WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Характеристика Каховського водосховища. Каховське водосховище утворене у 1955 р. і має площу 215,5 тис. га (Исаев, Карпова, 1989). За нашого часу у водоймі реєструється 49 видів риб. У складі іхтіофауни з'явилися нові види – білий, строкатий товстолоби, їх гібриди, білий амур, амурський чебачок, сонячна риба. Такі види, як носар, клепець, налим та синець в промислових уловах не реєструються досить тривалий час (Ерко, 1995).

Улови риби на водосховищі трималися на високому рівні. При середньорічному вилові 9576 т (1986-1990 рр.) частка тюльки та товстолобів складала, відповідно, 37,7 та 16,5% від загального улову. У подальші роки відбулося значне зниження загального видобутку риби до 1938 т. Сучасні середні улови тюльки та товстолобів складають, відповідно, 293 (15,1%) та 180 т (9,3%) на рік.

Гідробіологічний режим та потенційні продукційні можливості. Динаміка біомаси фітопланктону протягом 1991-1995 рр.1 коливалась в межах - 19,6-70,2 г/м3. Домінували синьо-зелені водорості (Anabaena spiroidеs vostoc punctiforme, Aphanizomenon flos-aquae, Microcystis aeruginosa), але поступово збільшувалася вегетація зелених водоростей. В літні періоди 1996-1997 та 2001 рр. їх частка у загальній біомасі фітопланктону досягала 46-50% в основному за рахунок Chlamidomonassp. У подальші роки біомаса фітопланктону знизилася до 15,5-21,7 г/м3 з домінуванням синьо-зелених водоростей Microcystis aeruqinosa. Взагалі відмічена тенденція до зниження рівня розвитку фітопланктону. Осереднені за річними періодами показники біомаси знизилися з 45,6 г/м3 (1991-1995 рр) до 18,8 г/м3 (2001-2004 рр.)2.

Видовий склад зоопланктону водосховища протягом періоду досліджень значно не змінювався. Серед коловерток найчастіше реєструвалися Polyarthra trigla, Asplanchna priodonta, Brachionus angularis, Euchlanis dilatata. Гіллястовусі ракоподібні були представлені переважно Bosmina longirostris та Podonevadne trigona, веслоногі - Cyclops vicinus, Diaptomus graciloides та їх молоддю. За чисельністю завжди домінували коловертки, за біомасою – гіллястовусі та веслоногі ракоподібні, але в окремі роки (1991 та 2004 рр.) 61-77% загальної біомаси зоопланктону складали коловертки за рахунок крупних форм Asplanchna priodonta. Гіллястовусі ракоподібні найвищого розвитку досягли у 1997, а веслоногі - у 2002 рр., що складало, відповідно, 60 та 49% від загальної біомаси.

Динаміка біомаси зоопланктону в літні періоди 1991-1995 рр.3 становила 1,17-1,38 г/м3, а восени знижувалася до 0,19-0,26 г/м3. Протягом 1996-2000 рр.4 спостерігався найвищий за весь час спостережень розвиток зоопланктону з біомасою 1,11-2,11 г/м3. У наступні два роки також були відмічені високі показники (1,24-1,98 г/м3)5, але у 2004 р. біомаса зоопланктону знизилася до 0,77 г/м3.

Продукція кормових організмів знаходилися у відповідності до їх біомаси і за фітопланктоном коливалась в межах 6,7-29,4 млн. т органічної речовини, за зоопланктоном – 283,6-862,7 тис. т сирої речовини.

Біологічна характеристика тюльки та товстолобів.

Вікова, розмірно-вагова структура та чисельність тюльки. Стадо тюльки складалося з трьох вікових груп. Середня частка річників була у межах 68-71%, дво- та трирічників –24-26 і 3-7% відповідно. Протягом осінніх періодів 1992-1995 та 1996-2000 рр. питома вага цьоголіток була однаковою - по 59%, тоді як за дволітками знизилася з 36 до 29%, за трилітками - зросла з 5% до 12%. За нашого часу частка цьоголіток становить 68%, дволіток та триліток - відповідно 22 та 10%.

У весняні періоди відмічено незначне зниження середньої довжини тюльки з 46,72,1 мм (1992-1995 рр.) до 44,40,9 мм – у 2003-2005 рр. Середня маса в цей час також знизилася з 0,930.14 г до 0,870.09 г. В осінні періоди зазначених вище років вона також поступово знизилася з 1,050,03 г до 0,870,03 г.

Середня чисельність тюльки у водосховищі за роки спостережень коливалася в межах 13,7-27,4 млрд. екз., іхтіомаса 10,1-29,2 тис. т (рис. 1).

Встановлена невідповідність між показниками у 1996 р. при задовільному стані кормових ресурсів пояснюється значним зниженням середньої маси цьоголіток та чисельності дволіток. Таку ситуацію спричинила взаємодія декількох факторів, а саме: скорочення періоду нагулу цьоголітків внаслідок пізнього нересту, промислове вилучення, прес хижаків, осінні міграції через гідроспоруду Каховської ГЕС.

Визначена максимальна чисельність досягала 33,9 млрд. екз., іхтіомаса - 36,4 тис. т, що є свідченням наявності у Каховському водосховищі досить суттєвих промислових запасів тюльки.

