WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування комплексної терапії вугрової хвороби у жінок репродуктивного віку з урахуванням рівня статевих гормонів та стану мікроциркуляції шкіри ( - Реферат

Обгрунтування комплексної терапії вугрової хвороби у жінок репродуктивного віку з урахуванням рівня статевих гормонів та стану мікроциркуляції шкіри ( - Реферат

Встановлено, що після комплексного лікування, хворих на ВХ жінок, з використанням препарату Ів-Кер у порівнянні з показниками, що спостерігались після стандартної терапії дерматозу, вміст у крові ЛГ був вірогідно меншим (відповідно 15,060,40 і 16,840,42 МО/мл, р<0,01; у контролі − 16,700,45 МО/мл); концентрація в плазмі крові ФСГ була вірогідно вищою (відповідно 8,610,36 МО/мл проти 6,030,38 МО/мл, p<0,001; у контролі − 5,440,38 МО/мл); рівень у плазмі крові пролактину, навпаки, виявився вірогідно меншим (відповідно 14,700,45 нг/мл проти 18,880,65 нг/мл, p<0,001; у контролі − 12,800,56 нг/мл); концентрація в плазмі крові тестостерону була у 2,2 раза меншою (відповідно 1,330,10 нг/мл проти 2,950,11 нг/мл, p<0,001; у контролі − 0,910,05 нг/мл). На нашу думку, важливо, що плазмова концентрація естрадіолу виявилася вірогідно вищою після комплексного лікування з використанням препарату Ів-Кер: у контролі − 0,720,11 нмоль/л; після стандартної терапії − 0,320,02 нмоль/л; після терапії з використанням Ів-Кер − 0,710,02 нмоль/л; p<0,001. З усіх досліджуваних гормональних показників лише концентрація в крові прогестерону після лікування у хворих групи порівняння та основної групи не мала статистичної відмінності (відповідно 26,904,76 нмоль/л проти 27,150,94 нмоль/л, p>0,05; у контролі − 20,413,50 нмоль/л).

Порівняльний аналіз отриманих результатів досліджень з показ-никами, що спостерігалися до початку лікування, виявив досить низький вплив стандартної терапії на мікроциркуляторні розлади в жінок, хворих на ВХ, тоді як комплексна терапія з використанням препаратів Ів-Кер та Курантил виявила високу ефективність на мікроциркуляторні розлади в жінок, хворих на ВХ. Зокрема, при стандартній терапії частота виявлення звужених (спастичних) капілярів знизилася лише на 3,2%, нерівномірності калібру капілярів − на 1,8%, перикапілярного набряку − на 4,5%. Водночас на 3,2% зростав відсоток випадків спостереження в капілярах монетних стовпчиків та на 5,6% збільшувалася частота сладж-синдрому ІІ ступеня. Слабкий позитивний ефект спостерігався лише з боку утворення капілярних мікротромбів, частота виявлення яких зменшилася на 11,2%.

Було встановлено високу ефективність впливу комплексної терапії з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил на мікроциркуляторні розлади в жінок, хворих на ВХ. Частота виявлення звужених (спастичних) капілярів знизилась на 31%, нерівномірності калібру капілярів − на 32,1%, перикапілярного набряку − у 3,8 раза. На 22,3% зменшився відсоток випадків спостереження в капілярах монетних стовпчиків. Сладж-синдром ІІ ступеня не спостерігався в жодному випадку, а сладж-синдром І ступеня спостерігався лише в 13,3% обстежених жінок. Виражений позитивний ефект спостерігався з боку утворення капілярних мікротромбів, частота виявлення котрих у хворих основної групи знизилась у 5,7 раза.

Включення препаратів Ів-Кер і Курантил до комплексного лікування жінок, хворих на ВХ легкого та середнього ступеня тяжкості, сприяє нормалізації вмісту в крові імуноглобуліну А, збільшує плазмову концентрацію імуноглобуліну G та підвищує функціональну активність нейтрофілів. Комплексне лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил знижує, але не нормалізує вміст у крові ліпопротеїдів вельми низької щільності і практично не впливає на плазмовий рівень ліпопротеїдів низької щільності та концентрацію в плазмі крові холестерину.

Порівняльний аналіз змін вмісту в крові цитокінів показав, що після комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил плазмова концентрація IL-1β була на 40,8% меншою, ніж після використання стандартної терапії (відповідно 48,703,25 пг/мл та 82,333,89 пг/мл; p<0,001); рівень TNF-α також виявився меншим на 41,0% (відповідно 40,773,06 пг/мл та 69,093,59 пг/мл; p<0,001). Водночас концентрація в крові γ-INF після стандартної терапії та комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил практично не відрізнялася (відповідно 73,134,72 пг/мл та 74,974,45 пг/мл; p>0,05), а рівень у плазмі крові TGF-1 після комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Куранти був на 28,6% меншим, ніж у пацієнток, які отримували стандартну терапію (відповідно 214,507,92 нг/мл та 300,4012,21 нг/мл, p<0,001).

