WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Топологічні характеристики електорального поля України (автореферат) - Реферат

Топологічні характеристики електорального поля України (автореферат) - Реферат

Вибіркову сукупність базового дослідження склали 2003 респонденти. Вибірка базового дослідження контролювалася за трьома параметрами: вік, стать, освіта. Метод опитування – адресний. Опитування здійснювалося у 26 територіальних суб'єктах України: 24 областях, Автономній республіці Крим та місті Києві. Опитано 2003 респонденти у 261 населеному пункті – 137 містах і 124 селах. Середнє відхилення від норм репрезентації не перевищує 2,1% за вказаними вище ознаками. Прийняті схеми вибірки, методологія й методика дослідження свідчать про його достатню репрезентативність у масштабах України, а подібні параметри досліджень 2006-2007 років (південний схід України) репрезентативні на регіональному рівні.

Таким чином, соціологічний аналіз структури електорального поля як невід'ємної частини поля політики надає підстави твердити, що без нього характеристика політичної топології України виглядає неповно й не завжди обґрунтовано.

ВИСНОВКИ

Зважаючи на результати здійсненого нами дослідження, можна висунути ряд положень і дійти певних висновків, які, з одного боку, доповнюють наукові уявлення про політичний простір, а, з іншого, є цікавими в контексті практичної політики.

Ураховуючи те, що на сьогодні політичний простір України можна віднести до розряду структурованих за параметрами, які пропонують нам П. Сорокін, П. Бурдьє, Е. Гідденс, Ю. Качанов та інші вчені, доцільно, у площині соціології політики, звернути увагу на характеристику електорального поля, що є субпростором по відношенню до простору політичного й певною результуючою, котра дозволяє визначити коефіцієнт корисної дії політичних практик, ефективність внесення й розподілу політичного капіталу, реальні позиції політичних агентів у полі політики демократичного суспільства.

Електоральне поле описує структуру, зміст і характер взаємодії основних суб'єктів електорального процесу. Електоральний простір, суттєво відрізняється від поля політики за логікою, метою та специфікою функціонування. Крім того електоральне поле зазнає впливу сезонних коливань (поствиборчий стан чи електоральна втома, міжвиборча пауза, передвиборча активізація), що визначають ступінь електоральної мобілізації, поляризації й інших характеристик електорату.

Аналізуючи електорат, варто враховувати основні складові електоральної поведінки – електоральну активність, мотивацію електоральної поведінки та її результуючого моменту – електорального вибору, часові параметри й стійкість електоральних преференцій.

Характеризуючи сучасний стан політичного простору України (політичну топологію), варто виділити такі його тенденції, як:

  • поступове зменшення кількості політичних партій;

  • поступову відмову від практики створення масових партій та їх трансформацію у виборчі партії;

  • поступове зрощення політичного простору й електорального поля України з його одночасним розколом за регіональною ознакою;

  • посилення уваги широких мас населення, перш за все, тих його категорій, які в перспективі становитимуть основу середнього класу суспільства до політики в цілому;

  • наявність значного сегменту протестного електорату, мотивація якого є майже неструктурованою, переважно емоційною, причому причини протестності електоральної поведінки (абсентеїзм, голосування "проти всіх" тощо) провокуються, переважно, головними акторами політичного простору – політичними інститутами, політичними лідерами, які своїми діями зумовлюють людське неприйняття.

Також у дисертації на реальному емпіричному матеріалі соціологічних досліджень узагальнюється сукупність причин і факторів політико-топологічного характеру, що визначає ступінь участі та вибір програм, партій, кандидатур різними групами населення України в умовах трансформації суспільства. Уточнюється ряд понять соціології політики. Ієрархічно систематизуються макро- і мікрофактори, котрі стимулюють той чи інший політичний та електоральний вибір людей. У науковий обіг уперше вводяться дані оригінальних соціологічних досліджень.

