WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроцир-куляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію (автореферат) - Реферат

Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроцир-куляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію (автореферат) - Реферат

Апробація роботи. Основні наукові положення дисертації були викладені та обговорені на засіданнях: V-ї Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Новітні підходи до лікування в сучасній медицині" (Ужгород, 2007); Міжнародної науково-практичної конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів Медичного інституту Сумського державного університету "Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини" (Суми, 2007); XI Ювілейного міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених, присвяченого 50-річчю заснування Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2007); Міжміської конференції молодих вчених наукового товариства патофізіологів "Актуальні проблеми патофізіології" (Санкт-Петербург, 2007), наукової конференції "Шості читання імені В.В. Підвисоцького" (Одеса, 2007); науково-практичної конференції, присвяченої 85-й річниці з дня народження професора Ю.М. Вітебського "Педіатрія на порозі третього тисячоліття" (Донецьк, 2007);, а також на засіданнях Луганського обласного товариства патофізіологів в 2001-2007 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукових статті в часописах, які відповідають вимогам ВАК України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1, та 6 тез.

Обсяг і структура дисертації. Робота написана на 128 сторінках комп'ютерного набору (4,7 авторського аркуша) та складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку літературних посилань. Робота ілюстрована 32 таблицями (загальний обсяг – 0 сторінок). Список літератури включає 142 джерела вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Під наглядом знаходилось 259 дітей 2-14 років, хворих на гостру пневмонію, в тому числі 137 хлопчиків і 122 дівчинки, які знаходились на лікуванні у відділенні соматичної патології Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні № 4 з 2001 по 2006 рр. Дітей у віці від 2 років до 5 років 11 місяців та 30 днів було 127 (молодша група), у віці від 6 до 14 років – 132 (старша група). Легкий перебіг пневмонії зареєстрований у 99 дітей, середньотяжкий – у 97, тяжкий – у 63. В молодшій групі дітей легкий перебіг пневмонії зареєстрований у 48 осіб, середньотяжкий – у 44, тяжкий – у 35; в старшій групі – у 51, 53 та у 28 осіб відповідно. Контрольну групу склали 35 практично здорових хлопчиків та 34 дівчинки 2-14 років, із яких 33 дитини були у віці від 2 років до 5 років 11 місяців та 30 днів, і 36 дітей від 6 до 14 років. Роботу виконували відповідно до біоетичних норм з дотриманням відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради Європи про права людини і біомедицини та відповідних законів України. Всі батьки (а по можливості - і діти) дали письмову згоду на участь у дослідженні.

Дослідження проводили при надходженні дітей до стаціонару і при виписці. Кров забирали ранком, натще, з пальця на загальний аналіз і з вени ліктьового згину для імунологічних і біохімічних досліджень. Виділення лімфоцитів, моноцитів і нейтрофілів з периферійної крові проводили на градієнті щільності фіколу-верографіну.

Препарати хромосом готували з культур лімфоцитів суцільної гепаринізованої крові. Урахування результатів проводили за допомогою імерсійної системи світлового мікроскопа. Числові аномалії каріотипу аналізували за критеріями, запропонованими Н.П. Бочковим і співавторами (1972). Аналіз кількості сестринських хроматидних обмінів (СХО) проводили під мікроскопом з імерсійною системою. Визначали кількість тотальних Т-клітин, В-лімфоцитів, Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/цитотоксиків, природних кілерів, клітин з маркерами апоптозу методом непрямої імунної флуоресценції з використанням моноклональних антитіл; фагоцитарний індекс (ФІ) і фагоцитарне число (ФЧ) моноцитів і нейтрофілів периферійної крові - чашковим методом; вміст ЦІК в сироватці крові - методом Digeon і співавт. (1977); вміст Ig А, М, G сироватки крові - за Mancini і співавт. (1965); ІЛ-1β, -6, -8, -ІФН і ФНП-α - імуноферментним методом.

Визначення МДА проводили за Стальною І.Д., Гарішвілі Т.Г. (1977); ДК ненасичених вищих масних кислот - за Стальною І.Д. (1977). Активність каталази вивчали за Королюк М.А. і співавт. (1988), СОД - спектрофотометричним методом. Визначення ТхВ2, простацикліну, ПГЕ2 та ПГF2α в сироватці крові, цАМФ і цГМФ в супернатантах нейтрофілів та лімфоцитів проводили радіоімунним методом. Визначення аденозинофосфатів (АМФ, АДФ, АТФ) в еритроцитах проводили за методом Conh, Carter C.E. (1950). ЕЗ еритроцитів підраховували за формулою: ЕЗ=АТФ/(АДФ+АМФ).

