WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування комплексної терапії вугрової хвороби у жінок репродуктивного віку з урахуванням рівня статевих гормонів та стану мікроциркуляції шкіри ( - Реферат

Обгрунтування комплексної терапії вугрової хвороби у жінок репродуктивного віку з урахуванням рівня статевих гормонів та стану мікроциркуляції шкіри ( - Реферат

Вперше виявлено стан мікроциркуляторних порушень у молодих жі-нок, хворих на ВХ, з легким та середнім ступенем тяжкості захворювання.

Вперше встановлено зміни локального та системного рівня цитокінів у жінок репродуктивного віку, хворих на ВХ. Показано, що виявлені зміни залежать від клінічного перебігу ВХ.

Розроблено та впроваджено в лікувальну практику новий оригінальний патогенетично обгрунтований метод комплексного лікування ВХ у жінок репродуктивного віку з використанням препаратів Ів-Кер та Курантил.

Вперше вивчено динаміку показників статевих гормонів, стану мікроциркуляторних порушень, імунологічних та біохімічних показників пацієнток та доведено терапевтичну ефективність запропонованого методу лікування ВХ у жінок репродуктивного віку з використанням препаратів Ів-Кер та Курантил.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження дозволяють впровадити в клінічну практику новий високоефективний патогенетично обгрунтований метод лікування ВХ у жінок репродуктивного віку, заснований на комплексній терапії з використанням фітоестрогенного препарату Ів-Кер та препарату Курантил, що підвищує ефективність лікування, подовжує тривалість ремісії захворювання та сприяє нормалізації рівня статевих гормонів, стану мікроциркуляції шкіри, а також імунологічних та біохімічних показників гомеостазу цих пацієнтів.

Основні результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрі дерматовенерології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та на кафедрі шкірно-венеричних хвороб та туберкульозу Буковинського державного медичного університету, а також у роботу шкірно-венерологічного диспансеру №4 м. Києва та Чернівецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз джерел літератури за темою дисертації, клінічне обстеження хворих на ВХ та лабораторні дослідження. Здобувач самостійно виконала набір і обробку фактичного матеріалу, написала всі розділи дисертації, разом з науковим керівником сформулювала висновки та практичні рекомендації. У наукових працях, опублікованих із співавторами, самостійно зібрано матеріал, здійснено огляд літератури за темою, використано статистичні дані автора, разом із співавторами виконано узагальнення та сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на науково-практичній конференції "Вік та шкіра" (Київ, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом" (Чернівці, 2005), I (VIII) з'їзді Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів (Київ, 2005), Міжнародній студентській науковій конференції "Актуальні питання в сучасній медицині" (Харків, 2006), науковій конференції молодих вчених (Київ, 2006), науково-практичній конференції "Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря" (Київ, 2006), науково-практичній конференції "Досягнення молодих вчених дерматовенерологів" (Київ, 2006), III міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 20-річчю Чорнобильської аварії (Чернівці, 2006).

Публікації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертації викладені у 14 наукових працях, у тому числі 6 статей (5 одноосібних) у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 8 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, клінічної характеристики обстежених хворих, 3 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Бібліографія містить 193 джерела, серед яких 112 – іноземних. Дисертація викладена на 162 сторінках друкованого тексту, проілюстрована 26 таблицями (з них 7 займають об'єм 1 сторінки) та 40 рисунками (з них 8 займають об'єм 4 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. На базі кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика, на базі Чернівецького обласного шкірно-венерологічного диспансеру та на базі міської поліклініки №5 м. Чернівці під нашим спостереженням перебувало 102 жінки репродуктивного віку, які звернулися до нас з вересня 2003 р. по грудень 2006 р. включно. Пацієнтки, які перебували під спостереженням, не отримували системного чи місцевого лікування антибіотиками протягом попередніх 7 днів, не були під наглядом дерматолога з приводу вугрової хвороби протягом попереднього місяця та не мали інших дерматологічних захворювань.

В якості контролю використовували досліджувані показники, отримані у 20 практично здорових жінок-донорів відповідного віку.

