WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри (автореферат) - Реферат

Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри (автореферат) - Реферат

Представники родини Enterobacteriaceae мали високий рівень чутливості левоміцетину, тетрацикліну, канаміцину, поліміксину.

Стафілококи, які формували мікробіоценоз хворих осіб, у цілому найчутливішими були до канаміцину (96,2 % популяцій), левоміцетину (90,4 %), тетрацикліну (78,8 %), еритроміцину (76,9 %). Проте 1/5-2/5 з них - резистентні до пеніциліну. Популяції S. aureus також зберігали високий рівень антибіотикочутливості до канаміцину (100,0 % штамів), левоміцетину (90,0 %), ампіциліну (72,7 %). Понад половина з них була чутливою до еритроміцину та тетрацикліну (54,6 %). Однак біля 60 % цих збудників мали стійкість до пеніциліну та лінкоміцину (27,3 %). Серед них достатньо високою була частка з помірним типом стійкості до антибіотиків, зокрема, до еритроміцину, лінкоміцину і навіть тетрацикліну (45,4-54,5 % штамів).

Інші стафілококові популяції, як і в попередній групі обслідуваних, мали неоднакові рівні антибіотикочутливості. Епідермальні стафілококи були чутливими до канаміцину, 84,6 % з них – до левоміцетину, 77,0 % – до еритроміцину і 61,5 % – до ампіциліну. Проте понад 46 % культур мали стійкість до пеніциліну, а 23,0 % з них – до лінкоміцину. Популяції S. haemolyticus у 100,0 % випадків були чутливими до левоміцетину, в 88,9 % – до аміноглікозидних препаратів, у 77,8 % – до еритроміцину, і 55,6 % – до ампіциліну. Кількість чутливих до пеніциліну варіантів була в 1,5 раза вище в порівнянні із S. epidermidis. Переважна більшість стафілококових популяцій була, як правило, резистентні до декількох антибіотиків одночасно.

Угруповання коринебактерій зберігало стовідсоткову чутливість до пеніциліну, еритроміцину, ампіциліну, канаміцину. Проте зустрічались поодинокі штами, із стійкістю до лінкоміцину і помірним типом стійкості до тетрацикліну і хлорамфеніколу.

Найефективнішими щодо B. subtilis i B. macerans були канаміцин і хлорамфенікол (87,5 % чутливих штамів), ампіцилін, який пригнічував ріст 75,0 % культур.

Підтверджено, що мірамістин має виражену протимікробну дію, затримуючи ріст і розмноження мікроорганізмів (рис. 2). Так, він згубно впливав на найчисленніше угруповання шкіри – стафілококи – у концентрації (3,590,54) мкг/мл. Мікрококи і коринебактерії мали в 1,3-1,5 рази меншу чутливість до нього в порівнянні із стафілококами (відповідно МБсК становили (2,350,53) мкг/мл і (2,750,48) мкг/мл). Бацили були стійкішими до цього препарату в порівнянні з попередніми групами бактерій – у 4,0-6,1 рази. МБсК мірамістину щодо грамнегативних мікробів – E. coli, P. aeruginosa, Klebsiella spp., Serratia spp. Moraxella spp. часто була більшою 25,0 мкг/мл. Мінімальна бактерицидна концентрація препарату для більшості досліджуваних штамів перевищувала МБсК, як правило, в 2-4 рази.

Було проведено аналіз чутливості до мірамістину стафілококів різних видів, які колонізують шкіру людини. Клінічні штами цих бактерій мали неоднакову чутливість до протимікробної дії мірамістину. Штами S. aureus представляли ту групу мікробів, ріст яких гальмувався найбільшими концентраціями мірамістину – (6,54 2,00) мкг/мл. Не поступались їм за своєю чутливістю S. saprophyticus – (6,044,80) мкг/мл.

Епідермальні стафілококи були в 1,8 рази більш чутливими до протимікробної дії мірамістину в порівнянні із S. aureus (p < 0,05). На штами S. haemolyticus згубно діяли концентрації мірамістину в 2,4 рази меншими, ніж для S. aureus. Ріст штамівS. hominis i S. warneri гальмувався концентраціями препарату відповідно(3,04 1,30) мкг/мл і (4,132,61) мкг/мл.

мкг/мл

Рис. 2. Протимікробна дія мірамістину щодо бактеріальних угруповань, які колонізують шкіру людини (мкг/мл).

