WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі “мірамеф” для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри (автореферат) - Реферат

Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі “мірамеф” для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри (автореферат) - Реферат

Разом з тим, мазь „Мірамеф", до складу якої як репаративний засіб входить декспантенол, активувала білоксинтетичні процеси на рівні метилурацилової мазі, що пояснюється комплексним впливом різних компонентів мазі на процес загоєння. Особливо важливим фактором є протизапальна дія, яка забезпечує значно більш сприятливі умови для інтенсивного репаративного процесу.

Перевага комплексного взаємодоповнюючого впливу мазі „Мірамеф" перед однокомпонентними мазями – метилурациловою та „Бепантен" була підтверджена на морфоструктурному рівні (рис. 6).

Мазь „Мірамеф" значно перевершувала обидва препарати порівняння за впливом на швидкість дозрівання грануляційної тканини (рис. 6.В). Формувався повноцінний регенерат з упорядкованим розташуванням колагенових волокон та утворювався епітелій з чітким диференціюванням його шарів. Як наслідок, на 12-й день експерименту у 70 % тварин, лікованих маззю „Мірамеф", сформувався м'який рубець, повністю прикритий потовщеним епітелієм.

Під впливом мазі „Бепантен" до кінця досліду лише 60 % тварин мали структуру м'якого рубця, аналогічну мазі „Мірамеф" (рис. 6.Б).

Другий препарат порівняння – метилурацилова мазь значно поступалася за ступенем зрілості новоутвореної грануляційної тканини та за міцністю рубця мазям „Мірамеф" та „Бепантен". На відміну від останніх, у групі тварин, лікованих метилурациловою маззю, визначали чисельні зони нагноєння, що підтверджує її менш виражені протизапальні властивості. Це відбилося на швидкості формування м'якого рубця, який до кінця досліду утворився лише у 50 % тварин даної дослідної групи.

Рис.6 – Морфоструктура шкіри щурів на моделі альтеративного запалення (12-й день експерименту). Гематоксилін-еозин х 160.

А - Виразковий дефект шкіри нелікованого щура на 12-й день після розкриття. Гнійний наліт на поверхні, грануляційна тканина з волокноутворенням в області дна та незріла у верхніх відділах.

Б – Виразковий дефект шкіри щура, лікованого маззю "Бепантен", на 12-й день лікування. Повне загоєння дефекту. Потовщений епітеліальний пласт з помірним розростанням, волокниста тканина рубця.

В – Виразковий дефект шкіри щура, лікованого маззю "Мірамеф" на 12-й день лікування. Дефект шкіри закритий. М'який рубець, повністю прикритий потовщеним епітелієм з чітким диференціюванням його шарів.

Г - Виразковий дефект шкіри щура, лікованого метилурациловою маззю, на 12-й день лікування. Незріла новоутворена грануляційна тканина, чисельні зони нагноєння.

Важлива роль інфекційного фактора у патогенезі ускладнених форм дерматитів обумовила необхідність дослідження протимікробної активності мазі „Мірамеф" В умовах in vitro встановлена виражена антибактеріальна дія мазі „Мірамеф" по відношенню до основних збудників гнійно-запальних процесів у шкірі: Staphylococcus aureus, Esherichia coli, Bacillus subtillis, Proteus mirabilis, Pseudomonas aeruginosa та Candida albicans.

Виражена протикандидозна активність мазі „Мірамеф" була підтверджена в умовах in vivo на моделі експериментальної кандидозної інфекції у білих мишей.

За сучасними клінічними даними основними збудниками гнійно-запальних процесів у шкірі є стафілокок та синегнійна паличка, а також їх асоціації, які на сьогодні висіваються майже у 70 % хірургічних хворих (Сучасне медикаментозне лікування ран (відомча інструкція), 2002). Враховуючи те, що в умовах in vitro були встановлені виражені антимікробні властивості мазі „Мірамеф" по відношенню до Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa, доцільно було дослідити її ефективність на моделі гнійної рани, інфікованої сумішшю даних мікроорганізмів, у порівнянні з мазями „Нітацид" та мірамістиновою.

Встановлено, що застосування мазі „Мірамеф" приводило до швидкого очищення ран від гнійно-некротичних мас та зменшення кількості мікроорганізмів у рані.

