WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція (автореферат) - Реферат

Вплив нітратно-нітритного токсикозу на активність системи антиоксидантного захисту організму бичків та його корекція (автореферат) - Реферат

Обсяг і структура роботи.Дисертація викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту та складається з наступних розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури, додатків. Дисертація ілюстрована 58 таблицями, містить додатки. Список використаних джерел літератури включає 286 найменувань, у тому числі – 105 зарубіжних авторів.

Загальна методика та основні методи досліджень

Експериментальну частину роботи виконали на кафедрі фармакології та токсикології Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького та у господарстві селянського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба" Буського району Львівської області протягом 2003-2006 років.

Для дослідів було відібрано 45 клінічно здорових бичків шестимісячного віку, з яких сформовано 9 груп, по п'ять тварин у кожній. Проведено три серії дослідів.

У серії А (хронічний нітратно-нітритний токсикоз) дослід проведено на 15 бичках шестимісячного віку. Їх розподілили на 3 групи, по 5 тварин у кожній. Тваринам 1-ї дослідної групи (Д1) протягом 30 діб із комбікормом згодовували нітрат натрію у дозі 0,1 г NО3ˉ/кг маси тіла. Тваринам другої дослідної групи (Д2) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла. Телята третьої групи були контрольними.

У серії В (гострий нітратно-нітритний токсикоз) досліди проведено на 20 бичках, з яких було сформовано 4 групи, по 5 тварин у кожній. Бичкам 1-ї дослідної групи (Д3) одноразово з кормом згодовували нітрат натрію у дозі 0,3 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бичкам другої дослідної групи (Д4) одноразово згодовували нітрат натрію у дозі 0,4 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бичкам третьої дослідної групи (Д5) згодовували нітрат натрію у дозі 0,5 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бички четвертої групи були контрольними.

При хронічному нітратно-нітритному токсикозі кров від тварин відбирали на 5-, 10-, 20- та 30-ту доби досліду. При гострому токсикозі кров від тварин відбирали на 1-, 3-, 6- та 9-ту години після згодовування нітрату натрію.

У серії С досліди проводили на 15 бичках, з яких сформовано 3 групи по 5 тварин у кожній. Бичкам контрольної групи (К1) згодовували з кормом протягом 30 діб нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла. Бичкам першої дослідної групи (Д6) протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла та задавали фенарон у дозі 200 мг/кг комбікорму. Бичкам другої дослідної групи (Д7) з кормом протягом 30 діб згодовували нітрат натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг маси тіла та задавали метіфен у дозі 280 мг/кг комбікорму. Венозну кров від тварин відбирали на початку досліду та на 1-, 5-, 10-, 20- і 30-ту доби досліду.

Методи досліджень. У крові визначали кількість лейкоцитів – за допомогою сітки Горяєва лічильної камери (В.Е. Чумаченко, 1991); кількість еритроцитів – фотоелектроколориметрично за методикою Є.С. Гаврилець і співавт. (1966); концентрацію гемоглобіну – за методом Л.М. Піменової і співавт. (1975); концентрацію метгемоглобіну – за І.Ф. Боярчуком і співавт. (1966). У сироватці крові досліджували активність аспартат-амінотрансферази (АсАТ) (К.Ф. 2.6.1.1.) і аланін-амінотрансферази (АлАТ) (К.Ф. 2.6.1.2.) за методом Райтмана й Френкеля в модифікації К.Г. Капетанакі (1962); активність малатдегідрогенази (МДГ) (К.Ф. 1.1.1.37.) – за методом D.Brdiczka (1971); активність лактатдегідрогенази (ЛДГ) (К.Ф. 1.1.2.3.) – за методом I.Netilands (1956); активність цитохромоксидази (ЦХО) (К.Ф.1.9.3.1.) – за методом В.А. Кетлінського і співав. (1968); активність сукцинатдегідрогенази (СДГ) (К.Ф.1.3.99.3) – за методом E. Kun i L. Abood; активність глутатіонпероксидази (ГП) (К.Ф.1.11.1.9.) та глутатіонредуктази (ГР) (К.Ф.1.6.4.2.) – за методом В.В. Лемешко і співавт. (1985); активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ) (К.Ф.1.1.1.49.) – за методом N.Z. Baquezetal (1967); активність каталази – за методом М.А. Королюк (1988) (К.Ф. 1.11.1.6); концентрацію аміаку – фенолгіпохлоритним методом у модифікації А.Л. Бєлкіна і Л.П. Осадчої (1976); концентрацію сечовини – диметилдіоксиновим методом за Н.М. Петрунем і співавт. (1970); рівень малонового діальдегіду (МДА) – за методом Є.Н. Коробейникова (1989), рівень дієнових кон'югатів (ДК) – за методом І.Д. Стальної (1977); рівень загального білка – з біуретовим реактивом за методом Н.Л. Делекторської (1971); концентрацію нітратів і нітритів – за методикою В.М. Полякової (1979) у модифікації З.П. Скородинського і співавт. (1987).

