WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві (автореферат) - Реферат

Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві (автореферат) - Реферат

Положення і висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях, круглих столах, науково-теоретичних семінарах соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.

Запропоновані в роботі положення та методологія можуть стати основою для подальших досліджень в етносоціології, а також можуть використовуватися для розвитку таких навчальних дисциплін як "соціальна політика", "соціологія управління". Матеріали дисертації можуть бути використані при розробленні спецкурсу "Соціальна адаптація мігрантів і інтеграція етнічних груп", а також курсу "Етносоціологія".

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням здобувача, яким проведено чотири польових дослідження, здійснено поглиблений аналіз літератури, розроблено рекомендації місцевим органам влади та освітнім установам. Результати виконаних досліджень відображені в публікаціях і тексті дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено на науково-методичних семінарах соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна і наукових семінарах кафедри філософії та соціології Херсонського національного технічного університету. Матеріали дисертації також були представлені та обговорені:

  • на всеукраїнських конференціях і круглих столах: "Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України" (м. Запоріжжя, 2003, 2005 роки), "Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення" (м. Херсон, 2005 рік), "Регіональні виміри суспільних змін та активізація структур громадянського суспільства напередодні президентських виборів 2004 року" (смт. Лазурне Херсонської обл., 2004 рік), "Південь України: стан і перспективи розвитку соціально-політичних і соціально-економічних процесів після Помаранчевої революції" (м. Одеса, 2005 рік);

  • на міжнародних конференціях і семінарах: "10 років СНД: пошуки, втрати, надбання" (м. Волгоград, Росія, 2001 рік), Літня сесія Методологічного інституту міжнародних відносин за темою "Філософія міжнародних відносин" (м. Свєтлогорск, Калінінградська обл., Росія, 2003 рік), "Уявляючи Пограниччя: моделі, ідентичності, репрезентація" (м. Мінськ, Бєларусь, 2005 рік); "Україно-турецькі відносини: стан та перспективи розвитку" (м. Одеса, Україна, 2006 рік), "Соціологія у світі, що змінюється" (м. Харків, Україна, 2006 рік);

  • під час стажування в Інституті Центрально-Східної Європи (м. Люблін, Польща, 2004 рік).

Публікації. За матеріалам дисертації опубліковано 9 наукових робіт: 3 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у закордонному науковому журналі, 2 статті у наукових збірках, розділ у брошурі, 2 тези доповідей. Крім того, за матеріалами дослідження опубліковано 2 повідомлення в Інтернет-виданнях (одне з яких – на сайті Національного інституту стратегічних досліджень) і 5 статей у друкованих ЗМІ. Друковані праці відображають зміст і головні положення роботи.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, ілюстрованих таблицями та рисунками, висновків. Список використаних джерел складається зі 151 найменування, у тому числі 13 іноземних джерел з латинською графікою. Дисертація містить 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, описано ступінь наукової розробленості проблеми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено об'єкт і предмет дисертаційного дослідження, його теоретико-методологічні та емпіричні засади, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі "Турки-месхетинці в світлі різних етносоціологічних підходів" здійснено аналіз меж застосування різних теоретико-методологічних підходів під час вивчення етнічних груп; зроблено теоретичний аналіз праць дослідників, які займались вивченням турків-месхетинців і обґрунтовано вибір теоретичних підходів для вивчення тих чи інших аспектів дисертаційного дослідження.

У першому підрозділі"Теоретико-методологічні підходи до вивчення турків-месхетинців" надано стислу характеристику основних теоретико-методологічних етносоціологічних підходів: примордіалістського, конструктивістського і інструменталістського. В наступних трьох частинах підрозділу ці підходи використано для аналізу питань, пов'язаних з турками-месхетинцями.

У першій частині підрозділу "Етногенез турків-месхетинців в межах примордіалістського підходу" розглядаються питання, пов'язані з історією і етнографією турків-месхетинців і, в цьому контексті, досвід соціальної адаптації в ХІХ і ХХ століттях – в Османській, Російській імперіях, в СРСР до Другої світової війни і після депортації 1944 р.

Сучасні основи турецько-месхетинської етнічності розглядаються у другій частині підрозділу "Розвиток сучасної турецько-месхетинської етнічності в конструктивістській парадигмі". У цій частині аналізуються феномени, що складають турецько-месхетинську етнічність – поняття "втрачена батьківщина", репатріаційний дискурс, перебування у ролі "депортованого народу", вплив громадських рухів, характеристики цих понять та процесів, їх специфіка і розвиток у різному соціальному оточенні.

