WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри (автореферат) - Реферат

Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри (автореферат) - Реферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ МІКРОБІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА Академії МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ"

Герасимів Ігор Михайлович

УДК 606.5-008.87-85.37]-093

Мікробіологічне обгрунтування застосування мірамістину для корекції мікробіоценозу шкіри

03.00.07 – мікробіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті імені ім. І.Я.Горбачевського

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Климнюк Сергій Іванович, Тернопільський державний медичний університетім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Мінухін Валерій Володимирович, Харьківський державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри мікробіології, вірусології та імунології;

доктор медичних наук, професор

Криворутченко Юрій Леонідович, Кримський державний медичний університетім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Захист відбудеться " 27 " грудня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при ДУ "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 14-16).

Автореферат розісланий " 24 " листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук Бруснік С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем сучасної медицини є широке застосування протимікробних препаратів – антибіотиків і антисептиків – для лікування численних захворювань. Надмірне їх використання веде до порушення мікробіоценозів людини, які склались протягом багатьох років співіснування системи "організм – мікрофлора хазяїна" (В.Г. Палій та ін., 2004; Мороз В.М. та ін., 2000, 2004; Митрохин С.Д., 2003).

Більш як півстолітній досвід використання антибіотиків не зміг затримати наростання місцевих інфекційних процесів і септикопіємії, не зміг зменшити летальність від сепсису, не скоротив термінів лікування гнійних ран (Ляпіс М.О., Цицюра Р.І., 2004; Меншиков Д.Д. та ін, 2002; Bowler P.G. et al., 2001). На цьому фоні відбувається переоцінка місця антибіотиків відроджується зацікавлення до антисептиків (Ковальчук В.П., 2006; Bинцерская Г.А. та ін., 2005; Шевчук Н.М., 2003; Климов О.І., 2002; Langer S. et al., 2004). Одержано декілька класів таких нових препаратів, досліджуються механізми їх дії на мікроорганізми (Ковальчук В.П., 2006; Бойко В.М., Палiй Г.К., 2005).

Проблема мікозів в останній час набуває все більшої актуальності. Адже гриби складають винятково гетерогенну і комплексну групу, яка об'єднує сотні збудників. Патогенні гриби характеризуються і таксономічною різноманітністю, і розмаїттям фізіологічних властивостей. Вони широко розповсюджені у світі і мають відношення до всіх медичних галузей. У сучасний період спостерігається не тільки збільшення захворюваності, спричиненої грибами, але їх широке територіальне розповсюдження. Особливої значущості набуває поширення мікозів у військовослужбовців, спортсменів, хворих на цукровий діабет тощо (Е.А.Верба та ін., 2004; Eckhard M. et al., 2007; Cohen et. al., 2005; Ingordo V. et al., 2004; Cheng S., Chong L., 2002; ).

Відомо, що на шкіру людини заселяють численні мікроорганізми, які здатні виконувати важливі фізіологічні функції: забезпечення колонізаційної резистентності за рахунок продукції біологічно активних речовин і здатності захоплювати певні екологічні ніші, підтримання рівня нормальних антитіл, що забезпечують неспецифічні механізми захисту, тощо (Янковский Д.С., 2005; Бойчак О.В., 2002).

Вони існують на шкірі на правах резидентних або постійних популяцій, знаходячись у динамічній рівновазі із організмом хазяїна, протягом всього її життя. Однак інтенсивне втручання в цю систему (лікарські препарати, численні антропогенні впливи) поступово змінюють не тільки реактивність організму людини, вони суттєво впливають на біологічні властивості мікроорганізмів. Формуються популяції із зміненими морфологічними, антигенними, патогенними властивостями, мікроби набувають полірезистентності до антибіотиків. Це призводить до того, що автохтонна та алохтонна мікрофлора людини виступає етіологічним чинником гострих і хронічних гнійно-запальних захворювань не тільки шкіри, але й різних органів і систем (Волянский Ю.Л. и др., 1999; Lipsky B., Berendt A. et al., 2000; Chiller K. et al., 2001).

