WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві (автореферат) - Реферат

Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців в українському суспільстві (автореферат) - Реферат

Мета і завдання дослідження. Відповідно до вищезазначеного метароботи полягала у з'ясуванні впливу адаптаційних й інтеграційних процесів на етнічні групи в місцях проживання турків-месхетинців і подальшому пошуку напрямків практичного здійснення етнополітики в місцях проживання турків-месхетинців в Україні.

Мета роботи зумовила коло таких завдань:

  • визначити соціокультурні маркери, за якими визначається приналежність до турецько-месхетинської етнічної групи;

  • визначити індикатори і розробити методику вимірювання соціальної адаптації та інтеграції;

  • встановити глибину соціальної адаптації та інтеграції турків-месхетинців в українське суспільство;

  • виділити фактори, які впливають на успішність соціальної адаптації та інтеграції мігрантів-представників етнічних груп;

  • оцінити міжетнічні відносини між турками-мігрантами і старожилами;

  • виявити конфліктогенні фактори та оцінити можливості виникнення міжетнічних конфліктів у місцях компактного проживання турків-месхетинців в Україні;

  • розробити практичні поради для здійснення етнополітики в місцях компактного проживання турків-месхетинців і інших мігрантів-представників етнічних груп.

Об'єкт дослідження – турецько-месхетинська спільнота в Україні.

Предмет дослідження складають передумови, механізми, динаміка, фактори (стабілізуючі та дестабілізуючі), фон соціальної адаптації та інтеграції вимушених мігрантів-представників етнічних груп.

Теоретико-методологічні засади та емпірична база дослідження. Соціальна адаптація й інтеграція турків-месхетинців розглянута на основі найбільш поширених етносоціологічних підходів – примордіалістського, конструктивістського та інструменталістського. Питання, пов'язані з етногенезом турків-месхетинців, були розглянуті в примордіалістській парадигмі, а питання, пов'язані з їх сучасним становищем та ідентифікацією, – в інструменталістській та конструктивістській парадигмах.

Оцінювання адаптаційних процесів в роботі базувалося на структурно-функціональній парадигмі. На основі структурно-функціональної парадигми українськими і російськими вченими (Г.Вітковська, М.Шульга та ін.) були розроблені напрямки дослідження адаптації вимушених мігрантів на пострадянському просторі. Ці напрямки (демографічний, економічний, політичний, культурний) були взяті за основу розробки методології та методики дослідження і додатково доповнені історичним, електоральним, мовно-освітнім та міжетнічним напрямками.

Для дослідження ступеня інтегрованості за вказаними напрямками використовувався аналіз (зокрема порівняльний аналіз із ситуацією в інших країнах, де проживають месхетинці: Росії, Узбекистані, Казахстані, Азербайджані, Туреччині, США) соціальної структури, економічної та політичної поведінки; діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування й громадських організацій, ЗМІ, релігійних громад, освітніх установ; аналіз результатів опитування громадської думки. Рівень міжетнічної напруженості вимірювався за допомогою шкали Е.Богардуса (адаптована методика Н.Паніної) та методом глибинних інтерв'ю.

Враховуючи той факт, що більшість українських турків-месхетинців проживає в Херсонській області (передусім у Чаплинському районі), більшість польових досліджень було проведено автором саме в цій частині України. В рамках дослідного проекту в Чаплинському районі протягом 2004-2006 рр. було проведено:

  • репрезентативне опитування (травень 2005 р.). Обсяг вибіркової сукупності (N=409) був визначений відповідно до загальних вимог репрезентативності й завдань подальшого аналізу з урахуванням кількості виділених груп на основі статистичних матеріалів. Виходячи з цілей, завдань і характеристик об'єкта, в даному соціологічному дослідженні була використана двоступенева вибірка з використанням схем систематичного і випадкового механічного відбору. Статистична похибка вибірки не перевищує 5,0%.

  • експертне анкетування (N=32). Групу експертів утворили представники місцевих органів державної влади, депутати місцевих рад, лідери місцевих осередків політичних партій, які виявили відповідний рівень компетенції стосовно проблеми;

  • глибинні й експертні інтерв'ю (N=18). Серед опитаних – мешканці населених пунктів, в яких проживають турки-месхетинці, посадові особі, лідери громадських рухів турків-месхетинців.

