WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції (автореферат) - Реферат

Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції (автореферат) - Реферат

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що біла пульпа селезінки білих щурів-самців всіх вікових груп представлена лімфоїдними вузликами та періартеріальними лімфоїдними піхвами. Лімфоїдні вузлики круглої або овальної форми, мають чотири зони: періартеріальну, мантійну, крайову, а також світлий (гермінативний) центр. Періартеріальні лімфоїдні піхви представлені скопиченням переважно малих лімфоцитів, які у вигляді муфт охоплюють артерії білої пульпи.

У тварин дорепродуктивного віку(статевонезрілі) відносна площа білої пульпи селезінки становить всього (16,450,48)%.Лімфоїдні вузлики невеликі, їх мантійна і крайова зони формуються, світлі центри наявні тільки у 16,6 % з них.

У тварин репродуктивного віку (статевозрілі) добре виражені всі структурні компоненти білої пульпи селезінки. Світлі центри наявні у половини лімфоїдних вузликів. Біла пульпа селезінки білих щурів-самцівпострепродуктивного віку також представлена всіма структурними компонентами. Кількість лімфоїдних вузликів зі світлим центром зменшується до 33,3 %.

Встановлено, що морфометричні параметри лімфоїдних утворень селезінки змінюються в процесі постнатального онтогенезу і ці зміни відображають рівень функціональної активності її лімфоїдних структур.Відносна площа білої пульпи селезінки найбільша у тварин репродуктивного віку – (20,310,36) %, у щурів пост репродуктивного віку вона дещо менша – (18,880,42) %.

Серед структурних компонентів білої пульпи селезінки у всіх вікових групах тварин найбільшу відносну площу займають мантійна і крайова зони лімфоїдних вузликів, показники яких становлять відповідно: у щурів-самців дорепродуктивного віку – (10,040,56) %, у особин репродуктивного віку – (19,760,69) %, а у тварин пострепродуктивного віку цей показник зменшується до (9,410,32) %.

Періартеріальна зона лімфоїдних вузликів найкраще виражена у щурів репродуктивного віку, її відносна площа становить (0,910,03)%, у тварин пострепродуктивного віку відносна площа періартеріальної зони становить (0,870,18)%, а найменшою вона є у особин дорепродуктивного віку – (0,740,17)%. Відносна площа світлих центрів найменша у тварин дорепродуктивного віку – (0,490,14)%. Найбільшими світлі центри (центри розмноження) є в лімфоїдних вузликах селезінки білих щурів-самців репродуктивного віку – (2,630,55) %, що свідчить про активні процеси проліферації в лімфоїдних вузликах (Моталов В.Г.2002).

У селезінці щурів-самців репродуктивного і пострепродуктивного віку відносна площа періартеріальних лімфоїдних піхв є найбільшою і становить відповідно (4,040,16) % і (4,150,42) %; у тварин дорепродуктивного віку цей показник дорівнює лише (0,420,02) %.

Встановлено, що паренхіма структурних компонентів білої пульпи селезінки безпородних білих щурів-самців усіх вікових груп складається з малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмоцидів та макрофагів, але переважають малі форми лімфоцитів. Щільність цих клітин з віком зростає.

Щільність малих лімфоцитів у структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку на площі 625 мкм2 коливається від 6,210,34 у світлому центрі до 9,950,55 у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів. Щільності малих лімфоцитів у періартеріальних лімфоїдних піхвах також велика – 9,350,32. Дещо менше цих клітин у крайовій і мантійній зонах лімфоїдних вузликів, де цей показник становить відповідно 7,520,41 і 8,800,46. У лімфоїдних структурах селезінки щурів репродуктивного віку щільність малих лімфоцитів достовірно зростає у 1,7-2 рази (р<0,05) у порівнянні з тваринами дорепродуктивного віку. Щільність малих лімфоцитів у лімфоїдних структурах селезінки щурів-самців репродуктивного віку найвища у мантійній зоні – 17,970,49 та у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів – 17,900,84. У крайовій зоні цей показник становить 16,890,66, у періартеріальній лімфоїдній піхві – 16,430.72. Щільність малих лімфоцитів у світлому центрі лімфоїдних вузликів cкладає лише 7,530,21. У структурних компонентах білої пульпи селезінки білих щурів-самців пострепродуктивного віку щільність малих лімфоцитів також висока, але дещо менша, ніж у тварин репродуктивного віку: ці показники коливаються від 6,600,30 у світлому центрі до 15,901,20 у їх періартеріальній і крайовій зонах лімфоїдних вузликів, а також у лімфоїдній періартеріальній піхві. У мантійній зоні лімфоїдних вузликів щільність малих лімфоцитів дещо менша – 13,800,90.

