WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

6. Провідна роль у живленні товстолобів належала фітопланктону - до 94,3% від маси поживи. Зоопланктон більш вагоме значення мав у раціонах строкатих товстолобів (5,6-15,2%) та гібридів - 4,4-12,3%, а у білих товстолобів – всього 0,6-4,1% від маси харчової грудки. Встановлено, що склад зоопланктону з харчових грудок гібридів був ширшим і вони більш суттєво реагували на зміни його структури. Якісний склад поживи товстолобів відповідав структурі планктону водосховища взагалі.

7. Загальні індекси подібності поживи (ІПП) між тюлькою та строкатими товстолобами досягали 37,6%, з білими – 29,6% та з гібридами – 35,9%. За зоопланктоном вони не залежали від віку тюльки і з строкатими товстолобами становили 5,6-14,2%; з білими – 0,6-4,1%; з гібридами – 4,4-10,5%. Значна частка величини ІПП за зоопланктоном з строкатими товстолобами та гібридами припадала на гіллястовусих ракоподібних (70,0%), з білими - на коловерток (53%) та гіллястовусих (43,0%). Спільними об'єктами живлення завжди були ті види зоопланктерів, які домінували у складі зоопланктону водойми в цілому.

8. Загальні добові раціони старших вікових груп тюльки змінювалися в межах 0,04-0,07 гекз-1доб-1 у дволіток та 0,07-0,09 гекз-1доб-1 у триліток, а у цьоголіток ці межі були більш значними – 0,03-0,08 гекз-1доб-1. Добове споживання зоопланктону цьоголітками становило 13,61-21,27%, старшими віковими групами - 2,89-8,65% від маси тіла. Визначено, що при коливаннях чисельності тюльки в межах 2,4-36,7 млрд. екз. обсяги спожитого зоопланктону в період досліджень (1992-2005 рр.) становили 39,7-503,3 тис. т.

9. Зростання загальних добових раціонів товстолобів з 212-360 до 572-575 гекз-1доб-1 є наслідком суттєвих змін вікової структури, які відмічалися протягом спостережень. У білих товстолобів і гібридів раціони відрізнялися не суттєво, що зумовлено схожістю спектрів живлення та показників лінійно-вагового росту. Добове споживання зоопланктону білими та строкатими товстолобами в цей час коливалось в межах, відповідно, 0,09-0,24% і 0,44-0,86%, гібридами - 0,40-0,77% від маси тіла. Встановлено, що обсяги спожитого товстолобами зоопланктону складали 17,9-103,8 тис. т.

10. Накопичення у водосховищі значної кількості товстолобів старшого віку за існуючим запасом тюльки викликало збільшення частки сумісно спожитого зоопланктону до 94,9-96,2% від його загальної продукції.

11. Виявлений тісний взаємозв'язок між біомасою зоопланктону у водосховищі та обсягами його споживання гібридами та строкатими товстолобами: r = 0,918-0,952. Обсяги спожитих зоопланктерів білими товстолобами залежали від біомаси зоопланктону меншою мірою: r = 0,565.

12. Невиснажливе використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища та зменшення промислового навантаження на більш продуктивні вікові групи аборигенної іхтіофауни (лящ, судак, сом та інш.) можливе при зміні асортименту крупновічкових знарядь лову в бік збільшення частки ставних сіток з кроком вічка більше 100 мм до 54%. В результаті улови крупного частика становитимуть 10,0-10,5 тис. т щорічно, в тому числі за рахунок раціонального використання кормових ресурсів зоопланктону – 2,0-2,5 тис. т.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Заходи з оптимізації використання кормових ресурсів зоопланктону на Каховському водосховищі слід здійснювати за наступною схемою:

  • меліоративний відлов тюльки - 1,0-17,5 тис. т щорічно;

  • зариблення дволітками товстолобів - 0,2-4,0 млн. екз. на рік;

  • організація спеціалізованого промислу вселенців з виловом на рівні 0,1-5,7 тис. т на рік.

2. Для забезпечення найбільш ефективного використання кормових ресурсів зариблення слід здійснювати на різних ділянках водосховища. При цьому необхідно враховувати динаміку розвитку зоопланктону на акваторії водойми протягом останніх трьох - п'яти років.

3. У весняний період (до початку масового нересту плітки) проводити меліоративний відлов тюльки активними знаряддями лову з кроком вічка у "кутці" не менше 5 мм. Лов повинен здійснюватися поза основних нерестових ділянок, на глибинах не менше 5 м під контролем органів рибоохорони. У разі перевищення норми прилову видів риб, які охороняються (2 % за масою), проведення лову повинне призупинятися.

