WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічна оцінка навколишнього середовища при роботах із насипними вантажами в портах (автореферат) - Реферат

Гігієнічна оцінка навколишнього середовища при роботах із насипними вантажами в портах (автореферат) - Реферат

Було показано, що технологічні процеси перевантаження небезпечних насипних вантажів, які проводилися при різних напрямках (Сх., П.-Сх., П.-З., З.) та швидкостях (3,0-6,0 і 2,0-8,0 м/с) вітру, не перевищували нормативних значень і не спричиняли негативного впливу на якість атмосферного повітря сельбищної зони.

Результати дослідження не виявили вираженого впливу компонентів залізорудного концентрату, марганцевої руди та феросилікомарганцю на якісний склад мікрофлори, що, можливо, пов'язано з особливостями фізико-хімічного складу вантажу та умовами технологічного процесу. Також не було виявлено впливу зміни технології їх перевантаження на вміст завислих часток (1,10,1 мг/дм3) у морському середовищі.

Вивчення процесів самоочищення морської води в залежності від рівня її забруднення компонентами хімічних вантажів проводилося нами в експериментальних умовах. У серіях, експонованих при температурі +22 єС (літній режим) і мінімальній концентрації KCl 2,1 г/дм3, протягом першого тижня досліду ріст у контролі та в епідемічно значущих розведеннях (10-7/мл, 10-9/мл) відзначався тільки при першому посіві. Не спостерігався ріст мікроорганізмів після посіву в контролі через 24 години в розведенні 10-9/мл, а через 48 годин – відсутній був ріст E. coli O55 у розведенні 10-9/мл. На четвертому тижні експерименту в усіх розведеннях ріст мікрофлори не був зареєстрований, крім росту E. coli при максимальному розведенні в серіях із різними концентраціями суперфосфату та з максимальною концентрацією KCl (21,0 г/дм3). На п'ятому тижні експерименту зберігався помірний ріст E. coli і V. alginolyticus у розведенні 10-5/мл при максимальній (6,04 г/дм3) і мінімальній (0,604 г/дм3) концентрації суперфосфату і максимальній концентрації KCl. При ідентифікації штамів E. coli і V. alginolyticus змін у культуральних, біохімічних і серологічних властивостях та чутливості до антибіотиків не було виявлено. Встановлено, що зі зростанням концентрації суперфосфату до 6,04 г/дм3 виживання тестових культур мікроорганізмів пролонгувалося до 33-35 днів. Найбільш тривалим було виживання культури E. coli O55 (до 35 днів), тоді як V. alginolyticus – до 29-30 днів, що, на нашу думку, пов'язано з різними культуральними властивостями тестових мікроорганізмів.

Найбільш тривалим був ріст культур у присутності максимальних концентрацій обох забруднювачів (рис. 2), при чому кількість колоній E. coli О55 була вищою, ніж для V. alginolyticus, що, можливо, обумовлено культуральними особливостями галофільної аутохтонної мікрофлори.

Рис. 2. Динаміка виживання музейних штамів E. coli та V. alginolyticus при максимальних концентраціях КСІ та суперфосфату (температура води +22єС)

У серіях, які експонувалися при температурі води +4 єС (зимовий період), спостерігався ріст E. coli тільки в розведенні 10-5. Незалежно від концентрації суперфосфату і КСІ на 3 добу експерименту ріст V. alginolyticus у всіх розведеннях не реєструвався. Ріст E. coli у розведенні 10-5 не відмічався вже до кінця другого тижня. При ідентифікації штамів культур, які використовувалися в експерименті, не було виявлено змін їхніх властивостей. Таким чином, при низьких температурах води, незалежно від хімічного складу полютанту (мінеральні добрива) та його концентрації, створюються несприятливі умови для тривалого виживання умовно-патогенної мікрофлори.

Нами вивчалися умови праці робітників порту, зокрема, докерів-механізаторів, які зайняті на переробленні насипних вантажів, та їх вплив на стан здоров'я працюючих. Проведені дослідження виявили, що у докерів, які переробляли вантажі сірки і руд, допоміжні операції (у т.ч. прибирання причалу), як джерела забруднення повітря робочої зони, на універсальних ППК займали 32,3% (29,5%) часу в порівнянні зі спеціалізованими ППК – 15,4% (9,2%).

За результатами вимірювання на робочих місцях докерів-механізаторів при здійсненні вантажно-розвантажувальних робіт, еквівалентних рівнів шуму та вібрації, умови їх праці слід віднести до категорії шкідливих класу 3.2, за рівнями освітленості – до класу 3.1, за показниками загазованості і запиленості – до 3.3 і 3.4, в окремих випадках – до 4.0 (небезпечному для здоров'я) відповідно до гігієнічної класифікації праці за ДН 3.3.5-6.6.1-2000.

