WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клінічне значення урофлоуметрії та міографії для діагностики енурезу у дітей (автореферат) - Реферат

Клінічне значення урофлоуметрії та міографії для діагностики енурезу у дітей (автореферат) - Реферат

Міністерство охорони здоров'я України

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Гнилоскуренко Ганна Валеріївна

УДК 616.62-008.223-053.2-073:612.741.1

Клінічне значення урофлоуметрії та міографії для діагностики енурезу у дітей

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця МОЗ України

Науковий керівник: член-кореспондент АМН України,

доктор медичних наук, професор

МАЙДАННИК Віталій Григорович,

Національний медичний університет

ім.О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри педіатрії №4.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

СЕЙМІВСЬКИЙ Данило Антонович,

Інститут урології АМН України,

завідувач відділу дитячої урології;

доктор медичних наук, професор

ВОЛОСОВЕЦЬ Олександр Петрович,

Національний медичний університет

ім.О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри педіатрії №2,

з курсом медичної генетики та неонатології.

Захист дисертації відбудеться "_14_ " _ листопада____2007 року о __13.30__ годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.04 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м.Київ, вул.Толстого,10).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного універсиету ім.О.О.Богомольця (03057, м.Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий "__1__" __жовтня___ 2007 року.

Учений секретар

спеціалізованої ради

доктор медичних наук, професор Кузьменко А.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Енурез (нічне нетримання сечі) як розлад сечовипускання досить поширений серед дітей, тому в клінічній практиці з ним часто зустрічаються лікарі різних спеціальностей (педіатр, невролог, психіатр, уролог, ендокринолог тощо). За даними вітчизняних та зарубіжних авторів, поширеність енурезу серед дітей різного віку становить 10-33%, серед дорослих - 1-2% (О.Ф.Возіанов, В.Г.Майданник та співавт., 2002; И.П. Брязгунов, 2006; Bulter et al., 2004; Ozden et al., 2007; Tai et al., 2007).

Незважаючи на тисячолітню історію вивчення енурезу, проблема діагностики та лікування цієї патології дотепер залишається надзвичайно актуальною. Тільки протягом останніх десятиріч вітчизняними та зарубіжними дослідниками запропоновано багато теорій виникнення енурезу. Деякі вчені вважають етіологічними факторами розвитку енурезу порушення дозрівання кори головного мозку та супраспінальних структур (задній гіпоталамус, середній мозок, варолієв міст, locus coeruleus), а також пов'язують з розвитком мінімальних мозкових дисфункцій внаслідок патології вагітності та пологів (О.В.Халецкая та співавт.,1995; Watanabe et al.,1999; Neveus et al., 2000). Існує генетична теорія, яка свідчить про виникнення енурезу при успадкуванні гена ENURI, що передається з хромосомами 8,12,13,22 (Von Gontard et al., 2001; Eiberg et al., 2005). При цьому акцентується увага на змінах секреції антидіуретичного гормону (АДГ) в нічний час у дітей з нетриманням сечі (Bulter et al., 2000; Deen, 2002). Крім того, вважають, що важливе значення для розвитку енурезу мають органічні або функціональні зміни сечових шляхів (В.О.Пирогов та співавт., 1998; О.Ф.Возіанов, Д.А.Сеймівський, 2001; Kogan, 2006). Відомо, що енурез є проявом дисфункцій сечового міхура, які обумовлені у дітей головним чином затримкою розвитку регуляторних систем сечових шляхів (E.Л.Вишневский, 1997; В.В.Данилов, 2001; Hagstroem et al., 2006).

Однак до цього часу залишається недостатньо вивченим стан нервово-м`язової передачі у дітей з різними клінічними формами енурезу, дослідження яких дозволяє опосередковано оцінити функціональний стан мязів, що забезпечують динамічну активність нижніх сечових шляхів, а також проведення нервового імпульсу з попереково-крижового сплетіння на сечовий міхур, порушення якого свідчить про ураження відповідних рівнів регуляції сечовипускання.

Поодинокими є дослідження, в яких аналізуються дані про поширеність дисфункцій сечових шляхів та особливості уродинамічних змін при різних клінічних формах енурезу. Дані літератури свідчать про використання методу біологічного зворотного зв`язку у дітей з енурезом традиційно з метою лікування (Shei Dei Yang et al.,2005), але не розкриваються його діагностичні можливості. Проте застосування цього методу надає можливість одержати додаткові інформативні критерії визначення прихованих порушень уродинаміки сечових шляхів при енурезі у дітей.

