WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оцінка ефективності застосування малотравматичних втручань у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холецистит - Реферат

Оцінка ефективності застосування малотравматичних втручань у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холецистит - Реферат

Флегмонозне запалення жовчного міхура виявлене в 217 (70,4%) хворих першої групи, а гангренозне – в 91 (29,6%). Ускладнений перебіг гострий холецистит мав у 231 (75,0%) хворого, неускладнений – у 77 (25,0%).

Другу (основну)групу склали 316 хворих, що перебували на лікуванні в клініці з приводу гострого деструктивного холециститу на протязі 2002-2005 рр. Жінок у цій групі було 254 (80,5%), а чоловіків – 62 (19,5%). Вік хворих коливався від 23 до 90 років і в середньому склав 61,313,2 роки. Розподіл пацієнтів за віковими групами був наступним: до 50 років – 67 (21,2%) хворих; 51-60 років – 68 (21,5%); 61-70 років – 85 (26,9%) і хворих старше 70 років було 96 (30,4%).

Протягом першої доби від початку захворювання госпіталізовано 103 (32,8%) пацієнта другої групи. У строк від 2 до 4 доби – 114 (36,1%) особи, від 5 до 7 доби – 49 (15,4%) і пізніше 7 доби від початку захворювання – 50 (15,7%).

Флегмонозна форма запалення жовчного міхура виявлена в 235 (74,4%) пацієнтів другої групи, гострий гангренозний холецистит – в 81 (25,6%). Ускладнений перебіг гострий деструктивний холецистит мав у 248 (78,5%) хворих, а неускладнений – в 68 (21,5%).

Усі хворі, що були госпіталізовані з підозрою на гострий холецистит, проходили комплексне обстеження, метою якого було підтвердження наявності запалення в жовчному міхурі й визначення ступеня його виразності.

До комплексного обстеження було включено клінічне обстеження хворого, лабораторні та інструментальні дослідження: сонографію органів черевної порожнини, електрокардіографію, а також рентгенографічне дослідження органів грудної клітки, рентгенографічне дослідження органів черевної порожнини, ендоскопію травного каналу у разі необхідності. Виконувалося гістологічне дослідження біопсійного та операційного матеріалу.

Сонографічне дослідження органів черевної порожнини виконувалося на апараті ультразвукової діагностики "SonoAce-6000 CMT" виробництва фірми Medison (Корея), з використанням мультичастотного датчика, у реальному масштабі часу з кольоровим допплерівським картуванням і енергетичним допплерівським дослідженням.

Матеріалом для патоморфологічного мікроскопічного дослідження слугувала біопсійна тканина печінки та жовчного міхура, яка забиралася під час виконання ЧЧМХС і під час виконання холецистектомії. Гістологічні препарати готувалися за стандартною методикою (Саркисов Д.С., Перова Ю.Л., 1996) з фарбуванням їх гематоксиліном і еозином, за методом Ван-Гізона й проводилася ШЙК-реакція. У печінці оцінювали наявність: перипортальних і мостоподібних некрозів; дистрофічні й некротичні зміни гепатоцитів; виразність лейкоцитарної інфільтрації строми; ступінь фіброзу портальних трактів. У стінці жовчного міхура оцінювався стан її шарів, характер лейкоцитарного інфільтрату, виразність некротичного процесу.

Усі результати досліджень компанувалися в базу даних, створену в додатку Microsoft Excel. Статистична обробка даних виконувалася за допомогою програмних пакетів Microsoft Excel і Statistica 5.5А.

Результати дослідження. Для поліпшення діагностики деструктивних і ускладнених форм гострого холециститу нами були проаналізовані й виділені найбільш значимі сонографічні ознаки. Крім цього, для підвищення точності ультразвукового дослідження, нами була проаналізована діагностична цінність ультразвукової допплерографії з кольоровим допплерівським картуванням.

У ході дослідження було виявлено, що основними ознаками, які дозволяють діагностувати деструктивну форму запалення в жовчному міхурі є: збільшення його розмірів, потовщення стінки, нерівність контуру, його нечіткість або роздвоєність, інфільтрація стінки, наявність гіперехогенного вмісту (детриту) у його порожнині.

Для пацієнтів з гострим флегмонозним холециститом були характерні наступні сонографічні ознаки. Більш ніж у половини цих хворих (245 хворих – 54,2%) довжина жовчного міхура була в межах від 105 до 120 мм, середній показник склав 106,44,2 мм. У 61,5% (278 випадків) хворих ширина жовчного міхура була від 30 до 44 мм і в середньому склала 38,12,8 мм. Товщина стінки жовчного міхура у хворих з гострим флегмонозним холециститом у середньому дорівнює 8,41,3 мм. Нечіткість контуру жовчного міхура виявлене нами в 63,7% пацієнтів з підтвердженою флегмонозною формою запалення. Сонографічні ознаки інфільтрації стінки жовчного міхура нами виявлені в 403 (89,1%) хворих, а багатошаровість стінки у хворих з гострим флегмонозним холециститом шляхом ультразвукового дослідження була виявлена в 347 (76,8%) хворих.

