WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз (автореферат) - Реферат

Клініко-патогенетичне обґрунтування лікування та профілактики легеневих кровохаркань і кровотеч у хворих на туберкульоз (автореферат) - Реферат

При аналізі денситометричних показників встановлено, що остеопенічний синдром спостерігався у хворих на туберкульоз легень без ускладнень і супутніх захворювань у 63,0 %, із супутньою патологією печінки – у 72,7 %. Рівень кальцію крові у осіб з нормальною МЩКТ в середньому становив (2,220,06) ммоль/л, а серед хворих з остеопенією і остеопорозом був зниженим – (1,96 0,04) ммоль/л, (p<0,001).

Вивчені денситометричні показники групи хворих на туберкульоз легень із геморагічними ускладненнями (42 хворих, основна група) і без геморагічних ускладнень (43 хворих, контрольна група). Групи обстежених були репрезентативні за віком, статтю, характером туберкульозного процесу. Нормальний рівень МЩКТ встановлений тільки у 8 (19,16,1) % хворих на туберкульоз легень з геморагічними ускладненнями, тоді як зниження кісткової маси спостерігалось у 34 (80,96,1) %, а в контрольній групі відповідно у 13 (30,27,0) % та 30 (69,87,0) % пацієнтів, (p>0,05). Показник Т-критерія в основній групі значно знижений (–1,160,20) порівняно з контрольною (–0,080,24), (p<0,001). В групі з легеневими геморагіями констатовано знижений показник мінеральної щільності кістки (1,0560,02) г/см2, в контрольній групі – (1,1980,02) г/см2, (p<0,001) та показник мінерального вмісту кістки, відповідно (61,002,29) г та (74,742,76) г, (p<0,001). У хворих з туберкульозом легень і геморагічними ускладненнями проведено вивчення та дано порівняльну оцінку стану гемокоагуляції та фібринолізу залежно від стану МЩКТ. Хворі за критерієм T, були розподілені на три підгрупи: 1-ша – 8 (19,05 %) хворих з нормальним рівнем МЩКТ, 2-га – 20 (47,62 %) – з остеопенією, 3-тя – 14 осіб (33,33 %) – з остеопорозом. Спостерігалось зменшення протромбінового індексу при остеопорозі до (84,191,98) %, порівняно з остеопенією (92,131,64) %, (p<0,02) і нормою (93,431,49) %, (p<0,01); підвищення концентрації фібриногену при остеопорозі до (4,810,33) г/л, при остеопенії – до (3,660,16) г/л, (p<0,05); в підгрупі з нормальною МЩКТ рівень фібриногену був в межах норми – (3,190,31) г/л, (p<0,01). Фібриноген В у підгрупі з остеопорозом був позитивним у 9 (64,313,3) %, порівняно з 2-ю підгрупою – у 7 (35,010,9) %, (p>0,05) і 1-ю – у 1 (12,512,5) %, (p<0,05). Фібринолітична активність плазми крові у підгрупі хворих з остеопорозом була дещо посиленою (171,737,28) хв, порівняно з 2-ю підгрупою (185,406,71) хв, (p>0,05) і посиленою порівняно з показником у 1-й підгрупі (214,747,11) хв, (p<0,01). У підгрупі хворих з остеопенічним синдромом відмічений прямий кореляційний зв'язок високого ступеня між рівнем МЩКТ та протромбіновим індексом (r = +0,790,21, p<0,01), та між рівнями лужної фосфатази і фібриногену (r = +0,770,21, p<0,01). Отримані дані, а саме, активація фібринолітичної системи, наявність у крові фібриногену В, підвищення рівня фібриногену слід вважати проявом хронічного дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Вищенаведені аргументи є підставою для включення денситометрії у перелік необхідних досліджень хворим на важкі форми туберкульозу легень, зокрема з легеневими геморагіями.

Хіміотерапія пацієнтам проводилась згідно з категорією туберкульозного процесу, наявності деструкції в легенях, бактеріовиділення і чутливості МБТ до хіміопрепаратів. Хворі на ВДТБЛ в інтенсивній фазі отримували препарати за такою схемою: 2 місяці ізоніазид (H), рифампіцин (R), піразинамід (Z), стрептоміцин (S) чи етамбутол (E). В підтримуючій фазі лікування призначали 4 місяці HR щоденно або інтермітуюче. При поширених і тяжких формах туберкульозу, а також при високій ймовірності первинної медикаментозної резистентності МБТ застосовували в інтенсивній фазі переважно 5 основних протитуберкульозних препаратів: 2 місяці – HRSZЕ та 1 місяць НRZ і Е щоденно, а в підтримуючій фазі 3 місяці НRЕ(Z) і 2 місяці HR щоденно. Пацієнтам з РТБЛ призначали 5 препаратів I ряду в інтенсивній фазі лікування – 2 місяці HRZSE та 1 місяць HRZE, в підтримуючій – 5 місяців HRE(Z) щоденно або через день. Найтяжчим було лікування хворих з ХТБЛ, особливо при наявності мультирезистентності. Таким пацієнтам призначали як мінімум 5 препаратів, до яких збережена чутливість МБТ, протягом не менше 6 місяців, переважно за схемою: протягом 6 місяців фторхінолони (Q), E, Z, канаміцин (K) або амікацін (Аm), етіонамід (Et), іноді натрію пара-аміносаліцилат (PAS). В підтримуючу фазу лікування призначали щоденно або інтермітуюче 3-4 препарати, до яких збережена чутливість МБТ протягом 10 – 12 і більше місяців.

Loading...

 
 

Цікаве