WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом (автореферат) - Реферат

Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом (автореферат) - Реферат

Вперше встановлена різна ефективність антигіпертензивних препаратів лізиноприлу та метопрололу на нормалізацію показників периферичної гемодинаміки залежно від початкового ступеня вираження патологічних змін венозного кровотоку за показником %ДВЄ. Виявлені найбільш інформативні чинники стану серцево-судинної системи, які впливають на ефективність терапії, що проводиться.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтована необхідність проведення дослідження венозного кровотоку методом оклюзійної венозної електроміоплетизмографії з розрахунком основних швидкісних і ємнісних показників і визначенням величини %ДВЄ для оцінювання ступеня порушень периферичної гемодинаміки у хворих ГХ і диференційованого підбору антигіпертензивної терапії. Виявлені переваги терапії ІАПФ лізиноприлом порівняно з -адреноблокатором метопрололом у хворих ГХ з різним ступенем вираження порушень венозного кровообігу.

Результати дисертаційного дослідження використовуються на практиці лікарями і науковцями з метою оптимізації діагностики і терапії ГХ і впроваджені в практичну роботу лікувальних закладів м.Запоріжжя: санаторію "Великий Луг" ЗАТ "Приазовкурорт" (акти впровадження від 08.04.04, 30.06.04), 9-ої міської клінічної лікарні (акт впровадження від 07.08.06), КУ медсанчастини "Запоріжсталь" і "Дніпроспецсталь" (акти впровадження від 20.04.04, 29.09.06); м.Миколаєва: міської лікарні № 1 (акт впровадження від 14.07.04); м.Дніпропетровська: обласний шпиталь для інвалідів війни (акт впровадження від 27.10.05); м.Тирасполя (Молдавська республіка): МУП "Фізіотерапевтична поліклініка" (акт впровадження від 18.06.04). Також результати проведеного дослідження застосовуються в навчальному процесі кафедри терапії, фізіотерапії та курортології Запорізької медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 26.10.06) й впроваджені на вищому державному рівні у вигляді 1 інформаційного листа (Герасименко Л.В., Дейнега В.Г., Доценко С.Я. Метод діагностики функціонального стану ємнісних судин кінцівок з застосуванням дозованого фізичного навантаження м'язів у хворих на серцево-судинні захворювання: Інформ. лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 184-2004. - К., 2004. – 4 с. Особистий внесок дисертанта полягає в клінічному обстеженні хворих, проведенні оклюзійної венозної електроміоплетизмографії з електроміостимуляцією та узагальненні отриманих даних) і 1 нововведення (Герасименко Л.В., Дейнега В.Г., Доценко С.Я. Спосіб оцінки стану венозного кровотоку Реєстр. № 262/25/06 // Реєстр галузевих нововведень. - Вип. 24-25. - К., 2006. – С. 185. Особистий внесок дисертанта полягає в обстеженні хворих, проведенні оклюзійної венозної електроміоплетизмографії з дозованим м'язовим навантаженням, здійсненні випробування нового способу оцінки стану венозного кровотоку).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно обґрунтовані актуальність і доцільність проведення дослідження, його мета, завдання, проведений аналіз наукової літератури, виконаний відбір тематичних хворих. Дослідник самостійно виконала низку інструментальних досліджень - ЕКГ, периферичну реовазоплетизмографію, оклюзійну венозну електроміоплетизмографію з ЕМС, лікування хворих ГХ. ЕхоКГ (М-В-режими), доплеркардіографія проводилися спільно з доцентом кафедри С.Я. Доценком. Автор брала безпосередню участь у радіоімунному дослідженні крові хворих, біохімічному дослідженні добової екскреції катехоламінів. Особисто автором створена електронна база даних здорових осіб і хворих ГХ, проведена статистична обробка результатів дослідження, їх аналіз і узагальнення, сформульовані висновки. Підготовка результатів дослідження до друку, оформлення всіх розділів дисертаційної роботи проведені здобувачем самостійно.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертації були представлені на 64, 65, 67 підсумкових науково-практичних конференціях Запорізької медичної академії післядипломної освіти (Запоріжжя, 2003, 2004, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції "Використання природних і преформованих чинників у відновному лікуванні та реабілітації хворих з серцево-судинними захворюваннями" (Запоріжжя, 2004), 60 Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Київ, 2006), LIX підсумковій науково-практичній конференції "Здобутки клінічної та експериментальної медицини" (Тернопіль, 2006), III конференції молодих учених "Актуальні питання медицини і фармації" (Запоріжжя, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання терапії в практичній роботі сімейного лікаря" (Запоріжжя, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, з них 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на винахід, 2 статті в фахових виданнях, 5 тез у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 143 сторінках комп'ютерного тексту (загальний обсяг 204 сторінки) і складається зі вступу, 5 розділів (огляд літератури, матеріали і методи дослідження, 3 розділи власних досліджень), аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що містить 341 джерело (174 – кирилицею, 167 – латиницею). Робота ілюстрована 14 рисунками, містить 34 таблиці.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Матеріал дисертаційного дослідження містить результати первинного комплексного обстеження, а також спостережень у процесі терапії 121 хворого ГХ без супутніх захворювань і 30 практично здорових осіб, які складали контрольну групу. Залучені для дослідження пацієнти були у віці від 24 до 67 років, середній вік яких склав 49,80,8 років, а контрольної групи 47,31,8 року. Діагноз ГХ виставляли згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів (Є.П. Свіщенко та ін., 2004) на підставі детального збору і аналізу скарг пацієнта, анамнезу захворювання і життя, фізикального обстеження, лабораторних й інструментальних методів дослідження.