Порівняльний аналіз локальних змін цитокінів показав, що після комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил рівень у вмісті пустул IL-1β був меншим, ніж після стандартної терапії на 30,7%, TNF-α − на 29,3%, TGF-1 − у 2,7 раза. Комплексне лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил більш ефективно пригні-чувало пероксидне окиснення ліпідів − локальна концентрація малонового діальдегіду у пацієнток основної групи була на 33,9% нижча, ніж у хворих, які отримували стандартне лікування. Така реакція з боку місцевої ліпопероксидації супроводжувалася більш суттєвим підвищенням актив-ності супероксиддисмутази, котра на 65,3% вища в разі застосування комплексної терапії з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил. У вмісті пустул СФА після стандартного лікування та комплексної терапії з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил вірогідно не відрізнялася. Водночас інтенсивність НФА виявилась у 2,4 раза меншою, а ФФА, навпаки, у 2,3 раза більшою в разі включення до терапевтичного комплексу препаратів Ів-Кер і Курантил. Лізис низькомолекулярних білків після комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил на 28,8% менший, інтенсивність протеолізу високомолекулярних білків − на 34,6% нижча, а колагенолітична активність − вдвічі вища, ніж у жінок, які отримували стандартну терапію.

Аналіз найближчих результатів лікування показав, що повна клінічна ремісія після курсу лікування впродовж 12 тижнів настала у: 39 (76,5%) хворих основної групи, з них 31 (60,8%) − з легким ступенем тяжкості, 8 (15,7%) − з середнім ступенем тяжкості; у 29 (56,8%) хворих групи порівняння, з яких 27 (52,9%) − з легким ступенем тяжкості, 2 (3,9%) − із середнім ступенем тяжкості. Значне покращання процесу відмічено в 9 (17,7%) жінок основної групи, з яких у 3 (5,9%) − легкий ступінь тяжкості, у 6 (11,8%) − середній ступінь тяжкості й у 17 (33,4%) осіб групи порівняння, з яких у 7 (13,8%) − легкий ступінь тяжкості, а у 10 (19,6%) − середній ступінь тяжкості. Покращання відмічено у 2 (3,9%) хворих з основної групи й у 3 (5,9%) − з групи порівняння із середнім ступенем тяжкості. Відсутність ефекту від проведеного лікування констатовано в 1 (1,9%) жінки з основної групи та у 2 (3,9%) − з групи порівняння хворих на ВХ середнього ступеня тяжкості.

Щодо остаточної оцінки ефективності комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер та Курантил, то виражений терапевтичний ефект (клінічна ремісія та значне покращання) спостерігався у 94,2% хворих, покращання було відмічено у 3,9%, без ефекту − у 1,9% осіб. Остаточна оцінка ефективності лікування за стандартною схемою показала, що клінічна ремісія наступила в 56,8%, значне покращання − у 33,4%, покращання − у 5,9% і без ефекту − у 3,9% хворих. Таким чином, запропонований метод комплексної терапії порівняно з стандартним лікуванням підвищує ефективність лікування на 19,7%.

При вивченні віддалених результатів через 6 місяців загострення дерматозу у хворих групи порівняння було відмічено у 21 (41,2%) особи, та у 6 (11,8%) осіб з основної групи. Через рік після лікування повторно за медичною допомогою звернулося 11 (21,6%) осіб з основної групи та 28 (54,9%) з групи порівняння.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі − підвищення ефективності лікування вугрової хвороби в жінок репродуктивного віку шляхом застосування в комплексному лікуванні фітоестрогенного препарату Ів-Кер і антиагреганту Курантил на підставі встановлення ролі гормональних і мікроциркуляторних порушень у патогенезі захворювання.

1. При обстеженнні 102 жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ, спадковий анамнез із боку матері чи батька був обтяжений у 49% хворих. У переважної більшості хворих встановлено папулопустульозну форму ВХ (69,6%), у більшості випадків (66,7%) легкого ступеня тяжкості із загост-ренням її в передменструальному періоді та під час менструацій у 81,9% жінок. Найчастішими були супутня патологія з боку шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит − у 16,7%, холецистит − у 24,5%, панкреатит − у 20,6%, гастродуоденіт − у 23,5%, коліт − у 2,9%) та гінекологічна патологія (полікістоз яєчників − у 18,6%, хронічний аднексит − 25,5% осіб).

Loading...

 
 

Цікаве