WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Кріопатії при гепатитах В і С: імунопатогенез, клініка та імунотерапія (автореферат) - Реферат

Кріопатії при гепатитах В і С: імунопатогенез, клініка та імунотерапія (автореферат) - Реферат

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи достатньо повно висвітлені в 75 роботах, у тому числі – в 24 статтях у фахових наукових журналах, які входять до переліку ВАК України, із них 17 – самостійні, 53 – в матеріалах конференцій і тезах доповідей. За матеріалами, які представлені у дисертаційній роботі, отримано 2 патенти України на винахід, 2 – на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 284 сторінках друкованого тексту (основний текст дисертації займає 179 сторінок) і складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій щодо наукового і практичного використання здобутих даних. Результати досліджень відображені у 73 таблицях та у 4 рисунках. Вказівник літератури включає 437 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дисертаційна робота базується на аналізах результатів обстеження та лікування 105 хворих на гострі гепатити В, С і В+С, 297 – на хронічні гепатити В, С і В+С, 51 – на вірус-асоційований цироз печінки, які перебували на стаціонарному та диспансерному лікуванні в інфекційному відділенні Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, гастроентерологічному відділенні Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні, консультативно-лікувальному центрі Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського в період з 1997 до 2005 рр., а також 20 хворих на первинний рак печінки (ПРП) і метастатичний рак печінки, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги і Тернопільському обласному онкодиспансері (рис. 1). Контрольну групу склали 35 здорових осіб репрезентативного віку.

Рис. 1. Розподіл хворих з HBV- i HCV-інфекцією.

Комісією з біоетики Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (протокол № 10, від 20.11.06 р.) встановлено, що обстеження, лікування хворих, проведення лабораторних і наукових досліджень відповідають вимогам норм біоетики.

Відповідно до мети i завдань досліджень підбиралися хворі різного віку (рис. 2). При обстеженні пацієнтів використані загальноприйняті в клінічній імунології та інфектології клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. Для встановлення діагнозуХГС застосовували клініко-анамнестичні, епідеміологічні та лабораторні дані (імунологічні, імуноферментний метод, полімеразна ланцюгова реакція). У кожного хворого детально збирали анамнез із обов'язковим з'ясуванням епідеміологічного анамнезу, наявності або відсутності факторів, які могли зумовити інфікування вірусами гепатитів В і С. Діагноз хронічного вірусного гепатиту встановлювали на підставі міжнародних діагностичних критеріїв (Лос-Анджелес, 1994).

Верифікацію вірусних інфекцій проводили шляхом визначення антигенів вірусів та специфічних антитіл до них методом імуноферментного аналізу, а також ДНК вірусів гепатиту В, герпесів 1-го і 2-го типів, Епштейна-Барр і цитомегаловірусу, РНК вірусу гепатиту С за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. З цією метою використовували імуноферментні тест-системи фірми "Human", "Sanofi diagnostic Pasteur" і праймери виробництва Росії.

Рис. 2. Процентний розподіл хворих за віком.

Недоліком вказаних способів діагностики гепатитів В і С є недостатня їх технологічність і діагностична інформативність у хворих з супутньою кріопатією, зумовлена тим, що вірус-специфічні антитіла або комплекси антиген-антитіло маскуються у складі нерозчинних кріопреципітатів сироватки крові і вони не виявляються при проведенні імуноферментного аналізу. Саме тому, крім загальноприйнятого методу визначення маркерів вірусів гепатитів В і С, використовували запропонований нами і запатентований спосіб пошуку маркерів у кріопреципітаті (Андрейчин М.А., Господарський І.Я., 2003). Поставлене завдання вирішили тим, що у відомому способі визначення в сироватці крові антигенів вірусу і специфічних антитіл до нього у хворих із супутньою кріопатією додатково розчиняють наявний у сироватці крові кріопреципітат і визначають у розчині маркери збудників вірусних гепатитів.

