WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроцир-куляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію (автореферат) - Реферат

Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроцир-куляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію (автореферат) - Реферат

Стан аденілової системи еритроцитів. У гострому періоді пневмонії легкого ступеня ЕЗ в групі дітей молодшого віку знизився проти референтної норми у 1,38 рази, а в групі старших дітей – у 1,41 рази (р>0,05 при порівнянні груп хворих дітей); при пневмонії середнього ступеня ЕЗ у хворих молодшого віку був зниженим відносно норми у 1,89 рази проти 1,60 рази в групі хворих 6-14 років (р<0,05). У гострому періоді тяжкого перебігу пневмонії ЕЗ у дітей молодшого віку знизився у 2,32 рази проти референтної норми, а у дітей старшого віку – у 2,4 рази (р>0,05).

В фазі реконвалесценції змінені показники забезпечення клітин енергією покращувались, що особливо динамічно відбувалось у реконвалесцентів після легкого перебігу пневмонії. Найбільші залишкові порушення в аденіловій системі еритроцитів спостерігали в періоді реконвалесценції у дітей, які перенесли пневмонію в тяжкій формі.

Стан системи циклічних нуклеотидів нейтрофілів та лімфоцитів. В гострому періоді легкого перебігу пневмонії співвідношення цАМФ/цГМФ у нейтрофілах збільшувалось у 1,37 рази проти референтної норми; середнього ступеня - у 1,64 рази, тяжкої пневмонії - у 1,91 рази (р0,05 в усіх випадках).

У періоді реконвалесценції зсуви в системі циклічних нуклеотидів мали позитивну динаміку, що виражалось у зниженні внутрішньоклітинного вмісту цАМФ, збільшенні цГМФ і зниженні співвідношення цАМФ/цГМФ. Найбільш виражені позитивні зсуви мали місце в культурах нейтрофілів, виділених з периферійної крові дітей, що перенесли легкий перебіг пневмонії.

Динаміка змін в системі циклічних нуклеотидів в лімфоцитах була схожою з такою для нейтрофілів. Ступінь виразності відмічених зсувів визначався ступенем тяжкості пневмонії і періодом хвороби. Найбільші зміни в системі циклічних нуклеотидів лімфоцитів спостерігали в гострому періоді тяжкого перебігу пневмонії.

Стан мікроциркуляторного річища. В загальній популяції дітей, хворих на гостру пневмонію, ступінь виразності мікроциркуляторних розладів залежав від періоду хвороби. Так, показник КІзаг у хворих дітей у розпалі гострої пневмонії перевищував норму у 3,97 рази. КІ1, який характеризує рівень судинних порушень, виявився збільшеним проти референтної норми у 3,09 рази, а КІ2, який характеризує внутрішньосудинні зміни, був збільшеним у 4,33 рази. Аналогічна ситуація мала місце і відносно КІ3, який характеризує позасудинні зміни.

В періоді реконвалесценції мікроциркуляторні порушення суттєво зменшувались, однак їх повної нормалізації не відбувалось. Так, КІзаг перевищував показник норми у 2,47 рази, КІ1 – у 1,95 рази, КІ2 – у 2,92 рази, КІ3 – у 6,0 разів.

Порушення мікроциркуляції, які виявляли в гострому періоді пневмонії, характеризувались звуженням артеріол і розширенням венул, зниженням артеріоло-венулярного коефіцієнта до 1:4-1:5, зменшенням кількості функціонуючих капілярів з утворенням в ряді випадків аваскулярних зон, звивистістю і нерівномірністю калібру венул, уповільненням кровообігу, сладж-синдромом 1-2 ступеня у венулах і капілярах, появою аваскулярного набряку.

Ступінь виразності мікрогемодинамічних порушень у дітей, хворих на гостру пневмонію, корелював із ступенем тяжкості патологічного процесу, тобто найбільші зміни в мікроциркуляторному річищі відзначали при тяжкому перебігу захворювання. Кратність зміни КІзаг також знаходилася в залежності від тяжкості пневмонії. У дітей, які перенесли захворювання в легкій формі, КІзаг перевищував показники здорових дітей лише в 3,0 рази, при середньотяжкому перебігу - в 4,0 рази, при тяжкому перебігу – у 4,9 рази.

