WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції (автореферат) - Реферат

Морфологічні зміни лімфоїдних структур селезінки в постнатальному онтогенезі в нормі та при антигенній стимуляції (автореферат) - Реферат

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати поглиблюють і доповнюють відомості про будову та клітинний склад білої пульпи селезінки в нормі у віковому аспекті та її перебудови при антигенній стимуляції організму. Ці дані є морфологічною основою для подальших як теоретичних, так і клінічних досліджень, для розробки нових методів визначення рівня функціонального стану імунної системи. Результати роботи впроваджені у навчальний процес і використовуються в науково-дослідній роботі на морфологічних кафедрах Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Харківського державного медичного університету, Дніпропетровської державної медичної академії, Луганського державного медичного університету, Вищого державного навчального закладу України "Української медичної стоматологічної академії", що підтверджено актами на впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням автора. Самостійно проаналізована наукова література, обґрунтована тема, мета і завдання дослідження, проведено експеримент на 122 безпородних білих щурах-самцях, зібрано матеріал, виконано морфологічне дослідження. Проведено статистичну обробку, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Сформульовано основні положення і висновки, оформлено дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу медичного факультету Ужгородського національного університету (Ужгород, 2002-2007); на спільних засіданнях кафедри анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного університету і Закарпатського обласного відділення наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Ужгород, 2002-2006); на ІІІ і IV національних конгресах анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Київ, 2002; Сімферополь, 2006), на Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії" (Чернівці, 2004), на VIIІ конгресі Міжнародної асоціації морфологів (Орел, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових робіт, з них – 7 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 – у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 161 сторінках, з яких 114 сторінок займає основний текст і складається із вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків. Робота ілюстрована 49 рисунками та 15 таблицями. Список літератури містить 296 джерел, з яких 229 надруковані кирилицею, 67 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Дослідження проведено в експерименті на 122 здорових безпородних білих щурах-самцях різних вікових груп: дорепродуктивний період (статевонезрілі) – 1 місяць (40 щурів), репродуктивний період (статевозрілі) – 6 місяців (42 щури), пострепродуктивний період – 18 місяців (40 щурів).

Тварин утримували у віварії Ужгородського національного університету. Годування щурів проводили відповідно до норм інституту харчування АМН України, призначених для даного виду тварин (Наказ МОЗ СРСР №1179 від 10 жовтня 1983 р. – "Об утверждении нормативов затрат кормов для лабораторних животных в учреждениях здравоохранения").

Догляд за тваринами та всі маніпуляції проводили у відповідності з положенням „Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1986 р.), а також „Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених Першим національним конгресом з біоетики (Київ, 2001 р.) та вимог Додатку до "Правил проведення робіт з використанням експериментальних тварин", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я №755 від 12 серпня 1977 р. "Про заходи щодо подальшого удосконалення організаційних форм роботи з використанням експериментальних тварин". Комісією з питань біоетики медичного факультету Ужгородського національного університету (протокол №1 від 20 січня 2007 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи на експериментальних тваринах не виявлено.

Для досліджень використано як експериментальну модель безпородних білих щурів-самців, органи імунної системи яких за структурою принципово не відрізняються від аналогічних органів людини (Моталов В.Г.,2002, Билик О.Ю., Овчаренко В.В.,2006).

Об'єктом дослідження були селезінки безпородних білих щурів-самців різного віку. Досліджено три групи тварин. Перша група – інтактні тварини: репродуктивного віку (11), дорепродуктивного віку (10) та пострепродуктивного віку (10). Друга група – експериментальні тварини, яким вводили антиген – "Імуноглобулін людини нормальний" в дозі 0,02 мг імуноглобуліна із розрахунку на 100 г маси тварин в 0,2 мл ізотонічного розчину хлориду натрія в асептичних умовах підшкірно в тил стопи правої задньої кінцівки щурів. Це оптимальна стимулююча доза антигена здатна викликати імунну відповідь (Козлов В.А., Шурлыгина В.А., 1997,Волошин М.А.,2002). Третя група – контрольні тварини, яким замість антигена вводили в таку ж ділянку ізотонічний розчин хлориду натрія в еквівалентних до імуноглобуліна об'ємах, для підтвердження, що сама процедура підшкірного введення антигена не викликає морфологічних змін лімфоїдних структур селезінки. У кожній віковій групі і серії щурів було по 5 тварин.