У третій частині підрозділу "Інструменталістські аспекти вживання етноніму "турки-месхетинці" розглядаються різні аспекти (серед інших – ідеологічні і політичні) і межі вживання етноніму "турки-месхетинці", а також інших етнонімів, які використовуються по відношенню до месхетинських турків. Під цим кутом зору проаналізовано результати Всеукраїнського перепису населення 2001 р. і з'ясовано, що найбільш об'єктивним показником кількості турків-месхетинців в Україні є сума кількості турків-месхетинців разом з турками, а найбільш поширеним екзоетнонімом серед турків-месхетинців є етнонім "турки".

У другому розділі "Соціальна адаптація та інтеграція турків-месхетинців в Україні" розглядаються теоретико-методологічні підвалини теорії соціальної адаптації і інтеграції, розробляється система оцінювання соціальної адаптації і інтеграції, яка застосовується під час аналізу емпіричних даних. Упершому підрозділі "Структурно-функціональний аналіз соціальної адаптації й інтеграції мігрантів: методологічні засади" надається аналіз означених процесів в структурно-функціональній парадигмі, подається розроблена на основі праць українських та російських соціологів система оцінки соціальної адаптації і інтеграції етнічних груп і мігрантів, а також соціально-психологічної концепції Дж.Беррі, згідно з якою інтеграція визначається як одна з чотирьох стратегій аккультурації мігрантів у новому соціокультурному середовищі, коли кожна із взаємодіючих груп та її представників зберігає свою культуру і при цьому створюється нове, достатньо стабільне суспільство.

Другий підрозділ "Адаптація турків-месхетинців в Україні в світлі міграційних процесів" присвячено вивченню історії появи турків-месхетинців в Україні, виявленню соціально-економічних факторів, які вплинули на вибір місця проживання та подальшу адаптацію мігрантів (кліматичні умови, наявність вільного житла і зрошувальних земель, участь у соціальних мережах, безробіття та ін.). У розділі розглядається також реакція старожилів на появу мігрантів, яка є здебільшого негативною.

Третій підрозділ "Демографічні наслідки міграційних процесів турків-месхетинців як наслідок адаптації" присвячено вивченню соціальної структури в місцях проживання турків-месхетинців в країні. Виявлено, що переселення турків-месхетинців вплинуло на зміни в статево-віковій (збільшилась кількість населення молодших вікових груп) і етно-національній структурі окремих районів, де проживають турки-месхетинці, а також викликало зміни у соціально-економічній структурі.

Проведені розрахунки свідчать про те, що зростання турецько-месхетинського населення Чаплинського району відбуватиметься за ступеневою функцією, тобто стрімке зростання незабаром уповільниться і згодом стабілізується (при незначному зростанні чисельності).

У четвертому підрозділі "Соціально-культурна адаптація турків-месхетинців" мова йде про те, що за час перебування турків-месхетинців в Україні в цій спільноті відбулися суттєві соціокультурні зміни, які торкнулися таких сфер, як шлюбно-сімейні відносини, знання і використання української та російської мов, матеріальної культури тощо. Частина цих змін має інтеграційний характер. Загалом можна констатувати, що в Україні спостерігається тенденція переходу від міжгрупового протистояння до міжгрупової дифузії – але це більше спостерігається не в культурній, а в соціально-економічній і соціально-політичній сферах.

П'ятий розділ "Економіко-господарча адаптація турків-месхетинців в Україні" дає картину економічної адаптації турків-месхетинців. Турки-месхетинці до умов, які склалися в Україні на початку 90-х років ХХ ст., адаптувалися разом зі старожилами, що надавало їм відносно рівних стартових можливостей. На початкових етапах адаптації відбувалося корегування логіки економічної поведінки, але це робилось разом зі старожилами. Економічна адаптація турків-месхетинців в Україні й економічна адаптація старожилів відбувалася майже паралельно. До нових ринкових умов вони почали адаптуватися на початку 90-х років ХХ ст., тобто в час найбільш масової хвилі турецько-месхетинської міграції. Беручи до уваги підприємницьку активність мігрантів, етнічний бізнес, відсутність патерналістських установок, можна зробити висновок, що в суспільствах країн-колишніх радянських республік економічна адаптація мігрантів до нових ринкових умов була більш швидкою і успішною, ніж адаптація старожилів.

Loading...

 
 

Цікаве