WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Оцінка ефективності застосування малотравматичних втручань у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холецистит - Реферат

Оцінка ефективності застосування малотравматичних втручань у хірургічному лікуванні хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холецистит - Реферат

Наукова новизна отриманих результатів. У роботі вперше співставлені ультразвукові ознаки гострого деструктивного холециститу, дані ультразвукової допплерографії й морфологічних досліджень, що дозволило виявити додаткові гемодинамічні критерії змін реґіонарного кровотоку в стінці жовчного міхура й підвищити точність діагностики форм гострого холециститу.

Уперше досліджені гемодинамічні допплерографічні показники кровопостачання печінки при гострому холециститі. З'ясовано, що у випадках деструктивних форм гострого холециститу спостерігається зменшення загальної печіночної перфузії, а також збільшення артеріалізації печінки.

Уперше отримане морфологічне підтвердження можливості й доцільності виконання ЧЧМХС під ультразвуковим контролем у хворих з деструктивними формами гострого холециститу, що виражається в зменшенні набряку стінки жовчного міхура і кровонаповнення його судин, щільності лейкоцитарної інфільтрації стінки. Ці зміни найвиразніші на 7-9-у добу після втручання.

З'ясовано, що більш ніж у 60% хворих з гострим деструктивним холециститом у печінці відзначаються ознаки крупноклітинної дисплазії, що є проявом гепатиту з тенденцією до розвитку цирозу.

З'ясовано, що деструктивні форми гострого холециститу супроводжуються дистрофічними змінами в гепатоцитах, рідше ознаками холестазу й гнійного холангіту. Виразність цих змін корелює зі ступенем деструктивних змін у стінці жовчного міхура. При цьому як холецистектомія, так і холецистостомія сприяють поліпшенню морфо-функціонального стану паренхіми печінки, зменшенню паравезикального запального процесу і явищ холангіту.

Розроблено й обґрунтовано показання, строки виконання радикальних операцій у хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу, а також тактика етапного оперативного лікування цих пацієнтів.

Опрацьовані показання до застосування та особливості виконання холецистоскопічної мукоклази у хворих на гострий деструктивний холецистит з високим ступенем операційного ризику.

Практична значимість одержаних результатів. За допомогою кольорового допплерівського дослідження визначені додаткові критерії, що дозволяють підвищити точність діагностики деструктивних форм гострого холециститу до 96,5%.

Розроблено показання й строки виконання радикальних операцій у пацієнтів з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу, а також етапність тактики лікування цієї категорії хворих.

Розроблено показання й методику холецистоскопічної мукоклази жовчного міхура у хворих з деструктивними формами гострого холециститу та занадто високим ступенем операційного ризику.

Застосування вдосконаленої лікувальної тактики дозволило поліпшити результати хірургічного лікування хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу: знизити післяопераційну летальність з 1,95% до 0,6%, число післяопераційних ускладнень з 9,1% до 4,4%, а також конверсій з лапароскопічної холецистектомії на відкриту з 7,3%до 3,6%.

Отримані морфологічні дані про наявність у хворих з деструктивними й ускладненими формами гострого холециститу проявів хронічного гепатиту свідчать про необхідність у післяопераційному періоді диспансерного спостереження за цими пацієнтами та проведення спеціального лікування.

Результати роботи використовуються в практичній роботі та в навчальному процесі клініки госпітальної хірургії та ендоскопії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на базі центральної міської лікарні №16 м. Донецька, міської клінічної лікарні №1 м. Макіївки, міської лікарні №2 м. Маріуполя, Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання.

Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі результати дослідження отримані автором особисто. Автор проаналізував дані наукової літератури із зазначеного питання, зібрав клінічний матеріал, узагальнив результати клінічних даних, проаналізував можливості та доцільність використання різних методів діагностики й лікування хворих на гострий деструктивний холецистит.

Дисертант разом з науковим керівником здійснив вибір теми, розробив теоретичні й практичні положення роботи, визначив мету й завдання дослідження, провів аналіз і статистичну обробку отриманих даних.

