WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Вибірковості у споживанні зоопланктону різними видами товстолобів не виявлено. Влітку вони споживали тих зоопланктерів, які спостерігалися у його складі на момент живлення. Більшою мірою це стосувалося гібридів, що проявлялося у певній подібності якісного та кількісного складу зоопланктону в їх харчових грудках з спостереженим на той час у водосховищі.

Раціони тюльки та товстолобів. Загальні добові раціони старших вікових груп тюльки змінювалися незначно - в межах 0,04-0,07 гекз-1доб-1 у дволіток і 0,07-0,09 гекз-1доб-1 у триліток. Добові раціони цьоголіток через відмінності приростів маси у відповідні роки відрізнялися дещо більшою розбіжністю і становили 0,03-0,08 гекз-1доб-1.

Розрахунки раціонів тюльки відносно маси тіла вказували на те, що добове споживання зоопланктону дволітками та трилітками становило, відповідно, 3,49-8,65 та 2,89-7,54%. У цьоголіток таке співвідношення було набагато вищим - 13,61-21,27% від маси тіла. Внаслідок цього обсяги спожитого зоопланктону були досить значними – 93,0-375,5 тис. т, а за умови, якщо тюлька досягне максимальних показників чисельності, вони збільшувалися до 503,3 тис. т (рис. 5).

Отже, основними факторами, які зумовлювали кількість спожитого зоопланктону, були чисельність тюльки та його частка у спектрах живлення.

Добові раціони білих товстолобів протягом 1994-1998 рр. коливались в межах 215-311 гекз-1доб-1, у строкатих та гібридів – 261-360 та 212-344 гекз-1доб-1 відповідно. У подальші роки вони зросли внаслідок накопичення особин старшого віку, наприклад у 2005 р. кормові потреби у різних видів товстолобів були на рівні 572-575 гекз-1доб-1.

Добове споживання зоопланктону у білих товстолобів було в межах 0,09-0,24%, строкатих – 0,44-0,86% та у гібридів – 0,40-0,77% від середньої маси тіла. Загальна кількість спожитого зоопланктону становила 17,9-77,6 тис. т, а за умови можливої максимальної чисельності, яка була встановлена на підставі граничних відхилень з надійністю 0,95, вона досягала 103,8 тис. т. Гібриди споживали зоопланктон у більших кількостях – 10,1-44,4 тис. т., білі товстолоби - 2,9 - 9,2 тис. т, строкаті – в межах 4,9-24,4 тис. т (рис. 6).

Харчова конкуренція. Конкурентні взаємовідносини між тюлькою та товстолобами спостерігалися в сумісному споживанні фітопланктону, детриту та зоопланктону. Загальні індекси подібності поживи між цьоголітками тюльки та білими товстолобами з 1992 по 1997 р. зросли з 4,3 до 29,6%. Із строкатими товстолобами загальний збіг харчових потреб також зростав і у 1996 р. становив 37,6%. Конкуренція з гібридами мала проміжний характер, але більш наближеною була до строкатих товстолобів - 12,4-35,9%. Надалі, внаслідок зменшення частки зоопланктону в раціонах товстолобів, загальні індекси подібності поживи між цьоголітками та білими товстолобами знизилися до 18,6%, з строкатими – до 27,4% та з гібридами – до 23,6% у 2000 р. (рис. 7).

Рівень конкуренції між старшими віковими групами тюльки та товстолобами був дещо нижчим, ніж з цьоголітками, що було зумовлено більш широким спектром живлення за рахунок невластивих товстолобам кормових інгредієнтів - мізид, личинок хірономід та іхтіопланктону. Загальні індекси подібності поживи між старшими групами тюльки та білими товстолобами в 90-х роках досягали 28,1%, з строкатими 37,2% та з гібридами – 32,6%. Як і за цьоголітками, до 2000 р. вони знизилися: з білими товстолобами до 12,7%, з строкатими – до 22,2% та з гібридами – до 17,7% (рис. 8).

За фітопланктоном перетинання спектрів живлення тюльки та товстолобів не залежало від віку тюльки та виду товстолобів. Починаючи з 1996 р. подібна ситуація спостерігалася і за детритом, коли його частка в раціонах тюльки і товстолобів почала знижуватися.

