WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві (автореферат) - Реферат

Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві (автореферат) - Реферат

За час перебування турків-месхетинців в Україні в цій спільноті відбулися суттєві соціокультурні зміни, які торкнулися таких сфер, як шлюбно-сімейні відносини, знання і використання української та російської мов, матеріальної культури тощо. У цілому слід відзначити, що у культурному та громадсько-політичному житті соціальна адаптація турків-месхетинців тяжіє до інтеграції, хоча в деяких сферах суспільного життя простежуються елементи ізольованості (сімейно-шлюбні відносини, релігійне життя) та асиміляції (матеріальна культура).

Визначено, що інтеграція в різних статево-вікових групах турків-месхетинців відбувається з різною швидкістю і глибиною. Найбільш інтегрованими в українське суспільство є економічно і політично активні чоловіки молодого і середнього віку. Найбільш успішною сферою, в якій відбувається інтеграція, є економіко-господарчі відносини. Послідовність соціальної адаптації та інтеграції турків визначається напрямком "економіко-господарча – політична – соціокультурна".

Встановлено, що перешкодою до більш успішної інтеграції жінок є їх ширше залучення до діяльності у первинних групах. На відміну від людей старшого віку, для яких сім'я є головним джерелом власної ідентичності, діти, молоді люди, чоловіки більше задіяні у вторинних групах – шкільних класах, студентських групах, спортивних секціях, гуртках, виробничий колективах тощо. Це дає їм можливість включатися у адаптаційні процеси інших видів. Тоді як замкнутість призводе до сегрегації, етнічної геттоізації.

Аналіз перебігу адаптаційних процесів турків-месхетинців в Україні та інших країнах дозволяє виділити фактори успішної адаптації мігрантів-представників етнічних груп. Це зокрема: розмивання ролі первинних груп, залучення мігрантів до діяльності у вторинних групах; секуляризація міжетнічних відносин старожилів і мігрантів, підвищення політичної та правової культури старожилів і мігрантів. Серед факторів, які перешкоджають інтеграції, можна виділити: соціально-демографічний дисбаланс, який призводить до одностороннього зростання статусного становища; експорт міжетнічних конфліктів (зокрема вірмено-турецького); компактне проживання, традиціоналізм, наявність екстремістських і націоналістичних організацій, особливості етнічної та міграційної історії приймаючого суспільства.

Важливим, на нашу думку, фактором успішної інтеграції є кооптація лідерів – представників груп мігрантів – в органи влади, елітні кола приймаючих суспільств. В Узбекистані турки-месхетинці не входили, на відміну від представників інших депортованих народів, до складу господарчих і культурних еліт, що робило їх найменш захищеною меншиною. В Україні лідери турецько-месхетинських громад і одночасно депутати місцевих рад виступають як медіатори конфліктів, агенти інтеграції.

Визначено, що на успішність адаптації впливають історико-політичні передумови, що передбачають зв'язок етнічності мігрантів з історією приймаючої території. У випадку, коли мігранти певної національності прибувають на територію, яка колись мала відношення до відповідної етнічної групи (наприклад, перебувала у складі відповідної держави), виникає ризик упередженого політичного ставлення до них. У такій ситуації виникають екзостереотипи, в яких мігрантів звинувачують у сепаратизмі або іредентизмі.

Встановлено, що міжетнічні відносини між представниками старожильчеських етнічних груп і турками-месхетинцями в Україні опосередковані соціально-психологічними механізмами стереотипізації сприйняття, частина яких виникла на ґрунті дефіциту інформації про турків.

Головні стереотипи пов'язані з конфліктністю турків-месхетинців, схильністю до корупційних дій, нечесністю, агресивністю, поганим ставленням до жінок, негігієнічним способом життя. Викладене дає підстави вважати, що поява стереотипів обумовлюється розміром культурної дистанції між мігрантами і старожилами і різними темпами адаптації до нових ринкових умов серед переселенців і старожилів.

Між тим в Україні вже спостерігаються ознаки позитивних зрушень. П'ята частина всіх старожилів в тій чи іншій формі позитивно налаштована на інтеграцію (хоча й обмежену) турків-месхетинців, які є громадянами України, в тих населених пунктах, де вони оселилися на початку 90-х років ХХ ст., але не налаштована на розширення турецько-месхетинського ареалу проживання та подальше прийняття турків-емігрантів. У нестандартизованих інтерв'ю часто зустрічаються позитивні оцінки економічної діяльності турків-месхетинців, особистісних відносин у турецькому середовищі.