В процесі одужання спостерігали збільшення артеріоло-венулярного коефіцієнта у середньому по групі до 1:2-1:3, зростання кількості функціонуючих капілярів, зникнення звивистості судин і периваскулярного набряку, прискорення кровообігу і ліквідацію сладж-синдрому в капілярах. Практично в 50 % хворих дітей відзначали повну нормалізацію стана мікроциркуляції до моменту виписки, КІзаг при цьому сягав нормальних значень. При капіляроскопії спостерігали збільшення кількості капілярних петель у полі зору (7-9 петель на 1 мм), прискорення кровообігу, зникнення сладж-феномену, фон ставав блідо-рожевим, кровообіг - помірно швидким. У той же час, у частини реконвалесцентів, які переважно перенесли гостру пневмонію у середньотяжкій формі, порушення в системі мікроциркуляції до моменту виписки зі стаціонару зберігались. Це виявлялося у вигляді сладж-синдрому першого ступеня, низького артеріоло-венулярного коефіцієнта, редукції капілярної мережі, уповільнення току крові.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення ролі цитогенетичних, імунних, метаболічних та мікроциркуляторних порушень при гострій пневмонії в дітей 2-14 років, та наведений аналіз виразності виявлених змін залежно від ступеня тяжкості (легкий, середній, тяжкий) і періоду гострої пневмонії (розпал хвороби, реконвалесценція), а також від віку хворих дітей (молодша група – від 2 років до 5 років 11 місяців та 29 днів, старша група – від 6 до 14 років).

  1. У дітей, хворих на гостру пневмонію, має місце порушення хромосомного апарата лімфоцитів периферійної крові, що має прояв у збільшенні частоти аберантних метафаз, кількості аберацій на клітину та СХО. Кількість хромосомних аберацій збільшується в гострому періоді захворювання та знижується в періоді реконвалесценції. Найзначніші порушення хромосомного апарата лімфоцитів зареєстровані у дітей з тяжким перебігом пневмонії.

  2. Імунний статус дітей, хворих на гостру пневмонію, характеризується зниженням вмісту в крові Т-, В-лімфоцитів, природних кілерів, розвитком гіперпригнічувального варіанта імунодефіциту, пригніченням фагоцитарної активності моноцитів і нейтрофілів, збільшенням у крові вмісту ЦІК з дисбалансом у їх фракційному складі, дефіцитом в крові Ig М та А, збільшенням вмісту в крові ІЛ-1β, -6, -8, ФНП- та -ІФН. Імунні порушення є найбільш вираженими в гострому періоді пневмонії, а також збільшуються при наростанні ступеня тяжкості захворювання.

  3. У дітей, хворих на гостру пневмонію, змінюється стан системи ПОЛ/АОЗ і системи ейкозаноїдів, що характеризується збільшенням в крові продуктів ПОЛ – ДК та МДА, активності каталази та СОД - ферментів АОЗ; простацикліну і ТхВ2 (при превалюванні останнього), ПГЕ2 та F2 (при переважанні першого). Метаболічні зміни посилюються в гострому періоді пневмонії та зменшуються в періоді реконвалесценції. Виразність метаболічних порушень залежить від ступеня тяжкості пневмонії.

  4. У дітей, хворих на гостру пневмонію, мають місце зниження енергетичного потенціалу еритроцитів периферійної крові і зміни в системі циклічних нуклеотидів лейкоцитів, що має прояв у зниженні внутрішньоклітинного вмісту АТФ, цГМФ, і збільшенні АДФ, АМФ та цАМФ. Виразність метаболічних змін залежить від періоду і ступеня тяжкості пневмонії.

