WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічна оцінка навколишнього середовища при роботах із насипними вантажами в портах (автореферат) - Реферат

Гігієнічна оцінка навколишнього середовища при роботах із насипними вантажами в портах (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми, проведенні аналітичного огляду наукової літератури з питань дисертаційних досліджень. Автором обґрунтована програма виконання натурних і експериментальних досліджень відповідно до мети та завдань роботи. Матеріали дисертаційної роботи отримані при безпосередній участі здобувача в усіх дослідженнях. Автором особисто проведено первинну обробку, аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях, присвячених проблемам контролю за особливо небезпечними інфекціями (Одеса, 1997; Іллічівськ, 2005), санітарно-епідеміологічного нагляду на водному транспорті (Одеса, 1999, 2000, 2003), санітарної охорони кордонів (Іллічівськ; С.-Петербург (Росія), 2005), а також на міжнародних симпозіумах і конференціях із проблем санепідзабезпечення умов праці докерів і моряків (Барселона (Іспанія), 2003; Рієка (Хорватія), 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 робіт: 1 – монографія, 3 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 – матеріали та тези наукових конференцій, конгресів, симпозіумів, у тому числі 2 – проведених за кордоном.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу, присвяченого опису матеріалів та методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та списку використаних джерел, який включає 181 найменування, з яких 51 – іноземне. Дисертація викладена на 154сторінках, ілюстрована 31 таблицею та 20 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Обсяги та методи дослідження. Дослідження виконані в три етапи за період 1996-2006 рр. у портах Іллічівськ, Маріуполь і Южний. Перший етап передбачав проведення натурних досліджень стану забруднення об'єктів довкілля (повітряне середовище, морська вода, донні відкладення) компонентами небезпечних насипних вантажів (калію хлориду, суперфосфату, сірки, кольорових руд, залізорудного концентрату). На другому етапі було проведено ретроспективний аналіз захворюваності докерів та фахівців суміжних професій, зайнятих у технологічних циклах переробки насипних вантажів у портах Іллічівськ, Маріуполь і Южний; дослідження функціональних резервів організму та визначення об'єктивних критеріїв їхнього індивідуального здоров'я; експериментальні дослідження виживання мікроорганізмів в умовах різного за інтенсивністю забруднення морської води компонентами вантажів. На третьому етапі проведене узагальнення отриманих даних та їх статистична обробка, сформульовані висновки.

Інформація про погодно-кліматичні, гідрологічний режим акваторії порту Іллічівськ, обсяги вантажообігу отримана зі звітів Українського НДІ морської медицини, Українського гідрометеорологічного бюро, НДІ Чорноморпроект. Натурне вивчення погодних сезонних та мікрокліматичних умов праці проводили за допомогою стандартних гігієнічних методик термо-, психро- та анемометрії. Санітарно-хімічні дослідження повітря - відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" та ГОСТ 17.2.5.01-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов".

Концентрацію пилу відповідних насипних вантажів визначали гравіметричним методом. Відбір проб повітря проводили в певних точках відповідно до вимог методичних рекомендацій з оцінки вмісту пилу в повітрі морських портів, у тому числі на комінгсі люка в робочій зоні сигнальника, на посту вахтового матроса, на капітанському ходовому містку, біля завантажувального люка в момент засипання вантажу у вагон, у кабіні кранівника, а також на відстані 20, 40 і 60 м від бунта вздовж осі поширення хмари пилу. Визначення рівнів забруднення атмосферного повітря проводилося згідно ОНД-86 із використанням програми ЕОЛ-ПЛЮС.

Санітарно-хімічні дослідження стану морського середовища включали визначення солоності води, концентрації амонійного азоту, кількості завислих речовин та показника БСК5 за загально прийнятими методиками.

