WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Така суттєва різниця у обсягах спожитого зоопланктону буде досягнута за рахунок більш повного освоєння тих вікових груп товстолобів, які формують основу їх промислової частини (чотирьох-семирічняків) та зниження чисельності гібридів внаслідок їх промислового вилучення при відсутності поповнення. Але, навіть не зважаючи на виявлені відмінності, питома вага продукції сумісно спожитого з тюлькою зоопланктону буде відрізнятися несуттєво.

Таким чином, вирішальне значення у споживанні зоопланктону належить тюльці. У цьому зв'язку досить очевидним є те, що розрахунки обсягів вселення товстолобів у Каховське водосховище слід здійснювати з урахуванням харчових потреб тюльки, які залежать від стану її чисельності та іхтіомаси.

Частка промислових уловів тюльки у загальній іхтіомасі не перевищує 5,9%. При цьому існує реальна можливість освоєння 60-90% її загального запасу з доведенням обсягів вилучення до 7,8-17,6 тис. т. В результаті вивільниться 88,8 - 207,1 тис. т зоопланктону, а його продукція може бути використана на приріст іхтіомаси цінної аборигенної іхтіофауни та вселенців.

Сучасні засоби видобутку товстолобів на Каховському водосховищі передбачають використання ставних сіток з кроком вічка а=70-90 мм, що зумовлює накопичення особин старшого віку внаслідок їх недолову і виходу спід впливу промислу. За сучасним станом чисельності товстолобів ця обставина є несуттєвою, проте в умовах різкого збільшення обсягів зариблення відбудеться накопичення значної іхтіомаси вселенців.

Для ефективного облову сформованого стада товстолобів слід збільшити частку сіток з кроком вічка а=100-150 мм. При регламентованій для Каховського водосховища кількості крупновічкових сіток у 8,15 тис. шт. найбільш ефективний промисел товстолобів буде забезпечений набором знарядь лову з наступним співвідношенням: частка сіток з кроком вічка а=70-75 мм повинна становити 24% від загальної кількості крупновічкових сіток; а=80-100 мм – 22%; більше а=100 мм – 54% (в тому числі а=110 мм – 47%; а=120-130 мм – 5%; більше а=130 мм – 2%). В результаті від першого покоління зариблення промислове повернення товстолобів збільшиться з 7,7 до 11,0% по досягненню віку у дванадцять років.

Переорієнтація співвідношення крупновічкових сіток дозволить інтенсивно вилучати особин товстолобів у віці старше восьми років, що значно підвищить їх промислові улови з 3397,8 т у 2006 р. до 8197,1 т у 2016 р. При цьому досить суттєво знизиться промислове навантаження на представників аборигенної іхтіофауни, зокрема на ляща. Такі висновки були виконані за сучасної схеми ведення промислу тюльки. Як було згадано вище, при інтенсифікації добутку тюльки вивільниться значна частка зоопланктону, яку можна використовувати для отримання більш цінної рибної продукції – товстолобів.

Розрахунки показали, що підвищення інтенсивності меліоративного відлову тюльки дозволить збільшувати обсяги вселення рослиноїдних риб, тобто прискорювати процес формування сировинної бази для промислу крупновічковими сітками. З урахуванням сучасного стану іхтіоценозу Каховського водосховища впровадження таких заходів є найбільш доцільним.

Збільшення річного вилову тюльки з 1,0 тис. т до рівня 17,0 тис. т дозволить додатково вселяти 224,2-3810,8 тис. екз. дволітків товстолобів, що в подальшому суттєво збільшить видобуток інтродуцентів у Каховському водосховищі з 217,0 до 3688,9 т (табл. 2).

Таблиця 2

Потенційний вилов товстолобів та обсяги додаткового вселення їх дволітньої молоді в залежності від збільшення вилову тюльки

Вилов тюльки, тис. т.

Обсяги вселення дволіток товстолобів, тис. екз.

224,2

672,5

1120,8

1569,2

2017,5

2465,8

2914,2

3362,5

3810,8

Потенційний вилов товстолобів, т.