Загальний аналіз експертних оцінок і спостереження за соціально-політичною ситуацією дають підстави вважати, що, незважаючи на гостроту, міжетнічні відносини в місцях проживання турків-месхетинців в Україні перебувають поза зоною першочергової уваги з боку владних структур. У сфері етнополітики спостерігається певний рух і реакція з боку владних структур, які мають спонтанний характер. Це вимагає корекції етнополітичного менеджменту в місцях проживання турків-месхетинців з огляду на нестабільну міжетнічну ситуацію. Потенційно успішними формами етнополітичних заходів є інформаційно-освітні заходи, публікації в ЗМІ, роз'яснювальна робота тощо.

Враховуючи викладене, можна констатувати, що в наслідок успішної інтеграції статус турецько-месхетинська етнічної групи в перспективі буде еволюціонувати від етнічної групи з невизначеним статусом до статусу національної меншини.

Публікації. Основні положення дисертації були викладені в наступних публікаціях:
  1. Гоманюк Н.А. Этнические стереотипы в отношении турок-месхетинцев в местах их компактного проживания в Украине (по результатам исследований в Чаплинском районе Херсонской области) // Вісник Харківського наці-онального університету ім. В.Н.Каразіна, "Соціологічні дослідження сучас-ного суспільства: методологія, теорія, методи". – 2005. – №652. – С.156-162.

  2. Гоманюк М.А. Експертні оцінки стану міжетнічних відносин в місцях компактного проживання турків-месхетинців в Україні (за результатами дослідження в Чаплинському районі Херсонської області) // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, "Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи". – 2006. – №723. – С.155-163.

  3. Гоманюк М.А. Міжетнічна ситуація в місцях проживання турків-месхетинців в Україні: візія старожилів (за результатами досліджень у Чаплинському районі Херсонської області) // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. – Т.2. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – С.69-76.

  4. Коробов В.К., Пилипенко І.О., Гоманюк М.А., Білий Д.В. Аналітичний звіт про стан соціально-політичного розвитку Херсонської області. – Херсон: Графіка, 2004. – 78 с. (авторові належить розділ "Міжетнічні і міжконфесійні відносини")

  5. Homaniuk M. Problemy migracji i spoіecznej adaptacji Turkуw meschetyсskich na Ukrainie (na przykіadzie obwodu chersoсskiego) // Rocznik Instytutu Europy Њrodkowo-Wschodniej. – Rok (2) 2004. – S. 109-121.

  6. Гоманюк М.А., Пилипенко І.О. Особливості етногосподарської інвазії турків-месхетинців в Херсонській області // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. – Зб. наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирський, 2005. – С.164-171. (авторові належить аналіз економічної адаптації турків-месхетинців)

  7. Гоманюк М.А. Соціально-просторовий контекст та варіативність етноніму "турки-месхетинці" // Наукові записки Херсонського відділу Українського географічного товариства: Зб. наук. праць. – Під ред. І.О.Пилипенка. – Вип.1. – Херсон: Видавничий центр Херсонського державного університету. – 2005. – С.38-42.

  8. Гоманюк М.А. Деякі демографічні і соціологічні показники становища турецько-месхетинського населення на півдні Україні (тенденції розвитку та ймовірні соціальні наслідки) // V Всеукр. науково-практ. конф. "Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України". – Запоріжжя: Облдержадміністрація, ЗНТУ; Сімферополь: Доля, 2001. – С.112-114.

  9. Гоманюк М.А. Економічна інтеграція і форми господарювання турків-месхетинців в південному регіоні України // VI Всеукр. науково-практ. конф. "Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України". – Запоріжжя: ЗНТУ, 2005. – С.85-87.

АНОТАЦІЯ

Гоманюк М.А. Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – галузеві та спеціальні соціології. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007

У дисертації досліджуються процеси соціальної адаптації й інтеграції турків-месхетинців в Україні. На основі найбільш поширених етносоціологічних підходів проаналізовано етногенез, сучасне становище турків-месхетинців і досліджено вплив історичних, політичних і соціальних факторів на подальшу адаптацію турків-месхетинців в українському суспільстві. На основі кількох проведених польових досліджень описано механізми соціальної адаптації і з'ясовано глибину інтеграції турків-месхетинців в Україні. Порівняльний аналіз становища турків-месхетинців в Україні, Росії, країнах Середньої Азії і Закавказзя, дозволив виявити фактори, які впливають на успішність адаптаційних процесів. Це зокрема: кооптація мігрантів до регіональних еліт, органів влади; розмивання ролі первинних груп, залучення мігрантів до діяльності у вторинних групах; секуляризація міжетнічних відносин старожилів і мігрантів, підвищення політичної та правової культури старожилів і мігрантів. Серед факторів, які перешкоджають інтеграції виділені: соціально-демографічний дисбаланс, який призводить до одностороннього зростання статусного становища; експорт міжетнічних конфліктів; компактне проживання, традиціоналізм, наявність екстремістських і націоналістичних організацій, особливості етнічної та міграційної історії приймаючого суспільства.

Loading...

 
 

Цікаве