Топологічний аналіз соціологічного простору України дозволяє не тільки аналізувати еластичність електорального поля, але й виявляти регіональні анклави й локуси, які, попри очікування місцевих політиків, є ідентичними до характеристик інших регіонів. При цьому, топологічний аналіз дозволяє виявляти латентні характеристики, наприклад, ціннісні орієнтації, пов'язані з соціально-демографічними характеристиками, але не тотожні їм, наприклад, електоральні переваги працівників великого заводу як системи містоутворення й населення, що проживає навколо нього.

Результати, одержані під час проведених досліджень, переконують в тому, що саме в період виборчих кампаній відбувається структурування практично всіх акторів політичного процесу, під час якого спостерігаються такі тенденції, як:

  • по-перше, активізується процес руху політичного капіталу, суть якого полягає в перерозподілі й консолідації владних ресурсів, що знаходяться в руках їх утримувачів і претендентів на їх одержання в результаті виборів;

  • по-друге, різко підвищується інтенсивність взаємовідношень "верхів" і "низів", котрі часто переростають у зіткнення між ними як наслідок переходу колишньої опозиції, що підтримується протестним електоратом, до лав утримувачів влади. На думку О. Соловйова, у цій ситуації відбувається перетин і навіть зіткнення неоднакових траєкторій дій, обумовлених стратегіями акторів у тих чи інших точках політичного простору в цілому;

  • по-третє, у межах електорального поля саме в період розгортання виборчих кампаній у політичних еліт і лідерів посилюється залежність від підтримки пересічних громадян, які прагнуть через ці еліти структурувати поле політики за власними інтересами;

  • по-четверте, саме через участь, навіть найпасивнішу, у виборах активізується процес формування політичної культури широкого загалу населення, що проявляється в підтримці або неприйнятті тих чи інших політичних технологій;

  • по-п'яте, саме в той період суттєво розширюється участь населення в різних формах політичної комунікації, роблячи її добровільними чи невільними учасниками комунікативних загалів (Соловйов);

  • нарешті, по-шосте, в основу структурування електорального простору дисертант схильний також до включення часового сегменту – довиборчу, виборчу і післявиборчу стадії виборчого процесу.

Результати дослідження, а також висновки і рекомендації, зроблені на їх основі, можуть бути використані при розробці комплексних програм щодо вивчення політичного простору України. Результати регіональних досліджень можуть бути використані в діяльності обласних організацій, громадських і політичних організацій, при розробці їх стратегій, корисні для засобів масової інформації з метою більш об'єктивного аналізу політичних процесів загальнонаціонального і регіонального характеру.

Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці лекційних курсів з політології, соціології, державного управління тощо. А оскільки робота побудована на матеріалах південно-східного регіону України, то висновки та соціологічні результати матимуть цінність для роботи місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, конкретних посадових осіб, керівників регіональних політичних об'єднань і партій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Гугнин Э.А. К вопросу о предмете социологии политики // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 16. –С. 180–187.

  2. Гугнин Э.А. Современное состояние социологии политики // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2000. – Вип. 18. –С. 145–155.

  3. Гугнин Э.А. Особенности конструирования и функционирования социальных полей // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. – Київ – Запоріжжя – Одеса, 2002. – Вип. 16. – С. 46–50.

  4. Гугнин Э.А. "Стандарты" Т. Куна преодоления кризиса в науке // Соціальні технології. Актуальні проблеми теорії та практики. – Київ – Запоріжжя – Одеса, 2002. – Вип. 15. – С. 24–28.

  5. Гугнин Э.А. Специфика становления среднего класса в Украине как фактора политической нестабильности // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 32. – С. 237–240.

  6. Гугнин Э.А. Особенности становления политических субэлит в Украине // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць: У 2 т. – Т. 2. – Харків, 2006. –С. 109–112.

  7. Гугнин Э.А. Особенности партийного строительства в процессе интеграции политического пространства Украины // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Київ, 2007. – Вип. 65 (частина ІІ). – С. 178–184.

  8. Гугнин Э.А., Чепак В.В. Феномен социального капитала // Социология: теория, методы, маркетинг. – К., 2001. – № 1. – С. 49–56.

  9. Гугнін Е.А., Чепак В.В. Політичний капітал як чинник регіоналізації країни // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – К., 2002. – Вип. 14. – С. 21–23.

Loading...

 
 

Цікаве