WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз (автореферат) - Реферат

Отримані дані свідчать про доцільність врахування факторів ризику виникнення геморагічних ускладнень і застосування відповідних лікувальних заходів при проведенні комплексної терапії даного контингенту хворих.

Особливого значення набуває прогнозування і запобігання ймовірному виникненню легеневих геморагій. Тестова проба ШОЕ у зовнішньому постійному магнітному полі (ПМП) розроблена і випробувана нами в клінічних умовах. В основу тестової проби ШОЕ в ПМП покладена фундаментальна властивість магнітного поля діяти на заряди, що рухаються під певним кутом до силових ліній поля. Деструкція легеневої тканини у ході патологічного процесу супроводжується дестабілізацією коагулологічного гомеостазу. Аналогічні процеси відбуваються в уражених туберкульозом легенях, зокрема чим інтенсивніший процес біохімічних і фізико-хімічних зрушень в організмі внаслідок патологічного процесу, тим більша ймовірність збільшення вмісту в крові носіїв електричних зарядів, тим виразніший зсув ШОЕ в ПМП, порівняно з контролем. За результатами досліджень, значення показника магнітного зсуву ШОЕ в межах (25,05,0) % були характерними для середнього рівня ймовірності легеневої кровотечі, а значення (45,05,0) % і вище – для високого. При обстеженні 46 хворих (основна група) на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями результати показника магнітного зсуву ШОЕ в постійному магнітному полі понад 45 % констатовано у 33 (71,76,6) % осіб, а у хворих без легеневих геморагій (46 осіб – контрольна група) лише у 12 (26,16,5) % (p<0,001). Отже, у хворих на туберкульоз легень при зіставленні вказаного показника з анамнезом, особливостями клінічного перебігу основного захворювання і даними рентгенологічного обстеження показник зсуву ШОЕ в ПМП набирає високоінформативного клініко-прогностичного значення.

З метою профілактики легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень запропонований алгоритм профілактики рецидивів легеневих кровохаркань і кровотеч в умовах протитуберкульозного стаціонару (рис. 2).

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Рис. 2. Алгоритм профілактики рецидивів легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень.

Серед профілактичних заходів виникнення рецидивів легеневих геморагій у хворих на туберкульоз легень, перш за все, важливе місце має визначення факторів ризику виникнення легеневих геморагій, проведення повноцінного комплексного лікування хворих згідно з стандартами та категоріями, дослідження згортальної та протизгортальної системи кровіхворих на туберкульоз.

В період стаціонарного лікування важливе значення мають вивчення функціонального стану печінки та відновлення її функції при порушенні, дослідження мінеральної щільності кісткової тканини та її корекція при порушенні, визначення ШОЕ в магнітному полі в динаміці, своєчасна психотерапевтична допомога.

Підсумовуючи результати дослідження, можна констатувати, що запропоновані та апробовані нами діагностичні, лікувальні та профілактичні програми дозволяють покращити результати терапії хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами та знизити ризик їх виникнення.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми сучасної фтизіатрії – лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень шляхом використання комплексу попереджувальних та лікувальних заходів, які запобігають або знижують негативний вплив факторів ризику розвитку легеневих геморагій.

1. В умовах епідемічної ситуації з туберкульозу легеневі кровохаркання і кровотечі є актуальною проблемою, спостерігаються у 9,1 % хворих, часто ускладнюють вперше діагностований туберкульоз легень (5,5 %), його рецидиви (11,5 %), особливо хронічний процес (15,4 %). Питома вага деструктивного та бактеріального туберкульозу легень серед хворих з легеневими геморагіями становить відповідно 81,5 % і 64,5 %.

2. Найвагомішими факторами ризику виникнення легеневих кровохаркань і кровотеч є хронізація туберкульозу; його прогресування на фоні хіміотерапії; наявність деструктивних, фіброзних та циротичних змін в легенях; певні клінічні форми – інфільтративна при вперше діагностованому туберкульозі легень і при рецидивах, фіброзно-кавернозна при хронічному туберкульозі; гіпертензія у малому колі кровообігу; супутні захворювання печінки; остеопенічний синдром.

