WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Експериментально-теоретичне дослідження ефективності застосування препаратів вітаміну групи В6 при інтоксикації ізоніазидом (автореферат) - Реферат

Експериментально-теоретичне дослідження ефективності застосування препаратів вітаміну групи В6 при інтоксикації ізоніазидом (автореферат) - Реферат

Для виконання досліджень була застосована модель деструктивного туберкульозу морських свинок. Крім того, була застосована математична модель факторного аналізу (експериментального дизайну), відома як модель 3^2, яка на етапі планування експерименту визначає кількість режимів хіміотерапії. При цьому модель 3^2 дозволяє проаналізувати сумісний вплив двох препаратів на результат лікування, використовуючи три режими хіміотерапії експериментального туберкульозу морських свинок. Сама назва математичної моделі визначає мінімальну кількість експериментальних досліджень (3^2 = 9).

Токсикологічні методи дослідження. Спостереження проводили протягом гострого періоду (14 діб) та після нього (30 діб). Кількість тварин у групах дорівнювала 8 при одноразовому введенні. Для вивчення характеру захисних властивостей 5% розчину піридоксин гідрохлориду статевозрілим щурам з масою тіла 210,42,6 г вводили ізоніазид у дозі ЛД50 і піридоксин гідрохлорид у дозі ЛД50 та 0,1ЛД50. У якості порівняння спостерігали групу тварин, для якої піридоксин гідрохлорид не використовувався після введення токсичних доз ізоніазиду. За результатами токсикологічного експерименту визначали терапевтичний індекс (ТІ), захисний індекс (ЗІ) та потужність захисного індексу (ПЗІ).

У якості критерію ефективності використовували інтегральний показник стану тварин (наявність чи відсутність зовнішніх проявів інтоксикації) та виживання у терміни, що перевищували гострий період спостереження за дією ізоніазиду у два рази (30 діб з моменту введення ЛЗ в токсичній дозі).

Таблиця 1

Методи дослідження

Методи

Теоретичні

дослідження

Експериментальні дослідження

показники

in vitro

in vivo

1

2

3

4

Квантово-хімічний

Енергія утворення вільних радикалів (Еутв., ккал/моль): ізоніазиду, піридоксину, піридоксинфосфату, піридоксальфосфату, гідразону, піридоксалю, піридоксаміну, піридоксамінофосфату.

-

-

Квантово-хімічний

Характеристики молекул: ізоніазиду, піридоксину,

піридоксальфосфату; енергетичні, геометричні, електронні, прогнозування – молекулярні механізми дії.

-

-

Логіко-комбінаторний

Дескрипторні ознаки структур молекул ізоніазиду, піридоксину, піридоксальфосфату (для прогнозування протитуберкульозної дії)

-

-

Продовж. табл. 1

1

2

3

4

Статистичний: кореляційний аналіз

Коефіцієнт кореляції протитуберкульозної дії (МІК) з дескрипторними ознаками структур молекул ізоніазиду, піридоксину, піридоксальфосфату (прогноз протитуберкульозної дії).

-

-

Статистичний: факторний аналіз

Планування експерименту in vivo:

модель 3^2 – два препарати в трьох дозах

-

-

Статистичний:

екстраполяція

ЛД50 ізоніазид

(людина, мг/кг);

ЛД50 піридоксин (людина, мг/кг);

Limac ізоніазид

(людина, мг/кг);

Limac піридоксин (людина, мг/кг).

Орієнтовно безпечний рівень впливу сполуки (ОБРВ) ізоніазид (людина, мг/кг);

ОБРВ піридоксин (людина, мг/кг).

-

-

Статистичний: достовірність

Стандартна похибка, рівень значущості.

-

-

Математичний: метод найменших квадратів

Залежність

"доза – ефект".

-

-

Мікробіологічний (середовище Проскауера-Бека)

-

Мінімальна інгібуюча концентрація ізоніазиду, піридоксину, піридоксальфосфату, піридоксалю.

Мінімальна інгібуюча концентрація сумісної дії:

"ізоніазид + піридоксин";

"ізоніазид + піридоксальфосфат".

-

Продовж. табл. 1

1

2

3

4

Токсикологічний:

метод Літчфілда-Вілкоксона

-

-

Токсикометричні показники:

середньолетальна доза (ЛД50) ізоніазид (миші, щури, коти, морські свинки);

ЛД50 В6 (миші, щури, коти, морські свинки); абсолютна летальна доза (ЛД99), ізоніазид (миші, щури, коти, морські свинки); ЛД99 В6 (миші, щури, коти, морські свинки); максимально переносима доза (ЛД0 ) ізоніазид (миші, щури, коти, морські свинки); ЛД0 В6 (миші, щури, коти, морські свинки); поріг однократної гострої дії (Limac ) ізоніазид (миші, щури, коти, морські свинки); Limac В6 (миші, щури, коти, морські свинки).

