WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом (автореферат) - Реферат

Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом (автореферат) - Реферат

Міністерство охорони здоров'я України

Дніпропетровська державна медична академія

Академія медичних наук україни

Інститут гастроентерології

ГеРАСИМЕНКО ЛАРИСА ВІКТОРІВНА

УДК 616.12-008.331.1-073.173-085

Особливості порушень периферичної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу та їх корекція лізиноприлом і метопрололом

14.01.11 - кардіологія

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Дейнега Володимир Григорович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри терапії, фізіотерапії та курортології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коваль Олена Акіндинівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри госпітальної терапії №2

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Кубишкін Володимир Федорович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського МОЗ України, професор кафедри внутрішньої медицини №1

Захист дисертації відбудеться " 18 " вересня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий " 06 " липня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор М.Б. Щербиніна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) була і залишається найбільш поширеним захворюванням працездатного населення як в Україні, так і в більшості розвинених країн світу (Є.П. Свіщенко та ін., 2004; К. Ленфант, 2005; В.М. Коваленко, 2006; J.G. Fodor et al., 2004; P.M. Kearney et al., 2005), складаючи 39,2% у 2003 р. (В.М. Коваленко та ін., 2005). Артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з основних чинників ризику розвитку серцевої недостатності (Л.В. Масляева и др., 2006), інфаркту міокарда, який в цій популяції пацієнтів виникає в 4 рази частіше, мозкових інсультів (Е.Н. Амосова, 2006), які за наявності підвищеного артеріального тиску (АТ) спостерігаються частіше в 1,5 раза, фатальних порушень серцевого ритму і провідності, хронічної ниркової недостатності (Е.П. Свищенко и др., 2001; В.М. Коваленко 2003, 2005; Е.А. Коваль, 2005). Державний масштаб організації допомоги хворим АГ в нашій країні забезпечується "Програмою профілактики і лікування артеріальної гіпертензії", яка затверджена Указом Президента України від 4 лютого 1999 р. № 117/99 (В.М. Коваленко та ін., 2005). Невипадково більша частина багатоцентрових досліджень у всьому світі, на яких базується доказова медицина, присвячена різним аспектам ГХ (А.И. Мартынов и др., 2000; С.Ю. Марцевич, 2004; С.Р. Гиляревский, 2006; R. Hanat et al., 1999). У 2005 р. в світі було зареєстровано 1,08 млрд. осіб з АГ, за прогнозами фахівців до 2030 р. ця цифра зросте до 1,78 млрд. осіб (К. Ленфант, 2005; P.M. Kearney et al., 2005). Тому вивчення патогенетичних механізмів ГХ і розробка нових методів лікування є актуальним питанням сучасної кардіології.

Як відомо, важливу роль у становленні ГХ відіграє підвищення загального периферичного судинного опору (ЗПСО) і хвилинного об'єму крові (ХОК), причому для останнього чинника велике значення має венозне повернення (С.Е. Устинова и др., 1997; О.В. Атаман, 2001; О.Н. Ковалева и др., 2005; С.А. Бойцов, 2006). На даний час, вивченню венозного відділу кровообігу при ГХ приділяється недостатньо уваги. Літературні дані про вплив змін венозної гемодинаміки на функцію серця і артеріальні судини, а також дії підвищеного АТ на структурно-функціональний стан венозної системи, суперечливі (Н.Е. Чеберев и др., 1998; О.В. Атаман, 2000; В.В. Шкарин, 2000; А.В. Туев и др., 2003). З'являються відомості про вплив підвищеної активності симпатоадреналової системи (САС) на ємнісні властивості вен у пацієнтів з ГХ (Б.И. Ткаченко и др., 1988). У той же час, залишаються недостатньо вивченими питання взаємозв'язку між патологічними змінами венозних судин, а також особливостями інтракардіальної гемодинаміки, процесами ремоделювання і структурно-функціональними показниками міокарда. Вимагають удосконалення показники, що характеризують стан венозної гемодинаміки не тільки у стані спокою, але і при різних функціональних тестах.

