WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету (автореферат) - Реферат

Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах педагогічного університету (автореферат) - Реферат

Сюжетно-рольова гра відрізнялася від аналізу ситуації залученням елементів театралізації, моделювання реальних умов професійної діяльності, програвання тієї чи іншої ролі (соціального працівника, адміністратора, лікаря, клієнта тощо). Це допомагало студентові відчути свої сильні та слабкі сторони у процесі спілкування. Окрім того, сюжетно-рольова гра дозволяла вийти за звичні рамки стереотипів поведінки, знаходити і активно використовувати нові елементи спілкування. З цією метою у процесі програвання різних соціальних ситуацій кожному студенту пропонувались обставини, роль і дії, найменш характерні для стилю, яким він уже володіє.

Основним завданнямвизначених формбуло здійснення корекції власної життєвої концепції студентів, її професійних аспектів. Абсолютна більшість вправ або завдань будувалась за принципом контрасту між ефективними і неефективними прийомами реагування, поведінки чи діяльності. Після завершення соціально-педагогічних ситуацій, сюжетно-рольових ігор чи певного циклу тренінгових занять, підводився підсумок і прогнозувалися шляхи подальшого індивідуального розвитку комунікативних умінь та навичок.

Широко використовувались такі інтегративні методи роботи, як групова дискусія, обговорення ситуацій, що дозволяло учасникам правильно формулювати свої думки, відстоювати свої позиції, обґрунтовувати стратегію власної поведінки. І при цьому кожен із студентів мав змогу в таких педагогічних умовах проявляти комунікативні уміння на певному рівні.

Невід'ємною складовою формування комунікативної компетентності студентів була організація тренінгів. У процесі проведення тренінгу основні зусилля спрямовувались на: поглиблення рефлексії; досягнення повної взаємоповаги та довірливості між усіма учасниками групи, що повинно було сприяти процесам саморозкриття та самоусвідомлення; забезпечення умов для взаєморозуміння респондентів під час практичних занять, що дозволяло їм відчувати власну причетність до спільної справи. Завдання і процедури добирались таким чином, щоб їх зміст і спрямованість були адекватними до вимог навчальної програми і мети дослідження.

Метою експериментальної роботи за третім напрямом (робота за інтересами у позанавчальній діяльності) була організація різноманітних форм позааудиторної пізнавально-розважальної діяльності студентів, які розширяли і доповнювали професійний вплив педагога на формування комунікативної компетентності у студентів і водночас сприяли задоволенню їх запитів та інтересів. Досить ефективними виявилися прес-центр, театральна студія, об'єднання волонтерів, завданням яких було: поглибити вплив педагогічних процесів на індивідуалізацію формування комунікативної компетентності; розширити можливості комунікативної діяльності залежно від конкретної ситуації; сприяти професійному саморозкриттю під час виконання різних соціальних ролей. У цьому плані, як показали спостереження, найбільш ефективною формою виявилось об'єднання волонтерів, учасники якого були включені в реальну діяльність (робота з дітьми з обмеженими функціональними можливостями; робота по профілактиці вживання алкоголю і тютюнопаління).

На завершальному етапі експериментальної роботибуло здійснено порівняння одержаних у двох групах результатів, підведено підсумки та визначено ефективність формування професійної комунікативної компетентності в умовах педагогічного університету. Було взято до уваги динаміку сформованості комунікативних умінь у студентів І-ІІІ курсів та порівняння рівнів сформованості комунікативних умінь за результатами констатувального і формувального експериментів.

Зіставлення кількісних та якісних показників обох груп на початковому та завершальному етапі експерименту дало змогу зробити висновок, що статистично значущі зміни в рівнях сформованості професійної комунікативної компетентності відбулися в експериментальній групі (таблиця 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності студентів

рівні

готовності

контрольна група

експериментальна група

ДЕ

ПЕ

ДЕ

ПЕ

кільк.

студ.

%

кільк.

студ.

%

кільк.

студ.

%

кільк.

студ.

%

Високий

8

6,5

12

9,8

17

7

58

23,8

Середній

29

23,6

39

31,7

58

23,8

115

47,2

Низький

86

69,9

72

58,5

169

69,2

71

29

Можемо констатувати, що 23,8% респондентів експериментальної групи за підсумками формувального експерименту досягли високого рівня сформованості комунікативних умінь. 47,2% респондентів можна віднести до середнього рівня сформованості комунікативних умінь. Цей показник свідчить, що відбулося переміщення студентів з низького рівня до середнього і високого рівнів. Маючи позитивні зміни у формуванні комунікативних умінь, ці студенти водночас ще відчувають певні труднощі, пов'язані з самостійною оцінкою проблемних ситуацій,недостатнім володінням окремими комунікативними уміннями. 29% студентів, які засвідчили низький рівень сформованості комунікативних умінь, вимагають ще додаткових педагогічних зусиль, більш посиленої індивідуалізації та професійного спрямування на формування комунікативних умінь.

Нами здійснено порівняння результатів формування комунікативних умінь студентів в експериментальних і контрольних групах. Була засвідчена позитивна динаміка сформованості професійної комунікативної компетентності у студентів. Проте в експериментальних групах був більший відсоток студентів, які мали високий і середній рівні сформованості професійної комунікативної компетентності на завершення експериментальної роботи.

Отже, експериментальна робота дозволяє констатувати, що позитивні зміни, які відбуваються під час формування професійної комунікативної компетентності, є достовірними, оскільки основні положення, окресленої зі студентами роботи, втілені у реальну практику завдяки існуванню цілеспрямованих програм, рекомендацій і різноманітних технологій.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове розв'язання наукового завдання дослідження проблеми формування професійної комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників в умовах університетської освіти, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності соціально-педагогічних умов, технологій, які сприяють успішності формування комунікативної компетентності фахівців соціальної сфери. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, на якій вони ґрунтуються, засвідчили вирішення поставлених завдань і дали підстави для наступних висновків:

1. Актуальність проблеми "компетентності" у психолого-педагогічній науці та практиці зумовлена ідеєю виховання компетентної людини та працівника, який володіє професіоналізмом, високими моральними якостями, а також уміє діяти адекватно у відповідних ситуаціях, застосовуючи фахові знання і беручи на себе відповідальність за певну діяльність.

На основі аналізу психолого-педагогічних положень встановлено співвідношення як змісту, так і суті категорій "компетентність", „професійна компетентність", „комунікативна компетентність" та визначено поняття "професійна комунікативна компетентність" як комплекс комунікативних знань та мовленнєвих умінь, навичок як базового компонента, а також прояву емпатії, рефлексії, креативності, оволодіння якими дозволяє майбутньому соціальному працівникові адекватно користуватися усіма засобами комунікації (як вербальної, так і невербальної) у спілкуванні з клієнтом.

Loading...

 
 

Цікаве