1,0

217,0

3,0

217,0

651,0

5,0

217,0

651,0

1085,0

7,0

217,0

651,0

1085,0

1519,0

9,0

217,0

651,0

1085,0

1519,0

1952,9

11,0

217,0

651,0

1085,0

1519,0

1952,9

2386,9

13,0

217,0

651,0

1085,0

1519,0

1952,9

2386,9

2820,9

15,0

217,0

651,0

1085,0

1519,0

1952,9

2386,9

2820,9

3254,9

17,0

217,0

651,0

1085,0

1519,0

1952,9

2386,9

2820,9

3254,9

3688,9

В результаті аналізу динаміки системи "зариблення-вилов" для кожного покоління вселенців встановлено, що залежність вилову конкретного покоління товстолобів від відповідного обсягу вселення має нелінійний характер. Також встановлено, що зі збільшенням кількості посадкового матеріалу відповідно зростає не тільки абсолютний, але і відносний улов товстолобів на 1 млн. вселених дволітків. У дніпровських водосховищах для періоду 1974-1995 рр. така залежність гарно описується логарифмічним рівнянням y = 356,1 Ln(x) + 1001,4 з високою достовірністю апроксимації - R2 = 0,790 (n=21).

Залежність величини можливих уловів товстолобів від обсягів вилучення тюльки та додаткового зариблення з урахуванням показників відносного вилову товстолобів на 1 млн. екз. вселених дволіток для Каховського водосховища графічно представлена на рис. 11.

Таким чином, при збільшенні добутку тюльки будуть створені більш оптимальні передумови для збільшення обсягів інтродукції, що суттєво підвищить улови товстолобів у водосховищі. Приведення розмірно-вагових характеристик інтродуцентів до оптимального рівня буде досягнуто лише за умови регулювання структури вселеної молоді товстолобів згідно з запропонованими вище рекомендаціями (51% білих товстолобів та 49% строкатих з виключенням гібридів), дозволить зменшити напруженість у використанні певних груп зоопланктону між представниками аборигенної іхтіофауни та вселенцями, що знайде своє втілення у поліпшенні якісного та кількісного складу промислових уловів риби загалом по водосховищу.

ВИСНОВКИ

1. Невиснажливе і раціональне використання біопродукційного потенціалу фіто- та зоопланктону Каховського водосховища можливе лише при забезпеченні оптимізації якісного і кількісного складу їх основних споживачів. Головним напрямком досягнення цього є впровадження в рибопромислову практику відповідних знарядь для селективного лову старших вікових груп інтродуцентів у поєднанні з обов'язковим здійсненням меліоративних відловів тюльки, що відкриє можливості для оптимізації їх харчових взаємовідносин за сучасного стану екосистеми Каховського водосховища.

2. Встановлено, що у 1991-2004 рр. структура планктону практично не змінилась, але середньорічні біомаси фітопланктону знизились з 48,6 до 18,8 г/м3, зоопланктону - з 1,7 до 0,8 г/м3. На сьогодення за розвитком планктонного кормового ресурсу Каховське водосховище є середньо-кормною водоймою.

3. У віковій структурі стада тюльки питома вага цьоголіток зросла з 59% до 68%, що поєдналося зі зменшенням частки дволіток та збільшенням триліток. Тривала стабільність показників лінійно-вагового росту у річників та дворічників є свідченням оптимального стану стада тюльки в цілому, чисельність якої становила 13,7-27,4 млрд. екз., іхтіомаса - 10,1-29,2 тис. т.

4. Спектри живлення тюльки були представлені переважно зоопланктерами – у цьоголіток в середньому 73,3%, у старших вікових груп 54,9% від маси харчової грудки. Розширення спектрів живлення за рахунок мізид (до 25,4%), хірономід (до 10,8%), іхтіопланктону (до 11,7%) викликало зниження середнього вмісту зоопланктону в харчових грудках цьоголіток до 64,6%, старших груп – до 48,1%.

5. Наповнення правого крила вікового ряду товстолобів є результатом недостатнього поповнення. Оцінка чисельності товстолобів виглядає більш достовірною при використанні методу зворотного розрахунку за теоретично встановленими обсягами вселення. Суттєвих змін лінійно-вагових показників товстолобів за віковими групами не виявлено, їх чисельність у Каховському водосховищі станом на 2005 р. становила 4,17 млн. екз., іхтіомаса - 13,2 тис. т.

Loading...

 
 

Цікаве