WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Невротичні розлади у працівників вугільної галузі (клініка, ді-агностика, принципи відновної терапії і профілактики) (автореферат) - Реферат

Невротичні розлади у працівників вугільної галузі (клініка, ді-агностика, принципи відновної терапії і профілактики) (автореферат) - Реферат

Аналіз одержаних результатів показав, що в усередненому профілі робітників групп порівняння домінують шкали "невротичної тріади" (1, 2, 3). Основну кількість серед досліджуваних склали особи з сенситивною і психастенічною організацією особи – 59,8%, проміжне положення займають особи з істероідною особистісною предиспозицією – 19,6% і ригідні –13,1%, найменшу в кількісному відношенні групу склали особи з іпохондричними і нав'язливими включеннями –7,5%.

39 чоловік (36,4%) склали сенситивні особи (в усередненому профілі спостерігається підвищення по 2, 6 шкалам). До основної групи увійшло - 20 (37,0%) досліджуваних; в групу порівняння - 19 (35,8%). Для них були властиві підвищена сприйнятливість до будь-яких переживань, перш за все з приводу відношення до них оточуючих, афективно забарвлені уявлення, схильність до самоаналізу і аналізу зовнішніх вражень, що нерідко викликає відчуття провини і незадоволеність собою.

25 чоловік (23,4%) складали пацієнти з психастенічною організацією особи (підвищення в профілі особи по 2, 7 шкалам). В основній групі - 12 (22,2%), в групі порівняння - 13 (24,6%). Найхарактернішими для них були загострена вразливість, невпевненість в собі, нерішучість, схильність до сумнівів, песимістична оцінка перспективи, інтрапунітивна спрямованість в поєднанні з внутрішньою напруженістю, низька самооцінка.

Беручи до уваги, що вищезгадані групи складають 59,8% від загальної кількості пацієнтів, необхідно відзначити, що саме сенситивна і психастенічна особова типологія приводить до зниження порогу толерантності до стресу. Саме ці особово-типологічні особливості можна вважати патопсихологічними механізмами формування невротичних розладів у даного контингенту.

Всього 8 (7,5%) чоловік: 4 (7,4%) в основній і 4 (7,5%) в групі порівняння складали шахтарі з предиспозицією (в клінічному варіанті – з іпохондричними включеннями - підвищення на 1 шкалі профілю). Простежувалися основні риси особи даного типу - спрямованість на відповідність нормативним критеріям як в соціальному оточенні, так і у сфері фізіологічних функцій свого організму, відсутність гнучкості в поведінкових проявах, придушення спонтанності, невимушеності реакцій, інертність установок, уникнення серйозної відповідальності унаслідок песимізму і невіри в успіх як засіб збереження самооцінки і думки оточуючих. При надмірній емоційній напруженості утруднена адаптація виявлялася підвищеною зосередженістю на відхиленнях від норми як в плані міжособових відносин, так і у сфері самопочуття, в ситуації фрустрації основним механізмом психологічного захисту був "відхід в хворобу", що переростає в стійкий неконструктивний стиль поведінки.

Дані по дослідженню рівня тривожності хворих по методиці дослідження тривожності Спілбергера - Ханіна представлені в табл. 7.

Таблиця 7

Розподіл хворих по рівнях особової тривожності у в основній і контрольній групах

Рівень тривожності

Основна група

(n=114)

Група порівняння

(n=110)

р

Загалом

(n=224)

Особистісна

низький

46,242,04

12,047,06

23,282,11

помірний

38,814,18

27,099,06

35,773,79

високий

14,951,34

60,8711,18

60,933,97

Реактивна

низький

6,252,84

14,067,02

**

11,213,07

помірний

30,822,57

45,5110,34

***

38,793,85

високий

62,934,25

40,436,01

***

47,963,90

Дані по вивченню самооцінки функціонального стану самопочуття, активності, настрою у хворих по методиці САН представлені в табл. 8.

Таблиця 8

Характеристика самооцінки функціонального стану

Дані САН

Кількість спостережень n=224

Незадовільне

Задовільне

добре

%m

%m

%m

Самопочуття

58,282,35

25,402,07

16,331,76

Активність

34,692,27

25,172,07

40,142,33

Настрій

47,622,38

14,511,68

37,872,31

Як видно з таблиці як незадовільне самопочуття оцінили 58,282,35% хворих, це достовірно (р<0,001) більше, ніж його задовільна оцінка (25,402,07%) і хороша (16,331,76%).

Власну активність незадовільно оцінили 34,692,27% хворих, достовірно (р<0,001) більше, ніж її задовільна оцінка (25,172,07%). Але достовірно (р<0,01) незадовільна оцінка менше ніж хороша (40,142,33%).

47,622,38% хворих оцінили свій настрій як поганий, це достовірно (р<0,001) більше, ніж його задовільна оцінка - біля 14,511,68% хворих, гарна оцінка - біля 37,872,31% хворих (р<0,001).

При використовуванні опитувальника Айзенка (EPQ), були одержані наступні показники.

За шкалою екстраверсії-інтроверсії показники основної групи були наступними: M  m = (15.50  1.63). У групі порівняння M  m = (11,931.21) (p>0.05 відмінності статистично не значущі, але p=0.07, тобто вірогідність відмінності по даному параметру складає 93% і носить характер статистичної тенденції).

Таблиця 9

Структура особи у хворих основної і контрольної групи (в балах за даними методики EPQ)

Шкала

Група порівняння

(М  m)

Основна група

(М  m)

Вірогідність

Нейротізм

14.58  1.48

18.57  1.25

p<0.05

Нещирість

7.50  0.98

11.84  1.33

p<0.05

Екстраверсія

15.50  1.63

11.93  1.21

p>0.05 (p=0.07)

Психотізм

6.16  0.67

4.66  0.55

p>0.05

За шкалою психотизма були одержані наступні результати. В групі порівняння M  m = (6.16  67). У основній групі M  m = (4.66  0.55), розбіжності статистично незначущі (p>0.05).

Виявлені зміни на ЕЕГ у хворих з невротичними розладами представлені в табл. 10.

Таблиця 10

Порівняльна характеристика показників ЕЕГ у хворих

у обстежуваній і групі порівняння

Показники

Основна група в %

Група порівняння в %

1

2

3

Фонова активність

Дельта

Тета

154

185

Продовження таблиці 10

1

2

3

Преальфа і альфа

836

898

Бета

22

33

Десинхронізація фону

73,86

619

Гіперсинхронізація

635

529

Межполушарная асиметрія 10%

246

307

Пароксизмальна активність

357

325

Гіпервентиляційне навантаження

Збільшення електроактивності

734

696

Зменшення електроактивності

74

33

Гіперсинхронізація

675

639

Уповільнення ритміки

22

-

Відсутність реакції

74

94

Навантаження фотостимуляції

Засвоєння нав'язаних ритмів

Високі частоти

226

288

Низькі частоти

706

669

Відсутність засвоєння ритмів

53

95

Loading...

 
 

Цікаве