WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Показано, що на сьогодення за рівнем розвитку планктонного кормового ресурсу Каховське водосховище є середньо-кормною водоймою.

Суттєво розширені існуючі уявлення про біологію, чисельність, іхтіомасу тюльки та різних видів товстолобів за сучасних умов. Встановлені прогнозовані залежності очікуваного вилову вселенців від інтенсивності вилучення тюльки. Створена і обґрунтована схема оптимізації складу зоопланктофагів за рахунок меліоративного відлову тюльки та додаткового вселення товстолобів. Запропоновано метод зворотного розрахунку чисельності товстолобів за теоретично визначеними обсягами вселення, який дозволяє реально оцінити стан запасів інтродуцентів за існуючою на сьогодення схемою обліку їх зариблення і вилову.

Отримані результати є науковою основою для обґрунтування раціонального врегулювання обсягів споживання тюлькою зоопланктону Каховського водосховища, що є орієнтовною передумовою раціонального керування харчовими взаємовідносинами між тюлькою та строкатим і гібридним товстолобами.

Практичне значення роботи. Впровадження результатів досліджень у практику ведення рибного господарства на Каховському водосховищі дозволить обґрунтовано корегувати обсяги інтродукції сукупно з меліоративним вилученням тюльки та вибірковим відловом старших вікових груп товстолобів. Не викликає сумніву, що переорієнтація ведення промислу інтродуцентів в бік збільшення частки крупновічкових сіток суттєво знизить промислове навантаження на промислові категорії аборигенних видів риб, що має важливе природоохоронне значення і буде сприяти поліпшенню відтворювальної здатності аборигенних промислових популяцій.

Реалізація запропонованих принципів керування чисельністю планктофагів дозволить раціонально використовувати запаси кормових ресурсів водосховища, що буде сприяти збільшенню промислової рибопродукції Каховського водосховища та знайде втілення у покращанні якісної структури промислових уловів.

На нашу думку, отримані результати досліджень можуть бути успішно використані і на інших крупних водосховищах, які утворилися у процесі зарегулювання стоку Дніпра.

Особистий внесок здобувача. Автор сформулював тему дисертаційної роботи, мету, задачі та основні напрямки їх вирішення. Збір та камеральна обробка матеріалів з біологічного стану, чисельності, живлення, харчових відносин зоопланктофагів, математичне опрацювання отриманих результатів, їх узагальнення та формулювання висновків здобувачем здійснено особисто. Безпосередньо, або у співавторстві підготував наукові статті, в яких викладено основні результати досліджень.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на міжнародній науковій конференції "Проблемы рационального использования биоресурсов водохранилищ" (Київ, 1995), міжнародній науко-практичній конференції "Сучасні напрямки та проблеми аквакультури" (Херсон, 1998); V Міжнародній конференції "Фальцфейнівські читання" (Херсон, 2007). Крім цього результати доповідалися на наукових радах Інституту рибного господарства.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 статті у виданнях, включених до переліку фахових, 4 статті та 3 тези у матеріалах наукових та науково-практичних конференцій. Сім з них опубліковано особисто, чотири – у співавторстві.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається із вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій та списку 168 літературних джерел. Основна частина викладена на 149 сторінках друкованого тексту, має 4 таблиці, 63 рисунки. Загальний об'єм рукопису складає 170 сторінок. Додатки містять 26 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Ретроспективний аналіз стану природних кормових ресурсів дніпровських водосховищ свідчить про недостатню ефективність їх використання аборигенною іхтіофауною (Цееб, Оливари, Гусынская, 1967). Це послугувало передумовою до широкомасштабної інтродукції білого та строкатого товстолобів у 70-х роках минулого століття (Балтаджи, 1982; Шерман, 2002). Суттєвих відмінностей у темпі росту не відмічено, що зумовлювалося сприятливими умовами мешкання (Негоновская, 1989; Озинковская, Полторацкая, 1989).

Дослідження живлення вселенців вказували на подібність складу харчових грудок товстолобів зі структурою фіто- та зоопланктону у водоймі (Полторацкая, Тарасова, 1984; Кружиліна, 1998; Тарасова, Кружилина, 2000; Гейна, 2006). Проте якісний склад спожитого планктону залежить від будови фільтраційного зябрового апарату, який є однією з ознак видової належності товстолобів. В результаті строкаті товстолоби споживають більш крупних зоопланктерів, а гібридам властиве відфільтровування планктону крупних та середніх розмірів (Боруцкий, 1973).

