WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Топологічні характеристики електорального поля України (автореферат) - Реферат

Топологічні характеристики електорального поля України (автореферат) - Реферат

3

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"Запорізький інститут державного та муніципального управління"

ГУГНІН Едуард Анатолійович

УДК 316.343:342.82

Топологічні характеристикиелекторального поля України

22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Запоріжжя – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціології та соціальної роботи Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління".

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Малахова Жанна Дмитрівна,Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", професор кафедри соціології та соціальної роботи(м. Запоріжжя).

Офіційні опоненти: доктор філософських наук,старший науковий співробітник

Головаха Євген Іванович,Інститут соціології НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії, теорії та методології соціології (м. Київ);

кандидат історичних наук, доцент

Чигрин Віктор Олександрович,Таврійська державна агротехнічна академія,завідувач кафедри філософії і соціології (м. Мелітополь).

Захист відбудеться "14" грудня 2007 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.127.02 при Гуманітарному університеті "ЗІДМУ" (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б; т. 64-57-15).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління" (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70б).

Автореферат розісланий "12" листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Катаєв

ВСТУП

Актуальність теми. Події останніх років, що відбулися в Україні після президентських виборів 2004 року, продемонстрували невміння українських політиків аналізувати політичний простір країни, а також поверховість їхніх суджень про специфіку наявних політичних відносин. Це зумовило, з одного боку, продукування певних політичних кліше (наприклад, "протистояння сходу і заходу", "помаранчевий захід і біло-блакитний схід"), а з іншого – неспроможність застосування таких кліше на практиці і, перш за все, під час виборчих кампаній. Більшість політиків уявляють політичний простір як теоретичний конструкт, як сукупність об'єктивних збалансованих самопідтримуючих структур. Водночас, політичний простір і будь-яке його поле – це реальна сутність, арена динамічної безперервної боротьби за право домінувати в ньому. Зважаючи на це, варто враховувати, що кожне з полів політичного простору має власну (притаманну тільки йому) топологію, логіку функціонування, "правила гри" і домінуючий капітал.

Особливо рельєфно невідповідність політичного простору як теоретичного конструкту і як реальної сутності проявляється в процесі проведення передвиборчих кампаній, коли чимало політичних сил можуть здобути підтримку там, де на неї не розраховують, і, навпаки, ризикують залишитись без підтримки у виграшних, на їхню думку, регіонах. Як вважає дисертант, це пов'язано з поверховим аналізом (а подеколи й з відвертим нехтуванням) топологічних характеристик політичного простору і його складової – електорального поля. Оскільки електоральні переваги і засновані на них об'єднання людей з більш-менш подібними позиціями в соціальному просторі зовсім не є неминучістю, а можливість союзу між людьми, розділеними більшою соціальною дистанцією, апріорі не можна виключати.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до наукової теми "Особливості соціальних перетворень в сучасній Україні" (шифр державної реєстрації 0106U000729), що з 2006 року розробляється колективом кафедри соціології та соціальної роботи Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління". Дисертант підготував розділ звіту, присвячений вивченню електорального поля України як об'єкта соціологічного дослідження.

Мета дослідження – запропонувати топологічні характеристики електорального поля України, спираючись на евристичний потенціал концепції політичної топології.

Зазначена мета роботи зумовила окреслення й розв'язання таких дослідницьких завдань, як:

  • систематизувати наявні точки зору щодо співвідношення соціального і фізичного просторів;

  • здійснити науковий аналіз генезису топологічного уявлення політичного світу;

  • з'ясувати причини, умови і фактори формування політичного простору й електорального поля;

  • визначити об'єктивні і суб'єктивні фактори, що мають найбільший вплив на політичний та електоральний вибори конкретних груп населення;

  • простежити динаміку електорального вибору, зважаючи на міру розвитку виборчого процесу в умовах суспільства, що трансформується;

  • проаналізувати вплив загальнонаціональних і регіональних особливостей, соціально-демографічної, соціально-професійної, освітньої, етнічної та інших структур населення України на політичний і електоральний вибори.

Об'єкт дослідження – електоральне поле України.

Предмет дослідження – топологічні характеристики електорального поля України.

Методи дослідження. Міждисциплінарний характер політичного простору (а також цілого ряду його елементів) запропонованої роботи визначив використання загальнонаукових методів політико-культурного аналізу. Окрім цього, за допомогою системного підходу здійснено аналіз політичного простору й електорального поля як цілісних систем соціальних практик. За допомогою історико-генетичного підходу було проаналізовано концепції провідних представників соціологічної думки як минулого, так і сучасності. За допомогою структурно-функціонального підходу досліджено структуру електорату в регіональному розрізі, а також моделі електоральної поведінки. Для аналізу соціологічних даних використано методи масових і експертних соціологічних опитувань, екстраполяції й моделювання поведінки груп населення, що належать до різних типів і рівнів політичної й електоральної участі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

  1. Уперше в українській соціології здійснено комплексний підхід до аналізу електорального поля України в межах топологічного напрямку. Топологічний аналіз дозволяє не лише дослідити еластичність електорального поля, але й виявити регіональні локуси й анклави політичного простору країни. Окреслено основне коло завдань, які формують теоретико-соціологічний і практико-прикладний зміст соціологічних досліджень електорального поля.

  2. Вперше виділено специфічні умови функціонування політичного поля: регіональні баланси політичних сил, особливості електоральної бази в масштабах усього поля та його політичних сегментів і, безумовно, автономність щодо інших полів.

  3. У дисертації набула подальшого розвитку концепція поля політики (П. Бурдьє). Так, вперше обґрунтовано, що поняття "політичний простір" варто вживати в ширшому значенні, оскільки воно містить у собі простір усіх політичних позицій, що формується в конкретному суспільстві залежно від його характерних рис, структури, етапу розвитку. "Поле політики" більш вузьке поняття, яке відбиває в тій самій системі координат політичного простору структуру об'єктивних зв'язків між позиціями політичних агентів, характеризує політичні капітали і ресурси, що накопичуються й інвестуються в конкретному політичному просторі, реалізує правила гри політичних агентів різного рівня.

  4. Знайшла подальший розвиток концепція політичної топології країни. Зокрема поглиблено аналіз політичного простору як сукупності множинності локусів, у яких сконцентровано різні об'єкти, подібні за певними факторами.

  5. Уточнено, що поле політики – це складова частина політичного простору, одночасно з яким можна виділити також електоральне поле. Останнє характеризує структуру, зміст і характер взаємодії основних суб'єктів електорального процесу. При цьому на електоральне поле, на відміну від поля політики, впливають сезонні коливання (поствиборчий стан або електоральна втома, міжвиборча пауза, передвиборча активізація), що визначають ступінь електоральної мобілізації, поляризації й інших характеристик електорату.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що наведений у роботі фактичний матеріал і результати дослідження використано при розробці комплексних програм щодо вивчення політичного простору Запорізької області, створених на замовлення Запорізької обласної адміністрації. Зокрема, укладено карту електоральних уподобань жителів Запорізької області з урахуванням результатів виборів у період 2002–2006 років (довідка № 08-27 від 08.10.2007 р.). Матеріали дослідження використано при розробці лекційних матеріалів для таких навчальних курсів, як "Загальна соціологічна теорія", "Соціологія політики", "Соціологія парламентаризму" у межах підготовки бакалаврів і спеціалістів за спеціальністю "Соціологія" на факультеті соціології й управління Запорізького національного університету (2005–2007 рр.) (довідка № 01-25/48 від 09.10.2007 р.).

Loading...

 
 

Цікаве