WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища (автореферат) - Реферат

3

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УААН

ГЕЙНА Костянтин Миколайович

УДК 597-153-11:597-135

Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобів каховського водосховища

03.00.10-іхтіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі вивчення біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Шерман Ісаак Михайлович,

Херсонський державний аграрний університет,

декан рибогосподарсько-екологічного факультету,

завідувач кафедри рибництва

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор,

Щербак Володимир Іванович,

Інститут гідробіології НАН України,

провідний науковий співробітник

кандидат біологічних наук, доцент

Шевченко Петро Григорович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри загальної зоології і

іхтіології рибогосподарського факультету

Захист відбудеться "15" лютого 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.364.01 в Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту рибного господарства УААН (03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135).

Автореферат розісланий "29" грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Гідротехнічне будівництво на р. Дніпро, яке у другій половині ХХ століття набуло значних масштабів, призвело до створення каскаду з шести великих водосховищ рівнинного типу. У дніпровських акваторіях внаслідок потужного антропогенного навантаження, склалася складна еколого-токсикологічна ситуація, яка поступово призводила до зниження продуктивності водойм, при цьому відмічалось, що саме Каховське водосховище було найбільш забрудненим (Литвинова, Стецюк, Безгина, 1994).

Протягом 90-х років минулого століття, внаслідок зниження рівня антропогенного навантаження, екологічна ситуація у водосховищі стабілізувалася (Щербак, 2000), що супроводжувалося підвищенням інтенсивності процесів самоочищення, а саме це у свою чергу створило сприятливі умови для розвитку гідробіонтів, які є поживою для різних видів і вікових груп риб. При цьому відмічено, що на відкритих ділянках пелагіалі та літоралі продукційні процеси почали переважати над деструкційними (Щербак, Емельянова, 2002).

В той же час відбулося різке зниження загального видобутку риби. Найбільш суттєвим воно було за тюлькою – з 3609 (1986-1990 рр.) до 797 т (1991-1995 рр.), а середньорічний видобуток товстолобів залишався на високому рівні - 1490 т (Ерко, Тарасова, Озинковская, 1996). Впродовж подальшого періоду 1996-2000 рр. улови товстолобів і тюльки знизилися до 580 та 312 т відповідно. Така ситуація виникла не тільки під впливом об'єктивних причин, але і внаслідок неповного відображення фактичних уловів та неточності підрахунків у процесі вселення рибопосадкового матеріалу. Причиною ж падіння уловів тюльки було значне зниження інтенсивності її промислу (Ерко, Тарасова, Спиридонова, 1994; Бузевич, 2005).

Неадекватність промислових уловів тюльки і товстолобів до стану кормових ресурсів, які на той час відрізнялися інтенсивним розвитком (Тарасова, Гейна, Яковлев, 1998), визначило актуальність пошуку екологічних чинників зниження уловів. Дослідження значною мірою були орієнтовані на вивчення трофічних взаємовідносин між аборигенною та інтродукованою іхтіофауною з урахуванням перспективних заходів, спрямованих на збільшення обсягів вселення товстолобів (Щербуха, Шевченко, Коваль та інш., 1995).

Обсяги утилізованого тюлькою зоопланктону на Каховському та Кременчуцькому водосховищах становили 875,8 та 273,4 тис. т відповідно. Основне навантаження припадало на гіллястовусих та веслоногих ракоподібних (Сигиневич, 1969; Озинковская, 1969; Шевченко, 1991). При цьому суттєвої харчової конкуренції з молоддю аборигенних видів риб не спостерігалося через відмінності екологічних умов мешкання – тюлька представник пелагічного комплексу, а молодь - більше літорального (Шевченко, Шерстюк, Гусынская и др. 1994).

Основу харчових раціонів білих та строкатих товстолобів складали фітопланктон, зоопланктон і детрит. Співвідношення складових харчових грудок змінювалося в залежності від виду товстолобів та сезону року (Вовк, Стеценко, 1985; Тарасова, Мушак, 1983, Балтаджи, 2000). На початку 90-х років минулого століття у складі стад товстолобів дніпровських водосховищ почали фіксуватися гібридні особини (Озинковская, Полторацкая, Кулинич, 1996), а відповідні дослідження, які були проведені на водоймах Краснодарського краю, вказували на існування відмінностей між якісним та кількісним складом спожитого гібридами товстолобів планктону в порівнянні з білими та строкатими (Воропаев, 1973).

