WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування та профілактична корекція невиношування вагітності та стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В (автореферат) - Реферат

Прогнозування та профілактична корекція невиношування вагітності та стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В (автореферат) - Реферат

Об'єкт дослідження: невиношування вагітності та вертикальна трансмісія віруса гепатиту В у жінок які хворіють на вірусний гепатит В.

Предмет дослідження:маркери запального процесу, гормональні та функціональні параметри системи мати-плацента-плід, та перинатальна патологія у жінок які хворіють на вірусний гепатит В.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, гормональні, імунологічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна. Вперше виконане комплексне багаторівневе дослідження маркерів запалення у жінок, які хворіють на ВГВ, із невиношуванням вагітності в пізніх термінах.

Вперше визначені прогностичні системи для виявлення невиношування вагітності на фоні вірусного гепатиту В, засновані на дослідженні рівнів інтерлейкінів в цервікальному секреті, сироватці крові та амніотичній рідині.

Удосконалено діагностично-лікувальні заходи, для підвищення ефективності ранньої діагностики, профілактики невиношування та стану новонародженого у жінок, які хворіють на вірусний гепатит В.

Доведено доцільність і ефективність комплексного застосування індукторів інтерферону, антигомотоксичних препаратів, та метаболічної терапії у покращенні невиношування вагітності, та вертикальної трансмісії віруса гепатиту В.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано практичній охороні здоров'я нові прогностичні системи визначення предикторів запального процесу при загрозі переривання вагітності на фоні вірусного гепатиту В (ІЛ-6 та феритину в цервікальному секреті та ІЛ-6, нітротирозин та лізофосфатидилхолін в сироватці крові).

Патогенетично обґрунтовані підходи до прогнозування, лікування та профілактики невиношування вагітності, вертикальної трансмісії вірусу ГВ у жінок, які хворіють на ВГВ.

Результати дослідження впроваджені у практику роботи відділення інфекційного акушерства пологового будинку № 4, обсерваційних відділень пологових будинків № 2, №6 м. Києва, №1 м. Одеси.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, клінічне, ультразвукове та кардіотокографічне обстеження вагітних, забір та підготовка до дослідження біологічних матеріалів. Всі лабораторні дослідження проведені за безпосередньою участю автора. Дисертантом особисто проаналізовано значимість серологічних, біохімічних, гормональних, імунологічних, ультразвукових, доплерометричних, функціональних методів у визначенні загрози невиношування, та стану новонародженого Автор самостійно здійснив статистичну обробку отриманих результатів, аналіз та узагальнення результатів, формування наукових положень дисертації, висновків та практичних рекомендацій, впровадження їх у практику та відображення в опублікованих працях. Наукові положення та результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто. В роботах, виконаних у співавторстві, дисертанту належить проведення клініко-лабораторного обстеження жінок, опрацювання та аналіз результатів, оформлення статей.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені та обговорені на науково-практичній конференції "Актуальні питання сучасного акушерства" (Тернопіль, 2003), на засіданнях асоціації акушерів-гінекологів (Київ, 2004, 2005, 2006), конференції молодих вчених НМАПО ім. П.Л. Шупика (2005, 2006).

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях та практичних заняттях, що проводяться для студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів та курсантів на кафедрі акушерства гінекології та репродуктології НМАПО ім П.Л.Шупика.

