WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція (автореферат) - Реферат

Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція (автореферат) - Реферат

З аналізу проведених досліджень, щодо впливу антиоксидантів на активність ферментів-антиоксидантів крові бичків при отруєнні нітратами, встановлено, що метіфен швидше нормалізував активність ферментів.

У попередніх дослідах нами встановлено, що нітрити ініціюють процеси ПОЛ, в результаті чого утворюється велика кількість радикальних метаболітів. При інтенсивних вільнорадикальних реакціях пошкоджуються біологічні структури клітинних мембран. Про інтенсивність ПОЛ можна судити за проміжними та кінцевими продуктами ПОЛ, зокрема ДК та МДА.

Встановлено, що рівень ДК і МДА у сироватці крові тварин, яким згодовували нітрат натрію, протягом досліду зростав (табл. 3). Застосовування бичкам фенарону та метіфену сприяло поступовому зниженню рівнів ДК і МДА у сироватці крові бичків дослідних груп (Д6, Д7) з 1-ї доби. На 5-ту добу досліду рівень ДК у крові тварин, яким задавали фенарон, знизився на 1,8%, а метіфен, – на 3%, на 20-ту добу – відповідно на 16 і 17%. На 30-ту добу рівень проміжних продуктів ПОЛ у сироватці крові знизився на 20 і 21%. Вміст МДА у крові дослідних тварин на 10, 20 і 30-ту добу знижувався на 12-15%.

Таблиця 3

Вплив антиоксидантів на рівень проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ у крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі, Мm, n=5

Час дослідження

Нітрат натрію

(0,2 гNО3ˉ/кг)

Нітрат натрію + фенарон

Нітрат натрію + метіфен

Дієнові кон'югати (мкмоль/л)

1 доба

6,590,20

6,550,19

6,510,18

5 доба

6,610,24

6,490,19

6,410,19

10 доба

6,940,22

6,260,17*

6,170,18*

20 доба

7,280,25

6,120,18**

6,050,17**

30 доба

7,420,20

5,900,17***

5,880,19***

Малоновий діальдегід (мкмоль/л)

1 доба

0,2700,012

0,2680,012

0,2670,011

5 доба

0,2760,011

0,2640,011

0,2600,010

10 доба

0,2850,012

0,2590,010

0,2560,011

20 доба

0,2910,012

0,2560,010*

0,2540,010*

30 доба

0,2970,014

0,2520,011***

0,2520,010***

Отже, фенарон і метіфен при хронічному нітратно-нітритному токсикозі пригнічували процеси ПОЛ та активізували АОС в організмі бичків і, в такий спосіб, відновлювали рівновагу у комплексі ПОЛ↔АОС. Кращу профілактичну дію проявляв метіфен, порівняно з фенароном.

ВИСНОВКИ

1. На основі експериментальних досліджень на бичках розкрито нові аспекти з вивчення активності антиоксидантної системи та інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів при нітратно-нітритному токсикозі, встановлено корегуючий вплив фенарону та метіфену на активність ферментів антиоксидантної системи та рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів.

2. Згодовування бичкам нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NO3-/ кг спричиняє прояв субклінічного нітратно-нітритного токсикозу, що проявляється зростанням у крові рівня нітратів до 1,66 мг/л, нітритів до 0,05 мг/л, метгемоглобіну до 18%. При цьому збільшується кількість лейкоцитів і еритроцитів у крові, підвищується активність лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази, цитохромоксидази у сироватці крові.

3. При згодовуванні бичкам з кормом нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NО3ˉ/кг встановлено пригнічення активності ферментів антиоксидантної системи: глутатіонпероксидази на 18%, глутатіонредуктази на 16%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 20%, каталази на 13% та збільшення вмісту проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон'югатів – на 30%, малонового діальдегіду – на 19%). Це свідчить про зниження антиоксидантного захисту.

4. Клінічні ознаки гострого нітратно-нітритного токсикозу проявляються при одноразовому згодовуванні бичкам дослідних груп нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NО3ˉ/кг. Тварини відмовлялися від корму, спостерігалися часті позиви до сечовиділення, з ротової і носової порожнини виділялася велика кількість рідини. Видимі слизові оболонки з блідо-рожевого ставали темно-коричневого кольору. Встановлено незначну збудженість і зляканість тварин, підвищену чутливість шкіри. Тварини часто оглядалися на живіт, переступаючи з ноги на ногу, інколи лягали і швидко піднімалися. Температура тіла була в межах норми, частота серцевих скорочень збільшувалась, кількість дихальних рухів також була підвищена.