Мікробіоценози шкіри живота, молочних залоз, рук вивчені достатньо детально (Климнюк С.І., 1995; Маланчин І.М., 1994; Ситник С.І., 1989). Однак ще поза увагою залишається такий важливий топодем як шкіра нижніх кінцівок. Враховуючи високу частоту розповсюдження дерматомікозів ступні слід звернути увагу саме на нього, тому що розшифрування взаємодії бактерій з патогенними грибами дозволить зрозуміти і механізми формування мікотичних уражень шкіри нижніх кінцівок. Адже фунгіцидні та фунгістатичні препарати не тільки знищують патогенних збудників, але й сприяють виникненню дисбіозу внаслідок порушення взаємовідношень між мікроорганізмами різних груп.

Одним із сучасних препаратів, який використовують у дерматології, є вітчизняний антисептик мірамістин (Кривошеин Ю.С. и др., 2005; Катусевич Я.Ф. и др., 2005). Він має широкий спектр антагоністичної дії на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми, а також гриби. Його дослідження переважно проводять в умовах дослідів in vitro, визначаючи мінімальні бактеріостатичні та бактерицидні концентрації препарату. Але практично не досліджувалась його дія щодо можливості впливу на мікробіоценоз шкіри. Маючи високий спектр протимікробної та протигрибкової активності він повинен впливати на існування мікробних асоціацій. Враховуючи, що він сьогодні застосовується надзвичайно широко, доцільно дослідити вплив мірамістину на існуючі мікробіоценози, встановити шляхи його впливу на бактерії та роль у формуванні дисбіозів чи їх корекції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології і кафедри загальної та оперативної хірургії Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського "Клініко-морфологічні та мікробіологічні аспекти в обґрунтуванні патогенетичного лікування стопи діабетика" (номер державної реєстрації № 0100U005057), у виконанні якої дисертантом особисто проведені дослідження мікрофлори здорових і хворих осіб, визначення її антибіотикочутливості та чутливості до мірамістину, клінічне використання мірамістину. Тема дисертації затверджена на РПК "Мікробіологія" (протокол № 14 від 5 грудня 2002р.).

Мета і завдання дослідження.Мета роботи – обґрунтувати закономірності впливу антисептика мірамістину на мікробні угруповання, які утворюють мікробіоценоз шкіри стопи у хворих із мікозами стоп..

Для реалізації мети поставлені наступні завдання:

  • вивчити мікробіоценоз шкіри стопу у здорових осіб;

  • дослідити стан мікробіоценозу шкіри у хворих із мікозами стоп;

  • визначити чутливість до антибіотиків автохтонної та алохтонної мікрофлори шкіри стоп;

  • визначити чутливість до мірамістину мікроорганізмів, які колонізують шкіру ступнів;

  • оцінити вплив на мікробіоценоз шкіри у хворих із мікозами стоп вітчизняного антисептика мірамістину, дослідивши зміни щільності бактерійних популяцій і склад мікробних угруповань.

Об'єкт дослідження – здорові особи, хворі із мікозами стоп, антисептичний засіб мірамістин.

Предмет дослідження – мікробіоценоз шкіри ступнів у здорових і хворих осіб, чутливість виділених культур до антибіотиків, чутливість мікробів до мірамістину, складу мікробних угруповань після застосування мірамістину.

Методи дослідження – мікробіологічні (визначення щільності бактеріальних угруповань і популяцій, виділення чистих культур бактерій), біохімічні (ідентифікація мікробів), математико-статистичні (статистична обробка результатів дослідження).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у здорових осіб і хворих з дерматомікозами ступнів вивчено особливості мікробіоценозів шкіри стоп. Встановлені зміни щільності бактеріальних популяцій і складу мікробних угруповань при формуванні ураження на поверхні шкіри. Доведено, що мікробіоценоз здорової шкіри нижніх кінцівок при формуванні патологічного процесу змінюється.

Вперше у хворих із мікозами стоп вивчено особливості змін мікробіоценозів шкіри після місцевих аплікацій мірамістину. Доведено, що за цих умов відбувається реструктуризація мікробіоценозів шкіри, яка характеризується зменшенням щільності колонізації топодемів мікроорганізмами усіх видів та змінами в структурі бактеріальних угруповань.

Loading...

 
 

Цікаве