Публікації.За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць –в фахових наукових журналах, затверджених переліком ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках, і складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріали та методи, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновківта практичних рекомендацій, переліку використаних джерел, який включає240 джерел, з яких 53 іноземних. Робота ілюстрована 48 таблицями та 4 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне обстеження 124 вагітних, на протязі 2003-2006 років, з них 100 вагітних з вірусним гепатитом В (основна група) та загрозою невиношування вагітності і 24 жінки з фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). Критеріями включення вагітних у дослідження були: вірусний гепатит В, веріфікований лікарем-інфекціоністом, за допомогою даних клініко-лабораторних методів дослідження і виявлення специфічних маркерів HBV-інфекції (HbsAg, анти-HbsAg, HbeAg, анти-HbeAg); наявність загрози переривання вагітності, відсутність інших захворювань гепатобіліарної системи. В подальшому з дотриманням принципів рандомізації та в залежності від застосованих методів лікування загрози невиношування вагітності жінки основної групи були розподілені на дві підгрупи: в першу увійшли 50 вагітних, які хворіли на ВГВ, з загрозою переривання вагітності, лікування яких проводилось згідно методичним рекомендаціям; другу підгрупу склали 50 вагітних, які хворіли на ВГВ, з загрозою переривання вагітності, у яких лікування загрози переривання вагітності проводилось за запропонованою нами схемою. Згідно розподілених груп були розподілені і новонароджені.

Для оцінки клінічних результатів проведених досліджень була розроблена спеціальна карта, до якої заносилися особливості преморбідного фону, клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періоду, дані лабораторних та інструментальних методів дослідження.

Біохімічне дослідження плазми крові полягало у визначенні основних показників пігментного, вуглеводного і білкового обміну (креатинін, сечовина, тимолова проба, загальний білок та його пофракційний розподіл, загальний білірубін, кон'югований білірубін, АЛТ, АСТ). Також в сироватці крові визначали вміст 3-нітротирозину, після осадження білків 70% хлорною кислотою. Аналіз вели методом ВЕРХ (хроматограф НР 1100 "Bionarcio"), як описано в роботі К.Ноnсіа та співавт. (1999).

Вміст прозапальних цитокінів – інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та фактору некрозу пухлини-альфа (ФНП-α), інтерлейкіну 1-β (ІЛ-1β) визначали імуноферментними методами з використанням стандартних наборів фірми ІММИШТЕСН, Франція.

Ехографічні дослідження під час вагітності проводили апаратом "Aloka SSD-2000" (Японія) за допомогою трансабдомінального сканування датчиком по 5,0 МГц та 3,5 МГц. Для оцінки БФП плода проводили дослідження, вивчаючи поперечний зріз на рівні живота плоду, оскільки у даній площині найчастіше вимірюють найбільшу кишеню навколоплідних вод, при цьому одночасно реєструючи дихальну активність, шляхом спостереження за рухами животика плоду, рухи плоду, реєструючи циркулярні рухи спинки, і ТП на основі спостереження за розгинанням кінцівок з наступним їх поверненням у початкове положення (згинання).

Для проведення адекватної оцінки стану плода та діагностики його гіпоксії як анте-, так і в інтранатальному періоді проводилося кардіомоніторне дослідження непрямим способом. Враховуючи те, що одним з базових методів оцінки функціонального стану плоду за допомогою КТГ є проведення нестресового тесту, останній був обраний при проведенні кардіомоніторного дослідження. Запис здійснювався на кардіомоніторі "Somicaid FM-7 Fetal Monitor" фірми "Biomedica" (Великобританія). Для інтерпретації даних щодо БФП плоду використовувалася бальна система оцінки за шкалою A. Vintzileos et al., 1983.

Оцінку стану новонародженого проводили за загальноприйнятою шкалою Апгар.

Також використано метод імунохроматографічного аналізу на визначення поверхневого антигену гепатита В у новонароджених від жінок, які хворіли на вірусний гепатит В під час вагітності.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері "Pentium 4" за допомогою стандартного програмного пакету "Statistica-6,0".

Результати дослідження, їх обговорення.

В результаті проведеної роботи отримано наступні результати: серед обстежених вагітних жінок в віці 16-19 років було 22 жінок (17,7%), в віці 20-26 років було 60 жінок (48,4%), в віці 27-33 років було 18 жінок (14,5%), при чому більшість вагітних, які хворіють на вірусний гепатит В під час вагітності було в віці від 20 до 26 років. Середній вік серед жінок контрольної групи становив 25-27 років.

Loading...

 
 

Цікаве