Основні санітарно-мікробіологічні показники морської води (загальне мікробне обсіменіння, вміст лактозопозитивних кишкових паличок (ЛПКП), видовий склад мікрофлори) визначали у зоні здійснення перевантаження небезпечних вантажів: біля причалу, на відстані 200 м від причалу, біля входу в порт і в зоні загального водокористування рекреаційного призначення. За видовим складом мікрофлори проводили спостереження протягом 16 місяців. Проби донних відкладень відбиралися в зоні розташування причалів №№ 2, 9 і 20 порту Іллічівськ. Вміст важких металів у пробах визначали у водних витяжках методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

Експериментальне дослідження динаміки виживання мікроорганізмів у модельному середовищі під впливом хімічних речовин проводилося із використанням музейних штамів E. coli O55 i V. algolyticus у стандартних розведеннях 10-9, 10-7, 10-5 в 1мл.Бактеріальні культури вносили у морську воду, в яку попередньо додавали речовини у мінімальній та максимальній концентраціях відповідно: калію хлорид (2,1 і 21,0 г/л) і суперфосфат

(0,604 і 6,04 г/л). Дослідження модельного водного середовища проводилися при температурі води + 4 і +22 ˚С (середні значення для зимового та літнього періодів відповідно). Контролем слугувало це ж середовище із зазначеними бактеріальними культурами без додавання хімічних речовин. Штами мікроорганізмів, які досліджувалися, вивчалися за культуральними, біохімічними, серологічними властивостями і чутливістю до антибіотиків за загально прийнятими методиками.

Дослідження стану здоров'я робітників проводилися методом анонімного анкетування. У докерів зі стажем роботи більше 5 років оцінювалися показники функціонального стану організму, а саме: гемодинамічні (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень), функції респіраторної системи (проба Штанге), стан пропріоцептивної чутливості (статичне балансування). Вивчалися суб'єктивна оцінка власного здоров'я, морфо-фенотипічні показники (маса тіла, індекс маси тіла (ІМТ)), стан вегетативної нервової системи з використанням вегетативного індексу Кердо. Загальна кількість обстежених докерів - 700 осіб, з них 280 - зайняті на ППК для небезпечних вантажів.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою дисперсійного та кореляційного аналізу. Рівень статистичної значущості приймався для р<0,05.

Натурні дослідження включали визначення:

  • фактичного вмісту забруднюючих речовин – компонентів насипних вантажів (калію хлориду, сірки, феросилікомарганцю, руд кольорових металів (марганцю, нікелю), пилу недиференційованого) в повітрі робочої зони – проаналізовано 13948 проб;

  • концентрацій забруднюючих речовин (азоту оксиди, вуглецю оксид, ангідрид сірчистий) в атмосферному повітрі на межі СЗЗ порту – проаналізовано 1200 проб;

  • санітарно-хімічних показників морської води (солоності, завислих часток, вмісту хлоридів і фосфатів, БСК5) – проаналізовано 3490 проб;

  • санітарно-бактеріологічних показників морської води (загального мікробного числа, патогенної мікрофлори) – проаналізовано 5020 проб;

  • вмісту важких металів (Pb, Cd, Hg, As, Cu, Zn, Ni, Mn), фосфору, фтору, нафтопродуктів і фенолів у морських донних відкладеннях – проаналізовано 52 проби;

  • бактеріологічних показників у морських донних відкладеннях – проаналізовано 60 проб;

  • фізичних факторів виробничого середовища (шуму, вібрації, освітленості) – проведено 1270 замірів;

Експериментальні дослідження динаміки виживання мікроорганізмів у модельному середовищі під впливом хімічних речовин були проведені в 10 серіях в 3-х повторностях.

При вивченні стану здоров'я загальна кількість обстежених докерів - 700 осіб, з них 280 - зайняті на ППК для небезпечних вантажів.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження стану повітряного та морського середовищ у сучасних морських портах виявили, що основними негативними чинниками впливу були високі рівні шкідливих пилоподібних компонентів насипних вантажів при їх перевантаженні відкритим способом (грейферна технологія) та змиви в акваторію порту їхніх залишків із причалів. Фактична концентрація пилу калію хлориду в повітрі робочої зони біля джерела пилоутворення становила 1000 ГДК, біля вагону – 5,7 ГДК, біля відкритого складу (бунта) – 51 ГДК, на причалі – 3,3 ГДК. В окремих випадках реєструвалися показники на рівні 60 ГДК. Виявлено, що найвищі концентрації калію хлориду визначалися в момент розкриття щелепного грейфера –

Loading...

 
 

Цікаве