WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроцир-куляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію (автореферат) - Реферат

Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроцир-куляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію (автореферат) - Реферат

3

Міністерство охорони здоров'я України

Луганський державний медичний університет

Гайдаш Ірина Анатоліївна

УДК 616.24-002-053.2-022.7

Патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроциркуляторних порушень в дітей, хворих на пневмонію

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Луганськ-2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Флегонтова Вероніка Валентинівна, Луганський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патофізіології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології

доктор біологічних наук, професор Яковенко Борис Володимирович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка МОН України, професор кафедри хімії

Захист відбудеться "28" вересня 2007 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 при Луганському державному медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1)

Автореферат розісланий "02" липня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент В.М. Шанько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання органів дихання широко розповсюджені серед дитячого населення та мають велику питому вагу в структурі загальної захворюваності. Достатньо частою формою поразки органів дихання у дітей є пневмонії (Самсыгина Г.А., Дудина Т.А., 2002; Антипкін Ю.Г., Гурецька А.О., 2005; Gie R.P., Enarson P.M., 2006). Істинна розповсюдженість пневмонії серед дитячого населення України невідома. Але, згідно до експертної оцінки, вважають, що захворюваність на гостру пневмонію складає від 4 до 20 випадків на 1000 дітей у віці від 1 місяця до 15 років (Волосовець О.П., Кривопустов С.П., 2002). Серед факторів ризику, які сприяють виникненню пневмоній, провідну роль грають вторинні імунодефіцитні стани (Stelmach I. et al., 2005). Схильність до різних запальних поразок бронхолегеневої системи, особливості їх клінічного перебігу багато в чому пов'язані зі станом імунної реактивності організму (Шевченко С.С. та співавт., 2001). Дефіцит Т-системи імунітету, дисбаланс в системі імунорегулюючих клітин, зниження функціональної активності лімфоцитів, неадекватна відповідь гуморальної ланки імунітету приводять до затяжного перебігу захворювання, тим більше, що ряд лікарських препаратів протизапальної дії та антибіотики здатні пригнічувати імунну відповідь і сприяють розвитку в хворих вторинного імунодефіциту (Hou A.C. et al., 2003). Оскільки функціональна активність лімфоїдних клітин залежить від рівня їх метаболізму і, насамперед, від енергетичного забезпечення, а окислювальний стрес при пневмонії пов'язаний з процесами енергетичного обміну, є доцільним вивчення в крові дітей рівня аденілових нуклеотидів – фосфатів аденозину (АТФ, АДФ, АМФ) як відображення біоенергетичної реактивності організму в цілому.

В останні роки найбільший інтерес дослідників привертає вивчення ролі цитокінів – інтерлейкіну-1 (ІЛ-1), ІЛ-2, фактора некрозу пухлини (ФНП) та інших при пневмонії (Одинец Ю.В., Амирханова Н.Х., 2004). У той же час, відомо, що ступінь участі Т1- та T2-хелперів в патогенезі вірусних та бактеріальних інфекцій різний. Функціональне настроювання цих імуноцитів здійснюється сигналами, що виділяються взаємодіючими в процесі імунної відповіді клітинами. Для багатьох з них доведено, що їх дія на клітини опосередкована системою циклічного аденозину монофосфату - цАМФ і циклічного гуанозину монофосфату – цГМФ (Фёдоров Н.А. та співавт., 1990).

Останнім часом у патогенезі пневмоній немаловажну роль відводять мембранодеструктивним процесам, до числа яких належить перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ). Вплив токсичного та інфекційного факторів, гіпоксії створює умови для посилення ПОЛ у мембранах, активації ендогенних фосфоліпаз і пригнічення активності ферментів антиокислювального захисту (АОЗ) – каталази та супероксиддисмутази (СОД) (Козина С.Ю. та співавт., 2007). Це призводить до накопичення в тканинах токсичних продуктів, які порушують ультраструктурні компоненти і функцію клітинних мембран (Иванова В.В. та співавт., 2004).

Активація ПОЛ ініціює каскад перетворення арахідонової кислоти, яка складає більш 40 % усіх клітинних мембран. Продуктами метаболізму арахідонату є біологічно активні речовини - ейкозаноїди (простагландини – ПГЕ2 та ПГF2, простациклін, тромбоксан – ТхВ2, лейкотрієни), які викликають негативні судинні та імунні порушення (Каминская Г.О., 1993). Через те, що легені є одним з центральних органів продукції і інактивації ряду ейкозаноїдів, запальний осередок у легенях стає не тільки інтенсивним джерелом зазначених речовин, але і фактором, який порушує їх природний метаболізм.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом наукової роботи кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету (ЛДМУ) "Запалення як результат дії бактерій" (№ державної реєстрації 0198U005713). Авторка є співвиконавцем комплексної теми.

