WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Кріопатії при гепатитах В і С: імунопатогенез, клініка та імунотерапія (автореферат) - Реферат

Кріопатії при гепатитах В і С: імунопатогенез, клініка та імунотерапія (автореферат) - Реферат

Отже, для пацієнтів з кріоглобулінемією 2-го типу властиве поєднання типових печінкових проявів хронічного гепатиту з позапечінковими симптомами з переважними „центральними" ураженням – нирок і центральної нервової системи. У випадку кріоглобулінемії 3-го типу активність гепатиту суттєво знижується, домінують позапечінкові прояви з „периферичними" ураженнями – шкіри, суглобів, периферичної нервової системи. Більш як у половини хворих це шкірні прояви з холодовим тригерним фактором.

Раптова поява таких симптомів у зрілому віці диктує необхідність обстеження пацієнтів на кріоглобулінемію. Показано, що випадки вперше виниклої холодової кропив'янки за наявності супутньої кріоглобулінемії переважно є першими проявами лімфотропних інфекцій, рідше – злоякісних новоутворів або лімфопроліферативних захворювань. У випадку змішаної кріоглобулінемії (2-го і 3-го типу) найчастіше виявляється інфікування вірусом гепатиту С (табл. 10).

Таблиця 10

Частота виявлення антигенних і генетичних маркерів

гепатитів В і С у хворих з холодовою кропив'янкою,

залежно від наявності кріоглобулінемії, %

Група

Маркери гепатиту В

Маркери гепатиту С

Медпраців-ники

(n = 16)

Без кріоглобулінемії

0

20,0*

З кріоглобулінемією

18,2+

72,7*+

Інші спеціальності

(n = 24)

Без кріоглобулінемії

0

0

З кріоглобулінемією

25,0+

50,0*+

Примітки: * – достовірність різниці з гепатитом В (Р < 0,05),

+ – з частотою у пацієнтів без кріоглобулінемії (Р < 0,05).

Ймовірність ідентифікації HCV-інфекції серед медиків (з гемоконтактним анамнезом) з холодовою кропив'янкою у 2-3 рази вища, ніж серед працівників інших спеціальностей. Тому з метою точнішої діагностики HCV-інфекції у хворих з кріопатіями обстеження доцільно проводити не імуноферментним, а ампліфікаційним методом (полімеразна ланцюгова реакція), бажано – з аналізом кріопреципітату.

Показано, що наявність і тип кріоглобулінемії суттєво впливають також на перебіг хронічної HCV-інфекції, співвідношення між активністю печінкових і позапечінкових проявів. Так, для пацієнтів з ХГС без супутньої кріоглобулінемії характерний клінічний перебіг хвороби з переважним ураженням печінки та стійко підвищеною активністю АлАТ; позапечінкові прояви у них формуються рідко. За умови кріоглобулінемії 2-го типу найчастіше спостерігають хвилеподібний перебіг хвороби (у 69,2 % хворих)з більш активним перебігом хронічного гепатиту, однаково частими печінковими і позапечінковими проявами. Наявність 3-го типу КГ переважно асоціюється з мінімальним ураженням печінки або безсимптомним перебігом гепатиту (клінічні симптоми гепатиту лише у 18,4 % пацієнтів) зі стійко нормальною активністю АлАТ (у 80,3 %) і максимально частим розвитком позапечінкових симптомів (у 64,1 %).

Серед лабораторних позапечінкових проявів хронічної HCV-інфекції доволі часто реєструються гематологічні розлади. Прості або комбіновані цитопенії виявлені у двох третин хворих на ХГС. При цьому в пацієнтів із супутньою кріоглобулінемією вони виявляються у майже утричі частіше, ніж в осіб без кріопатії (Р < 0,05). Встановлено тісний зв'язок між наявністю кріоглобулінемії 3-го типу і розвитком анемії та лейкопенії (r = 0,68 і 0,84 відповідно). Наявність кріопатії 2-го типу не асоціюється зі збільшенням частоти розвитку цитопеній.

У пацієнтів з ХГС встановлено кореляційні зв'язки середньої сили між рівнем кріоглобулінемії з одного боку та зниженням числа CD3-лімфоцитів, рівнем ЦІК і зниженням активності комплементу – з іншого.

У хворих на ХГС виявлено зниження рівня цитокінів, асоційованих з Т-хелпер-1 імунною відповіддю (ІЛ-2, ІФН-б), на тлі наростання цитокінів, які зв'язані з активністю Т-хелперів 2-го типу (ІЛ-4, ІЛ-6).