  5. В дітей, хворих на гостру пневмонію, мають місце порушення мікроциркуляції, виразність та тривалість збереження яких залежить від ступеня тяжкості і періоду хвороби. Мікроциркуляторні розлади прямо корелюють з рівнями в крові ТхВ2, простацикліну, ПГЕ2 та ПГF2, а також ЦІК.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Для оцінки ефективності терапії, яка проводиться, та повноти одужання дітей, хворих на гостру пневмонію, слід визначати наступні показники: частоту аберантних метафаз, індекс імунорегуляції CD4+/CD8+, рівень ДК, каталази, індекси простациклін/ТхВ2 та ПГЕ2/ПГF2, цАМФ/цГМФ в нейтрофілах і лімфоцитах, ЕЗ еритроцитів, рівень ЦІК в сироватці крові, а також КІзаг. При частоті аберантних метафаз більше 2,8 %, значенні індексу CD4+/CD8+, рівному 1,8 у.о. та нижче, ДК – 60 мкмоль/л і вище, каталази – 25 мкат/год*л і , індексу простациклін/ТхВ2 – 0,6 у.о. та вище, ПГЕ2/ПГF2 - 0,7 у.о. і вище, цАМФ/цГМФ нейтрофілів – 1,1 у.о. та вище, цАМФ/цГМФ лімфоцитів – 1,7 у.о. і нижче, ЕЗ еритроцитів – 2,0 у.о. і нижче, концентрації загальних ЦІК – 0,55 г/л і вище, КІзаг – 5,5 і вище констатують незавершеність патологічного процесу в легенях та необхідність продовження подальшого лікування.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Гайдаш І.А., Флегонтова В.В. Цитогенетичні показники у дітей, хворих на гостру пневмонію // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: біологія. – 2006. – № 3-4. – С. 65-68. Авторкою самостійно вивчені і узагальнені літературні дані, підготовлена та проведена експериментальна частина, проведена статистична обробка даних, а також разом з науковим керівником підготована публікація за означеною темою. Проведено теоретичне обговорення отриманих даних.

  2. Гайдаш І.А. Стан мікроциркуляції в дітей, хворих на гостру пневмонію // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: біологія. – 2007. – № 1. – С. 96-98.

  3. Гайдаш І.А. Показники гуморального імунітету в дітей, хворих на пневмонії // Український медичний альманах. – 2007. - № 2. – С. 42-45.

  4. Гайдаш І.А. Стан метаболічних показників у дітей, хворих на пневмонії // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. - № 1. – С. 31-33.

  5. Гайдаш І.А., Флегонтова В.В., Давидчук Г.М., Шанько В.М., Козіна С.Ю., Гейвах В.С., Гейвах Л.О. Стан клітинної ланки імунітету у дітей, хворих на пневмонію // Збірник праць кафедри педіатрії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, присвячений 85-й річниці з дня народження професора Ю.М. Вітебського "Педіатрія на порозі третього тисячоліття". – Донецьк: Норд-Пресс, 2007. – С. 38-48.

  6. Козина С.Ю., Гайдаш И.А., Давидчук Г.Н., Чернявская В.В., Перфильева М.Ю. Перекисное окисление липидов и система антиперекисной защиты у детей, больных острой очаговой пневмонией // Материалы Межгородской конференции молодых учёных "Актуальные проблемы патофизиологии". – Санкт-Петербург, 2007. – С. 106-107.

  7. Казимирко Н.К., Шанько В.М., Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Гайдаш И.А., Давидчук Г.Н., Чернявская В.В., Козина С.Ю. Показатели иммунитета у детей 6-14 лет, больных острой очаговой пневмонией // Бюлетень матеріалів наукової конференції "VI читання імені В.В. Підвисоцького, присвячені до 150-річчя з дня народження". – Одеса, 2007. – С. 70-71.

  8. Гайдаш І. Вплив ліпополісахаридів (ЛПС) етіологічних агентів гострих пневмоній у дітей на фагоцитарну активність моноцитів in vitro // Матеріали XI Ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, присвяченому 50-річчю заснування Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. – Тернопіль. – 2007. – С. 285.

  9. Гайдаш І.А., Давидчук Г.М. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів та системи антиокислювального захисту у дітей, хворих на гостру пневмонію // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів Медичного інституту Сумського державного університету "Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини". - Суми, 2007. – С. 44.

  10. Гайдаш І.А., Козіна С.Ю. Стан перекисного окиснення ліпідів і ферменту системи антиперекисного захисту каталази у дітей, хворих на гостру осередкову пневмонію // Матеріали V-ої Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Новітні підходи до лікування в сучасній медицині". – Ужгород, 2007. – С. 185.

Loading...

 
 

Цікаве