WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Невротичні розлади у працівників вугільної галузі (клініка, ді-агностика, принципи відновної терапії і профілактики) (автореферат) - Реферат

Невротичні розлади у працівників вугільної галузі (клініка, ді-агностика, принципи відновної терапії і профілактики) (автореферат) - Реферат

Фонова активність була представлена переважно альфа-діапазоном (83%). У частини хворих на фоновій кривій переважали хвилі тета-діапазону (17%).

Розроблена система медикопсихологичної реабілітації шахтарів, яка побудована на наступних принципах:

  • єдність психосоціальних і біологічних методів дії;

  • різносторонність прикладених зусиль на різні сфери і гнучкість у вживанні основних психотерапевтичних методик;

  • партнерство, що полягає в залученні пацієнта до здійснення лікувальної дії;

  • поєднання психокорекційних і психопрофілактичних заходів.

Основним положенням побудови психотерапії при НР у працівників вугільної промисловості було диференційоване поєднання при її проведенні методів симптоматичної, особово-орієнтованої і соціоцентрованої психотерапії. Керуючись даним положенням, для корекції НР у працівників вугільної промисловості в сучасних умовах, ми використовували поєднання наступних видів психотерапії: 1) раціональну і когнітивну, направлені на оцінку психотравмуючої ситуації, формування нових уявлень про неї і вироблення адекватних форм реагування і поведінки; 2) особово-орієнтовану (реконструктивну) психотерапію, що допомагає якнайповніше охопити причинно-наслідкові зв'язки НР; 3) "еріксонівську гіпнотерапію", що дозволяє шляхом "підстроювання і ведення" полегшувати досягнення трансового стану в обхід свідомих стереотипних невротичних способів реагування; 4) методичні прийоми НЛП ("якоріння" і ін.), сприяючі в найкоротші терміни, міняючи субмодальності сприйняття, покращувати самопочуття, зменшуючи ступінь деструктивної дії інтенсивних стресогенних чинників, міняючи їх на нейтральні або позитивні і запобігати, таким чином, наростанню невротичної симптоматики; 5) навчання методикам аутогенного тренування і аутосугестії.

Медіко-психологічна корекція здійснювалася поетапно і складалася з 3 етапів. З кожним пацієнтом проводилося по 10 – 11 індивідуальних сеансів. Тривалість кожного сеансу складала близько 50 – 60 хвилин. Велику увагу надавалося доступності одержуваної хворими інформації, постановці перед ними посильних задач, систематичності в освоєнні навичок експрес – терапії.

Перший етап був підготовчим. Основна його мета – формування довірчого контакту з лікарем, створення мотивації на лікування і участь в процесі терапії, зняття психоемоційної напруги, тривоги перед сеансами. Враховуючи наявність високого рівня тривожності, емоційної збудливості і дратівливості, підвищену, в більшості випадків, навіюваність, обумовлену астенизацією на фоні спочатку невисокої готовності до спільної активної психотерапевтичної роботи, була розроблена певна послідовність психокорекційних заходів.

На другому етапі виконувалася основна лікувальна дія. Використовувалися принципи особово-орієнтованої психотерапії, інтегрованої до техніки, яка використовувалася на першому етапі. До методики НЛП при необхідності додавалася техніка "потрійної дисоціації", створення "позитивного образу себе" і ін. Впродовж 3–4 сеансів використовування методики "якоріння" допомагало достатньо надійно і міцно закріпити комфортний ("ресурсний") стан.

На третьому, завершальному етапі, ставилася мета закріплення досягнутого терапевтичного результату, одержаного на попередньому етапі. Значну увагу надавалося аутотренінгу (АТ), аутосуггестії. Використовувалися прийоми аутогенної нейтралізації: аутогенне відреагування і аутогенна вербалізація. Для нейтралізації негативних переживань використовувалися прийоми повторення тих ситуацій, які і з'явилися причиною психічної травми. Аутогенна вербалізація здійснювалася при закритих очах, а задачею пацієнта було розказувати про всі сенсорні образи, що з'являються в стані аутогенного розслаблення. На відміну від аутогенного відреагування, аутогенна вербалізація застосовувалася в тих випадках, коли фабула психологічних переживань, які заважали, піддавалася точному опису.

Водночас застосовувалось закріплення навичок АТ в поєднанні з відтворенням зафіксованого „позитивного образу себе" і на підставі цього формувалася психопрофілактична програма, яка самостійно реалізовувалася хворими.

Проведено катамнестичний нагляд протягом 2 років. Оцінка стійкості терапевтичного ефекту і рівня соціальної адаптації показала ефективність проведених медико-психологічних заходів в 78% випадків у шахтарів і біля 82% випадків у працівників наземного персоналу.