4. Переорієнтувати ведення промислу тюльки з мілководних літоральних ділянок до більш глибоководних акваторій пелагіалі. Для стимулювання її відлову промисел здійснювати без встановлення ліміту.

5. При веденні промислу тюльки поряд з традиційними знаряддями та засобами її лову необхідно впровадити і застосовувати конусні пастки з штучним освітленням.

6. Після формування запасу товстолобів від рекомендованого обсягу зариблення, частка промислових ставних сіток з кроком вічка а=70-75 мм повинна становити 24 % від регламентованої для Каховського водосховища загальної кількості крупновічкових сіток; з а=80-100 мм – 22 %; більше а=100 мм – 54 % (в тому числі: а=110 мм – 47 %; а=120-130 мм – 5 %; більше а=130 мм – 2 %).

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Гейна К.М. Шляхи оптимізації харчових взаємовідносин тюльки та товстолобиків Каховського водосховища // Рибн. гос-во. К.: Аграрна наука, 2006. - Вип. 65. – С. 211-220.

  2. Гейна К.М., Горбонос В.М. Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв'язку з особливостями ведення її промислу // Природничий альманах. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2006. - Вип. 8. – С. 18-26. (опрацювання, узагальнення матеріалів, написання статті).

  3. Шерман І.М., Гейна К.М. Промислова іхтіофауна планктофагів Каховського водосховища // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2007. - Вип. 50.– С. 133-138. (збір, опрацювання матеріалів, участь у написанні статті).

  4. Гейна К.М. Склад промислової іхтіофауни Каховського водосховища у зв'язку з характером живлення тюльки та товстолобиків // Природничий альманах. - Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2007. - Вип. 9. – С. 21-27.

  5. Гейна К.Н. Зоопланктон Каховского водохранилища и его использование современной ихтиофауной в 1994 г // Мат. міжнар. наук. конф. "Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ". - К.: Аграрна наука, 1995. – С. 24-25.

  6. Гейна К.Н. Размерно-весовой состав популяции тюльки Каховского водохранилища в связи с потреблением зоопланктона // Мат. міжнар. наук. конф. "Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ". – К.: Аграрна наука, 1995. – С. 26-27.

  7. Гейна К.Н. Некоторые особенности питания тюльки Каховского водохранилища и ее влияние на условия питания других планктофагов // Мат. міжнар. наук. конф. "Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ". – К.: Аграрна наука, 1995. – С. 28-29.

  8. Гейна К.М. Живлення та харчові взаємовідносини товстолобиків, тюльки та молоді риб Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні напрямки та проблеми аквакультури". – Херсон: Айлант, 1998. – С. 86-91.

  9. Гейна К.М., Горбонос В.М., Димченко В.В., Яковлєв В.І. Відтворення промислових риб Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні напрямки та проблеми аквакультури". – Херсон: Айлант, 1998. – С. 92-97. (узагальнення матеріалів, написання статті).

  10. Тарасова О.М., Гейна К.М., Яковлєв В.І. Сучасний стан кормової бази Каховського водосховища // Мат. міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні напрямки та проблеми аквакультури". – Херсон: Айлант, 1998. – С. 86-91. (збір, узагальнення матеріалів, участь у написанні статті).

  11. Гейна К.М. Склад промислової іхтіофауни Каховського водосховища у зв'язку з характером живлення тюльки та товстолобиків // Мат. V міжнар. конф. "Фальцфейнівські читання". – Херсон: ПП Вишемірський В.С., 2007. – С. 61-64.

ПОДЯКА

Автор висловлює щиру подяку співробітникам відділу вивчення біоресурсів водосховищ ІРГ УААН Тарасовій О.М., Озінковській С.П., Бузевичу І.Ю., Кружиліній С.В., Захарченко І.Л. за надану консультативну допомогу та підтримку.

АНОТАЦІЇ

Гейна К.М. Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів Каховського водосховища. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню харчових взаємовідносин найбільш чисельних споживачів зоопланктону Каховського водосховища – тюльки та товстолобів (білих, строкатих і їх гібридів).

В результаті багаторічних спостережень отримані сучасні дані стосовно рівня використання планктофагами біопродукційного потенціалу зоопланктону водойми. Простежена динаміка основних біологічних характеристик, чисельності, іхтіомаси тюльки та різних видів товстолобів.

Запаси тюльки Каховського водосховища експлуатуються вельми неефективно. Частка промислових уловів не перевищувала 5,9% від загальної іхітомаси, що є одним з чинників збільшення трофічного навантаження на зоопланктон.

При сталому зниженні чисельності товстолобів їх іхтіомаса збільшувалася внаслідок зменшення обсягів інтроудкції та неповного використання старших вікових груп вселенців. У структурі стада зросла частка гібридних товстолобів.

Loading...

 
 

Цікаве