WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри (автореферат) - Реферат

Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри (автореферат) - Реферат

Удвічі зменшилась колонізація шкіри S. aureus і S. еpidermidis, хоча частота зустрічальності останнього в угрупованні зросла. Більш суттєвих зрушень зазнали популяції S. haemolyticus і S. hominis: їх колонізаційна щільність знизилась відповідно у 3,5 і 6,9 разів (p < 0,05). У той же час щільність популяцій S. saprophyticus і S. warneri зросла відповідно в чотири і два рази.

Отже, в умовах клінічного експерименту відмічено в цілому суттєвий протистафілококовий ефект мірамістину.

Після аплікацій антисептика частка M. luteus у відповідному угрупованні зросла на 18 %, у той же час зменшилась вона у M. lylae (на 33,9 %). Крім того, якщо до лікування мікрококи висівали зі шкіри від 57,7 % досліджуваних осіб, то після нього їх було знайдено на шкірі 65,4 % хворих. Відчутних змін зазнала щільність цього угруповання під час лікування: у цілому вона зменшилась у 2,2 рази.

Мікроби з угруповання коринебактерій до застосування мірамістину до початку лікування колонізували шкіру 57,7 % досліджуваних топодемів. У процесі лікування їх число збільшилось на 12 %. Значних змін зазнала щільність колонізації ними шкіри людини під час застосування антисептика. Так, загальний рівень коринебактерій шкіри знизився з 5,06 lg КУО/см2 до 4,74 lg КУО/см2, тобто в 2,1 рази (р < 0,05). Для C. afermentans і C. minutissimum це зменшення було в 1,6– 4,7 рази, а для C. xerosis дещо більшим.

Реакція угруповання бацил на застосування мірамістину дещо різнилась від реакції решти членів мікробної спільноти. У процесі лікування частка кожної популяції в складі мікробіоценозу практично не змінилась. Проте суттєвих зрушень зазнала їх щільність. Зокрема, в порівнянні з іншими бактерійними угрупованнями шкіри вона зросла майже в півтора рази. Таке зростання спричинила численність популяцій B. licheniformis (в 4,3 рази) і B. subtilis (в 1,2 рази). У той же час рівень колонізації шкіри B. macerans знизився в 2,6 рази.

Як було відмічено, у процесі застосування мірамістину значних змін зазнавало угруповання ентеробактерій. До лікування його представляли два види збудників – E. coli та P. vulgaris, при чому популяція першого з них утричі перевищувала частоту стрічальності останнього (75,0 % проти 25,0 %). Після завершення курсу ці мікроорганізми зі шкіри не висівались.

Подібну картину спостерігали для угруповань Alcaligenes/Acinetobacter і псевдомонад. У процесі відновлення мікробіоценозу їх рівень зменшився на порядок – 3,60 проти 4,69 lg КУО/см2.

Штам P. аeruginosa, який було висіяно від одного хворого і який мав достатньо високий рівень щільності (5,38 lg КУО/см2) також був елімінований в процесі застосування антисептика.

Отже, мірамістин є достатньо ефективним, але м'яким антисептиком, який згубно діє на мікроорганізми, що колонізують шкіру людини. Аплікації мірамістину протягом 7-10 днів доводять наявність його серйозного впливу на різні бактеріальні угруповання: це проявляється зменшенням ступеня колонізації шкіри, зміною частоти зустрічальності мікробів, а також популяційного складу угруповань, зокрема, стафілококів, коринебактерій, мікрококів, бацил, псевдомонад та інших бактерій.

У розділі узагальнення та обговорення результатів у стислій формі наведено підсумки проведених досліджень, результати реалізації поставленої мети і задач дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей формування мікробіоценозу шкіри стоп у здорових і хворих на дерматомікози осіб та можливостей впливу на нього за допомогою антисептика мірамістину.

1. Шкіра здорових осіб в топодемах тилу стопи і ІV міжпальцевого проміжку колонізована аеробними та факультативно анаеробним мікроорганізмами. Рівень щільності бактерій коливається в межах 4,87-4,96 lg КУО/см2. У мікробіоценозі домінують угруповання стафілококів, мікрококів, коринебактерій і бацил.

2. У мікробіоценозі шкіри хворих на дерматомікози в аналогічних топодемах також превалюють таксони надвидового рангу – стафілококи, мікрококи, коринебактерії, бацили. Колонізаційна щільність в середньому становить 4,75-4,91 lg КУО/см2. Топодем ІV міжпальцевого проміжку більш інтенсивно контамінований мікроорганізмами в порівнянні з топодемом тильної поверхні стопи. На шкірі хворих на 20 % частіше зyстрічаються ентеробактерії, псевдомонади, штами Acinetobacter, Alcaligenes та інші додаткові співчлени мікробіоценозу.