У хворих же з гангренозним холециститом довжина жовчного міхура найчастіше була в межах від 110 до 124 мм (95 хворих – 55,2%) і в середньому складає 114,35,4 мм. Ширина жовчного міхура в більшості випадків (112 хворих – 65,1%) була в межах від 35 до 49 мм і в середньому склала 42,13,1 мм. Товщина стінки жовчного міхура у випадках гострого гангренозного запалення була в середньому 9,91,7 мм. Нечіткість контуру жовчного міхура виявлена в 83,6% пацієнтів з гострим гангренозним холециститом, тоді як сонографічні ознаки інфільтрації стінки жовчного міхура нами виявлені лише в 73 (42,4%) хворих. Багатошаровість стінки була більш характерною для хворих з гострим гангренозним холециститом – 162 (92,4%) випадки, окрім того, в них практично у всіх випадках (163 хворих – 93,8%) була виявлена наявність гіперехогенної суспензії (детриту) у порожнині жовчного міхура.

За нашим даними чутливість, специфічність і точність цього методу склала: у хворих з гострим флегмонозним холециститом – 90%, 87% і 89% відповідно, а у випадках гострого гангренозного холециститу – 91%, 86% і 90%. Також виявилася високою точність сонографії в діагностиці паравезикального інфільтрату й абсцесу. Вона склала 86,4% у пацієнтів з паравезикальним інфільтратом і 97,5% у хворих з паравезикальним абсцесом.

Дані сонографічного дослідження були підтверджені результатами гістологічного дослідження стінки жовчного міхура у хворих з гострим деструктивним холециститом. Гострий флегмонозний холецистит супроводжувався: деструкцією слизової оболонки – відсутністю на певних ділянках епітеліального покриву, повнокров'ям кровоносних судин і виразною лейкоцитарною інфільтрацією практично всіх шарів стінки аж до серозної оболонки, зі збереженням загальної структури тканини, в інфільтраті переважали сегментоядерні лейкоцити. У випадку гострого гангренозного холециститу структура стінки жовчного міхура була дещо дискомплексованою – не спостерігалося чіткого розподілу шарів стінки, мали місце ознаки некрозу слизової оболонки, підслизового й м'язового шарів з виразною лейкоцитарною (нейтрофільною) інфільтрацією всіх шарів з переходом на серозну оболонку.

Характерною рисою саме деструктивного запалення в стінці жовчного міхура було виразне повнокров'я його судин з діапедезними крововиливами та виразний набряк стінки. Саме ці ознаки дозволяє досить точно виявити ультразвукове кольорове допплерівське картування.

Аналіз результатів кольорового допплерівського дослідження, одержаних нами при обстеженні хворих з гострим деструктивним холециститом, свідчить, що в 75,8% випадків у разі флегмонозної форми запалення в жовчному міхурі спостерігалися судинні сигнали не тільки в 1 і 2 сегментах жовчного міхура (про що повідомляє Митьков В.В., 2006), але й множинні судинні сигнали в 3 сегменті. У 89,4% хворих з гострим гангренозним холециститом у стінці жовчного міхура спостерігаються множинні судинні сигнали у всіх сегментах жовчного міхура, включаючи 3 і 4. Для порівняння ми проаналізували дані кольорового допплерівського дослідження жовчного міхура у хворих з хронічним холециститом і у хворих з гострим катаральним холециститом. У всіх цих пацієнтів 1-2 судинних сигнали в стінці жовчного міхура спостерігалися лише в першому сегменті. Інших змін виявлено не було.

Виконаний нами аналіз засвідчив, що чутливість, специфічність і точність ультразвукового дослідження в поєднанні з кольоровим допплерівським картуванням при гострому флегмонозному холециститі склали – 93%, 90% і 94% відповідно, а при гострому гангренозному холециститі – 95%, 91% і 96,5%.

Для оцінки ефективності застосування черезшкірної черезпечінкової мікрохолецистостомії під ультразвуковим контролем нами було порівняно морфологічні зміни в стінці жовчного міхура на висоті нападу запалення та через 7-10 діб після пункційного втручання. Нами з'ясовано, що до 7-10-ї доби після втручання значно зменшувався набряк стінки жовчного міхура, нормалізувалося кровонаповнення її судин. Також зменшувалася щільність лейкоцитарного інфільтрату і його нейтрофільний компонент. Окрім цього, були виявлені ознаки початку склеротичних процесів у стінці жовчного міхура у вигляді проліферації волокнистої сполучної тканини. Все це підтверджує можливість і ефективність застосування черезшкірної черезпечінкової мікрохолецистостомії під ультразвуковим контролем у хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу.

Loading...

 
 

Цікаве