Вікова, розмірно-вагова структура та чисельність товстолобів. У 1994-1998 рр. 90% стада товстолобів складалося з особин віком сім-вісім років. Вік білих товстолобів та гібридів не перевищував десяти, строкатих – дванадцяти років. Протягом 2001-2005 рр. у білих товстолобів та гібридів при максимальному віці тринадцять років домінували особини шести-десятирічного віку - 70-90%. Строкаті товстолоби старше шістнадцяти років не реєструвалися, а до 82% їх стада складали особини віком дев'ять-чотирнадцять років.

Відповідно до домінуючих вікових груп змінювалася показники лінійного і вагового росту. Середня довжина білих товстолобів та гібридів за період 1994-2005 рр. зросла з 63,46,4 см до 73,16,2 см, у строкатих – з 73,87,3 см до 88,54,7 см. Середня маса білих товстолобів і гібридів за період досліджень зросла з 5,81,4 кг до 10,32,2 кг, у строкатих товстолобів – з 9,82,4 кг до 15,22,5 кг.

Чисельність білих та строкатих товстолобів становила, відповідно, 3,1-1,5 та 0,8-1,6 млн. екз., гібридів - 2,9-1,7 млн. екз. До 2005 р. іхтіомаса білих та строкатих товстолобів досягла відповідно 43,4 та 20,6 тис. т., гібридів - 48,6 тис. т. Загальна чисельність стада товстолобів водосховища протягом 1991-2005 рр. знизилася з 6,81 до 4,17 млн. екз. внаслідок низького поповнення. При цьому спостерігалося накопичення їх іхтіомаси, яка до 2005 р. досягла 112,6 тис. т (рис. 2).

Таким чином, в результаті багаторічних досліджень 1991-2005 рр. встановлена неадекватність між показниками чисельності та іхтіомаси товстолобів у Каховському водосховищі – при сталому зниженні чисельності іхтіомаса мала тенденцію до зростання. Така ситуація склалася внаслідок низького штучного поповнення та неефективного використання накопичених при цьому запасів старших вікових груп вселенців.

Особливості живлення планктофагів.

Живлення тюльки. Спектр живлення тюльки залежав від віку особин і нараховував від 17 до 28 компонентів. Влітку 1992-1993 рр. до 97,0% вмісту харчових грудок складали організми зоопланктону. В подальші роки, внаслідок збільшення чисельності тюльки, спостережено розширення спектру живлення за рахунок мізид, вміст яких в харчових грудках цьоголітків досягав 15,6%, старших вікових груп – 25,4% за масою, та личинок хірономід. У старших вікових груп тюльки відмічалося споживання власних личинок - 2,4-11,7%.

В раціонах цьоголіток вміст зоопланктону складав в середньому 73,3% від маси поживи. Питома вага коловерток в масі харчових грудок становила 9,9%, гіллястовусих та веслоногих ракоподібних – 39,8 та 23,6% відповідно.

У старших вікових груп тюльки вміст зоопланктону був значно нижчим і дорівнював 54,9% від маси харчової грудки. Частка веслоногих ракоподібних була схожою з цьоголітками - 23,3%, а коловерток і гіллястовусих становила, відповідно, 4,2 та 27,4% від маси харчової грудки. Сумарний вміст мізид, личинок хірономід та іхтіопланктону, яких віднесено до групи "інші", у старших груп становив в середньому 26,8% від маси поживи (рис. 3).

Якісний склад зоопланктону в харчових грудках цьоголіток тюльки та старших вікових груп не відрізнявся. Відмінності спостерігалися лише в розмірах спожитих зоопланктерів. Домінуючими видами були Asplanchna priodonta, Brachionus calyciflorus, Keratella quadrata, Bosmina longirostris, Podonevadnе trigona, Corniger maeoticus, Diaptomus gracilis, Cyclops vicinus та їх молодь. У незначних кількостях реєструвалися представники Ostracoda та Cumacea. Фітопланктон і детрит мали другорядне значення.

Живлення товстолобів. На відміну від тюльки, домінуюче значення в живленні всіх видів товстолобів влітку належало фітопланктону. Його вміст в харчових грудках строкатих товстолобів та гібридів становив в середньому 72,4 та 76,6%, білих - 85,8% за масою. Частка детриту у строкатих товстолобів складала 17,1%, а у білих та гібридів вона була нижчою - 12,3 та 15,1% маси харчової грудки. Склад спожитого фітопланктону з відповідними домінуючими групами був подібним до того, який спостерігався у водоймі на момент живлення.

Споживання зоопланктону залежало від виду товстолобів. Його середній вміст у білих товстолобів становив 1,9%, строкатих 10,5% та у гібридів 8,3% від маси харчової грудки.

В живленні білих товстолобів коловертки та гіллястовусі ракоподібні мали приблизно однакове значення, формуючи 1,0 та 0,8% маси харчових грудок. Вміст веслоногих ракоподібних був незначним – 0,1%. В поживі гібридних форм товстолобів частка гіллястовусих ракоподібних становила 5,7%, коловерток – 1,8%, а веслоногих ракоподібних дорівнювала 0,9% за масою. Строкаті товстолоби споживали більш крупні форми зоопланктону. У складі їх харчових грудок домінуюче значення мали гіллястовусі ракоподібні – 7,2% за масою. Частка веслоногих ракоподібних та коловерток складала в середньому 1,4 та 1,8% (рис. 4).

Loading...

 
 

Цікаве