Цифрові величини результатів досліджень біохімічних показників крові виражали в одиницях Міжнародної системи СІ.

Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою, описаною В.А. Ойвіним (1960).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Біохімічні та морфологічні показники крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі. За дії різних подразників та при патологічних станах вся система крові включається у процеси обміну речовин як цілісний механізм. Проте за надмірної дії подразників порушується кількісний склад і функції окремих груп клітин крові. Властиво тому аналіз морфологічної картини та біохімічних показників крові може дати відносно чітку характеристику дії патогенного чинника на організм тварин.

При згодовуванні бичкам нітрату натрію у дозі 0,1 г NО3ˉ/кг у крові бичків на 5-ту добу досліду концентрація нітратів зросла майже у 4 рази, вміст метгемоглобіну, сечовини і аміаку збільшився відповідно на 12, 2 і 10%. На 10- і 20-ту добу досліду рівень нітратів підвищився до 0,450,018 – 0,830,0419 мг/л. Концентрація метгемоглобіну була у 1,8 і 2,8 рази більша за контрольну (табл. 1). Рівень сечовини на 20-ту добу досліду знизився на 1,5%.

Таблиця 1

Концентрація нітратів, нітритів і метгемоглобіну у крові бичків при хронічному нітратно-нітритному токсикозі, Мm, n=5

Групи тварин

До введення нітрату натрію

Доби

5

10

20

30

Нітрати, мг/л

К

0,0200,008

0,0400,002

0,0240,001

0,0340,0015

0,0360,0014

Д1

0,0310,001

0,150,003***

0,450,018***

0,830,04***

0,310,015***

Д2

0,0330,0015

0,380,015***

1,170,05***

1,660,06***

0,500,02***

Нітрити, мг/л

К

0

0

0

0

0

Д1

0

0,0090,0004

0,0150,0005

0,030,0014

0,0140,0005

Д2

0

0,0110,0005

0,0320,0015

0,050,0017

0,040,0016

Метгемоглобін, %

К

4,50,015

4,90,016

4,70,020

4,30,017

4,60,018

Д1

4,20,020

5,50,020*

8,40,030***

16,30,07***

9,00,035***

Д2

4,80,020

6,40,025***

9,70,035***

17,90,05***

9,80,040***

Примітка: У цій і наступних таблицях ступінь вірогідності порівняно з контрольною групою: р<0,05 - *, р<0,01 - **, р<0,002 - ***.

Встановлено зростання кількості еритроцитів і лейкоцитів відповідно на 7 і 5%. Активність ЦХО на 10-, 20- і 30-ту доби підвищилася відповідно на 4, 5,3 і 5%, на 5-10% була вищою активність ЛДГ, на 4-6% - МДГ, але на 3-15% нижчою була активність СДГ.

При згодовуванні бичкам нітрату натрію у дозі 0,2 г NО3ˉ/кг рівень нітратів у крові на 20-ту добу досліду зріс до 1,660,06 мг/л, нітритів – до 0,050,0017 мг/л. Концентрація метгемоглобіну в крові бичків протягом досліду перевищувала показники контрольної групи тварин і на 20-ту добу досліду становила 17,9%. Активність АсАТ підвищилась на 2,2 і 4,3%, активність АлАТ – на 5 і 14%, активності МДГ і ЛДГ відповідно на 6-9% і 14-16%. На 5-, 10- і 20-ту доби досліду активність ЦХО була вищою на 2,5, 4 і 6,5% відповідно. Крім того, встановлено зростання кількості лейкоцитів і еритроцитів у крові бичків відповідно на 7 і 11%.

Підводячи підсумок досліджень, слід констатувати, що при згодовуванні нітрату натрію у дозах 0,1-0,2 г NО3ˉ/кг упродовж 30 діб у крові тварин зростають величини рівня нітратів і нітритів, метгемоглобіну, кількості еритроцитів і лейкоцитів, а також активність ЛДГ, МДГ, АсАТ, АлАТ і ЦХО. Встановлені різниці у морфологічних і біохімічних показниках крові та активності ферментів необхідно розцінювати, як наслідок адекватної реакції організму на токсичну дію нітратів і нітритів.

Активність антиоксидантної системи захисту організму при хронічному нітратно-нітритному токсикозі. При згодовуванні бичкам нітрату натрію у дозі 0,1 г NО3ˉ/кг маси тіла у крові тварин активність ГП і ГР на 5-ту добу знизилася відповідно на 12 і 14,6%. Активність Г-6-ФДГ, навпаки, на 5-ту добу підвищилась на 24% відносно контрольної групи тварин (рис.1). На 10-ту добу активність ГП і ГР зросла на 21 і 18,4%, тоді як Г-6-ФДГ знизилась на 8%. При дослідженні крові, взятої на 20-ту добу досліду, активність ГП знизилася на 8%, а активність ГР – на 12,6%. На 30-ту добу досліду активність ферментів була такою, як у тварин контрольної групи.

Loading...

 
 

Цікаве