Отже, накопичення у водоймах гібридів товстолобів може призвести до збільшення харчового тиску на зоопланктон, зокрема гіллястовусих та веслоногих ракоподібних, які є основною поживою тюльки у пелагіалі водойм та молоді риб у літоральних зонах. Можливість негативного впливу строкатих товстолобів на зоопланктонні угрупування та нагул молоді промислових видів риб у літоральних зонах була встановлена на прикладі Сулинської затоки Кременчуцького водосховища (Кружилина, 2006). Проте питання щодо визначення рівня трофологічного впливу харчових відносин тюльки та товстолобів на стан кормових ресурсів водойми практично не досліджувалось.

Таким чином, актуальність роботи обумовлена необхідністю встановлення характеру трофічних взаємовідносин найбільш чисельних споживачів зоопланктону пелагіалі Каховського водосховища – тюльки, строкатого товстолоба та гібридів між білим та строкатим товстолобами, які також активно споживають зоопланктон. Доцільність та своєчасність такої оцінки зумовлена і тим, що згідно "Загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України на період до 2010 р." планується значне збільшення обсягів зариблення водосховищ дніпровського каскаду рослиноїдними рибами.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження за темою дисертації є складовою частиною галузевих Програм Інституту рибного господарства УААН: "Разработать оптимальный режим рыбохозяйственного использования водохранилищ днепровского каскада в условиях интенсивного антропогенного воздействия" програма "Рыба" республіканської науково-технічної програми "Продовольствие-95" (№ держреєстрації ИАО 100 2037Р); "Розробити науково обґрунтовану систему раціонального ведення рибного господарства на дніпровських водосховищах в умовах посиленого антропогенного впливу" (№ держреєстрації 0196 U 023118); "Вивчити та визначити основні механізми функціонування біоценозів великих рівнинних водних об'єктів (дніпровських водосховищ) з урахуванням їх сучасного екологічного стану" (№ держреєстрації 0102 U 002050 ).

Мета дослідження - встановити характер харчових взаємовідносин тюльки та товстолобів, забезпечивши відповідною інформацією прогнозування невиснажливої експлуатації біологічних ресурсів Каховського водосховища.

Для виконання поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1) визначити сучасну динаміку абіотичних та біотичних характеристик середовища, якісний і кількісний склад продуцентів і консументів, які формують рибопродукційний потенціал Каховського водосховища;

2) дослідити біологію, чисельність, іхтіомасу тюльки та різних видів товстолобів;

3) охарактеризувати і визначити роль гібридів товстолобів в екосистемі водосховища;

3) встановити якісні та кількісні характеристики трофічних взаємовідносин тюльки і товстолобів;

4) визначити ступінь використання кормової бази тюлькою і товстолобами та оцінити вплив цього показника на динаміку їх чисельності і іхтіомаси;

5) науково обґрунтувати і запропонувати оптимізовані шляхи невиснажливого використання зоопланктону Каховського водосховища за рахунок регулювання якісного та кількісного складу його споживачів.

Об'єкт дослідження - тюлька, білий, строкатий товстолоби та їх гібриди.

Предмет дослідження - живлення, харчові взаємовідносини тюльки і товстолобів, рівень сумісного використання продукції зоопланктону Каховського водосховища; чисельність та іхтіомаса зоопланктофагів.

Методи дослідження. Поставлені задачі виконували у відповідності до загальноприйнятих у практиці гідробіологічних та іхтіологічних досліджень методик. Розрахунки та статистична обробка здійснені за допомогою електронних таблиць редактора Microsoft Office Excel 2003.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проаналізовані трофічні взаємовідносини тюльки з різними видами товстолобів. Наведена біологічна характеристика гібридів товстолобів, визначена їх роль в екосистемі Каховського водосховища. Доведено, що через незбалансованість видової та вікової структури інтродуцентів відбулося збільшення загальних добових раціонів товстолобів з 212-360 гекз-1доб-1 у 1994-1998 рр. до 572-575 гекз-1доб-1 протягом 2001-2005 рр., при цьому обсяги спожитого зоопланктону досягали рівня 103,8 тис. т.

Loading...

 
 

Цікаве