Представники угруповання мікрококів також мали неоднакову чутливість до антисептика. МБсК препарату відносно M. luteus становила (2,010,56) мкг/мл. Для інших мікрококів вона коливалась від (0,380,00) мкг/мл для M. varians до (12,5 0,00) мкг/мл для M. nishinomiyaensis. M. lylae були в 2,3 рази стійкішими до протимікробної дії мірамістину в порівнянні із M. luteus, а M. sedentarius – в 1,9 рази.

Ріст C. аfermentans, найзначущого представника угруповання коринебактерій, затримувався мірамістином в концентрації (2,680,55) мкг/мл. Чутливість C. bovis була в 1,2 рази вищою порівняно із C. аfermentans.

Бацили в цілому мали нижчий рівень чутливості до мірамістину порівняно із іншими групами бактерій, які заселяють шкіру, значення МБсК коливалось у межах 11,87-18,75 мкг/мл.

Грамнегативні мікроорганізми були більш стійкими щодо мірамістину в порівнянні із грампозитивними. Особливо це стосувалось псевдомонад і серацій, для яких МБсК сягала відповідно (43,75+6,25) і (40,63+9,38) мкг/мл.

Отже, в умовах дослідів in vitro підтверджено, що мірамістин має виражену протимікробну дію щодо мікроорганізмів, які колонізують шкірні покриви людини. Тому в подальшому досліджено клінічну ефективність мірамістину щодо співчленів мікробіоценозу шкіри після його місцевих аплікацій протягом 7-10 днів у ділянці IV міжпальцевого проміжку.

У таблиці 2 представлено показники участі бактеріальних угруповань у мікробній спільноті до і після застування мірамістину.

Після аплікацій мірамістину відмічено зменшення рівня заселення шкіри угрупованнями мікроорганізмів у топодемі в 1,6 рази (табл. 3). Найсуттєвіша зміна рівня колонізації шкіри мікроорганізмами спостерігалась для популяцій ентеробактерій, Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Alcaligenes spp., незважаючи на їх більшу стійкість до мірамістину в порівнянні із грампозитивними бактеріями.

До застосування антисептика у складі угруповання домінували S. epidermidis iS. haemolyticus (по 24,32 %), S. saprophyticus – 21,62 %. Дещо поступався їм S. aureus (18,92 %). Після аплікацій мірамістину відбулись зміни у складі мікробіоценозу шкіри. У півтора раза зросло число штамів S. epidermidis, за рахунок цього їх частка в угрупованні збільшилась на 40 %. Практично не змінилась частота стрічання S. haemolyticus і S. saprophyticus. У той же час частка S. aureus зменшилась на 40 %.

Таблиця 2

Бактеріальні угруповання шкіри при корекції мікробіоценозу мірамістином

Угруповання

До корекції

Після корекції

число штамів

частота зустрічальності в спільноті (%)

число штамів

частота зустрічальності в спільноті (%)

Ацінетобактер/

Алкалігенес

4

4,49

1

1,11

Бацили

13

14,61

13

14,44

Ентеробактерії

4

4,49

0

0,00

Коринебактерії

15

16,86

18

20,00

Мікрококи

15

16,86

17

18,89

Псевдомонади

1

1,12

0

0,00

Стафілококи

37

41,57

41

45,56

Разом

89

100,00

90

100,00

Таблиця 3

Зміни щільності бактеріальних угруповань шкіри в процесі застосування мірамістину

Угруповання

До корекції

Після корекції

число штамів

щільність

(lg КУО/см2)

число штамів

щільність

(lg КУО/см2)

Ацінетобактер/

Алкалігенес

4

4,69

1

3,60*

Бацили

13

4,56

13

4,71

Ентеробактерії

4

3,97

0

0,00

Коринебактерії

15

5,06

18

4,74*

Мікрококи

15

4,74

17

4,40*

Псевдомонади

1

5,38

0

0,00

Стафілококи

37

5,30

41

5,05*

Разом

89

4,99

90

4,79*

Примітка: * - р<0,05

Суттєвих змін зазнав рівень колонізації шкіри різними популяціями стафілококів: він у середньому зменшився з 5,39 lg КУО/см2 до 5,05 lg КУО/см2, тобто у 2,2 рази. До аплікацій препарату щільність S. aureus за середньою геометричною сягала 5,23 lg КУО/см2. Після застосування препарату вона зменшилась до 4,93 lg КУО/см2. В інших популяцій стафілококів рівень колонізації коливався від 5,10 lg КУО/см2 (S. saprophyticus) до 5,68 lg КУО/см2 (S. haemolyticus).

Loading...

 
 

Цікаве