Враховуючи наведені дані, можна вважати, що ретельна розробка критеріїв діагностики різних клінічних форм енурезу у дітей, що грунтуються на дослідженні особливостей нервово-м`язової передачі та уродинаміки сечових шляхів, дозволить оптимізувати підходи до їх лікування .

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної державної бюджетної теми "Розробка методів діагностики та корекції метаболічних і функціональних порушень у дітей із захворюваннями серцево-судинної, травної та сечовивідної систем" (№ державної реєстрації 0105U 003769).

Мета дослідження - удосконалити діагностику енурезу з урахуванням особливостей уродинаміки нижніх сечових шляхів і стану нервово-м`язової передачі за методами урофлоуметрії та стимуляційної електроміографії при різних клінічних формах енурезу у дітей.

Завдання дослідження:
  1. Оцінити стан нервово-м`язової передачі поверхневою стимуляційною електроміографією у дітей, з енурезом та визначити електроміографічні діагностичні критерії різних клінічних форм захворювання.

  2. Визначити зміни уродинаміки нижніх сечових шляхів у дітей з енурезом за добовим моніторуванням урофлоуметрії та оцінкою ритму спонтанних сечовипускань, а також з`ясувати особливості дисфункцій при різних клінічних формах захворювання.

  3. Встановити діагностичні можливості методу біологічного зворотного зв`язку на основі урофлоуметрії при визначенні клінічних форм енурезу.

  4. Розробити алгоритм діагностики енурезу у дітей з урахуванням особливостей уродинаміки нижніх сечових шляхів та електроміографічних змін при різних клінічних формах захворювання.

Обєкт дослідження: різні клінічні форми енурезу у 114 дітейвіком 5-16 років.

Предмет дослідження: функціональний стан нервово-м`язової передачі при стимулюванні n.tibialis, оцінка М-відповіді m. gastrocnemicus і m. abductor hallucis та особливості уродинаміки нижніх сечових шляхів у дітей з нічним нетриманням сечі.

Методи дослідження: клінічні, загальнолабораторні, променеві (ультразвукова діагностика сечових шляхів), інструментальні (урофлоуметрія, діагностична проба з метрономом методом біологічного зворотного зв`язку, поверхнева стимуляційна електронейроміографія), а також математичні методи статистичної обробки даних.

Наукова новизнаодержаних результатів. Проведене дослідження дозволило одержати нові дані про особливості неврологічного статусу та стану нервово-м`язової передачі у дітей з різними клінічними формами енурезу. Вперше встановлено, що при ізольованому нічному енурезі відбувається нерівномірне перемикання нервових імпульсів за рахунок ураження центральних рівнів регуляції сечовипускання порівняно з нічним нетриманням сечі, поєднаним з денним, при якому незначна затримка дозрівання процесу мієлінізації нервових структур свідчить про порушення периферійного рівня регуляції.

Вперше визначені особливості уродинаміки нижніх сечових шляхів у дітей з різними клінічними формами енурезу за експрес-опитувальником, методами реєстрації ритму спонтанних сечовипускань, ультразвуковим дослідженням сечового міхура, добовим моніторуванням урофлоуметрії. З`ясовано, що дисфункції сечових шляхів переважно за гіперрефлекторним типом та ознаки детрузорно-сфінктерної диссінергії зустрічаються при вторинній формі енурезу, тоді як для первинної форми характерне збільшення показника об`ємної максимальної швидкості на урофлоуграмі, що свідчить про гіпоксію детрузора.

Вперше розроблено діагностичну пробу з метрономом методом біологічного зворотного зв`язку на основі урофлоуметрії для визначення характеру дисфункцій сечових шляхів, у тому числі з прихованим перебігом, та оцінкою стану нервової провідності у хворих з енурезом.

Обгрунтовано патогенетичний зв`язок між порушеннями уродинаміки сечових шляхів у дітей з енурезом із станом вегетативного гомеостазу та гіпоксичними змінами периферийної гемодинаміки, що сприяє підвищенню ефективності лікування захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень вказують на необхідність включення до комплексного обстеження дітей, хворих на енурез поверхневої стимуляційної електроміографії з метою покращення діагностики порушень нервово-м`язової передачі та їх терапевтичної корекції.

Визначені особливості уродинаміки сечових шляхів при різних клінічних формах нічного нетримання сечі у дітей віком 5-16 років свідчать про необхідність проведення добового моніторування урофлоуметрії та діагностичної проби з метрономом методом біологічного зворотного зв`язку. Вказані методи дозволяють індивідуалізувати лікування та визначити групу хворих, яким необхідне подальше урологічне обстеження.

Loading...

 
 

Цікаве