WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету (автореферат) - Реферат

Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету (автореферат) - Реферат

Тобто комунікативна компетентність виступає і складовою, і базовою характеристикою професійної компетентності залежно від функції, яку реалізовує соціальний працівник у конкретному виді професійної діяльності. За результатами вивчення вказаної проблеми запропоновано критерії (інтелектуальний, емоційний і діяльнісний) та рівні (високий, середній, низький) сформованості професійної комунікативної компетентності у майбутніх соціальних працівників, в основу яких покладено прояв знань (знати правила слухання партнера; професійний мовний і службовий етикет; норми, правила тактики спілкування; правила користування невербальними засобами спілкування тощо) і умінь (уміння концентрувати і розподіляти увагу; володіти голосовими модуляціями; уміння викликати емоційний відгук у клієнта; соціальної перцепції або "читання по лицю" тощо).

2. Здійснено професіографічну характеристику соціальної роботи та визначено її особливості, що проявляється у вирішенні проблем, які з'являються і завжди стосуються конкретної людини чи групи людей. Водночас окреслено взаємозв'язок між особливостями соціальної роботи і якістю володіння комунікативними уміннями. Ці особливості проявляються завдяки організації і підтримці контактів та взаємодії з різними категоріями населення (клієнтами), представниками державних служб, громадських організацій та об'єднань тощо, що потребує високого рівня прояву. Аналізуючи функції соціального працівника (діагностична, прогностична, соціально-комунікативна, організаційно-управлінська, науково-методична, соціально-технологічна, інформаційно-пропагандиська, правозахисна, прервентивно-профілактична, реабілітаційно-корекційна, посередницька) можна стверджувати, що жодна із них не може бути реалізованою без достатнього рівня сформованості комунікативної компетентності. Таким чином, у професії соціального працівника домінуючою функцією є комунікативна, оскільки його практична діяльність потребує різнопланового спілкування, і успіх цієї діяльності, значною мірою, залежить від уміння спілкуватись.

3. Розроблено модель професійної комунікативної компетентності, яка базується на принципі єдності свідомості та діяльності, структури соціальної роботи та її основних компонентів. При цьому у даній структурі виокремлено соціально-комунікативний, особистісно-емоційний, діяльнісний компоненти. У контексті цього було визначено основні комунікативні уміння, які необхідно формувати у майбутнього фахівця соціальної сфери: уміння визначати цілі та завдання професійного (ділового) спілкування; концентрувати і розподіляти увагу; володіти голосовими модуляціями; володіти технікою і логікою мовлення; правильно будувати публічні виступи з врахуванням аудиторії; аналізувати конфліктні та кризові ситуації і знімати їх завдяки професійним комунікативним умінням.

4. Науково обґрунтовано та експериментально перевірено, що підвищення ефективності формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету забезпечується завдяки дотриманню таких соціально-педагогічних умов: впровадження розробленої моделі професійної комунікативної компетентності соціального працівника як його інтегрованої характеристики з урахуванням методологічних вимог до категорії "компетентність" та її формування; використання особистісного підходу як базової ціннісної орієнтації, що визначає стратегію взаємодії викладача і студента; координація методів і технологій формування професійної комунікативної компетентності, які відповідають вимогам майбутньої спеціальності та сучасним підходам до професійної підготовки фахівців у вищому педагогічному навчальному закладі.

Створення відповідних соціально-педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності дозволило отримати позитивну динаміку зростання кількості студентів експериментальних груп з високим рівнем (з 7% до 23,8%) та зниженням у групах з низьким рівнем (з 69,2% до 29%), що підтвердило узагальнення та порівняння емпіричних і статистичних даних початкового і заключного етапів експерименту.

При цьому найвища ефективність прояву професійних комунікативних умінь була виявлена в експериментальній групі, яка забезпечувалася активним включенням у спілкування студентів на кожному етапі технології формування професійної комунікативної компетентності у навчально-виховній діяльності. Спілкування студентів характеризувалось усвідомленням необхідності уміння слухати партнера, діяти у варіативних формах тактики взаємодії, користуватися засобами мовленнєвого етикету та невербального спілкування, що забезпечувало у значної частини студентів високий рівень сформованості комунікативних умінь.

5. За результатами експериментальної роботи було розроблено методичні рекомендації для роботи зі студентами - майбутніми соціальними працівниками щодо включення їх до комунікативної взаємодії під час проведення соціально-педагогічних ситуацій, сюжетно-рольових ігор; програму "Професійна комунікативна компетентність"; тренінги "Вчимося спілкуватись", "Партнерська взаємодія", що лягло в основу індивідуалізації навчального процесу та розширенню технологій навчання студентів в умовах суб'єкт-суб'єктної взаємодії – "педагог-студент".

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Перспективними, на нашу думку, є розробка механізму взаємодії вищого навчального закладу і соціальних інститутів у процесі формування професійних якостей студентів; удосконалення та розробка надійного інструментарію діагностики і методичного забезпечення підвищення рівня професійної комунікативної компетентності соціальних працівників; наступність у навчальному процесі в межах 1-5 курсів у формуванні професійної комунікативної компетентності.

Основні положення дисертаційного дослідження відображено у таких публікаціях:

1. Годлевська Д.М. Проблема комунікативної культури соціального працівника // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: Зб. наукових праць. – К.: НПУ, 2004. – № 1 (23). – С. 54 – 60.

2. Годлевська Д.М. Комунікативні уміння як складова комунікативності особистості соціального працівника // Соціальна педагогіка: теорія і практика – Луганськ: "Альма-матер", 2004. – № 2 – С. 96-100.

3. Годлевська Д.М. Невербальні засоби спілкування та комунікативна підготовка соціальних працівників // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Науково-методичний журнал. – К.: ДЦССМ, 2004. – № 2 (7). – С. 67-70.

4. Годлевська Д.М. Концептуальні підходи до визначення сутності професійної компетентності соціального працівника // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг ред. проф. А.Й. Капської. Том ХХІV – К.: Логос, 2005. – С.111 – 121.

5. Годлевська Д.М. Наукові підходи до розуміння змісту поняття "комунікативна компетентність соціального працівника" // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. Науково-методичний журнал. – К.: Держсоцслужба, 2005. – №4 (12) жовтень-грудень – С. 43-50.

6. Годлевська Д.М. Соціальна робота як специфічний вид професійної діяльності соціального працівника // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. А.Й. Капської. Том ХХV. – К.: НПУ, 2005. – С. 126-137.

7. Годлевська Д.М. Тренінг як оптимальний метод у формуванні професійної комунікативної компетентності соціального працівника // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. А.Й.Капської. Том ХХVІ. – К.: Логос, 2006. – С. 64-71.

8. Годлевська Д.М. Розвиток рефлексії та креативності у процесі підготовки студентів до професійної комунікативної діяльності // Вісник Черкаського університету. Серія "Педагогічні науки". – Черкаси: Черкаський національний університет, 2006. – Випуск 88. – С. 21 – 25.

9. Капська А.Й., Годлевська Д.М. Включаємо студентів у комунікативну взаємодію (методичні рекомендації). – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. – 24с. (Автором надані експериментальні результати).

10. Годлевська Д.М. Проблема відродження духовно-моральної культури суспільства в процесі підготовки компетентних соціальних працівників // (Міжнародна науково-практична конференція "Морально-професійне становлення студентської молоді в сучасних соціокультурних умовах") Проблеми освіти. Другий спец. Випуск. – К.: Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України, Вінницький соціально-економічний інститут Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", 2005. – с.225-229.

Loading...

 
 

Цікаве