WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі “мірамеф” для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри (автореферат) - Реферат

Вивчення фармакологічної дії нової комбінованої мазі “мірамеф” для лікування запальних та мікробних захворювань шкіри (автореферат) - Реферат

Для контролю за станом загальнотрофічних процесів визначали масу тіла тварин на 7, 14, 21, 28 дні експерименту. З метою оцінки запального процесу проводили дослідження температури шкіри біля ділянки ураження.

Після закінчення експерименту проводили гістологічні дослідження біоптатів ран (Автандилов Г.Г., 1980, Волкова О.В., 1982).

Наступним етапом дослідження було вивчення антимікробної дії мазі "Мірамеф".

Антибактеріальну активність мазі "Мірамеф" в умовах in vitro вивчали загальноприйнятим у мікробіологічній практиці методом дифузії в агар у порівнянні з мірамістиновою маззю (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению препаратов для местного лечения гнойных ран, 1989).

Дослідження протигрибкової активності препарату здійснювали на моделі експериментальної кандидозної інфекції у білих мишей (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению препаратов для местного лечения гнойных ран, 1989). Показниками лікувальної дії препаратів служили клінічні критерії (термін і характер некрозу, поява грануляцій та ін.), мікробіологічні і мікроскопічні дослідження (висів вмісту ран на щільне і рідке середовище, виділення чистих культур Candida albicans та визначення кількості мікроорганізмів у тканині).

Для вивчення антибактеріальних властивостей мазі "Мірамеф" в експериментах in vivo була використана експериментальна модель місцевої гнійної рани, інфікованої змішаною мікрофлорою – сумішшю стафілококу та синегнійної палички (Методические рекомендации по экспериментальному (доклиническому) изучению препаратов для местного лечения гнойных ран, 1989). У цьому досліді як препарат порівняння, крім мірамістинової мазі, використовували також мазь „Нітацид", яка містить антибактеріальні компоненти нітазол та стрептоцид. Ефективність лікування оцінювали на підставі кількісної динаміки мікроорганізмів у рані, загибелі тварин у випадку генералізації процесу, а також за змінами ультраструктури клітин епідермісу.

Важливою характеристикою нових лікарських засобів, як і лікарських засобів взагалі, є їх нешкідливість, тому поряд з фармакологічними дослідженнями доцільним було вивчити гостру токсичність, місцевоподразнювальні та алергізувальні властивості мазі "Мірамеф" (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації), 2001).

Весь фактичний матеріал обробляли методами математичної статистики (Ю.І.Іванов, Р.Н.Погорелюк, 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Скринінгове вивчення фармакологічної активності мазі "Мірамеф" з метою вибору оптимального складу (розділ 3)

Враховуючи те, що основним патогенетичним механізмом розвитку дерматитів та ранового процесу є запалення, перший етап скринінгових досліджень був присвячений оцінці залежності протизапальної дії мазі від концентрації мефенамової кислоти та димексиду у складі препарату.

Встановлено, що на всіх використаних моделях запалення (карагенінового набряку, термічного набряку та скипідарного дерматиту) найбільш ефективною була мазь, яка містить 1 % мефенамової кислоти та 3 % димексиду. Середня протизапальна активність даної композиції склала 81 % і була на рівні глюкокортикоїдного препарату – мазі „Тридерм" (80,7 %), що можна пояснити комплексною взаємодоповнюючою дією компонентів нової мазі. У механізмі протизапальної дії композиції № 4 можна виділити декілька факторів. По-перше, власне протизапальну дію проявляє мефенамова кислота, дія якої, як відомо, полягає у пригніченні синтезу простагландинів та інших медіаторів запалення. По-друге, протизапальний ефект мефенамової кислоти посилюється диметилсульфоксидом, який з одного боку підвищує її біодоступність, а з іншого – він сам проявляє протизапальну та мембраностабілізувальну дію. По третє, антиексудативну дію проявляє основа мазі, що було підтверджено на всіх трьох моделях запалення.