Токсикометричні показники сумісного використання ізоніазиду та В6 (захисні властивості піридоксину):

захисний індекс (ЗІ); терапевтичний індекс (ТІ); потужність захисного індексу (ПЗІ).

Загибель протягом 1-14 діб,%. Загибель протягом 15-30 діб,%.

Токсикометричні показники сумісного використання ізоніазиду та В6 :

"ЛД50 ізоніазид + ЛД50 піридоксин";

"ЛД50 ізоніазид + 0,1 ЛД50 піридоксин";

"ЛД50 ізоніазид без піридоксину".

Продовж. табл. 1

1

2

3

4

Симптоматика:

період гострої дії; кумулятивний вплив;

місцева подразнююча дія; шкіряно-резорбтивна дія; положення тіла; стан волосяного покрову; стан зіниць; колір вух; хода; дихання; тремор; орієнтація; активність; салівація; лакримація; охайність; сечовиділення; дефекація; тонус м'язів; відношення:

а) до їжі; б) до води.

рефлекси:

а) больовий; б) захисний;

в) траубе.

Фізико-хімічний: полярографічний

-

Концентрація ізоніазиду в крові, в сечі, в часточках резекційованих легень.

-

Фармакокінетичний

-

-

Фармакокінетичні показники:

Період напіввиведення (Т1/2, год);

Середній час утримання речовини в біологічній рідині (МRT, год);

"концентрація – час" (AUC, мкг год/мл); Абсолютна біодоступність,%. Доза, мг/кг.

Морфологічний: метод Драбкіної

-

-

Індекси ураженості органів (у.о.): легені, печінка, селезінка, нирки.

Гістологічний

-

-

Ознаки специфічного запалення: альтерація; ексудація; проліферація; абсцес; свищ.

Ознаки неспецифічного запалення: структура та кровопостачання органів; набряк тканин; дистрофічні зміни.

Екстраполяція показників токсикологічної дії ізоніазиду та піридоксину гідрохлориду на людину. Екстраполяція показників токсикологічної дії ізоніазиду та піридоксин гідрохлориду на людину була здійснена за допомогою регресійного аналізу за рівнянням регресії (програма ПРІАМ).

Модель експериментального туберкульозу, оцінка макроскопічних туберкульозних уражень та проведення гістологічних досліджень селезінки, печінки, легень, нирки для кожної окремо взятої свинки. Експеримент проводили на 50 морських свинках середньою вагою 250 г. Експериментальний туберкульоз викликали шляхом підшкірного введення мікобактерій туберкульозу лабораторного штаму H37Rv в дозі 0,01 мг вологої ваги в об'ємі 0,5 мл фізіологічного розчину натрій хлориду. Через 1,5 місяці одну з морських свинок забивали (метод евтаназії) для контролю стану туберкульозного процесу, викликаного інокуляцією мікобактерій. Вивчали стан ділянки ураження біля лімфовузлів, тканин селезінки, печінки, легень, нирок. Ефект оцінювали в умовних індексах ураженості, при яких максимально виражені макроскопічні ураження оцінені за 100 у.о. При цьому індекс ураженості морської свинки склав 90 умовних одиниць. В контрольній групі 4 свинки були залишені без лікування (тест на виживаємість). Вони загинули через 1,5-2 місяці після ураження від генералізованого туберкульозу. Індекси ураженості у 4 морських свинках контрольної групи після їх загибелі були 100 у.о.

На фоні розвинутого генералізованого туберкульозного процесу було почато лікування тварин різними режимами хіміотерапії. З цією метою сформовані 9 груп (по 6 тварин в кожній).

Лікування деструктивного туберкульозу та морфологічні дослідження. Розділених на групи свинок розташували по окремим кліткам і проводили щоденне лікування (через 1,5 місяці після ураження). Ізоніазид вводили per os, вітамін В6 підшкірно. Через 8 тижнів лікування всі свинки залишались живі. Вони були забиті за допомогою етилового ефіру. Для гістологічного дослідження у кожної свинки взяли регіонарні до місця ураження лімфовузли, шматочки селезінки, печінки, легень та нирки.

Loading...

 
 

Цікаве