WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Тактика хірургічного лікування хворих на перфоративну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки (автореферат) - Реферат

Тактика хірургічного лікування хворих на перфоративну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача в розробку основних положень дисертації. Автором самостійно проведено інформаційний пошук та проаналізовано дані літератури з питань етіопатогенезу та принципів сучасного оперативного лікування хворих на перфоративну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки, обґрунтовані мета й задачі дослідження. Дисертант брав безпосередню участь в обстеженні й лікуванні хворих, асистував та робив частину операцій. Разом з патоморфологами проводив гістоморфологічні дослідження та мікрофотографування. Узагальнення отриманих результатів, обґрунтування висновків та практичні рекомендації проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на ІV та V Українських конференціях молодих учених, присвячених пам'яті академіка В.В. Фролькіса (Київ, 2003, 2004), у матеріалах Усеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих вчених (Донецьк, 2003), ІХ з'їздові Всеукраїнського лікарського товариства (Вінниця, 2007) та на засіданні асоціації хірургів Івано-Франківської області (2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт, із них 6 праць − у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, в тому числі 3 без співавторів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 175 сторінках машинописного тексту й складається з вступу, огляду літератури, розділу клінічної характеристики хворих і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних літературних джерел. Список літератури містить 314 джерел (250 кирилицею та 64 латинським шрифтом). Дисертація ілюстрована 38 фотографіями й рисунками, 30 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал й методи дослідження. В основу даної роботи покладені результати дослідження й лікування 135 хворих на перфоративну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, які знаходились у клініці кафедри факультетської хірургії Івано-Франківського державного медичного університету.

Чоловіків було 119 (88,1%), жінок − 16 (11,9%), вік хворих коливався від 16 до 86 років. Перфоративну виразку дванадцятипалої кишки мали 113 (83,7%) хворих, шлунка − 22 (16,3%). Згідно класифікації Johnson (1990) І тип зустрічавсь у 6 (4,5%) хворих, ІІ – в одного (0,7%), ІІІ – у 15 (11,1%) та ІV тип – у 113 (83,7%) пацієнтів. Тривалість захворювання була у 34 (25,2%) хворих до 1 року, у 31 (23,0%) – від 1 до 5 років, у 10 (7,4%) – від 6 до 10 років, у 16 (11,9%) – від 11 до 20 років і у 6 (4,4%) – більше 20 років. У 38 (28,1%) хворих виразковий анамнез був відсутній і перфорації були "німими".

До 2-х годин від моменту перфорації в клініку надійшло 36 (26,7%) осіб, до 6 год. – 61 (45,2%), до 12 год. – 15 (11,1%), до 24 год. – 14 (10,4%) і більше, ніж через добу – 9 (6,6%) чоловік. Раптовий "багнетний" біль у животі був у 41 (30,4%) хворого, в 75 (55,5%) біль поступово наростав до інтенсивного, у 19 (14,1%) був нетиповий біль в епігастрії та правому підребер'ї. Різке тонічне напруження м'язів черевної стінки – "дерев'яний" або "дошкоподібний" живіт спостерігавсь у 66 (48,9%) хворих. Відсутність печінкової тупості спостерігалась у 62 (45,9%) хворих, а позитивний "симптом серпа" (пневмоперитонеум) − у 83 (61,5%). У 93 (68,9%) хворих були супутні захворювання: у 16 була ішемічна хвороба серця, у 6 − гіпертонія, у 13 − хронічний гепатит, у 12 − злукова хвороба органів черевної порожнини, також у хворих були пневмонія, туберкульоз легень, хронічний бронхіт, цироз печінки, цукровий діабет, хронічний панкреатит, кахексія, хронічний алкоголізм та інші захворювання.

За характером клінічної картини, оцінки частоти пульсу, артеріального тиску, показників аналізів крові та інших визначали тяжкість стану хворих. У задовільному стані було 29 (21,5%) осіб, у стані середньої тяжкості − 66 (48,9%), у тяжкому − 23 (17,0%) та у вкрай тяжкому − 17 (12,6%).