Отримані результати підтверджують домінування активності Т-хелперів 2-го типу, що обумовлює неефективний противірусний захист і призводить до хронізації інфекції. Цитокіновий дисбаланс у таких пацієнтів супроводжується недостатньою ефективністю противірусної відповіді й може сприяти персистенції вірусу гепатиту С в організмі. Одним з важливих показників, які свідчать про дисбаланс Т-хелперів 1-го і 2-го типів, є співвідношення ІЛ-2/ІЛ-4. У хворих на ХГС цей показник був у 17 разів нижчий, ніж у здорових осіб (1,10,2, Р < 0,05).

У хворих на ХГС із супутньою кріопатією 2-го типу зміни цитокінового балансу були більш глибокими (табл. 11), а домінування Т-хелперів 2-го типу – більш вираженим, ніж у пацієнтів без кріоглобулінемії (Р < 0,05). У випадку кріопатії 3-го типу кріопатії виявлено мінімальний дисбаланс цитокінів, що значною мірою пояснює низьку активність вірусного процесу і повільне прогресування змін у печінці за таких умов. У хворих на ХГС з супутньою кріопатією 2-го типу виявлені високі показники ІЛ-6 – (18,60,8) мкг/л, (Р < 0,05, порівняно з хворими на ХГС з кріоглобулінемією 2-го типу та без неї), що свідчить про розвиток позапечінкових ускладнень.

Таблиця 11

Вміст цитокінів у сироватці крові хворих на ХГС і здорових осіб, (Mm)

Група

ІЛ-2,

х 10-6 г/л

ІЛ-4,

х 10-6 г/л

ІЛ-6,

х 10-6 г/л

ФНП-б, х 10-6 г/л

ІФН-б,

х 103 МО/л

Без кріоглобулін-емії, n=20

72,22,3

64,22,5

8,91,2

75,02,8

19,21,2

кріоглобулінемія 2-го типу, n=21

60,14,8*

88,94,1*

12,71,1

89,31,6*

16,71,8

кріоглобулінемія 3-го типу, n=25

112,29,8*+

36,32,8*+

18,60,8*+

46,73,4*+

25,62,1*+

Здорові люди

192,210,1

10,41,2

5,41,4

21,21,8

35,62,2

Примітки:

* – достовірність різниці з показником у 1-й групі,

+ – з показником у 2-й групі;

показники у здорових осіб достовірно відрізнялися від аналогічних показників у 1-3-й групах (Р < 0,05).

Для хронічної HCV-інфекції характерне формування остеодефіциту. У хворих на ХГС з супутньою кріоглобулінемією 2-го типу і без кріоглобулінемії остеопенічні зміни формуються протягом значного часу, а їх глибина визначається передусім тривалістю хвороби.

Так, при тривалості перебігу ХГС до 5 років, за Т-критерієм остеопенічних змін у кістках хребта не було у 40,0 % пацієнтів, за Z-критерієм  60,0 %, лише в 1 випадку діагностовано остеопороз. У випадках перебігу хвороби понад 5 років – Т-критерій в усіх обстежуваних був нижчим за норму: у 80,0 % пацієнтів виявлено остеопороз. За Z-критерієм, у 60,0 % пацієнтів виявлений остеопороз, у 20,0 % – остеопенія ІІІ ступеня, у решти 20,0 %  нижня межа норми.

У хворих на ХГС з супутньою кріоглобулінемією 2-го типу остеопенічні зміни також формуються з часом, причому навіть швидше, ніж у пацієнтів без супутньої кріоглобулінемії (табл. 12).

Таблиця 12

Щільність кісткової тканини четвертого поперекового хребця у хворих на ХГС (Mm)

Група

МЩК,

г/см2

T-показник

Z-показник

%

SD

%

SD

Без кріоглобулін-емії, n=10

0,992

0,016

86,11

1,21

-1,33

0,12

88,93

1,78

-1,15

0,16

кріоглобулінемія 2-го типу, n=10

0,952

0,021

83,30

2,16

-1,62

0,18

85,86

2,00

-1,31

0,18

кріоглобулінемія 3-го типу, n=11

0,848

0,017*

72,72

1,62*

-2,73

0,15*

77,78

1,21*

-2,13

0,11*

Примітки:

*  різниця з показниками кріоглобулінемія 2-го типу достовірна (Р<0,05);

усі показники в таблиці достовірно відрізняються від таких у здорових осіб (Р<0,05).

На відміну від цього, у випадку супутньої кріоглобулінемії 3-го типу остеопенія і остеопороз у більшості пацієнтів формуються вже протягом перших років хвороби. При співставленні глибини остеодефіциту по четвертому поперековому хребцю за Т-показником і рівнів прозапальних цитокінів вирахувано, що Т-показник чітко корелює з ІЛ-6 (r = 0,86), але не з ФНП-б (r = (-0,19)). А добре відомо, що рівень ФНП-б при хронічних гепатитах визначається передусім інтенсивністю запального процесу в печінці, а концентрація ІЛ-6 – виразністю позапечінкових проявів HCV-інфекції.

Loading...

 
 

Цікаве