Крім протизапальних компонентів, до складу мазі входить репаративний засіб декспантенол. Тому на наступному етапі скринінгових досліджень на моделі лінійних різаних ран була визначена його оптимальна терапевтична концентрація, яка склала 2,5 %.

Вивчення фармакологічної активності мазі "Мірамеф" (розділ 4)

З метою досягнення завдання, визначеного в даній роботі, мазь „Мірамеф" вивчали за різними видами фармакологічних активностей, які забезпечують лікувальний ефект в терапії різних форм дерматитів. Серед встановлених ефектів були наступні: протиалергічний, протизапальний, репаративний, антимікробний.

З метою вивчення протиалергічної активності мазі „Мірамеф" досліджували ефективність мазі „Мірамеф" на 2-ох моделях алергічних контактних дерматитів, викликаних біхроматом калію та 2,4-динітрохлорбензолом та на моделі гістамінового набряку лапи у щурів.

На моделі алергічного контактного дерматиту, викликаного біхроматом калію, мазь „Мірамеф", починаючи з 5-го дня нанесення, вірогідно зменшувала інтенсивність ураження, товщину шкірної згортки та кількість лейкоцитів у крові, що свідчить про її виражені протиалергічні та протизапальні властивості. Глюкокортикоїдна мазь „Тридерм" була більш ефективною, оскільки достовірні зміни клінічних показників спостерігали, починаючи з 2-го дня лікування. Другий препарат порівняння мазь „Мефенат" проявив низький лікувальний ефект і значно поступався мазі „Мірамеф" як за впливом на клінічні показники ураження шкіри, так і на рівень лейкоцитозу, що свідчить про значну перевагу дослідної мазі "Мірамеф".

На більш тяжкій моделі алергічного ураження шкіри – дерматиту, викликаного 2,4-динітрохлорбензолом, мазь „Мірамеф" була ефективною, починаючи з 3-го дня лікування: достовірно зменшувались розмір шкірної згортки, набряк, гіперемія шкіри та кількість лейкоцитів у крові(рис. 1,2).

Препарат порівняння мазь "Мефенат" поступався мазі "Мірамеф" як за впливом на інтенсивність ураження шкіри (практично у 2 рази), так і за впливом на гематологічні показники, які під дією мазі "Мефенат" не відрізнялись від аналогічних показників контрольної патології. Мазь „Тридерм" достовірно зменшувала товщину шкірної згортки. Разом з тим, інтенсивність гіперемії, крововиливів, ерозії шкіри, виражені в балах, а також рівень лейкоцитозу залишались на рівні контрольної патології. Вказане також свідчить про перевагу дослідної мазі "Мірамеф" на моделі дерматиту, викликаного 2,4-ДНХБ. Незважаючи на те, що у складі вивчаємої мазі лише ДМСО проявляє власний протиалергічний ефект, ефективність мазі "Мірамеф" на моделях алергічних контактних дерматитів не поступалася ефектові глюкокортикостероїдного засобу – мазі "Тридерм", а на моделі дерматиту, викликаного 2,4-ДНХБ навіть переважала за ефективністю даний референс-препарат. Це обумовлено комплексним впливом різних компонентів мазі та їх високою біодоступністю.

Патогенез алергічного запалення визначається багатьма медіаторами, серед яких ключовим для гострої фази є гістамін. У той же час при хронічному характері запального процесу, який найбільш притаманний для протікання дерматитів, клінічну картину визначають такі медіатори, як: прозапальні цитокіни, простагландини, лейкотрієни. Саме тому успішність терапії хронічного запалення залежить від інтенсивності протизапальної терапії. Виражений запальний процес у шкірі усуває мефенамова кислота, ефективність якої посилюється диметилсульфоксидом внаслідок покращення пенетрації у глибокі шари шкіри. Додатковий вклад в антиексудативну дію мазі вносить осмотична активність (170%) основи. Відновні процеси процеси з утворенням повноцінної епітеліальної тканини стимулює ще один компонент мазі - декспантенол.

Loading...

 
 

Цікаве