За зоопланктоном рівень конкуренції тюльки з товстолобами також не залежав від віку тюльки, що обумовлювалося стало нижчим вмістом зоопланктерів в харчових грудках товстолобів. Індекси подібності поживи з білими товстолобами не перевищували 4,1%, із гібридами та строкатими товстолобами 10,5 та 14,2% (1996 р.) відповідно. Основна частка конкуренції за зоопланктоном припадала на сумісне споживання гіллястовусих ракоподібних та коловерток. В залежності від виду товстолобів індекси подібності поживи за коловертками були в межах 0,5-4,0%, за гіллястовусими із строкатими товстолобами вони досягали 9,2%. За веслоногими ракоподібними конкуренція була незначною (до 2,8%), а з білими товстолобами, в більшості проаналізованих років, вона була відсутньою (рис. 9).

Спільними об'єктами живлення завжди були ті види зоопланктерів, які превалювали у складі зоопланктону водойми в цілому.

Шляхи раціонального використання біопродукційного потенціалу зоопланктону Каховського водосховища.

На підставі даних стосовно біопродукційного потенціалу, добових раціонів, чисельності тюльки та товстолобів був розрахований рівень використання продукції зоопланктону водойми. Результати вказали, що в умовах зниження рівня розвитку зоопланктону та зростання чисельності планктофагів, частка продукції сумісно спожитого зоопланктону у його загальній продукції зростала з 78,3% у 1996 р. до 94,9% у 2004 рр. При умові досягнення тюлькою та товстолобами максимальних показників чисельності цей показник збільшувався до 96,2% (рис. 10).

У загальній кількості сумісно утилізованого тюлькою та товстолобами зоопланктону протягом всіх років спостережень на частку тюльки припадало 67-89%, товстолобів – 11-33%. Таким чином, основним споживачем продукції зоопланктону у Каховському водосховищі є тюлька.

При визначенні факторів, які впливають на чисельність і іхтіомасу тюльки виявлено досить тісний взаємозв'язок між чисельністю тюльки та біомасою зоопланктону у тому ж році (r = 0,674-0,688). Для максимальної чисельності така залежність описується рівнянням у = 4,160х2 – 7,096х + 26,936 з достовірністю апроксимації R2=0,518 (n=8). Встановлено достовірний взаємозв'язок між чисельністю дволітків тюльки відповідного року із біомасою зоопланктону суміжного попереднього року (r = 0,770-0,807). Іхтіомаса тюльки залежала від рівня розвитку зоопланктону в значно меншій мірі, ніж чисельність, що може бути пов'язане зі зменшенням середньої маси. Виявлені залежності певною мірою можна використовувати для визначення запасів та прогнозування уловів тюльки у Каховському водосховищі.

Встановлено, що кількість спожитого строкатими товстолобами та гібридами зоопланктону знаходилася у тісній залежності з його біомасою: r = 0,918-0,952 (n=10). Білі товстолоби в меншій мірі реагували на кількісні зміни зоопланктону: r = 0,565 (n=10). Таким чином, сформоване у водосховищі стадо товстолобів з його сучасною видовою структурою також суттєво впливає на стан запасів зоопланктону, що обумовлює необхідність оптимізації видового та кількісного складу інтродуцентів у сукупності з регулюванням чисельності тюльки.

Відповідно до рекомендацій Інституту рибного господарства, починаючи з 2005 р., щорічні обсяги вселення дволітків товстолобів у Каховське водосховище повинні складати не менше 8015 тис. екз. з співвідношенням білих та строкатих товстолобів 51% та 49% відповідно. Промислове повернення при цьому було прийняте рівномірним по 15% на рік, яке за результатами наших досліджень є досить завищеним.

Відстеження руху поколінь згідно запропонованих обсягів зариблення вказує на те, що до 2016 р. кількість товстолобів, яка була встановлена за коефіцієнтами промислової смертності, характерними для сучасності і для періоду 1984-1989 рр., суттєво не відрізнялася, але обсяги потенційного споживання зоопланктону відрізнялися досить суттєво (табл. 1).

Таблиця 1

Чисельність товстолобів (N) та потенційні обсяги спожитого зоопланктону (P) за промисловою смертністю,визначеною для різних періодів

Роки

Періоди

2001-2005 рр.

1984-1989 рр.

N, тис. екз.

P, тис. т

N, тис. екз.

P, тис. т

2006

9581,5

69,7

9576,8

17,4

2007

14111,5

74,5

14055,1

18,6

2008

18201,7

82,9

18038,8

20,6

2009

22076,0

94,2

21759,5

23,4

2010

25676,7

108,1

25204,7

26,7

2011

29042,3

122,6

28470,9

30,2

2012

31906,8

132,4

31314,1

32,6

2013

34625,2

149,5

34028,6

36,9

2014

37363,5

170,6

36766,4

42,1

2015

40044,9

197,1

39445,9

48,8

2016

42700,1

228,4

42099,8

56,6

Loading...

 
 

Цікаве