З метою проведення патогенетичної терапії ГХ на даний час використовується велика кількість фармакологічних препаратів різних груп (Г.В. Дзяк и др., 2002; В.Ф. Кубышкин и др., 2003; В.З. Нетяженко и др., 2003; Е.В. Сорокин, 2006). За даними багатоцентрових досліджень інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) і в-адреноблокатори довели свою ефективність не тільки у зниженні АТ, але й у процесах зворотного розвитку гіпертрофії міокарда, нефропротекції, поліпшенні віддаленого прогнозу (Ю.М Сіренко та ін., 2002; А.Е. Березин, 2006; D.G. Beevers, 2005). У той же час, існують лише поодинокі повідомлення про вплив антигіпертензивної терапії на стан венозних судин (Ю.Э. Терегулов, 1995; О.В. Хлынова и др., 2002). Представляє інтерес питання вивчення впливу різних антигіпертензивних препаратів на венозний кровообіг та зіставлення їх з динамікою параметрів центральної гемодинаміки. Відсутні дані про ефективність проведеної терапії у пацієнтів з різним ступенем вираження патологічних змін венозної гемодинаміки при ГХ, що стало основою даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація має зв'язок з новими науковими програмами і планами кафедри терапії, фізіотерапії та курортології Запорізької медичної академії післядипломної освіти і виконана в руслі наукового напрямку "Особливості центральної, периферичної гемодинаміки і ліпідного обміну й обґрунтування ефективної системи медичної реабілітації у хворих ішемічною хворобою серця з ГХ при включенні комплексів фармакологічного і відновлювального лікування". Тема і план-проспект дослідження затверджені МОЗ України (державний реєстраційний № 0104U002142).

Мета дослідження: підвищити якість діагностики та лікування хворих ГХ шляхом застосування ІАПФ лізиноприлу і -адреноблокатора метопрололу на підставі визначення особливостей порушень венозної гемодинаміки.

Завдання дослідження:

1. Вивчити характер порушень периферичної гемодинаміки ємнісних і резистивних судин у хворих ГХ залежно від ступеня артеріальної гіпертензії, стадії та тривалості захворювання.

2. Встановити взаємозв'язок порушень венозного кровотоку зі змінами центральної гемодинаміки і структурно-функціональними показниками міокарда.

3. Визначити характер вираження реакції венозного кровотоку хворих ГХ при проведенні функціональної проби з дозованим м'язовим навантаженням.

4. Вивчити особливості функціонального стану симпатоадреналової і ренін-ангіотензин-альдостеронової систем у хворих ГХ та їх дію на ступінь порушення венозної гемодинаміки.

5. Оцінити вплив тривалого застосування ІАПФ лізиноприлу і -адреноблокатора метопрололу на нормалізацію венозної гемодинаміки у хворих ГХ.

Об'єкт дослідження:хворі гіпертонічною хворобою.

Предмет дослідження: показники периферичної та центральної гемодинаміки, їх зміни під впливом терапії лізиноприлом і метопрололом, а також функціональний стан нейрогуморальної системи.

Методи дослідження: загальноклінічні методи обстеження для встановлення діагнозу, електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ) (М-, В-режими), доплеркардіографія, периферична реовазоплетизмографія, оклюзійна венозна електроміоплетизмографія з електроміостимуляцією (ЕМС) передпліччя, біохімічні методи дослідження добової екскреції катехоламінів, радіоімунні методи визначення рівня реніну і альдостерону в плазмі крові.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлені закономірності в характері порушень венозного кровотоку у хворих ГХ залежно від ступеня, стадії, тривалості захворювання, виявлений взаємозв'язок із структурно-функціональними показниками міокарда лівого шлуночка (ЛШ) та станом САС і ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).

Вперше розроблений і апробований новий спосіб оцінювання стану венозного кровотоку у хворих з серцево-судинними захворюваннями на підставі розрахунку інформативного показника співвідношення додаткової венозної ємності до і після ЕМС (%ДВЄ). Уточнені якісно різні реакції ємнісних судин у хворих ГХ і здорових людей на функціональну пробу з дозованим м'язовим навантаженням під час проведення ЕМС.

Loading...

 
 

Цікаве