WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції (автореферат) - Реферат

Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції (автореферат) - Реферат

Після дії антигена у всіх структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку зростає щільність малих лімфоцитів у крайовій, мантійній і періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів на 10,4-10,8% у порівнянні з показниками інтактних тварин. Через сім діб щільність малих лімфоцитів у цих зонах максимально достовірно (p<0,05) зростає на 22,6–23,18%, а у періартеріальних лімфоїдних піхвах – на 7,7 %. Через один місяць щільність цих клітин у крайовій зоні становить 15,980,20, а у мантійній – 16,930,30, що у два рази перевищує показники контрольної групи тварин; у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів щільність малих лімфоцитів збільшується на 34,8 % і становить 14,300,30, у періартеріальній лімфоїдній піхві – 16,580,40 (зростання на 76,2 %).

Найбільше середніх лімфоцитів виявлено у світлих центрах лімфоїдних вузликів селезінки щурів всіх вікових груп. Після дії антигена їх щільність збільшується і через сім діб максимально достовірно зростає (р<0,05) вдвічі у порівнянні з інтактними тваринами. Через один місяць після введення антигена показники щільності середніх лімфоцитів коливаються в межах контрольних величин.

Найпомітніші зміни щільності великих лімфоцитів під впливом антигена відзначено у світлих центрах лімфоїдних вузликів селезінки білих щурів дорепродуктивного віку. Їх щільність достовірно зростає у 2,6 разів (р<0,05) і досягає максимальних величин – до 1,470,18 з максимумом через сім діб. Потім кількість цих клітин зменшується, але й через один місяць у цій зоні великих лімфоцитів більше від аналогічних показників контрольних тварин.

Плазмоцитів і макрофагів у лімфоїдних структурах селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку відносно мало. Після дії антигена щільність цих клітин максимально збільшується через сім діб, особливо у періартеріальній лімфоїдній піхві, відповідно до 0,140,06 і 0,120,03.

У білих щурів-самців репродуктивного віку в структурних зонах лімфоїдних вузликів і періартеріальних лімфоїдних піхвах щільність малих лімфоцитів є найбільшою (від 7,530,41 у світлому центрі до 17,970,49 у мантійній зоні). Починаючи з третьої доби після антигенної стимуляції організму щільність малих лімфоцитів у структурних компонентах білої пульпи селезінки тварин репродуктивного віку збільшується і досягає максимальних величин через сім діб після дії антигена: до 19,780,41 – у крайовій зоні, до 18,890,26 – у мантійній зоні, до 8,630,28 – у світловому центрі, до 19,800,36 – у періартеріальній зоні і 20,210,37 – у періартеріальній лімфоїдній піхві, що на 10-20 % більше, ніж у інтактних тварин (p<0,05). Потім щільність малих лімфоцитів зменшується, а через місяць коливається в межах контрольних величин.

Збільшення щільності середніх лімфоцитів помітне через одну добу після дії антигена. Найвищими ці показники є через сім діб після антигенної стимуляції організму. Щільність середніх лімфоцитів у світлому центрі у цей період становить 2,300,43, що на 60,83 % більше у порівнянні з показниками контрольної групи тварин.Найменшою щільність середніх лімфоцитів є у періартеріальній лімфоїдній піхві. Проте фазовість змін щільності середніх лімфоцитів характерна і для цього структурного елемента білої пульпи.

Зміни щільності великих лімфоцитів найпомітніші у мантійній зоні та світловому центрі лімфоїдних вузликів. Зокрема, вже через одну добу після дії антигена щільність великих лімфоцитів у мантійній зоні достовірно збільшується до 0,160,04 (р<0,05), а через сім діб їх щільність найбільша-0,870,09 у світлому центрі і 0,310,08 у мантійній зоні лімфоїдних вузликів. Через один місяць після антигенної стимуляції організму щільність великих лімфоцитів дещо вища.

Плазмоцитів у структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів-самців репродуктивного віку в нормі небагато. Після дії антигена щільність плазмоцитів зростає, найбільше у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів. Через сім діб цей показник становить 0,400,09, що у 8 разів більше, ніж у інтактних тварин (р<0,05). Потім кількість плазмоцитів зменшується і через місяць після антигенної стимуляції коливається в межах контрольних величин.

Фазові зміни щільності макрофагів у лімфоїдних структурах селезінки тварин репродуктивного віку подібні до плазмоцитів.