ВИСНОВКИ

1. У роботі вирішена наукова задача ідентифікації клінічної феноменології невротичних порушень у працівників вугільної промисловості і розробки на цій основі системи диференційованої відновної терапії і вторинної профілактики.

2. До найчастіших розладів психічної сфери у працівників вугільної промисловості відносяться гостра реакція на стрес (F 43.0) – 32,3%, тривожно-фобічні (F 40) – 24,0%, соматоформні розлади (F 45) – 23,6%. При цьому для працівників підземних виробіток найхарактернішими є гостра реакція на стрес (32,3%) і тривожно-фобічні розлади (24,0%), для управління і допоміжного персоналу – соматоформні розлади (23,6%), генералізований тривожний розлад (15,0%).

3. Встановлена синдромальна структура невротичних розладів у працівників вугільної промисловості: диференційовано щодо робітників підземних виробіток і наземного персоналу: тривожно-фобічний (33,3% та 7,6% відповідно), тривожно-депресивний (22,8% та 4,0%), депресивно-фобічний (11,4% та 3,3%), істеричний (6,5% та 3,1%), астено-депресивний (8,6% та 33,2%), емоційно-лябільний (2,6% та 6,1%), астено-іпохондричний (8,4% та 26,3%), тривожно-іпохондричний (6,4% та 16,4%).

4. Хворі з непсихотичними розладами невротичного регістру характеризувалися підвищеним рівнем реактивної і особової тривожності, зміною і підвищенням особового профілю. Основну кількість серед досліджуваних склали особи з сенситивною і психастенічною організацією особи – 59,8%. Проміжне положення займають особи з істероідною особистісною предиспозицією – 19,6% і ригідні –13,1%. Найменшу в кількісному відношенні групу склали особи з іпохондричними і нав'язливими включеннями –7,5%. Визначені також високі рівні інтраверсії і нейротизму – 15,50 і 18,57 відповідно.

5. У всіх хворих порушення психовегетативного забезпечення були облігатними. Переважала симптоматика, що свідчить про симпатикотонію, що виявлялося у вигляді порушень серцевого ритму, тахікардії (73,338,21%), прискореного дихання (46,79,26%), блідості, сухості шкірних покривів (63,38,95%), загальної слабкості, метеозалежності (70,08,51%), білого дермографізму (63,38,95%).

Переважання парасимпатичного тонусу зустрічалося значно рідше і виявилося в таких ознаках, як загальне зниження працездатності, як фізичної (80,07,43%), так і психічної (70,08,51%) гіпергідрозі (36,78,95%), відчутті приливів жару до лиця, верхній половині тулуба, почервонінні шкіри (26,78,21%), нудоти (23,37,85%), мерзлякуватості, непереносимости холодної погоди (20,07,43%), червоного дермографізму (36,78,95%).

6. Оптимальною системою вторинної психопрофілактики розвитку невротичних розладів у працівників вугільної галузі є програма, яка поєднує АТ і відтворення „позитивного образу себе" і самостійно реалізується хворим після закінчення стаціонарного етапу лікування на протязі року у вигляді самонавіювання двічі на тиждень.

7. Розроблена комплексна система мультимодальної психотерапії і медико-психологічної корекції непсихотичних розладів невротичного регістра у працівників вугільної промисловості на основі провідних патогенетичних механізмів їх формування, що дозволяє поліпшити показники медичної і соціальної ефективності і підвищити рівень якості життя. Встановлена висока ефективність поєднання гипносугестивної, когнітивної та особистісно-орієнтованої психотерапії в комплексному лікуванні непсихотичних розладів невротичного регістра у працівників вугільної промисловості: в 78% випадків у шахтарів; у 82% випадків у працівників наземного персоналу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Михайлов Б.В., Григорович А.А. Проблема невротических расстройств у работников угольной промышленности //Український медичний альманах. – 2001. – № 6. – С. 109-111. Здобувачем особисто зроблено набір матеріалу, проведено статистичну обробку, зроблено наукові висновки.

2. Григорович Г.О. Система диференційованої психотерапії робітників вугільної промисловості, хворих на невротичні розлади // Український вісник психоневрології. – 2003, – Т. 11, вип. 4(37). – С. 59 – 61.

3. Григорович Г.О. Терапевтичні модулі стосовно порушень психічної сфери у робітників вугільної промисловості //Архів психіатрії. – 2004. – т. 10, № 2(37). – с. 44-45.

4. Михайлов Б.В., Григорович А.А. Невротические расстройства у работников угольной промышленности, работающих в экстремальных условиях // Архів психіатрії. – 2005, – Т. 11, № 3(42). – С. 98 – 102.

5. Григорович А.А. Невротические расстройства у работников угольной промышленности // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 1(30) (додаток). – С. 173.

6. Григорович А.А. Клиника невротических расстройств у шахтеров // Архів психіатрії. – 2002. – № 3(30). – С. 188.

Loading...

 
 

Цікаве