3. У хворих із клінічними проявами дерматомікозів ступнів в порівнянні із здоровими змінюється структура мікробіоценозу, що проявляється в збільшенні частки бацил у 2,3-3,9 рази і зменшенні коринебактерій в 1,3 рази у мікробній спільноті. У топодемі тилу стопи частка S. аureus в угрупованні збільшується в 2,2 рази, а в топодемі міжпальцевого проміжку – в 1,7 рази. При цьому частка S. epidermidis в угрупованні зменшується на 18,0 %.

4. Мікроорганізми, які представляють автохтонну та алохтонну флору шкіри мають неоднакову чутливість до антибіотиків. Популяції стафілококів, які домінують на шкірі здорових осіб, найчутливіші до канаміцину (82,2 % штамів), левоміцетину (79,4 %), еритроміцину (72,9 %). Понад 40 % з них резистентні до лінкоміцину і пеніциліну. Стафілококи зі шкіри хворих осіб найчастіше чутливі до канаміцину (96,2 % штамів), левоміцетину (90,4 %), тетрацикліну (78,8 %), еритроміцину (76,9 %). Понад 20,0-40,0 % з них резистентні до пеніциліну і лінкоміцину.

5. Представники мікробних угруповань шкіри мають неоднакову чутливість до антисептика мірамістину. Найчутливішими до нього є мікрококи і коринебактерії, ріст яких інгібується концентраціями препарату (2,35+0,53) мкг/мл і (2,75+0,48) мкг/мл відповідно. МБсК препарату для стафілококів – (3,59+0,54) мкг/мл. Спостерігаються популяційні варіації чутливості бактерій до мірамістину.

6. Під впливом місцевих аплікацій мірамістину відбувається перебудова мікробіоценозу міжпальцевого проміжку, яка проявляється зниженням колонізаційної щільності мікроорганізмів в 1,6 рази (з 4,79 lg КУО/см2 проти 4,99 lg КУО/см2), особливо угруповань коринебактерій, мікрококів, стафілококів, проте зростає вона для бацил з 4,56 lg КУО/см2 до 4,71 lg КУО/см2. З поверхні шкіри зникають ентеробактерії, псевдомонади, в 4 рази зменшується частота висівання штамів Acinetobacter і Alcaligenes. Колонізаційна щільність S. aureus зменшується в два рази. Частота його зустрічальності в угрупованні зменшується на 40 %, а у S. epidermidis відповідно зростає.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Климнюк С.І., Бойчак О.В., Герасимів І.М. Зміна мікробіоценозу шкіри нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет // Мікробіологічний журнал.– 2003.– №5.– С. 30-35. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, який стосується мікробіологічного обстеження здорових осіб, підготував матеріал до друку).

2. Герасимів І.М., Покришко О.В. Шкіра людини як джерело антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів // Шпитальна хірургія. – 2006. – №2. – С.40-46. (Здобувачем зібрав фактичний матеріал, щодо антибіотикочутливості мікробів, які колонізують шкіру здорових та хворих на дерматомікози, провів його статистичну обробку, підготував табличний матеріал, підготовлено до друку).

3. Герасимів І.М., Климнюк С.І., Кривошеїн Ю.С. Протимікробний ефект мірамістину щодо мікроорганізмів шкіри людини // Клінічна та експериментальна патологія. – 2006.– Т.V, № 4.– С. 18-20. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, провів його статистичну обробку, підготував матеріал до друку).

4. Удосконалення методу змивів для кількісної оцінки мікрофлори шкіри: раціоналізаторська пропозиція № 32. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського / Герасимів І.М., Климнюк С.І., Покришко О.В.; 19.11.1996 р.

5. Застосування аерозолю мірамістину для профілактики грибкових уражень шкіри ступнів військовослужбовців: раціоналізаторська пропозиція № 8. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського / Герасимів І.М.; 12.09.2005 р.

6. Климнюк С.І., Покришко О.В., Герасимів І.М. Особливості антибіотикочутливості представників мікробіоценозу шкіри людини // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1997. - Вип..2, Ч.1. – C. 113-115. (Здобувач зібрав фактичний матеріал щодо своєї групи обстежених, зробив його статистичну обробку, узагальнив отриманий результат).

7. Герасимів І.М. Мікрококи і коринебактерії як представники мікробіоценозу шкіри нижніх кінцівок // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Вип.4. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С. 51-54.

8. Герасимів І.М. Вплив антисептика мірамістину на мікробіоценоз шкіри // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – Вип.6. - С. 80.

9. Герасимів І.М., Климнюк С.І. Вплив мірамістину на протимікробну активність антибіотиків // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – Вип.7. – С. 123. (Здобувач зібрав фактичний матеріал, зробив висновки, підготував матеріал до друку).

Loading...

 
 

Цікаве