Для об'єктивної оцінки динаміки показників обстежень та лікування всі хворі були розподілені на 3 групи, відповідно до стадії перитоніту (за К.С. Симоняном, 1966). У першу групу увійшли 94 хворих з реактивною стадією перитоніту, в другу − 34 з токсичною та в третю − 7 пацієнтів з термінальною. За характером випоту в черевній порожнині хворі розподілились таким чином: серозний був у 33 (24,5%), серозно-фібринозний − в 72 (53,3%), гнійний − у 3 (2,2%) та гнійно-фібринозний − в 27 (20,0%).Місцевий перитоніт був у 16 (11,9%) хворих, дифузний – в 76 (56,2%) та розлитий – в 43 (31,9%).

За величиною розміру перфоративного отвору та паравиразкового інфільтрату навколо нього розподіл хворих представлено в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

Локалізація виразки

Діаметр перфоративного отвору (см)

Кількість хворих

до 0,2

до 0,5

до 0,8

до 1,0

до 1,5

до 2,0

> 2,0

Шлунок

-

7

4

4

1

3

3

22

ДПК

26

51

24

6

4

1

1

113

Всього

26

58

28

10

5

4

4

135

Частота (%)

19,2

43,0

20,7

7,4

3,7

3,0

3,0

100,0

Розподіл хворих за розмірами перфоративного отвору

Таблиця 2

Розподіл хворих за розмірами паравиразкового інфільтрату

Локалізація виразки

Розмір інфільтрату (см)

Всього хворих

без інф.

до 0,5

до 1,0

до 1,5

до 2,0

> 2,0

Шлунок

-

-

3

6

5

8

22

ДПК

24

9

28

19

15

18

113

Всього

24

9

31

25

20

26

135

Частота (%)

17,8

6,7

23,0

18,5

14,8

19,2

100,0

Всім хворі були обстежені загальноприйнятими методиками, їм робили загальний аналіз крові та сечі, визначали вміст глюкози в крові, проводили біохімічні дослідження: білки крові, білірубін, АсАТ і АлАТ, креатинін, сечовину, хлориди та інші. Також 118 (87,4%) хворим проведена оглядова рентгенографія органів черевної порожнини (рентгенапарат РУМ 20), 42 (31,1%) − фіброгастродуоденоскопія (фіброгастродуоденоскоп Olimpus Q 10) та 10 (7,4%) − ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД-апарат KONTRON SIGMA 330).

Проведений аналіз гемограм усіх хворих і вирахувано лейкоцитарний індекс інтоксикації за методиками Кальф-Каліфа (К-К) (1941), Островського (Остр.) (1983) та коефіцієнт нейтрофіли : лімфоцити (В.И. Кузнецов, А.П. Свежинцев, 1983).

У 30 (22,2%) хворих визначали спектр фракцій сироваткового білка крові методом диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі та проводили кількісний і якісний аналіз вмісту імуноглобулінів G, А, М в окремих фракціях сироваткового білка (за методикою М.Д. Василюка, 1999). За загальноприйнятими методиками проводилось визначення показників перекисного окислення ліпідів (аргінази, лактатдегідрогенази, холінестерази, малонового альдегіду й дієнових кон'югат), антиоксидантного захисту (церулоплазміну, карбоангідрази, трансферину й каталази) та вмісту мікроелементів Fe, Cu, Zn, Co як складових металоферментів. Вищевказані дослідження проводились при надходженні хворого перед операцією, на 3 та на 11-12 доби після операції.

Для встановлення гістоморфологічних змін, які виникають при перфорації виразки та визначення чітких критеріїв необхідного обсягу висічення тканин паравиразкової зони в 32 хворих було проведено дослідження інтраопераційно висічених параульцерозних тканин шлунка та ДПК, на різній відстані від перфоративного отвору. Препарати фіксували в нейтральному формаліні, робили гістозрізи, які імпрегнували гематоксилін-еозином, за ван-Гізоном, трьохкольоровим методом Маллорі, методами Массона, Гоморі-Сісакяна, Гремеліуса та Массон-Гамперля (О.В. Волкова, Ю.К. Елецький, 1989).

Loading...

 
 

Цікаве