Аналіз структури захворюваності докерів-механізаторів у портах Іллічівськ, Одеса, Маріуполь виявив домінування захворювань трьох основних груп: органів дихання, опорно-рухового апарату і травм різного характеру. Частота захворювань органів дихання в докерів, що працювали з небезпечними насипними вантажами, була в 1,6 рази вище (рис. 3), ніж у докерів, зайнятих на переробленні контейнерних вантажів, де немає відкритого джерела пилоутворення та забруднення повітря робочої зони (рис. 4).

Рис. 3. Структура захворюваності докерів-механізаторів, зайнятих на ППК по переробленню небезпечних насипних вантажів

Рис. 4. Структура захворюваності докерів, що працюють із контейнерними вантажами

Дослідження структури захворюваності співробітників управління порту і робітників судноремонтного заводу виявили перевагу захворювань серцево-судинної системи (25-27%), що в 2,5-2,7 рази більше, ніж у докерів; патологія опорно-рухового апарату відмічалася в 2,5 рази, а травми – в 5,3 рази менше, ніж у докерів. Отримані результати вказують на необхідність створення програм медичного контролю за станом здоров'я докерів-механізаторів з впровадженням функціональних тестів та інструментальних методів для ранньої діагностики порушень органів дихальної системи.

Найбільша кількість випадків із тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) (в середньому 1600) відмічалася для робітників терміналу №1, тоді як найнижчий показник реєструвався серед працівників управління порту (в середньому 850). Середня кількість випадків ЗТВП складала для докерів та робітників портового ремонтного комплексу від 119 до 153,3 на 1000 працюючих, тоді як у середньому число випадків ЗТВП по порту Іллічівськ складало 92,2. Було показано, що в результаті впровадження закритих технологічних схем перевантаження, належного дотримання нормативного регламенту вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням засобів індивідуального захисту, захворюваність на 3-му терміналі зменшилася протягом періоду спостереження на 6,2 випадки на 100 працюючих.

Результати опитування виявили, що на думку більшості докерів (48,2% основної групи; 83,8-78,8% контрольної), стан їхнього здоров'я залежав від несприятливих умов праці. При оцінці умов праці на вантажно-розвантажувальних комплексах 17,0% докерів основної групи і 38,7% докерів контрольної вважали їх "поганими" і тільки 6,1% усіх респондентів - "добрими" (рис. 5).

Рис. 5. Оцінка умов праці докерами, що працюють із генеральними та небезпечними вантажами

Серед виробничих шкідливостей респонденти відзначали хімічні забруднення (50,0-75,7%), несприятливий мікроклімат (55,0-65,0%), важкість і напруженість трудового процесу (41,0-68,5%).

Серед докерів-механізаторів, пов'язаних із небезпечними вантажами, спостерігалася виражена тенденція до зниження функціональних резервів організму: гранична артеріальна гіпертензія була виявлена у 55,5%, що в 3,4 рази більше, вегетативна дисфункція (28,7%) – в 3,5 рази більше, симптоми вертеброгенних захворювань (61,3%) - в 1,3 рази більше порівняно з контролем. В основній групі низьку самооцінку власного здоров'я висловили 83,3%, що в 1,3 рази більше, ніж в контрольній.

На підставі проведених досліджень нами був уперше запропонований і апробований новий порядок медичного контролю за станом здоров'я докерів-механізаторів, що контактують із небезпечними насипними вантажами, в якому передбачено збільшення кратності медичних оглядів до 2 разів на рік із проведенням функціональних проб (ЕКГ із навантаженням, спірометрія, пневмотахометрія) і біохімічних тестів (АЛТ, АСТ, білірубін, лужна фосфатаза, тест на толерантність до глюкози, протеїнограма). Як видно з рис. 6, кількість випадків ЗТВП серед докерів-механізаторів після введення порядку диференційованого проведення періодичних медичних оглядів зменшилася в 1,3 рази, кількість днів непрацездатності скоротилася в 1,7 рази відносно показників до введення порядку.

Рис. 6. Ефективність впровадження порядку диференційованого проведення періодичних медичних оглядів докерів-механізаторів, що працюють із небезпечними вантажами

За рахунок зниження показника ЗТВП на 12%, поряд із поліпшенням індивідуального здоров'я докерів-механізаторів, відзначався стійкий економічний ефект, який склав для Маріупольського порту понад 5млн. грн., для Іллічівського (зниження ЗТВП на 9%) – майже 4 млн. грн.

Loading...

 
 

Цікаве