WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професійно-орієнтованого ставлення до дисциплін психолого-педагогічного циклу у студентів економічного університету (автореферат) - Реферат

Формування професійно-орієнтованого ставлення до дисциплін психолого-педагогічного циклу у студентів економічного університету (автореферат) - Реферат

Підсумки формуючого експерименту підводились як за первинними, так і за інтегрованими показниками. Первинні показники включали: а) визнання значущості психолого-педагогічних знань та умінь, як основи набуття другої професії „викладач економіки"; б) оволодіння знаннями психолого-педагогічних дисциплін; в) наявність умінь і навичок, що визначають майбутнього вчителя.

Інтегровані показники розраховувались по кожному компоненту для кожного студента за методикою системно-структурного моделювання В.А.Семиченко. На їх основі визначався рівень сформованості того чи іншого компонента у конкретного студента, а також розподіл студентів за рівнями сформованості компонентів. Отримані результати відображені див. таблицю 1.

У цілому середній інтегральний показник раціонального компоненту в експериментальній групі перевищує аналогічний показник у контрольній на 8,0%, емоційного компоненту – на 11,4%, поведінкового – на 25%. Ці дані засвідчують, що викладання за традиційних умов навчання також має розвивальний потенціал як стосовно знань, так і стосовно емоційного ставлення до дисциплін. Разом з тим в експериментальних групах помітно активізується саме поведінковий компонент, що свідчить про зростання привабливості професійної діяльності викладача та прагнення її засвоїти.

Для кожного учасника дослідження складена також індивідуальна модель професійно-оріентованого ставлення, яка містить узагальнені по кожному компоненту показники. Це дозволило виявити відповідні структурні типи за методикою А.С.Москальової і ступінь їх представленості у студентів експериментальної і контрольної груп. За цією методикою виділяються 10 типів структур: низький, недосконалий, посередній, початковий, перехідний, задовільний, перспективний, сталий, продуктивний, досконалий.

За отриманими результатами низького та задовільного рівнів ПЗС немає у студентів як експериментальної, так і контрольної груп. У студентів експериментальної групи відсутній також посередній рівень, який в контрольній групі мають 2,4% студентів. Недосконалий рівень виявлено у 1,4 % студентів експериментальної групи та у 9,7% контрольної групи. Початковий рівень визначено тільки у 2,9% студентів експериментальної групи, тоді як в контрольній групі цей рівень мають 11,0% студентів. Перехідний рівень мають 18,0 % студентів експериментальної групи, в контрольній групі цей рівень складає 31,8 % студентів.

Перспективний рівень у студентів як експериментальної так і контрольної групи має невелику розбіжність (28,5%-ЕГ, 30,4%-КГ). Сталий рівень у студентів експериментальної групи нижче, ніж в контрольної групи, відносно 2,1 % та 4,9%. Продуктивний рівень навпаки, вище у експериментальної групи, ніж у контрольної (відносно 9,3 та 6,1 %). Досконалий рівень ПЗС найбільш представлений у студентів експериментальної групи в порівнянні з контрольною ( 37,9% та 6,1% ). Тобто, помітні зміни в експериментальній групі відбулися саме у структурі ПЗС, що призвело до оптимізації всіх її компонентів.

Таблиця 1

Розподіл студентів за рівнями сформованості компонентів

професійно-орієнтованого ставлення (ПЗС)

Компонент

Критерії

Показники

Контрольна група

Експериментальна

група

ОР

СР

НР

ОР

СР

НР

Раціональний

Ставлення до психолого-педагогічних знань

Ставлення до отримання ППЗ

95, 0

0

5, 0

99,2

0

0,7

Значущість ППЗ в

життєдіяльності

28, 0

67, 0

5,0

41,4

57,1

1,6

Розуміння ППЗ в професії економіста

59,5

33,5

7, 0

73,5

22,8

3,2

Ставлення до психолого-педагогічних дисциплін

Ставлення до психо-лого-педагогічних дисциплін (комплек-сний показник)

72, 0

25,4

2,6

86,6

11, 0

2,4

Рівень засвоєння ППЗ

Поточно-модульна успішність

48,8

35,4

15,8

61,2

37,4

1,4

Успішність за результатами ДЕК

45, 0

52,5

2,5

58,9

41,1

0

Емоційний

Стосунки студента та викладача

Ставлення студентів до викладача

73

19,5

7,5

96

5

0

Ставлення викладача до студента

49

41

10

93,4

6,6

0

Емоційний стан на занятті

Самовідчуття студентів.