Автор безпосередньо брав участь в обстеженні, визначенні тактики й у лікуванні хворих на гострий деструктивний холецистит, брав участь у виконанні хірургічних втручань.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданні Донецького обласного наукового товариства хірургів (2005); науково-практичній конференції "Нове в хірургії ХХІ століття" (Київ, 2003); 5-му Українському семінарі "Мініінвазійні технології в хірургії" (Славсько, 2004); науково-практичній конференції "Актуальні питання геріатричної хірургії" (Тернопіль, 2004); міжнародній науково-практичній конференції "Малоінвазивна хірургія. Нові напрямки та перспективи" (Тернопіль, 2004); 6-му Українському семінарі "Мініінвазійні технології в хірургії" (Славсько, 2005); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми малоінвазивної хірургії" (Тернопіль, 2005); 12-му Міжнародному конгресі Європейської асоціації ендоскопічних хірургів (Барселона, Іспанія, 2005); науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини" (Донецьк, 2005); 7-му Українському семінарі "Мініінвазійні технології в хірургії" (Славсько, 2006); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми малоінвазивної хірургії" (Тернопіль, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 8 – у провідних виданнях, затверджених ВАК України, 4 – у матеріалах і тезах доповідей конгресів і науково-практичних конференцій різного рівня.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках та включає 40 малюнків і 10 таблиць. Робота складається із вступу, шести розділів, висновків, практичних рекомендацій та бібліографічного покажчика, що містить 245 літературних джерел (192 кирилицею та 53 латиницею).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи. Відповідно до поставленої мети та визначених завдань, матеріалом для дослідження слугували історії хвороби 624 пацієнтів на гострий деструктивний холецистит, які перебували на стаціонарному лікуванні в клініці госпітальної хірургії й ендоскопії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на базі центральної міської клінічної лікарні № 16 м. Донецька на протязі 1998-2005 рр. Додатково обстежено 40 хворих: з гострим катаральним холециститом (20 хворих) і хронічним калькульозним холециститом (20 хворих), для порівняльної оцінки гістологічного дослідження біоптатів печінки й стінки жовчного міхура з даними сонографічного дослідження та ультразвукової допплерографії.

Серед хворих з гострим деструктивним холециститом (624 пацієнта) чоловіків було 135 (21,7%), жінок – 489 (78,3%). Співвідношення чоловіків і жінок склало 1:3,6. Вік хворих був від 19 до 93 років, середній вік склав 59,913,2 років.

За віковими категоріями хворі розподілилися в такий спосіб: хворі віком до 50 років – 146 (23,5%), віком 51-60 років – 124 (19,8%) хворих, 61-70 років – 169 (27,2%) пацієнта та хворих 71 рік і старше було 185 (29,5%). Супутню патологію мали 397 (63,6%) хворих. Давнина захворювання коливалася від однієї до 30 діб. Протягом першої доби від початку захворювання госпіталізовано 228 (36,6%) осіб, через 2-4 доби – 201 (32,3%); через 5-7 діб – 107 (17,0%); пізніше 7 доби від початку захворювання надійшли 88 (14,1%) пацієнтів.

Флегмонозна форма запалення виявлена в 452 (72,4%) пацієнтів, гангренозна – в 172 (27,6%). У всіх пацієнтів з гострим холециститом у жовчному міхурі були виявлені конкременти. Ускладнення гострого деструктивного холециститу виявлені в 479 (76,8%) пацієнтів: паравезикальний інфільтрат – у 367 (58,7%) хворих, паравезикальний абсцес – у 39 (6,3%), перитоніт різної виразності й поширеності – в 49 (7,9%) і ознаки холангіту під час операції діагностовано в 24 (3,9%) пацієнтів. Неускладнений перебіг гострий деструктивний холецистит мав у 145 пацієнтів, що склало 23,2%.

Залежно від лікувальної тактики, що застосовувалася, всі пацієнти було поділено на 2 групи. До першої (контрольної) групи віднесено 308 пацієнтів, які перебували на лікуванні в клініці на протязі 1998-2001 рр. У цій групі жінок було 236 (76,6%), чоловіків – 72 (23,4%), середній вік цих пацієнтів склав 59,312,9 років. За віковими групами пацієнти розподіляються в такий спосіб: до 50 років – 76 (24,7%) пацієнтів; від 51 до 60 років – 59 (19,1%); від 61 до 70 років – 84 (27,3%) і старше 70 років – 89 (28,9%). Пацієнтів, госпіталізованих протягом першої доби від початку захворювання, було 125 (40,6%). У строк від 2 до 4 доби захворювання – 87 (28,2%); від 5 до 7 доби – 58 (18,8%); пізніше 7 доби – 38 (12,4%).

Loading...

 
 

Цікаве