Антигеном обрано "Імуноглобулін людини нормальний", виготовлений ЗАТ „Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів „Біофарма". Діючою основою препарату є імуноглобуліни, що містять антитіла різної специфічності, концентрація яких у крові при введенні імуноглобуліну досягає максимуму через 24 години. Препарат є універсальним стимулятором імунних процесів в організмі (Кущ О.Г., Волошин М.А.,2002).

Враховуючи добові коливання кількісних параметрів лімфоїдних органів, забір селезінки проводили з 13 до 14 години відразу після декапітації тварин, які перебували під ефірним наркозом. Визначали масу органа. Для гістологічного дослідження вирізали шматочки селезінки розміром 1 см3 і фіксували їх у 10 % нейтральному формаліні упродовж двох діб.

Селезінку забирали у інтактних щурів, а також у тварин після одноразового введення антигена чи ізотонічного розчину хлориду натрія через 1, 3, 7, 14 і 30 діб. Такі строки забору матеріалу обрано за рекомендацією літератури (Волошин Н.А., 2002), у які відзначаються найпомітніші зміни морфологічних параметрів в лімфоїдних органах після введення антигена.

Після відповідного проведення шматочків селезінки в етилових спиртах висхідної концентрації, їх заливали в парафінові блоки за прийнятою методикою. Гістологічні зрізи товщиною 5-7 мкм забарвлювали гематоксилін-еозином і азур ІІ-еозином.

На гістологічних препаратах під світловим мікроскопом МБИ-3 х1050 за допомогою періодичної морфометричною сітки за методом Стефанова С.Б. (1990) визначали відносні площі структурних компонентів білої пульпи селезінки: лімфоїдних періартеріальних піхв та лімфоїдних вузликів, а в них площу періартеріальної, мантійної, крайової зон і світлого (гермінативного) центру.

На гістологічних зрізах селезінки, забарвлених гематоксилін-еозином і азур ІІ-еозином, при збільшенні світлового мікроскопа МБИ–3 при збільшенні Ч1050 (об'єктив х70 – водяна імерсія; бінокулярна насадка АУ-12 х1,5; окуляри х10) за допомогою морфометричної сітки №3/16 методом Стефанова С.Б. (1990) визначали у всіх структурних компонентах білої пульпи селезінки щільність (кількість) клітинних елементів: малих, середніх і великих лімфоцитів, плазмоцитів, макрофагів на площі 625 мкм2 (площа одного великого квадрата сітки).

У кожному структурному компоненті підраховували кількість клітин у 20 великих квадратах сітки, а потім обчислювали середню величину щільності клітин в одному великому квадраті.

Для електронно-мікроскопічного дослідження компонентів білої пульпи шматочки селезінки об'ємом 1 мм3 фіксували у 2,5 % розчині глютаральдегіду на 0,1 М фосфатному буфері з рН 7,2-7,4 з наступною дофіксацією у 2 % розчині чотириокису осмію. Після зневоднення в спиртах і ацетоні матеріал заключали в аралдіт. Зрізи виготовляли на ультрамікротомі LKB 8800 ІІІ і вивчали на мікроскопі JEM – 100B. Для вивчення конкретних структурних компонентів селезінки виготовляли напівтонкі зрізи з метою прицільної заточки блоків, які забарвлювали метиленовим синім.Ультрамікроскопічне дослідження препаратів селезінки проводили спільно зі співробітниками лабораторії електронної мікроскопії інституту онкології АМН України (м. Київ).

Цифрові величини експериментальних даних статистично опрацьовані і представлені вибірковими середніми (М) з довірчим інтервалом (L) для рівня достовірності р=95 % за Стьюдентом за методикою Стефанова С.Б. (1990).

Loading...

 
 

Цікаве