44

39

17

87

13

0

Настрій студентів

51,2

37,9

10,9

85,7

14,3

0

Ставлення до дисципліни

Цікавість дисципліни

77,5

19,5

3

92

8

0

Поведінковий

Ставлення до професії „викладач економіки"

Ставлення студентів до професії викла-дача, як майбутньої професії

7,4

0

92,6

16,0

0

84,0

Можливість роботи викладачем

59,0

0

41,0

78,0

0

22,0

Ставлення до проходження

педагогічної

практики

Бажання випробувати себе як викладача на педагогічній практиці

26,4

0

73,6

63,0

0

27,0

Професійна спрямованість на педагогічну діяльність

Рівеньпрофесійної спрямованості

3,7

0

96,3

38,0

0

62,0

За результатами дослідження зроблено узагальнюючи висновки:

  1. Проведений теоретично-методологічний аналіз довів, що вивченню питань мотивації навчального процесу, формування у студентів особистісних і професійних цінностей у вищій школі присвячено значну кількість робіт. Разом з тим проблема мотиваційно-ціннісних основ отримання другої спеціальності ще не набула достатнього вивчення.

  2. Важливе місце у професійній підготовці студентів економічного університету займає вивчення психолого-педагогічних дисциплін, що складають основи оволодіння другою спеціальністю – викладача економіки. Це обумовлює необхідність формування у них професійно-орієнтованого ставлення як до окремих навчальних предметів, так і до всього психолого-педагогічного циклу.

  3. За результатами проведеного теоретичного пошуку професійно-зорієнтоване ставлення студентів до дисциплін психолого-педагогічного циклу розглядається як складне системне утворення, структура якого визначається проекціями основних систем життєдіяльності (поточного життєзабезпечення, особистісного розвитку, навчальної діяльності, соціальної взаємодії, професійного становлення). Розкриття у процесі вивчення студентами психолого-педагогічних дисциплін значущості останніх не лише для педагогічної діяльності, а і для організації поточної і перспективної життєдіяльності, роботи за фаховою спеціальністю, організації міжособистісної взаємодії, вирішення проблем навчальної діяльності буде сприяти підвищенню мотивації їх вивчення.

  4. Запропонована модель професійно-зорієнтованого ставлення, складовими якої визначено раціональний, емоційний та поведінковий компоненти. Виділено показники і критерії діагностування кожного компонента, рівні їх сформованості (оптимальний, середній, низький), розроблено комплексну методику їх діагностування.

  5. За результатами констатуючого експерименту виявлено, що професійно-орієнтовне ставлення студентів до ППЦ, а також відповідних предметів у структурі професійної підготовки не завжди є оптимальним, а саме виявляються окремі негативні тенденції: а) значна кількість студентів економічного університету не мають потреби вивчення циклу ППД, не розуміють значення такої дисципліни, як педагогіка, не мають позитивної установки щодо вивчення відповідного предмету; б) завдання оволодіння психолого-педагогічними уміннями не завжди усвідомлюється студентами як невід'ємна складова їх життєдіяльності та професійній діяльності за основним фахом; в) студенти часто не розуміють зв'язків основної професійної підготовки з предметами ППЦ, не прагнуть усвідомити, які професійні уміння та навички, що потрібні їм в професійній діяльності сучасного економіста, вони опановують в результаті вивчення психолого-педагогічного циклу дисциплін; г) значна частка респондентів вважає недоцільним набуття другої спеціальності - викладач економіки, або вважають доцільним здійснювати психолого-педагогічну підготовку лише за власним вибором студентів; д) лише незначний відсоток студентів пов'язують свою подальшу діяльність з педагогічною діяльністю; е) певна частка студентів вказали, що під час занять з предметів ППЦ відчували психологічний дискомфорт.

Loading...

 
 

Цікаве