Після ретельного збору анамнезу та об'єктивного фізикального обстеження хворим були проведені загальноприйняті лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, крові на цукор, серологічне дослідження крові на сифіліс). Крім того, пацієнткам проводили спеціальні дослідження: гормональні, імунологічні, біохімічні дослідження та визначення стану мікроциркуляції. Пацієнтки проконсультовані гінекологом-ендокринологом з метою виключення відповідної патології.

Концентрації в плазмі крові ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону та тестостерону у хворих на ВХ жінок досліджували в лютеїновій фазі менструального циклу імуноферментним методом за допомогою фотометра MSR-1000 (США) з використанням стандартних тест-систем фірми UBI MAGIWEL (США).

Цитологічну оцінку букальних мазків проводили на 21-й день менструального циклу, за якими судили про рівень естрогенної насиченості. Виділяють наступні типи букальних мазків: проліферативний, проміжний, змішаний, атрофічний [Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П., 2003].

Стан мікроциркуляції досліджено за допомогою біомікроскопії бульбарної кон'юнктиви [Малая Л.Т. и соавт., 1977] та капіляроскопії нігтьового ложа [Безуглов М.Ф. и соавт., 1985, Мавров И.И., Каруна Б.И., 1985] – біомікроскопії тильної поверхні дистальної фаланги безіменного пальця лівої руки [Зубанский Р.В., 1988].

Вміст у крові імуноглобулінів класів A, M і G визначали методом прямої радіальної імунодифузії за Mancini, фагоцитарну активність і фагоцитарний індекс, а також НСТ-тест досліджували за загальноприйнятими методиками [Караулов А.В., 1999]. Біохімічні дослідження параметрів ліпідного обміну виконані з використанням калібраторів і наборів реактивів фірми "KОNE" (Фінляндія) на аналізаторі "ULTRA" фірми "KONE" (Фінляндія).

Аналіз вмісту цитокінів у плазмі крові проводили на імуноферментному аналізаторі "УНИПЛАН-М" (Росія) наборами реагентів "INF-γ ELISA KIT", "TNF- ELISA KIT", "IL-1β ELISA KIT" (Τранція) і "R&D Systems. QuantikineTM – TGF-1" (США). Також було проведено дослідження локальних змін біохімічних параметрів і цитокінів – у вмісті пустул, що утворювались у гострому періоді ВХ. Дослідження проведено до початку стандартної терапії та комплексного лікування з використанням препаратів Ів-Кер і Курантил, а також на етапі регресу пустульозних елементів висипу. Сумарну (СФА), неферментативну (НФА) і ферментативну (ФФА) фібринолітичну активність визначали за допомогою азофібрину – реактиву фірми "Simko Ltd." (Україна). Дослідження тканинної протеолітичної активності проводили за лізисом азоальбуміну, азоказеїну та азоколу ("Simko Ltd.", Україна). Рівень малонового діальдегіду визначали за методом Стальної І.Д. і Гарішвілі Т.Г. (1977). Активність супероксиддисмутази досліджували за методом Чеварі С.І. та співавт. (1985).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми "ВіоStatd" з визначенням t – критерію Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. Під нашим спостереженням перебувало 102 жінки репродуктивного віку, хворих на ВХ, віком від 15 до 34 років: 15-21 рік − 61 (59,8%) пацієнтка, 22-28 років − 33 (32,4%) жінки, 8 (7,8%) жінок були віком 29-34 років. У досліджуваній групі хворих комедональну форму ВХ виявлено в 31 (30,4%), папулопустульозну − у 71 (69,6%) пацієнтки. Легкий ступінь тяжкості ВХ був у 68 (66,7%) жінок, середній ступінь тяжкості − у 34 (33,3%) осіб.

У обстежених хворих висипка локалізувалася на шкірі обличчя (щік, чола, підборіддя, скронь) та на шкірі спини і грудей. Найчастіше спостерігалося ураження шкіри щік − у 73 (71,6%) хворих, чола − у 50 (49,0%), скроневої ділянки − у 34 (33,3%), носа і носогубних складок − у 53 (52,0%), підборіддя − у 51 (50,0%), спини − у 27 (26,5%), грудей − у 12 (11,8%) осіб. Себорея виявлена в 78 (76,5%) пацієнток.

Loading...

 
 

Цікаве