Тюлька в умовах природного ареалу є типовим зоопланктофагом (Владимиров, 1950; Михман, 1970). Літературні дані свідчать про те, що практично на всіх водосховищах волзького, донського і дніпровського басейнів, вона в цілому зберегла характерні для її вихідних форм загальні риси (Сальников, Сухойван, 1959; Журавель, 1962; Козловский, 1984; Трифонов, Тюняков, Дронов и др., 1986). У Каховському водосховищі харчовий раціон тюльки складався практично тільки з зоопланктону (Симонова, 1961; Сигиневич, 1968), що було характерним і для водосховищ інших регіонів (Коган, 1975). У пониззі Дніпра тюлька була суттєвим конкурентом в живленні молоді цінних видів риб (Спиропуло, 1981).

Наведений літературний огляд певним чином окреслює особливості біології товстолобів і тюльки у Каховському водосховищі та інших водоймах, але значна частина інформації застаріла. Відомості з харчових відносин цих видів в доступних літературних джерелах практично відсутні, або достатньо обмежені (Гейна, 1998; 2006; 2007).

Отже, питання визначення ступеню впливу тюльки і різних видів товстолобів на природні кормові ресурси водойми є досить актуальною проблемою сьогодення. Вирішення цих питань є біологічним підґрунтям збільшення обсягів інтродукції товстолобів у водосховища Дніпра за умови зменшення харчового пресу на зоопланктон водойм шляхом регулювання чисельності найбільш масового його споживача - тюльки.

Матеріал та методи досліджень. Дослідження виконувалися на Каховському водосховищі протягом 1991-2005 рр. Роботи здійснювалися на мережі стаціонарних станцій Інституту рибного господарства (Методика збору і обробки ..., 1998).

Збір та опрацювання гідробіологічних матеріалів проводилися у відповідності до загальновідомих методик (Жадин, 1959; Кражан, Лупачева, 1991 та інш.). Розрахунки продукції здійснені за репродуктивними коефіцієнтами (Цееб, 1964). Живлення досліджувальних видів вивчалося згідно розробки Є.В. Боруцького (1974) з визначенням складу спожитого зоопланктону до виду, фітопланктону – до систематичної групи. При розгляді трофічних відносин користувалися індексом "подібності поживи" (Шорыгин, 1952).

Іхтіологічний матеріал збирали відповідними знаряддями лову (Методические указания..., 1986; Шевченко, Коваль, Колєсніков, 1990) з подальшим камеральним опрацюванням (Правдін, 1966; Брюзгін, 1969; Чугунова, 1959). Матеріали щодо статистики вселення та промислового вилучення надані Держкомрибгоспом.

Фактична чисельність планктофагів встановлена методом прямого обліку з застосуванням активних знарядь лову, для яких були визначені коефіцієнти уловистості (Ионас, 1967). Розрахунки виконувалися за З.М. Аксютіною (1968).

При порівнянні фактично визначеної чисельності товстолобів з розрахованою за даними статистики були виявлені розбіжності, а відстеження руху поколінь з урахуванням промислового вилучення та природної смертності (Вовк, 1976) вказувало на зростання іхтіомаси інтродуцентів, що повинно було відобразитися у адекватному збільшенні уловів. В дійсності ж видобуток товстолобів стало знижувався, що поставило під сумнів достовірність подібних розрахунків.

У цьому зв'язку був розроблений комбінований метод зворотного розрахунку, оснований на визначенні кількості вселених дволіток у відповідності до звітних обсягів вилучення товстолобів з урахуванням природної загибелі та коефіцієнтів промислової смертності для різних періодів. В результаті ми прийшли до висновку про доцільність використання розрахованих обсягів вселення для здійснення подальших розрахунків чисельності і іхтіомаси товстолобів.

При визначенні добових раціонів використовувався метод Г.Г. Вінберга (1956), який був модифікований (Мельничук, 1982) і застосовувався фахівцями при подібних розрахунках на інших водоймах (Вятчанина, 1972; Мельничук, 1975; Халько, 1983 та інш.). При встановленні біомаси спожитого зоопланктону враховувалася його фактична калорійність (Биргер, Маляревская, Оливари, 1967).

Проаналізований склад харчових грудок 306 екз. товстолобів і 1246 екз. тюльки. Для визначення віку було зібрано і оброблено зразків луски: у товстолобів – 2119 шт.; у тюльки – 2412 шт. Неповному біологічному аналізу було піддано 3250 екз. товстолобів та 9010 екз. тюльки.

Дані щодо динаміки розвитку фітопланктону та зоопланктону люб'язно надані співробітниками відділу вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства УААН О.М. Тарасовою, С.В. Кружиліною, Л.Н. Богдановою.

Математична обробка отриманих результатів виконана на персональному комп'ютері за допомогою редактора Microsoft Office Excel 2003.

Loading...

 
 

Цікаве