Інтегральним показником, який характеризує ступінь генералізації інфеції, є смертність тварин. Так, на моделі гнійної рани смертність мишей, лікованих маззю „Мірамеф" склала 25 %. За даним показником мазь „Мірамеф" переважала мазь „Нітацид" (62,5 %) тадещо поступалася мірамістиновій мазі (12,5 %). У групі контрольної патології летальність склала 70 %. Очевидно, зменшення загибелі мишей під впливом мазей "Мірамеф" та мірамістинової обумовлено імуномодулювальними властивостями мірамістину, які полягають у стимуляції функціональної активності Т- і В- лімфоцитів (Смирнов И.В., 2003). Це перешкоджає генералізації інфекції за рахунокпідвищення імунологічного захисту організму тварин. На відміну від мазей "Мірамеф" та мірамістинової, до складу мазі "Нітацид" входять антибактеріальні компоненти нітазол та стрептоцид, які не мають імуностимулювальної дії, що пояснює високий рівень загибелі мишей, не зважаючи на найбільш виражену динаміку санації рани від мікроорганізмів. Цьому сприяла також низька осмотична активність мазі „Нітацид" – 68 %, яка є недостатньою для дренажу гнійного вмісту та не перешкоджає всмоктуванню через уражену шкіру продуктів розпаду некротизованих тканин та продуктів життєдіяльності мікроорганізмів, що сприяє високому рівню інтоксикації.

Переваги дослідної мазі „Мірамеф" за репаративною дією були підтверджені на ультраструктурному рівні, що характеризувалось більш вираженою активацією внутрішньоклітинних регенеративних процесів: нормалізацією структури мітохондрій та збільшенням кількості рибосом на мембранах гранулярної ендоплазматичної мережі.

У групі тварин, яких лікували препаратами порівняння – мазями „Нітацид" та мірамістиновою, активність внутрішньоклітинних регенеративних процесів була дещо нижчою. У мітохондріях спостерігали зменшення кількості крист, їх деструкцію та ознаки дистрофічних змін у вигляді набряку.

Таким чином, на підставі проведених досліджень на моделях ранового процесу різної етіології можна зробити висновок, що завдяки оптимально підібраному комплексному складу мазь "Мірамеф" є більш ефективною, ніж відомі однокомпонентні препарати – протизапальна мазь "Мефенат", антибактеріальні засоби „Нітацид", мазь мірамістинова та ранозагоювальні мазі – метилурацилова та "Бепантен".

Розділ 5. Вивчення токсичних властивостей мазі "Мірамеф"

Обов'язковою умовою дослідження нового препарату є вивчення його нешкідливості, що обумовило доцільність вивчення гострої токсичності мазі „Мірамеф". Отримані результати свідчать про те, що ЛД50 для мишей при внутрішньошлунковому застосуванні лежить за межами дози, яку можна ввести одноразово внутрішньошлунково та є вищою, ніж 15 000 мг/кг. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що мазь „Мірамеф" за класифікацією Сидорова К.К. (1973) належить до класу відносно нешкідливих речовин (ЛД50 > 15 000 мг/кг) при внутрішньошлунковому застосуванні.

Так як мазь „Мірамеф" призначена для зовнішнього застосування, було вивчено її можливий токсичний вплив при нанесенні на шкіру. Досліди проводили на трьох видах тварин (миші, щури, кролі) при одноразовому нашкірному нанесенні. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що відповідно до класифікації речовин за ступенем токсичності (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001) мазь належить до групи практично нетоксичних речовин при одноразовому нанесенні на шкіру.

Дослідження можливої місцевоподразнювальної та алергізувальної дії показало відсутність будь-якого токсичного впливу препарату.

Таким чином, проведені дослідження показали, що нова комбінована мазь „Мірамеф" проявила комплексну фармакологічну дію та не виявила токсичного впливу і може бути рекомендована до використання в медичній практиці для лікування алергічних топічних дерматитів з тяжким перебігом, що супроводжуються мокнуттям, ексудацією, ерозіями шкірних покривів та приєднанням інфекції.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично та експериментально обгрунтована доцільність впровадження нової комбінованої мазі "Мірамеф" для комплексного лікування запальних та мікробних уражень шкіри. За протизапальною та протиалергічною дією препарат не поступається сучасним глюкокортикостероїдним засобам. Завдяки оптимально підібраному комплексному складу мазь "Мірамеф" була більш ефективною на моделях ранового процесу різного генезу, ніж відомі одно- та двокомпонентні препарати – мазі "Мефенат", „Нітацид", метилурацилова, мірамістинова та "Бепантен".

Loading...

 
 

Цікаве