Концентрації цитокінів – ІЛ-2, -4, -6, ІФН-б і ФНП-б – встановлювали методом імуноферментного аналізу в сироватці крові за допомогою тест-систем фірми „Протеиновый контур". Прогестерон, естрадіол і АФП визначали імуноферментним методом у сироватці крові імуноферментними тест-системами виробництва фірми "Human". Автоімунні маркери – ревматоїдного фактора, автоантитіл до тиреоглобуліну і до ДНК – ідентифікували за допомогою імуноферментних тест-систем виробництва фірми „Иммунолог".

Для встановлення діагнозукріоглобулінемічної кріопатії використовувались клініко-анамнестичні та лабораторні дані (визначення кріопреципітації, кріокриту, кріоглобулінів у сироватці крові, встановлення типу кріоглобулінемії). Проводили пошук анамнестичних даних, які свідчать про підвищену чутливість організму до холодового тригерного фактора.

Феномен кріопреципітації оцінювали візуально за наявністю осаду або помутніння сироватки крові після інкубації її протягом 24 год. після забору при температурі 4 оС. Для встановлення типу кріоглобулінів (КГ) використовували запатентовану нами методику (Господарський І.Я., 2005), принцип якої полягає у вираховуванні оптичних щільностей розчину сироватки крові у веронал-мединаловому буфері (рН=8,6) при 37 ˚С (D1) та після інкубації сироватки при 4 ˚С (D2). Після ресуспендування кріопреципітату при 37 ˚С (D3), її знову охолоджували до 4 ˚С (D4). Аналогічний цикл повторювали ще раз (D5 і D6 відповідно, табл. 1).

Таблиця 1

Критерії визначення типу КГ за показниками оптичної щільності сироватки

Різниця між показниками оптичної щільності у

1-му і 2-му циклах „охолодження-нагрівання"

Тип КГ

4 ˚С

37 ˚С

< 10 %

< 10 %

1-й

> 10 %

< 10 %

2-й

> 10 %

> 10 %

3-й

Для кількісної оцінки МЩКТ використовували показники подвійної рентгенівської абсорбціометрії хребців поперекового відділу хребта, що визначалися на денситометрі DPX-A фірми "Lunar Corp.", США.

Отримані величини аналізувалися на комп'ютері за допомогою ліцензійного програмного забезпечення фірми "Lunar Corp.": порівнювалися з аналогічними даними у відповідних популяціях здорових людей-європейців (відповідно до статі, віку, маси, зросту та етнічності).

Для клінічного аналізу змін кісткової тканини ми використовували такі показники денситограми:

– вміст мінералів у кістковій тканині ділянки L1-L4, г;

– мінеральна щільність кісткової тканини ділянки L1-L4, г/см2;

– мінеральна щільність кістки відносно групи "молодих дорослих" – порівняльний показник МЩКТ пацієнта з її значенням еталонної групи осіб відповідної статі та національності віком 20-40 років – період, коли МЩКТ найвища. Результат виражали в процентному відношенні чи в умовних одиницях стандартного відхилення від середніх показників (Т);

– МЩКТ відносно віку, маси, етнічності – порівняльний показник МЩКТ пацієнта з її значенням еталонної групи осіб відповідної віку, статі, ваги, етнічності. Результат виражався в процентному відношенні чи в умовних одиницях стандартного відхилення від середніх показників. Цей показник характеризує МЩКТ досліджуваного пацієнта порівняно з МЩКТ здорових людей тої ж популяції, статі та віку;

– відношення маси хребців до їх ширини в ділянці L1-L4, г/см;

– порівняльний показник висоти хребців ділянки L2-L4 досліджуваної особи з аналогічним молодих здорових осіб із здоровими того ж віку, статі та статури, ум. од.

Отримані цифрові дані піддавали статистичному аналізу методом варіаційної статистики на персональному комп'ютері типу Pentium-III в табличному процесорі Excel-97 за стандартними статистичними алгоритмами аналізу медико-біологічної інформації. Вираховували середню арифметичну величину (М) та її похибку (m) з урахуванням числа спостережень, коефіцієнт достовірності (Р) за критерієм Стьюдента. Різницю порівнюваних величин вважали достовірною при Р < 0,05. З метою виявлення можливої залежності між отриманими показниками визначали коефiцiєнт кореляцiї (r).

Результати досліджень та їх обговорення.

Loading...

 
 

Цікаве