Вивчення мікроциркуляції проводили методом широкопольної капіляроскопії нігтьового ложа за допомогою капіляроскопу МК-70. Кожний сектор мікроциркуляції оцінювали самостійно: судинні зміни – як кон'юнктивальний індекс-1 (КІ1), внутрішньосудинні зміни – як КІ2, позасудинні зміни – як КІ3. Загальну суму індексів визначали як загальний КІ – КІзаг.

Характер виявлених змін був проаналізований з використанням варіаційної статистики на ЕОМ.

Результати дослідження та їх аналіз. Цитогенетичні показники. В гострому періоді пневмонії спостерігали суттєве збільшення частоти аберантних метафаз і середньої кількості аберацій на клітину. В загальній групі хворих дітей вказані показники перевищували показники в групі здорових дітей у 5,48 і в 2,78 рази відповідно. Домінуючим типом аберацій були хроматидні, питома вага яких в загальній структурі цитогенетичних поломок хромосомного апарату лімфоцитів склала 95 %; на хромосомні аберації прийшлось 5 %. Хроматидні аберації були подані поодинокими фрагментами та обмінами, аберації хромосомного типу – парними фрагментами, дицентриками, центричними і ацентричними кільцями. Цитогенетичні порушення були зареєстровані у всіх 90 обстежених дітей (100 % випадків).

Виразність цитогенетичних змін була різною в залежності від ступеня тяжкості пневмонії. Частота аберантних метафаз і середня кількість аберацій на клітину прогресивно збільшувались по мірі наростання ступеня тяжкості пневмонії. Незалежно від ступеня тяжкості, серед поломок хромосомного апарату лімфоцитів домінували хроматидні аберації, але по мірі збільшення тяжкості пневмонії їх питома вага зменшувалась, а частота хромосомних аберацій - зростала. В періоді реконвалесценції рівень цитогенетичних порушень у дітей знижувався, після легкого перебігу рівень зсувів був найменшим.

Найбільш часто пошкодженими виявлялись 1-а, 8-а та 14-а хромосоми. Порівняно однаково часто пошкодження реєстрували в 2-й, 7-й, 11-13-й та 21-й хромосомах.

У загальній групі дітей, хворих на пневмонію, у розпалі захворювання кількість СХО перевищувала показник у групі здорових дітей у 2,38 рази. При цьому виразність мутагенних процесів залежала від ступеня тяжкості пневмонії і була найбільшою у дітей, які переносили тяжкий перебіг. Виразність залишкових змін СХО в періоді реконвалесценції була різною залежно від ступеня тяжкості перенесеної пневмонії.

Суттєво вищий рівень цитогенетичних порушень мав місце у групі дітей молодшого віку. Відзначена особливість простежувалась як в періодах розпалу хвороби і реконвалесценції, так і при різних ступенях її тяжкості. Підтвердження висновку про більш глибокі цитогенетичні порушення у дітей молодшого віку, які перенесли пневмонію, було отримано і при аналізі результатів дослідження частот ідентифікації СХО в гострому періоді і в періоді реконвалесценції.

Стан клітинної ланки імунітету. Динаміка зниження абсолютного вмісту CD3+-клітин в гострому періоді пневмонії виявилась найбільшою у дітей молодшого віку, особливо при тяжкому перебігу. Динаміка змін кількості CD4+- та CD8+-лімфоцитів, а також показники імунорегуляторного індексу CD4/CD8 свідчили про формування у дітей, хворих на пневмонії, відносного гіперпригнічувального варіанта імунодефіциту. Імунодефіцитний стан був найменшим в гострому періоді пневмонії легкого ступеня, підсилювався при середньотяжкому перебігу і був найбільшим при тяжкому перебігу. При легкому та середньотяжкому перебігу пневмонії дисбаланс в системі CD4/CD8 був більш значним в групі дітей молодшого віку, а при тяжкому перебігу ступінь порушень в системі CD4/CD8 був практично однаковим.

Зміни кількості CD22+-лімфоцитів в залежності від ступеня тяжкості пневмонії були різноспрямованими. При легкому перебігу пневмонії в обох вікових групах зареєстроване вірогідне збільшення вмісту В-клітин, при середньотяжкому перебігу рівень CD22+-лімфоцитів у дітей молодшого віку був вірогідно зниженим, тоді як у хворих 6-14 років він залишався у межах відповідної вікової норми. При тяжкому перебігу вміст В-лімфоцитів вірогідно знижувався в обох контингентах хворих. Система природних кілерів у дітей молодшого віку, хворих на пневмонію, пригнічувалась більш значно, ніж у дітей старшої групи.

Loading...

 
 

Цікаве