У білих щурів-самців пострепродуктивного віку у структурних компонентах білої пульпи селезінки також переважають малі лімфоцити. Найбільшою щільність цих клітин є у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів і періартеріальних лімфоїдних піхвах – 15,901,10 на площі 625 мкм2. Після введення антигена щільність малих лімфоцитів достовірно збільшується і максимально зростає через сім діб: у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів на 47,35 % – до 23,432,01, а у періартеріальній піхві на 21,44 % – до 19,311,59 (р<0,05). Потім кількість малих лімфоцитів поступово зменшується і через один місяць коливається в межах контрольних величин.

Після дії антигена щільність середніх лімфоцитів у світлих центрах лімфоїдних вузликів максимально зростає через сім діб на 64,11 % – до 2,790,22 (р<0,05). У крайовій та мантійній зонах лімфоїдних вузликів максимальна щільність середніх лімфоцитів (до 2,260,19) також спостерігається через сім діб. Через чотирнадцять діб щільність середніх лімфоцитів суттєво зменшується у всіх структурних компонентах білої пульпи селезінки тварин пострепродуктивного віку. Але й через один місяць після антигенної стимуляції організму їх кількість залишається дещо вищою у періартеріальних лімфоїдних піхвах.

Щільність великих лімфоцитів найбільша у світлих центрах лімфоїдних вузликів білої пульпи селезінки інтактних тварин пострепродуктивного віку – 1,100,20. Після антигенної стимуляції організму кількість цих клітин зростає. Найбільша щільність великих лімфоцитів – 1,810,30 (р<0,05) виявлена у світлих центрах лімфоїдних вузликів через сім діб після введення антигена. Через 14 діб цей показник зменшується до 1,530,41, а через один місяць він дещо нижчий у порівнянні з контрольними тваринами.

Після введення антигена кількість плазмоцитів у білій пульпі селезінки збільшується. Через сім діб після антигенної стимуляції організму щільність плазмоцитів максимально зростає і є найбільшою у периартеріальній зоні – 0,200,14 і в крайовій зоні – 0,130,28. Через один місяць після введення антигена плазмоцитів є дещо більше у крайовій і періартеріальній зонах лімфоїдних вузликів та у періартеріальних лімфоїдних піхвах у порівнянні з контролем. Фазові зміни щільності макрофагів подібні до плазмоцитів. Через сім діб після дії антигена найбільша щільність макрофагів спостерігається у крайовій зоні і періартеріальній лімфоїдній піхві.

При електронно-мікроскопічному дослідженні встановлено, що основними клітинними елементами лімфоїдних структур селезінки інтактних білих щурів-самців є малі лімфоцити, середні і великі лімфоцити (бласти) зосереджені переважно в світлих центрах лімфоїдних вузликів. Ці клітини мають типову субмікроскопічну будову і розташовані між відростками дендритних клітин. Ядра малих лімфоцитів поліморфні, у них переважає гетерохроматин, який розміщений під нуклеолемою і біля ядерець; у цитоплазмі мало органел, в основному це рибосоми і мітохондрії, мікроворсинок небагато. Субмікроскопічна будова макрофагів вказує на їх низьку фагоцитарну активність, бо вони мають помірну кількість лізосом і фагосом, а також короткі цитоплазматичні відростки. Через сім діб після введення антигена в білій пульпі селезінки посилюється плазматизація лімфоцитів, збільшується кількість "зрілих" плазмоцитів. У світлих центрах лімфоїдних вузликів збільшується кількість бластних форм лімфоцитів та клітин на різних стадіях мітозу. Зростає кількість "активних" макрофагів: збільшується відносна площа їх цитоплазми, збільшується кількість і довжина відростків та мікроворсинок плазмолеми, за допомогою яких вони контактують між собою, а також з іншими макрофагами і лімфоцитами.

Отже, нами доведено, що відносні площі та щільність клітинних елементів лімфоїдних структур селезінки безпородних білих щурів-самців в нормі залежать від віку тварин. Антигенна стимуляція організму "Імуноглобуліном людини нормальним" викликає закономірну системну реакцію лімфоїдних структур селезінки, що проявляється фазовими змінами їх відносних площ і щільності їх клітинних елементів у тварин всіх вікових груп з максимумом через сім діб після антигенної стимуляції організму.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання з нормальної анатомії щодо особливостей структурної організації та цитоархітектоніки компонентів білої пульпи селезінки безпородних білих щурів-самців різних вікових груп у нормі та закономірностей їх змін в динаміці упродовж одного місяця після антигенної стимуляції організму.

Loading...

 
 

Цікаве