5. При гострому нітратно-нітритному токсикозі у крові бичків встановлено зростання рівня нітратів до 4,16 мг/л, нітритів до 0,17 мг/л. Метгемоглобін у крові піддослідних тварин був у межах 20-40%. Також виявлено зростання кількості лейкоцитів, підвищення активності лактат- і малатдегідрогенази, аспартат- і аланін-амінотрансферази. Натомість активність цитохромоксидази і сукцинатдегідрогенази, вміст гемоглобіну, сечовини та рівень загального білка вірогідно знижується.

6. При згодовуванні бичкам з комбікормом нітрату натрію у дозах 0,3-0,5 г NО3ˉ/кг знижується активність ферментів системи антиоксидантного захисту в крові (глутатіонредуктази на 29%, глутатіонпероксидази на 27%, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази на 36%, каталази на 42%) та зростає рівень проміжних і кінцевих продуктів перекисного окиснення ліпідів (малонового діальдегіду на 46%, дієнових кон'югатів на 60%). Це свідчить про порушення рівноваги у комплексі "перекисне окиснення ліпідів↔антиоксидантна система".

7. За наявності в кормах нітратів 0,1-0,2 г NО3ˉ/кг для профілактики субклінічного нітратно-нітритного токсикозу в корм тваринам додають метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон - 0,2 г/кг комбікорму.

8. При хронічному нітратно-нітритному токсикозі бичків застосування антиоксидантів: фенарону і метіфену сприяє сповільненню процесів перекисного окиснення ліпідів та нормалізує активність ферментів системи антиоксидантного захисту організму і на 20-ту добу нормалізує величини показників морфологічного та біохімічного складу крові.

9. При хронічному нітратному токсикозі кращу профілактичну дію при розладах антиоксидантної системи проявляє метіфен, меншу – фенарон.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дослідження активності антиоксидантної системи і інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів рекомендовано як прогностичний критерій для оцінки токсичної дії низьких доз нітратів і нітритів (тест ранньої діагностики).

2. Для корекції активності системи антиоксидантного захисту при хронічному нітратно-нітритному токсикозі рекомендуємо застосовувати антиоксидант метіфен у дозі 0,28 г/кг або фенарон у дозі 0,2 г/кг комбікорму.

3. Теоретичні дані роботи рекомендуємо використовувати при вивченні курсів „Ветеринарна токсикологія", „Ветеринарна фармакологія", „Патологічна фізіологія сільськогосподарських тварин" для студентів вищих навчальних закладів ветеринарного профілю різних рівнів акредитації.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Гутий Б.В. До методики вивчення впливу нітратів на стан антиоксидантної системи бичків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – 2004. - №2. - С 48- 52.

2. Гутий Б.В. Вплив нітрату натрію в токсичній дозі на перекисне окиснення ліпідів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького – 2005. - №2. - С. 16-19.

3. Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф.Система антиоксидантного захисту та перекисне окиснення ліпідів за умов впливу середньо токсичної дози нітрату натрію // Науково-технічний бюлетень інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. – 2005. - № 3,4. – С. 116-120. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів та написанні статті).

4. Гутий Б.В. Активність ферментів глутатіонової системи антиоксидантного захисту за умов впливу максимально токсичної дози нітрату натрію // Державний агроекологічний університет "Проблеми екології ветеринарної медицини Житомирщини". – Житомир, 2005. – С. 7-9.

5. Показники крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі / Б.В. Гутий, А.В. Винярська, Д.Ф. Гуфрій, С.Д. Мурська, А.Д. Гуфрій // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету – 2005. – С. 246-249. (Дисертант брав участь в аналізі літературних та власних досліджень, їх інтерпретації та написанні статті).

6. Деклараційний патент на корисну модель № 7729, Україна, МПК 7 G01N33/48 / Гутий Б.В., Гуфрій Д.Ф. „Спосіб виявлення і оцінки ступеня негативного впливу нітратів і нітритів на організм молодняку великої рогатої худоби". Заявл. 24.09.04. Опубл. 15.07.05. Бюл. № 7. (Дисертант брав участь у проведенні досліду, узагальненні результатів досліджень, оформленні патенту).

Loading...

 
 

Цікаве