3. Легеневі кровохаркання і кровотечі серед хворих на туберкульоз легень більш ніж у два рази частіше виникали при несприятливих медико-метеорологічних ситуаціях (ІІІ тип погоди), ніж при сприятливих (І-ІІ типи погоди), переважно в осінньо-зимовий період.

4. У хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами супутні захворювання печінки (хронічний гепатит, медикаментозний гепатит, цироз печінки) констатовані у 12,7 %. Основними діагностичними синдромами порушення функціонального стану печінки у хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями були синдроми цитолізу (28,1 %), холестазу (19,3 %) та ураження паренхіми печінки (15,8 %).

5. У хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями виникають зміни гемокоагуляції і фібринолізу із збільшенням часу згортання крові і часу рекальцифікації плазми, зменшенням толерантності плазми до гепарину і протромбінового індексу, збільшенням рівня фібриногену, посиленням фібринолітичної активності плазми крові, збільшенням кількості тромбоцитів, що характерно для збільшення тривалості І та ІІ фаз згортання крові.

6. Знижений рівень кісткової маси у вигляді остеопенії та остеопорозу є фактором, який негативно впливає або посилює ризик розвитку легеневих геморагічних ускладнень. Поширеність остеопенічного синдрому серед хворих на туберкульоз легень становить 63,0 %, при супутній патології печінки – 72,7 %, у пацієнтів з геморагічними ускладненнями сягає 80,9 %.

7. При наявності остеопорозу у хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями спостерігається зменшення протромбінового індексу, підвищення концентрації фібриногену, посилення фібринолітичної активності плазми крові, на відміну від осіб з нормальним рівнем мінеральної щільності кісток (p<0,05–0,01). Відмічений прямий кореляційний зв'язок високого ступеня між рівнем мінеральної щільності кісткової тканини та протромбіновим індексом (r = +0,790,21, p<0,01).

8. Хіміотерапію хворим на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями слід проводити згідно з характером туберкульозного процесу і чутливістю МБТ до хіміопрепаратів. В інтенсивній фазі лікування, особливо при розповсюджених процесах, застосовують не менш як п'ять протитуберкульозних препаратів, із використанням декількох резервних препаратів при наявності мультирезистентності МБТ, при цьому необхідно забезпечувати достатню тривалість основного курсу хіміотерапії в залежності від характеру і динаміки захворювання.

9. При лікуванні легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз легень невідкладна допомога повинна включати заходи, спрямовані на попередження чи ліквідацію асфіксії, зменшення тиску в малому колі кровообігу, підвищення згортання крові та інгібіції протеолізу, зменшення проникності судинної стінки, профілактику аспіраційної пневмонії, при профузних кровотечах – відновлення об'єму циркулюючої крові.

10. Основним показанням до хірургічного лікування хворих на туберкульоз з легеневими кровохарканнями і кровотечами є: відсутність ефекту від терапевтичних заходів, часті рецидивуючі кровохаркання і кровотечі, хіміорезистентність МБТ, можливість застосування адекватної хіміотерапії в післяопераційному періоді. Більш широке використання хірургічного лікування при легеневих геморагічних ускладненнях дозволить підвищити ефективність терапії хворих на туберкульоз та зменшити смертність від нього та його ускладнень.

11. Хворі на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями і клінічно значимими порушеннями функції печінки, зокрема з медикаментозними та хронічними гепатитами, потребують проведення комплексної терапії з включенням гепатопротекторного препарату тіотриазолін.

12. В комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень з кровохарканнями і легеневими кровотечами в поєднанні з остеопенічним синдромом доцільним є використання кальційвмісного комбінованого препарату з вітаміном D3, що нормалізує рівень кальцію крові і сприяє збільшенню мінеральної щільності кістки в середньому на 6,9 % .

Loading...

 
 

Цікаве