного стресу.

Набуває актуальності вивчення біологічних ритмів як обов'язкових компонентів саморегуляції живих систем. Порушення синхронізації біоритмів може відбуватися на рівні цілісного організму, окремих органів та систем, клітини, субклітинному та молекулярному рівнях (Комаров Ф.И., 2000, Carrier J., 2002). До ендогенних регуляторів біоритмів належить шишкоподібна залоза (Пішак В.П., 2000-2006, Комаров Ф.И., 2000). Після епіфізектомії спостерігається чітке порушення структури та основних параметрів ритмів видільної, імунної, серцево-судинної та інших систем органів. Продукт залози – гормон мелатонін – здійснює антистресову дію, призводить до синхронізації коливальних процесів в організмі, впливає на імунні реакції (Akbulut R., 2001), пероксидне окиснення ліпідів (Osuna C., Заморський І.І., 1998), має антиоксидантну та противірусну дії (Baydas G., 2002).

Провідну роль у регуляції гомеостазу при дії солей важких металів і стресових чинників відіграють нирки (Пішак В.П., 2002, Никула Т.Д., 2004).

У різноманітних джерелах літератури дані щодо змін функціонального стану нирок упродовж дії солей алюмінію та свинцю та стресових чинників у різні проміжки доби, а також можливі механізми їх корекції мелатоніном мають фрагментарний характер.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри медичної біології, генетики та гістології Буковинського державного медичного університету "Вплив стресу та солей важких металів на хроноритми функцій нирок та морфологічні показники деяких ендокринних органів" (№ державної реєстрації 0104U009025). Автор є співвиконавцем зазначеної теми. Тема дисертації затверджена проблемною комісією "Патологічна фізіологія та імунологія" МОЗ України і АМН України (протокол №51 від 16 березня 2006 р.).

Мета роботи. З'ясувати вплив мелатоніну на іонорегулювальну, екскреторну та кислотовидільну функції нирок за умов поєднаної дії стресу та солей алюмінію і свинцю, а також визначити роль мелатоніну в корекції порушень, викликаних дією іммобілізаційного стресу та солей важких металів.

Завдання дослідження:

  1. Дослідити вплив мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок в інтактних тварин.

  2. З'ясувати вплив мелатоніну на механізми ниркового транспорту іонів натрію у білих щурів за умов іммобілізаційного стресу.

  3. Вивчити ефекти дії мелатоніну на іонорегулювальну функцію нирок у тварин за умов дії солей алюмінію та свинцю.

  4. Встановити зв'язки між змінами іонорегулювальної функції нирок у інтактних тварин та за умов стресу і дії солей алюмінію та свинцю.

  5. Розробити науково обґрунтовані способи корекції порушень діяльності нирок за умов іммобілізаційного стресу та дії солей алюмінію і свинцю шляхом уведення екзогенного мелатоніну.

Об'єкт дослідження: екскреторна, іонорегулювальна та кислотовидільна функції нирок за умов дії стресу та солей алюмінію і свинцю в різні проміжки доби.

Предмет дослідження: вплив екзогенного мелатоніну на функціональний стан нирок при стресі на тлі дії солей алюмінію і свинцю у ранковий та вечірній проміжки доби.

Методи дослідження: фізіологічні (визначення швидкості клубочкової фільтрації, екскреторної фракції іонів натрію, кліренсу одновалентних катіонів, процесів проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію), біохімічні (визначення концентрації у крові та сечі катіонів натрію, калію, креатиніну, білка), ферментні (визначення активності ферментів енергетичного обміну), морфологічні (визначення морфологічного стану ниркових канальців), статистичні (математична обробка отриманих результатів).

Наукова новизна отриманих результатів. З'ясовано функціональну активність нирок за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу на тлі уведення суміші солей алюмінію і свинцю.

Вперше встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну в регуляції порушень, що виникають у результаті дії патогенних чинників різного походження. Встановлено, що вказаний індол шишкоподібної залози володіє вираженими нефропротективними властивостями. Уведення мелатоніну в дозі 0,3 мг/кг маси тіла тварин зменшувало прояви порушень досліджуваних ниркових функцій, спричинених дією солей важких металів та іммобілізаційного стресу. Вперше показано, що уведення мелатоніну за 1 год до іммобілізаційного стресу на тлі дії суміші солей алюмінію та свинцю призводить до покращання показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального та морфологічного стану нефрона, зменшує депресію ферментів енергетичного обміну. З'ясовано, що найбільш яскраво виражені позитивні зміни відбуваються у вечірній проміжок доби.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених експериментальних досліджень дозволяють розширити уяву про циркадіанну організацію ниркової діяльності та участь у ній шишкоподібної залози і її основного індолу мелатоніну. Встановлено профілактичний вплив мелатоніну, уведеного до дії патогенного чинника, який зменшує прояви стресогенних реакцій. Отримані результати дозволяють розробити ефективні критерії ранньої діагностики змін у нирках, що виникають за умов стресу та дії солей алюмінію та свинцю і методи профілактики з використанням мелатоніну.

Результати проведених досліджень впроваджені у науковий та навчальний процеси на кафедрах медичної хімії, фізіології та фармакології Буковинського державного медичного університету, кафедри біохімії Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, використовуються в науково-дослідній роботі НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України.

Loading...

 
 

Цікаве