Середніх лімфоцитів у структурних компонентах білої пульпи селезінки всіх вікових груп тварин значно менше. Їх щільність є найбільша у світлому (гермінативному) центрі лімфоїдних вузликів: у щурів-самців дорепродуктивного віку цей показник становить 1,150,17, у тварин репродуктивного віку дещо більший – 1,430,09, у тварин пострепродуктивного віку середніх лімфоцитів найбільше – 1,700,03 (р<0,05 у порівнянні з тваринами попередніх вікових груп).У мантійній зоні лімфоїдних вузликів селезінки щурів-самців дорепродуктивного і репродуктивного віку щільність середніх лімфоцитів майже удвічі менша, їх щільність становить відповідно 0,510,02 і 0,860,07. Щільність середніх лімфоцитів у мантійній і крайовій зонах лімфоїдних вузликів селезінки тварин пострепродуктивного віку висока, становить відповідно 1,700,03 і 1,400,04. Найменша щільність середніх лімфоцитів спостерігається у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів та у періартеріальній лімфоїдній піхві: у щурів дорепродуктивного віку вона дорівнює відповідно 0,150,01 і 0,190,03, у тварин репродуктивного віку – 0,350,03 і 0,100,01, а у тварин пострепродуктивного віку цих клітин дуже мало.

Великих лімфоцитів у структурних компонентів білої пульпи селезінки білих щурів-самців усіх вікових груп відносно мало, в основному вони зосереджені у світлих центрах лімфоїдних вузликів, де їх щільність становить 0,630,04 на площі 625 мкм2 у тварин дорепродуктивного віку, в репродуктивному періоді 0,550,05, а найбільше їх у тварин пострепродуктивного віку – 1,100,20 (різниця достовірна у порівнянні з тваринами попередніх вікових груп, p<0,05).

Найбільше плазмоцитів і макрофагів виявлено у структурних компонентах білої пульпи селезінки тварин репродуктивного віку – їх щільність досягає 0,050,02 на площі 625 мкм2, а щільність макрофагів найвища у періартеріальній зоні лімфоїдних вузликів. Плазмоцитів і макрофагів найменше в лімфоїдних структурах селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного і пострепродуктивного віку.

Встановлено, що після антигенної стимуляції організму "Імуноглобуліном людини нормальним" фазово змінюється відносна площа структурних компонентів білої пульпи селезінки тварин усіх вікових груп.

Вже через одну добу після дії антигена відносна площа білої пульпи селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку зростає і становить (15,190,32 %). Цей процес відбувається за рахунок зростання відносних площ періартеріальних лімфоїдних піхв і світлих центрів лімфоїдних вузликів. Через три доби збільшується відносна площа всіх структурних компонентів білої пульпи селезінки. Максимальне достовірне (p<0,05) збільшення відносних площ лімфоїдних структур селезінки щурів-самців дорепродуктивного віку спостерігається через 7-14 діб після введення антигена. У цей період збільшується у 2,5 разів кількість лімфоїдних вузликів, що мають світлі центри у порівнянні з інтактними тваринами. Через один місяць після введення антигена відносна площа білої пульпи селезінки даної вікової групи тварин зростає на 4,03 %. Найбільше у цей період зростає площа центрів розмноження лімфоїдних вузликів – на 77,27 % та періартеріальних зон – на 22,97 %. У порівнянні з інтактними тваринами відносна площа періартеріальних лімфоїдних піхв зростає на 11,11 %. Зауважимо, що формування структурних компонентів білої пульпи селезінки білих щурів-самців дорепродуктивного віку після антигенної стимуляції випереджає на 5-6 днів аналогічний процес у контрольної групи тварин.

Збільшення відносних площ структурних компонентів білої пульпи селезінки білих щурів-самців репродуктивного віку відзначено через три доби після дії антигена, а через сім діб ці параметри є найбільшими. У цей період площа періартеріальних лімфоїдних піхв дорівнює (4,290,06) %, що на 6,18 % більше, ніж у контрольної групи тварин, а площа білої пульпи в цілому зростає до (19,410,72) %. Через один місяць показники відносних площ лімфоїдних структур селезінки цієї групи тварин коливаються в межах контрольних величин.

Збільшення площі структурних компонентів білої пульпи селезінки у тварин пострепродуктивного віку також спостерігається через три доби після введення антигена. Найбільше в цей період зростає площа світлого центру лімфоїдних вузликів. Максимальне достовірне (p<0,05) зростання відносних площ лімфоїдних структур селезінки даної вікової групи тварин відзначається через сім діб після дії антигена. У цей період площа періартеріальної зони становить (1,080,12) %, що на 24,13% більше аналогічних показників контрольної групи тварин, мантійної і крайової зон – (9,830,97)%, періартеріальних лімфоїдних піхв – (4,280,43)%. Загальна площа білої пульпи селезінки зростає до (18,330,44) %, що на 5,77% більше за аналогічні показники інтактних тварин. Через один місяць після дії антигена показники відносних площ всіх структурних компонентів білої пульпи селезінки тварин пострепродуктивного віку зменшуються, проте вони залишаються дещо вищими за контрольні величини.

Після антигенної стимуляції організму у лімфоїдних структурах селезінки тварин усіх вікових груп фазово змінюється щільність їх клітинних елементів.

Loading...

 
 

Цікаве