Крім того, в рамках дослідження було проведено контент-аналіз публікацій в обласних і районних ЗМІ областей, в яких проживають турки-месхетинці (друковані та електронні видання: "Радянська Таврія", "Гривна", "Політична Херсонщина", "Чапельський Під" та ін. за період 1991-2006 рр., тобто за весь час перебування турків-месхетинців в Україні); опрацьовано архівні матеріали Державного архіву Херсонської області.

Під час оброблення даних виконувався аналіз одномірного та двомірного розподілу відповідей, тріангуляція, кореляційний та регресивний аналізи. Додатково використовувався вторинний аналіз результатів соціологічних досліджень (зокрема досліджень О.Малиновської) і статистичних матеріалів: результатів перепису населення, обласної (Херсонська, Миколаївська, Одеська області) та районної демографічної й соціально-економічної статистики, аналіз документів органів державної влади, аналіз літературних джерел.

Наукова новизна полягає у вирішенні важливої задачі етносоціології – у розробленні теоретико-методологічного підходу до аналізу процесів соціальної адаптації мігрантів-представників етнічних груп, який дає можливість визначити напрямок, глибину і наслідки адаптаційних процесів, а також його апробації на прикладі турецько-месхетинської спільноти в Україні, а саме:

  • уперше на основі комплексу основних теоретичних підходів, які використовуються в етносоціології (примордіалістського, конструктивістського і інструменталістського), розроблено методологічну схему аналізу процесів соціальної адаптації і інтеграції мігрантів-представників етнічних груп, яка дозволяє діагностувати напрямок, глибину і наслідки соціальної адаптації мігрантів;

  • уперше соціальна адаптація і інтеграція мігрантів-представників етнічних груп була розглянута в усій системі економічних, політичних, культурних, релігійних, міжетнічних відносин в Україні, з урахуванням відношення до мігрантів владної еліти і старожилів, що дає підстави для оптимізації етнополітичного менеджменту.

  • подальшого розвитку дістала теорія соціальної адаптації та інтеграції, зокрема, доповнено систему індикаторів соціальної адаптації та інтеграції етнічних спільнот такими індикаторами, як репатріаційні установки, характер і глибина електоральної активності, мовна компетентність, гендерний баланс освітнього рівня, участь мігрантів у діяльності органів влади, політичних і громадських організаціях;

  • підтверджено залежність успішності адаптації та інтеграції іноетнічних мігрантів від таких особливостей, як секуляризація релігійної свідомості, політична конформність, відношення до соціальної мобільності; і від таких особливостей приймаючого суспільства, як культурна дистанція, існуюча потреба в економічній ресоціалізації мігрантів, стереотипізація сприйняття мігрантів, наявність сегрегації, прагнення до кооптації мігрантів до владних структур;

  • уперше виявлено вплив історичних факторів на процеси адаптації мігрантів: топоніміки приймаючої території, новітньої міграційної історії суспільства, в структурі якого проходять адаптаційні процеси мігрантів.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у поєднанні різних теоретичних підходів у вивченні соціальної адаптації етнічних груп; у розробленні критеріїв оцінки глибини і успішності інтеграційних процесів, опрацюванні індикаторів соціальної адаптації й інтеграції етнічних груп та переселенців; визначенні універсальних чинників, що сприяють або перешкоджають інтеграції мігрантів; визначенні конфліктогенних факторів в місцях проживання етнічних груп.

Отримані результати дають змогу спостерігати особливості процесу формування нової етнічної меншості на прикладі розселення окремих етнічних груп та оцінити місце і значення адаптації та інтеграції в цілому.

Практичне значення Результати дослідження (практичні рекомендації зі здійснення етнополітики) використовувалися під час реалізації проекту "Way trough the cultures: developing of tourist tour on the base on multicultural variety of South Ukraine", підтриманого Міжнародним Вишеградським фондом (Serial No 11050-2006-IUF), в рамках якого розроблено і проведено низку заходів, скерованих на формування толерантності по відношенню до турків-месхетинців та представників інших етнічних груп. З результатами дослідження були ознайомлені також представники місцевих органів державної влади в Херсонській області, представники Всеукраїнського товариства турків-месхетинців "Ватан", імами Херсонської і Харківської областей. На основі наданих матеріалів ними були внесені корективи у плани роботи з громадськістю.

Формою практичної реалізації були також публікації в українських ЗМІ. За матеріалами дослідження було опубліковано 2 повідомлення в інтернет-виданнях і 5 статей у місцевій пресі.

Loading...

 
 

Цікаве