Мета роботи: Встановити патогенетичні особливості розвитку імунних, метаболічних та мікроциркуляторних порушень в дітей, хворих на гостру пневмонію.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

У дітей різного віку, хворих на пневмонію легкого, середнього ступеня тяжкості та тяжку, в період розпалу хвороби та в період реконвалесценції:

  1. Вивчити стан хромосомного апарату лімфоцитів периферійної крові.

  2. Вивчити стан клітинної та гуморальної ланок імунітету.

  3. Дослідити стан системи ПОЛ, ферментів системи АОЗ та особливості порушень системи ейкозаноїдів.

  4. Дослідити стан аденілової системи еритроцитів та циклічних нуклеотидів лейкоцитів.

  5. Вивчити стан мікроциркуляції.

Об'єкт дослідження: діти, хворі на гостру пневмонію, віком від 2 до 14 років.

Предмет дослідження: стан хромосомного апарату лімфоцитів, клітинної та гуморальної ланок імунітету; системи ПОЛ та ферментів системи АОЗ; особливості порушень системи ейкозаноїдів; стан аденілової системи еритроцитів та циклічних нуклеотидів нейтрофілів та лімфоцитів; стан мікроциркуляції у дітей, хворих на гостру пневмонію.

Методи дослідження: експериментальні, імунологічні, біохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше у дітей, хворих на гостру пневмонію, детально вивчені порушення хромосомного апарата лімфоцитів периферійної крові залежно від періоду та ступеня тяжкості захворювання. Встановлено, що в дітей, хворих на гостру пневмонію, розвиваються Т-лімфопенія, зниження вмісту природних кілерів, гіперпригнічувальний варіант імунодефіциту, пригнічується фагоцитарна активність моноцитів і нейтрофілів, збільшення у крові вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) з дисбалансом у їх фракційному складі, дефіцит в крові Ig М та А, збільшення вмісту в крові ІЛ-1β, -6, -8, ФНП- та -інтерферону (ІФН). З боку метаболічних показників в дітей, хворих на пневмонію, виявлено зміни стану прооксидантно-антиоксидантної системи і системи ейкозаноїдів, зниження енергетичного потенціалу еритроцитів периферійної крові і зміни в системі циклічних нуклеотидів лейкоцитів. Детально описані порушення мікроциркуляції у дітей, виразність та тривалість збереження яких залежить від ступеня тяжкості і періоду хвороби.

Практичне значення отриманих результатів.Розроблені критерії для оцінки ефективності терапії та повноти одужання дітей, хворих на гострі пневмонії, а саме слід визначати наступні показники: частоту аберантних метафаз, індекс імунорегуляції CD4+/CD8+, рівень дієнових кон'югатів (ДК), каталази, індекси простациклін/ТхВ2 та ПГЕ2/ПГF2, цАМФ/цГМФ в нейтрофілах і лімфоцитах, енергетичний заряд (ЕЗ) еритроцитів, рівень ЦІК в сироватці крові, а також загальний кон'юнктивальний індекс (КІзаг). При частоті аберантних метафаз більше 2,8 %, значенні індексу CD4+/CD8+, рівному 1,8 у.о. та нижче, ДК – 60 мкмоль/л і вище, каталази – 25 мкат/год*л і індексу простациклін/ТхВ2 – 0,6 у.о. та вище, ПГЕ2/ПГF2 - 0,7 у.о. і вище, цАМФ/цГМФ нейтрофілів – 1,1 у.о. та вище, цАМФ/цГМФ лімфоцитів – 1,7 у.о. і нижче, ЕЗ еритроцитів – 2,0 у.о. і нижче, концентрації загальних ЦІК – 0,55 г/л і вище, КІзаг – 5,5 і вище констатують незавершеність патологічного процесу в легенях та необхідність продовження подальшого лікування.

Отримані дані використовуються в навчальному процесі кафедр патологічної фізіології і мікробіології ЛДМУ МОЗ України, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. Вибір теми наукового дослідження, постановка мети, задач і обговорення одержаних результатів, планування роботи були здійснені разом із науковим керівником професором В.В. Флегонтовою. Авторкою самостійно проведений: патентно-інформаційний пошук за допомогою бази даних "Medline", аналіз літератури за темою дисертації, виконана експериментальна частина роботи, вивчені та узагальнені результати проведених досліджень, обгрунтовані наукові висновки і рекомендації для практичного використання одержаних результатів, написані всі розділи дисертації та автореферат.

Loading...

 
 

Цікаве