Критерії залучення пацієнтів для даного дослідження були такі: верифікована ГХ І і ІІ стадії з м'якою, помірною та тяжкою АГ, відсутність гострих та хронічних, у фазі загострення, захворювань, наявність інформованої згоди пацієнта щодо участі у дослідженні.

Залежно від ступеня АГ було сформовано три групи. До першої групи було включено 19 осіб з АГ І ступеня, до другої -50 з ІІ ступенем, третю групу склали 52 хворі із ІІІ ступенем. Достовірних відмінностей по цим групам за статтю, віком пацієнтів виявлено не було. У пацієнтів з вищим ступенем АГ, стадією ГХ і тривалістю захворювання АТ закономірно був вищим.

З метою вивчення впливу антигіпертензивної терапії на периферичну гемодинаміку хворі були поділені ще на дві групи в залежності від призначеного препарату: 61 пацієнту був призначений лізиноприл (Лізиноприл-ратіофарм, Ратіофарм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина) із середньою добовою дозою 19,51,2 мг, 60 пацієнтів приймали метопролол (метопрололу тартрат) (Егілок, Egis, Угорщина) середня добова доза становила 119,73,8 мг. Пацієнти, які приймали як лізиноприл, так і метопролол, зіставлялися за клінічними і гемодинамічними характеристиками, що дозволило провести адекватне порівняння впливу лізиноприлу і метопрололу на показники гемодинаміки різних басейнів кровоносного русла.

Для глибшого і детальнішого вивчення залежності основних параметрів центральної і периферичної гемодинаміки від функціонального стану венозного відділу судинного русла було здійснено розподіл пацієнтів за показником %ДВЄ всередині кожної групи терапії на дві підгрупи - з мінімальними (35 пацієнтів приймали метопролол, 40 – лізиноприл) і більш вираженими (25 осіб - метопролол, 21 - лізиноприл) патологічними змінами венозного відділу. Дослідження проводили до початку лікування, а також через один і шість місяців прийому досліджуваного препарату.

Дослідження периферичної гемодинаміки проводили методами реоплетизмографії і оклюзійної венозної електроміоплетизмографії з ЕМС за допомогою поліаналізатора "ПА9-01". Обстеження пацієнтів проводили відповідно до вимог, які висуваються до плетизмографічних досліджень (Ю.Т. Пушкарь и др., 1984). Вивчення показників венозної гемодинаміки проводилося шляхом накладення вимірювальних електродів по тетраполярній системі і електродів для ЕМС. Розрахунок показників венозного кровотоку передпліччя проводився на підставі загальноприйнятих змін Z на відрізках реографічної кривої із визначенням швидкісних (середньої швидкості наповнення вен під час оклюзії (СШНВ), максимальної швидкості спорожнення вен (МШСВ)) і ємнісних (додаткової венозної ємності (ДВЄ)) показників за методом Є.О. Лужникова і співав. (1985) та венозного тонусу і тиску, які оцінювали до і після дозованого фізичного навантаження м'язів передпліччя в об'ємі 70% від максимального. Артеріальний кровотік оцінювали за показниками реґіонарного судинного опору (РСО) і питомого периферичного об'єму крові досліджуваної ділянки.

Loading...

 
 

Цікаве